Документ № 89647679

Справа № 991/3530/20

Провадження1-кс/991/3641/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

заявника адвоката Рак Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань скаргу адвоката Рак Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щербая Т.А. від 01.04.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Рак Т.С., подана на підставі п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, в інтересах ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.05.2020 скаргу передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т. Р .

Ухвалою від 06.05.2020 відкрито провадження за скаргою.

1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Заявниця зазначає, що 01.04.2020 прокурор третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щербай Т.А. виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018 щодо ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку із оголошенням у розшук.

Цю постанову заявниця вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України. Тому вважає, що її належить скасувати.

В обґрунтування вимог посилається на такі обставини:

1) не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного. Заявниця зазначає, що із аналізу ст. 278 КПК України можна дійти висновку, що вручення письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень про підозру, можливе лише після підтвердження факту відсутності особи за місцем проживання, якому має передувати належний виклик особи до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру. Проте при врученні ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, орган досудового розслідування цієї процедури не дотримався, не забезпечив належний виклик ОСОБА_1 до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру, безпідставно зробив висновок про відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання та відповідно про можливість вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Незабезпечення належного виклику ОСОБА_1 до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру порушило право останнього на отримання роз`яснень щодо його прав як підозрюваного та право на захист. Також повідомлення про підозру надіслано ОСОБА_1 не у день його складення. Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 не набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000000675, оскільки органом досудового розслідування порушено порядок вручення йому повідомлення про підозру.

Також посилається на такі обставини, які свідчать про не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні:

- відповідно до листа ПАТ «Укрпошта» від 05.04.2018 вбачається, що через неуважність працівника поштового зв`язку, ними не вживалися заходи із вручення ОСОБА_1 листа, що містив повідомлення про підозру від 29.05.2017, а лист повернуто за зворотною адресою простим порядком. Наведене позбавило ОСОБА_1 можливості бути обізнаним про таке поштове повідомлення та бути ознайомленим з повідомленням про підозру;

- вручення повідомлення про підозру адвокату Бондарю В.М. не свідчить про належне повідомлення про підозру, оскільки воно має бути вручено безпосередньо особі, щодо якої складено. До того ж адвокат Бондар В.М. не вжив заходів із інформування ОСОБА_1 про те, що він є його захисником та із передачі ОСОБА_1 повідомлення про підозру. Крім того стверджує, що винесення прокурором постанови про залучення захисника за призначенням до набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного є протизаконним. Також посилається на те, що прокурору було відомо про те, що ОСОБА_1 має адвоката за договором;

- здійснення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018 також було реалізовано із порушенням процедури, визначеної КПК України, та не у день його складення. Повідомлення про зміну ранішен повідомленої підозри від 06.03.2018 також надіслане за адресою, яка є місцем проживання іншого фігуранта у цьому кримінальному провадженні;

- орган досудового розслідування, будучи обізнаним про те, що ОСОБА_1 має залучених ним захисників на підставі договору, не здійснив заходів по їх виклику до слідчого для здійснення процесуальних дій із вручення повідомлення про підозру від 29.05.2017 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018. Наведене, за твердженням заявниці, свідчить про те, що орган досудового розслідування не вжив вичерпних заходів із вручення повідомлення про підозру;

- вручення повідомлення про підозру представнику КП «Жилсервіс-2» ДМР для передачі ОСОБА_1 не є підтвердженням належного повідомлення про підозру ОСОБА_1 , оскільки зазначені повідомлення останньому не передавалися, тобто він був позбавлений можливості дізнатися про зазначені повідомлення, оскільки не був обізнаний про їх наявність у представника ЖЕО. Орган досудового розслідування не вжив заходів із встановлення факту виконання працівником ЖЕО взятих на себе зобов`язань з інформування ОСОБА_1 про складення щодо нього повідомлень про підозру;

- надання працівнику ЖЕО повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_1 через рік після його складення, а повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри - через три місяці після складення не узгоджується із вимогами КПК України та не є належним доказом, що підтверджує факт вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у спосіб, визначений КПК України;

- орган досудового розслідування не передав повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 ;

