Документ № 89571902

Справа № 991/3675/20

Провадження №11-сс/991/451/20

Слідчий суддя: Біцюк А.В.

Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Євфіменко К.М.,

захисника - адвоката Фозекош А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Фозекош Андріани Андріївни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 травня 2020 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2020 відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Фозекош Андріани Андріївни, на бездіяльність прокурора в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 42014000000000326 від 28.04.2014.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, захисник подала апеляційну скаргу, в якій стверджує, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам скарги, ухвалу постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Посилається на наступні обставини.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015, виділене з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000326 від 28.04.2014, відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Прийняття прокурором постанови від 24.04.2020 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту щодо припинення розшуку ОСОБА_1 та забезпечення виконання вимог КПК України стосовно направлення копій процесуальних документів на адресу його місця постійного перебування/проживання, - є проявом бездіяльності сторони обвинувачення у кримінальному провадженні № 42015000000002664, у зв`язку з чим рішення оскаржено у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Стверджує, що строк, який минув з часу надходження клопотання сторони захисту від 05.02.2020 є об`єктивно достатнім для вжиття прокурором процесуальних дій, визначених у клопотанні. Невиправдана затримка щодо забезпечення дотримання гарантованих ОСОБА_1 прав як особи, відомості щодо якої внесені до ЄРДР, свідчить про недотримання прокурором розумних строків.

Слідчий суддя зробив неправильний висновок щодо оскарження захисником рішення, а не бездіяльності, не встановив, що сторона захисту навела у скарзі аргументи щодо наявності у прокурора обов`язку вчинити процесуальні дії. Також, слідчим суддею не враховано, що у даному випадку КПК України визначає строк для вжиття процесуальних дій, спрямованих на забезпечення завдань кримінального провадження та дотримання прав ОСОБА_1 як особи, щодо якої внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не вчинено жодних дій, спрямованих на перевірку наданої стороною захисту інформації щодо місця проживання ОСОБА_1 .

Слідчим суддею не взято до уваги те, що прокурор ухилився від належного виконання покладених на нього завдань в частині виконання процесуальних дій, зазначених у клопотанні захисника № 251 від 05.02.2020, а саме оцінки доказів. Ненадання прокурором оцінки доказам унеможливлює об`єктивне, повне, всебічне дослідження всіх обставин справи, зокрема і щодо захисту державою ОСОБА_1 від безпідставного обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Також вважає, що будь-яке обмеження можливості особи оскаржити неправомірні рішення, дії чи бездіяльність державних органів, якими звужуються його права, є не тільки грубим порушенням права особи на справедливий суд, закріпленого та гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та свобод, а й істотним порушенням вимоги кримінального процесуального закону щодо забезпечення особі права на доступ до правосуддя, згідно з ст. 21 КПК України.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2020 та призначити новий розгляд у Вищому антикорупційному суді.

У судовому засіданні захисник - адвокат Фозекош А.А. апеляційну скаргу підтримала, надала пояснення, що аналогічні доводам апеляційної скарги та просить її задовольнити.

Прокурор у судове засідання не прибув. Оскільки прокурор належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга розглядається без участі прокурора.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника - адвоката Фозекош А.А., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Фозекош А.А. 05.02.2020 звернулася до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотанням № 251 про вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42015000000002664від 27.11.2015, в якій просила: припинити розшук ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні; забезпечити направлення копій процесуальних документів та викликів або повідомлень стосовно ОСОБА_1 з додержанням вимог ст. 542, 566 КПК України за адресою його поточного перебування/проживання: АДРЕСА_1 а .с. 12-16).

Прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної Офісу Генерального прокурора Лучків Ю.В. 24.04.2020 виніс постанову, якою відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Фозекош А.А. про припинення розшуку ОСОБА_1 (а.с. 10, 11)

Сторона захисту 12.05.2020 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність прокурора в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить: скасувати постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучків Ю.В. від 24.04.2020 про відмову у задоволенні клопотання № 251 від 05.02.2020; зобов`язати службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які уповноважені на здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження № 42015000000002664вчинити дії з припинення розшуку ОСОБА_1 і направлення копій процесуальних документів на його адресу у порядку передбаченому законодавством. (а.с. 1-7).

Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали виходив з того, що захисником фактично оскаржується не бездіяльність прокурора, а його рішення - постанова від 24.04.2020, прийнята за результатами розгляду клопотання сторони захисту щодо припинення розшуку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42015000000002664від 27.11.2015, копія якої надіслана супровідним листом особі, що заявила клопотання, і оскільки можливість оскарження такого рішення на досудовому розслідуванні не передбачена КПК України, відмовив у відкритті провадження.

Цей висновок відповідає положенням закону та встановленим обставинам.

Статтею 220 КПК України визначений строк розгляду органом слідства клопотань під час досудового розслідування. Так, зокрема, клопотання сторони захисту слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Матеріалами справи стверджується, що прокурор в порядку ст. 220 КПК України розглянув клопотання захисника та 24.04.2020виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання і надіслав стороні захисту (а.с.101-103), тобто прокурором здійснено належне процесуальне реагування та вчинено процесуальну дію у встановленому законом порядку.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що строк, який минув з часу надходження клопотання сторони захисту від 05.02.2020 є об`єктивно достатнім для вжиття прокурором процесуальних дій, визначених у клопотанні, і невиправдана затримка щодо забезпечення дотримання гарантованих ОСОБА_1 прав як особи, відомості щодо якої внесені до ЄРДР, свідчить про недотримання прокурором розумних строків є безпідставним, так як в скарзі захисником не ставилось питання щодо бездіяльності прокурора в зв`язку з порушенням строку розгляду клопотання.

Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про вчинення процесуальних дій не входить до переліку рішень, які згідно зі ст. 303 КПК України можуть бути оскаржені стороною захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою, якщо вона подана на рішення, дію чи бездіяльності слідчого або прокурора, що не підлягає оскарженню.

За вказаних обставин, які стверджують оскарження стороною захисту процесуального рішення прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження за скаргою сторони захисту, що відповідає положенням ст.ст. 303, 304 КПК України.

Твердження сторони захисту про неналежне процесуальне реагування прокурора на клопотання - ухилення від належного виконання покладених на нього завдань в частині виконання процесуальних дій, зазначених у клопотанні захисника, а саме оцінки доказів, не ґрунтується на положеннях закону.

Процесуальне реагування полягає в діях прокурора у відповідь на клопотання відповідно до положень ст. 220 КПК України, які в даному випадку вчинено згідно з вимогами закону - клопотання розглянуто та про відмову в його задоволенні винесено вмотивовану постанову, яку надіслано особі, яка заявила клопотання, а тому такі дії не можуть бути визнаними неналежним процесуальним реагуванням.

Посилання в скарзі, що сторона захисту навела у скарзі аргументи щодо наявності у прокурора обов`язку вчинити процесуальні дії, та, що слідчим суддею не враховано, що у даному випадку КПК України визначає строк для вжиття процесуальних дій, спрямованих на забезпечення завдань кримінального провадження та дотримання прав ОСОБА_1 як особи, щодо якої внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань є безпідставним.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Однак, КПК України не встановлює строк, підстави та порядок припинення розшуку підозрюваного чи обвинуваченого.

Отже, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, слід дійти висновку, що оскільки КПК України не містить положень про процесуальні дій, які прокурор зобов`язаний вчинити у визначений строк щодо припинення розшуку, така бездіяльність прокурора не може бути предметом оскарження на досудовому провадженні.

Крім того, помилковим є твердження в апеляційній скарзі захисника на те, що будь-яке обмеження можливості особи оскаржити неправомірні рішення, дії чи бездіяльність державних органів, якими звужуються права, є порушенням права особи на справедливий суд, закріпленого та гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства», право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб».

Порядок оскарження та перелік рішень дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, які можуть бути оскаржені, встановлено ст. 303 КПК України.

Таким чином, оскільки державою врегульовано забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, в тому числі і встановленням переліку рішень дій чи бездіяльності, нема підстав для висновку про порушення права особи на справедливий суд, закріпленого та гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За вказаних обставин, слідчий суддя постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження за скаргою сторони захисту, що відповідає положенням ст.ст. 303, 304 КПК України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули скасування судового рішення не встановлено, а тому колегія суддів вважає, що ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Фозекош Андріани Андріївни - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 травня 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Фозекош Андріани Андріївни, на бездіяльність прокурора в порядку ст. 303 КПК України - залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О. Ф. Павлишин

Судді: А. С. Никифоров

В. В. Чорна