- факт повторного надіслання повідомлень про підозру ОСОБА_1 та зміну раніше повідомленої підозри свідчить про неналежне повідомлення останнього про підозру у день та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у день їх складення, тобто 29.05.2017 та 06.03.2018;

2) відсутність підстав для оголошення ОСОБА_1 у розшук. За твердженням заявниці матеріали досудового розслідування не містять належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та що місцем його знаходження не встановлено. Зокрема зазначає, що наявні у матеріалах копії повісток, які повернулися без вручення їх адресату, не є підтвердженням належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність явки до слідчого у розумінні вимог КПК України щодо вручення повідомлень. За адресами куди надсилалися повістки ОСОБА_1 не проживав та відповідно не мав змоги отримувати кореспонденцію. Водночас за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 повістка взагалі не надсилалася. Крім цього повістка про виклик до ГВП ГПУ на 29.05.2017 направлена в порушення вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, згідно з якою вона має бути вручена не пізніше, ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. Одноразова неможливість вручення процесуального документа не може сама по собі свідчити про те, що особа переховується від органів слідства. Саму ж постанову про оголошення ОСОБА_1 у розшук вважає протизаконною, оскільки постанова прокурора не є процесуальною підставою для оголошення розшуку;

3) незаконність оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та відсутність підтвердження оголошення ОСОБА_6. у міжнародний розшук. Заявниця зазначає, що підставою для прийняття такого рішення стала неявка ОСОБА_1 на виклик до слідчого 29.05.2017. Водночас оскільки виклик ОСОБА_1 до слідчого на цю дату здійснено із порушенням вимог, передбачених ч. 8 ст. 135 КПК України, то це дає підстави для висновку, що оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_1 є безпідставним. Заявниця стверджує, що прокурором документально не підтверджено перетин ОСОБА_1 державного кордону та перебування його за межами України. До того ж це твердження, на її думку, спростовується інформацією від Державної прикордонної служби України. Матеріали досудового розслідування не містять доказів надіслання запиту про розшук до Генерального секретаріату Інтерполу або Національного центрального бюро Інтерполу.

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу без відновлення досудового розслідування, що є порушенням вимог КПК України. За таких умов обрання запобіжного заходу було здійснено з порушенням процесуального законодавства;

4) незаконність та невмотивованість постанови про зупинення досудового розслідування. В обґрунтування цього твердження заявниця зазначає, що:

- постанова містить посилання на відомості, які не відображені у постанові про оголошення розшуку підозрюваного. Зазначає, що у постанові від 29.05.2017 відсутні будь-які відомості з яких можливо дійти висновку, що підставою для її винесення були відомості про перебування підозрюваних за межами України;

- резолютивна частина постанови не містить вказівки про те, якій особі доручається її виконання, та не містить зазначення місця, часу, строків виконання прийнятого прокурором рішення;

- резолютивна частина постанови не містить обов`язкових відомостей щодо можливості її оскарження;

- постанова містить посилання лише на п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, без посилання на ст. 36 та ст. 110 КК України;

- до прийняття постанови про зупинення досудового розслідування органом досудового розслідування не виконано всі слідчі, процесуальні, розшукові дії для здійснення розшуку підозрюваного що всі слідчі та розшукові дії у кримінальному провадженні були виконані.

Також заявниця просила врахувати, що попередні постанови про зупинення досудового розслідування скасовувалися слідчими суддями саме у зв`язку із порушенням вимог ст. ст. 2, 110, 280, 281 КПК України.

2. Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні адвокат Рак Т.С. вимоги скарги з підстав, що у ній наведені, підтримала. Просила скаргу задовольнити та скасувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Щербая Т.А. від 01.04.2020 про зупинення досудового розслідування.

На підтвердження доводів скарги додатково надала відповідь заступника директора Дніпропетровської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 29.04.2020, у якій зазначено, що згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку датою приймання поштового відправлення вважається дата, яка зазначається у розрахунковому документів (чеку).

На думку заявниці ця інформація підтверджує те, що всупереч положенням ст. 278 КПК України повідомлення про підозру було надіслано ОСОБА_1 не у день його складення, та відповідно спростовує висновок органу досудового розслідування, що останньому повідомлено про підозру 29.05.2017.

Прокурор Щербай Т.А. у судове засідання не з`явився. На електронну пошту суду 02.06.2020 надійшли письмові заперечення на скаргу, у яких посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просив відмовити у її задоволенні.

В обґрунтування заперечень на скаргу послався на такі обставини:

- обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри;

- безпідставність доводів заявниці щодо не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Прокурор зазначає про те, що слідчі у порядку, передбаченому КПК України, вжили всіх можливих та вичерпних заходів, спрямованих на вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру. Зокрема, за місцем проживання ОСОБА_1 спочатку була надіслана повістка про виклик до Головної військової прокуратури для вручення повідомлення про підозру. Після цього, у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру було надіслано засобами поштового зв`язку за місцем його проживання з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У такий же спосіб надсилалося і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. З цих підстав прокурор стверджує, що ОСОБА_1 набув процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні;

- органом досудового розслідування вживаються додаткові заходи по виклику ОСОБА_1 до органу досудового розслідування, у тому числі, через публікацію оголошень на офіційному веб-порталі Національного антикорупційного бюро України та 08.05.2020 за усіма відомими адресами надіслано повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри;

- у зв`язку із тим, що місцезнаходження ОСОБА_1 не встановлено, його обґрунтовано оголошено у розшук. Тому винесення постанови про зупинення досудового розслідування є правомірним;

- постанова відповідає вимогам, наведеним у ст. 110 КПК України та містить зміст обставин, які стали підставою для її винесення та мотиви прийняття такого рішення.

До заперечень долучено копії конвертів, які повернулися на адресу Національного антикорупційного бюро України із відмітками «за закінченням терміну зберігання», роздруківки оголошень про виклик ОСОБА_1 з веб-порталу Національного антикорупційного бюро України.

Заслухавши доводи заявниці, дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов таких висновків.

3. Обставини встановлені слідчим суддею

На підставі документів, наявних у матеріалах скарги, слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, що виділене із кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016.

29.05.2017 слідчим Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, за погодженням із прокурором складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Повідомлення про підозру надіслано засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями фіскального чеку із відміткою про дату та час операції 30.05.2017 о 00:30 год. та описом вкладення у цінний лист із відміткою пошти на штампі - 29.05.2017.

За змістом скарги та заперечень прокурора вбачається, що повідомлення про підозру не було вручено адресату та повернулося на адресу органу досудового розслідування за закінчення терміну зберігання.

Також із змісту скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що повідомлення про підозру 29.05.2017 було вручено адвокату Бондарю В.М., залученому Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві на підставі відповідної постанови слідчого у кримінальному провадженні від 26.05.2017.

29.05.2017 слідчим винесено постанову про оголошення Попова М. В. у розшук. Підставою для оголошення у розшук стала неявка ОСОБА_1 на виклик слідчого до Генеральної прокуратури України.

Так матеріали скарги містять копію повістки про виклик ОСОБА_1 до слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на 29.05.2017, що була надіслана 26.05.2017 за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_1 . 03.07.2017 ця повістка повернулася на адресу Генеральної прокуратури України без вручення адресату.

06.03.2018 слідчим Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчуком О. за погодженням із прокурором складено повідомлення про зміну ОСОБА_6 раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

З метою вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за місцем реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та за місцем його проживання ( АДРЕСА_2 ) слідчим були надіслані відповідні повістки про виклик до Генеральної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на 06.03.2018 о 12:30. Як вбачається із копій фіскальних чеків, описів вкладення у цінний лист ці повістки були надіслані 03.03.2018. Із змісту скарги вбачається, що ці повістки повернулися на адресу Генеральної прокуратури України без вручення адресату.

06.03.2018 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки були надіслані за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 та відповідно до доводів скарги вручені адвокату за призначенням Бондарю В.М .

Відомості про надіслання повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за адресою АДРЕСА_2 підтверджуються описом вкладення у цінний лист із відміткою пошти про відправлення - 06.03.2018 та фіскальним чеком із відміткою про дату та час операції 06.03.2018 о 23:24 год.; за адресою АДРЕСА_1 описом вкладення у цінний лист із відміткою пошти про відправлення - 06.03.2018 та фіскальним чеком із відміткою про дату та час операції 07.03.2018 о 00:28 год.

За змістом заперечень прокурора за жодною із адрес кореспонденція вручена не була та повернулася до Генеральної прокуратури України.

За змістом скарги орган досудового розслідування вжив заходів із вручення повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри працівнику Комунального підприємства «Жилсервіс-2».

01.04.2020 прокурор третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щербай Т.А. виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675, у тому числі, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням його у розшук.

У постанові прокурор посилається на такі обставини, які стали підставою для прийняття такого рішення:

- повідомлення ОСОБА_1 29.05.2017 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;

- винесення 29.05.2017 процесуального рішення про оголошення розшуку, у тому числі ОСОБА_1 з підстав не встановлення його фактичного місцезнаходження та нез`явлення без поважних причин на виклик слідчого;

- відсутність на момент прийняття рішення про зупинення досудового розслідування відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_1 ;

- виконання усіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на існуючій стадії досудового розслідування.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Предметом оскарження є рішення прокурора про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження № 42018000000000675.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування.

Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування передбачені Главою 23 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема, у разі якщо підозрюваного оголошено у розшук.

Тобто можливість зупинення досудового розслідування, у тому числі, у зв`язку із оголошенням особи у розшук, передбачена лише після повідомлення особі про підозру у порядку, визначеному ст. ст. 276-278 КПК України та набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України підозрюваний оголошується у розшук у разі якщо його місцезнаходження невідоме або він перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови якщо він був належним чином повідомлений про такий виклик.

Отже зупинення досудового розслідування з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, передбачає існування формальних підтверджень наведених обставин і обґрунтовану констатацію відповідних фактів посадовими особами органів досудового розслідування. Зокрема, встановлення факту перебування особи за межами України та нез`явлення на виклики слідчого, прокурора. Таке роз`яснення наведено у п. 2 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).

Крім наведеного, згідно з ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

З огляду на наведені правові норми, а також враховуючи обставини на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог, при розгляді цієї скарги слідчий суддя має перевірити такі обставини:

- набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;

- наявність підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням у розшук;

- факт виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного;

- дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування.

Щодо процесуального статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Такий спосіб вручення повідомлення про підозру, передбачає, що особа, якій такий документ адресувався, зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел, а не тільки від правоохоронних органів чи суду.

Слідчий суддя встановив, що у зв`язку із неможливістю вручення, повідомлення про підозру, складене 29.05.2017 було надіслано за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Заявницею не оспорюється та обставина, що ця адреса є місцем реєстрації ОСОБА_1 .

У такий же спосіб органом досудового розслідування надсилалося і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018.

Також органом досудового розслідування було вжито додаткових заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри шляхом вручення цих процесуальних доказів працівнику ЖЕО - КП «Жилсервіс-2» у м. Дніпро, про що зазначається адвокатом Рак Т .С. у скарзі.

Здійснення такої дії узгоджується із змістом ч. 2 ст. 135 КПК України. Крім цього зазначені дії, як зазначалося вище, направлені на те, щоб особа дізналася про складення щодо неї повідомлення про підозру з усіх доступних джерел. З цих підстав, слідчий суддя відхиляє доводи заявниці щодо безпідставності вручення повідомлення про підозру представнику ЖЕО.

Вказане свідчить, що орган досудового розслідування вжив необхідних заходів, що передбачені КПК України для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

Оцінюючи набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного. на момент прийняття рішення про зупинення досудового розслідування слідчий суддя також враховує той факт, що зокрема, адвокат Рак Т.С. здійснює представництво інтересів ОСОБА_6 з 15.03.2017. Протягом цього часу адвокат неодноразово брала участь при розгляді скарг та клопотань у цьому кримінальному провадженні, ознайомлювалася з матеріалами досудового розслідування, про що свідчать надані нею до клопотання документи.

Наведене дає підстави для висновку, що на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування від 01.04.2020 ОСОБА_6 набув процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018, що виділене із кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016.

Той факт, що згідно з фіскальними чеками повідомлення про підозру від 29.05.2017 було надіслано 30.05.2017 о 00:30 год., а повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018 - 07.03.2018 о 00:28 год. не спростовують цієї обставини.

Слушними є доводи заявниці щодо незаконності залучення слідчим Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, що здійснено на підставі постанови слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 26.05.2017. Так, підстави залучення захисника за призначенням передбачені ст. 49 КПК України. Із аналізу зазначеної статті вбачається, що захисник може бути залучений слідчим, прокурором для захисту підозрюваного, обвинуваченого.

На момент винесення постанови (26.05.2017) про залучення ОСОБА_1 захисника, останній процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не мав.

Таким чином вручення повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри захиснику, залученому на підставі постанови від 26.05.2017, є безпідставним.

Проте ця обставина не спростовує того факту, що орган досудового розслідування вжив, передбачених КПК України заходів із вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри Відповідно ОСОБА_1 набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Щодо наявності підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням особи у розшук

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для зупинення досудового розслідування є оголошення розшуку ОСОБА_1 на підставі постанови слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 29.05.2017.

За змістом постанови слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 29.05.2017 підставою для оголошення розшуку ОСОБА_1 стала неявка ОСОБА_1 на виклик слідчого до Генеральної прокуратури України.

Відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 8 ст. 135 КПК України).

Із наявних матеріалів справи вбачається, що повістка про виклик до слідчого на 29.05.2017 була надіслана за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , 26.05.2017 о 18:05.

Тобто менше, ніж за три дні до дати проведення процесуальної дії, зазначеної у виклику. 03.07.2017 ця повістка повернулася на адресу Генеральної прокуратури України без вручення адресату.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 повідомлявся про необхідність явки до слідчого у інший спосіб або, що він викликався до слідчого на інші дати матеріали скарги не містять.

Вказане дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність явки до слідчого.

Отже з огляду на ті обставини, які покладені в основу оголошення ОСОБА_6. у розшук, ненадання прокурором доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для оголошення розшуку, висновок слідчого про переховування ОСОБА_1 та відсутність даних про його місцезнаходження є передчасним.

Одноразова неможливість вручення процесуального документа не може сама по собі свідчити про те, що особа переховується від органів слідства.

У межах цієї скарги здійснюється перевірка обґрунтованості рішення про зупинення досудового розслідування від 01.04.2020. Тому копії повісток від 08.05.2020 про виклик ОСОБА_1 до детектива, що надані прокурором до матеріалів скарги, не підтверджують фактів відсутності відомостей про місцезнаходження ОСОБА_1 чи його переховування від органів досудового розслідування.

Доводи заявниці щодо відсутності підстав для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_1 та звернення сторони обвинувачення із клопотанням про обрання щодо нього запобіжного заходу без відновлення досудового розслідування не стосуються обставин, які мають встановлюватися слідчим суддею під час розгляду такої скарги, а тому до уваги не приймаються.

Щодо виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного та дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування

Як вже було зазначено, відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний:

- виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе;

- всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Враховуючи вимоги до змісту та форми процесуального рішення, наведені у ст. 110 КПК України, постанова повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, а також мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Однак оскаржувана постанова містить лише констатацію факту виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на існуючій стадії досудового розслідування та факту відсутності на момент її винесення відомостей про місцезнаходження, зокрема ОСОБА_1

Постанова не містить посилання на слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, які були здійснені органом досудового розслідування для встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 з часу оголошення його у розшук (29.05.2017) до моменту винесення постанови про зупинення досудового розслідування (01.04.2020).

Отже постанова не містить належного обґрунтування підстав зупинення досудового розслідування, що дає підстави для висновку про невідповідність постанови вимогам ст.110 КПК України.

Прокурором у судове засідання не надано доказів на підтвердження цих обставин. І це дає підстави для висновку про передчасність та необґрунтованість самого рішення прокурора щодо зупинення досудового розслідування.

Враховуючи встановлені обставини, наявні підстави для задоволення скарги адвоката Рак Т.С. в інтересах ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щербая Т.А. від 01.04.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката Рак Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щербая Т.А. від 01.04.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін