Документ № 89647681

Справа № 991/4322/20

Провадження1-кс/991/4457/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В, захисника Ципляка П.С., підозрюваної ОСОБА_1 , прокурора Гарванка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання адвоката Ципляка П.С. про зміну підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Ципляка П.С., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 про зміну підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні 42017000000000394 від 14.02.2017, досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, в якому він просив:

-змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 р. на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання;

-повернути заставодавцю Ципляку Павлу Сергійовичу сплачені грошові кошти у вигляді застави в розмірі 153 680,00 грн., які були внесені за підозрювану ОСОБА_1 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 р. у справі № 4910/16/19-к згідно квитанції № 44572121 від 20.09.2019 р.

В обґрунтування клопотання захисник підозрюваної - адвокат Ципляк П.С. посилається на наступні обставини:

-з моменту застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу вигляді застави, остання виконували всі покладені на неї процесуальні обов`язки, передбачені ст. 42 КПК України, при цьому покладені ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 р. на підозрювану обов`язки строком до 17.11.2019 р. не продовжувалися, а з огляду на те, що орган досудового розслідування не зацікавлений у покладенні на підозрювану передбачених законом обов`язків протягом такого значного часу, відсутня мета застосування запобіжного заходу, передбачена ст.ст. 177, 182 КПК України;

-обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, ставиться під сумнів, зокрема, на підставі висновку експерта, складеного за результатами проведення комісійної психофізіологічної експертизи із застосуванням комп`ютерного поліграфа від 23.03.2020 р., а також внаслідок того, що ОСОБА_1 протягом чотирьох років після повідомлення про підозру жодного разу не була допитана в якості підозрюваної, кримінальне провадження постійно знаходиться в зупиненому стані, вбачається бездіяльність сторони обвинувачення щодо звернення до суду з обвинувальним актом;

-відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, відсутній ризик того, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, крім того, ОСОБА_1 не має можливості знищити або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, оскільки необхідна інформація знаходиться в розпорядженні Вищого господарського суду України, а також зібрана органом досудового розслідування за весь час досудового розслідування, яке триває сім років, при цьому, ОСОБА_1 не здійснювала жодних дій, спрямованих на вплив на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, або на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

-про відсутність наразі правових підстав та фактичних обставин для застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить також той факт, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки в м. Київ, де мешкають її чоловік, сестри, малолітня донька, якій восени буде тільки три роки, а також те, що батько підозрюваної - ОСОБА_4 відновлюється після важкої хвороби.

В судовому засіданні підозрювана та її захисник підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на безпідставність доводів сторони захисту, просив відмовити у його задоволенні, в обґрунтування своєї позиції надав письмові заперечення, в яких зазначив, що з часу повідомлення ОСОБА_1 про підозру, остання на виклики до органу досудового розслідування не з`являлася, на телефонні дзвінки не відповідала, місце її знаходження та фактичного проживання тривалий час встановлено не було, у зв`язку з чим її було оголошено в розшук, при цьому встановлено відсутність об`єктивних причин, які не дозволяли підозрюваній, яка достовірно знала, що її розшукують правоохоронні органи, прибути до органу досудового розслідування та прокуратури на виклики, що свідчить про наявність у слідства достатніх підстав вважати щодо існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, крім того, наданий стороною захисту висновок експерта від 23.03.2020 р. не можна трактувати як висновок експерта в рамках КПК України, оскільки він не відповідає вимогам, які ставляться цим Кодексом.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000000394 від 14.02.2017 р. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України,

19.12.2016 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 р. до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 153 680,00 грн., з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 17.11.2019 року включно.

20 вересня 2019 року на відповідний розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України внесені грошові кошти на суму 153 680,00 грн. в якості застави за підозрювану ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 2 статті 200 КПК України, яка регулює порядок розгляду клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу, встановлено, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом,

На підставі ч.6 статті 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч.2 ст.22 КПК України), а також враховуючи положення ч. 5 ст. 201 КПК України, можна зробити висновок, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу, постановлення попередньої ухвали про зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, а саме, у тому, що в період з 07.07.2011 по квітень 2014 року, будучи державним службовцем, використовуючи своє службове становище, діючи за попередньою змовою з Головою Вищого господарського суду України ОСОБА_5 та іншими службовими особами апарату цього суду, з метою перешкоджання належному виконанню суддями своїх службових обов`язків, шляхом розподілу окремих судових справ (касаційних скарг) між зазначеними ОСОБА_5 суддями, позбавивши інших суддів, які мали відповідні повноваження і спеціалізацію, можливості брати участь в розгляді таких справ, здійснювала втручання в діяльність цих суддів, а також шляхом внесення неправдивих відомостей здійснювала незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду. Своїми умисними діями, що полягали у втручанні в діяльність судових органів з використанням свого службового становища та незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинила злочини, передбачені ч. 2 ст. 376 і ч. 2 ст. 376-1 КК України.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.376 КК України - середньої тяжкості, а також у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.376-1, який відноситься до категорії тяжкого, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 5 років.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та існування в провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави.

В ході розгляду зазначеного клопотання стороною захисту не спростовано висновки суду та не надано доказів, які б спростовували підозру або свідчили про відсутність або зміну у цьому кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Посилання сторони захисту на висновок експерта, складеного за результатами проведення комісійної психофізіологічної експертизи із застосуванням комп`ютерного поліграфа від 23.03.2020 р., як на підтвердження того, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри наразі ставиться під сумнів, оцінюється слідчим суддею критично, оскільки, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, при цьому ті фактичні дані, з урахуванням яких слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу було встановлено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінуємих їй злочинів, в їх сукупності не залишають розумних сумнівів в обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 р. вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 р., знищити або спотворити речі і документи, які мають значення у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинить інше кримінальне правопорушення, при цьому зазначено, що такі ризики хоча і існують, однак є мінімальними з огляду на виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, факт повернення підозрюваної в Україну, дані про особу підозрюваної, а також враховуючи час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 р., що і стало підставою для відмови у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави.

Отже, слідчим суддею вже надавалась оцінка процесуальній поведінці підозрюваної, досліджувалися обставини виконання нею як підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, враховувались при застосуванні запобіжного заходу дані про особу підозрюваної ОСОБА_1 та час, який минув з початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 р., а тому відповідні обставини не можуть самі по собі слугувати підставами для зміни запобіжного заходу, що спростовує доводи заявника.

Так, зазначені ризики є мінімальними, однак продовжують існувати.

В свою чергу, згідно ст. 179 КПК України зі змісту поняття запобіжного заходу - особисте зобов`язання у його співідношенні до інших запобіжних заходів вбачається, що це найменш суворий запобіжний захід, а за вимогами ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про відсутість підстав для зміни запобіжного заходу вирішальним є наявність ризику переховування підозрюваної за кордоном. Так, вона має достатній досвід тривалого проживання за кордоном у 2017-2019 роках. Особисте зобов`язання, на думку суду, не буде тим стримуючим фактором, який би забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваної протягом всього часу кримінального провадження і суттєво зменшив вказаний ризик. Саме наявність застави у визначеному розмірі зменшує до мінімуму ризик переховування підозрюваної за кордоном.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не було встановлено вагомих нових обставин для зміни підозрюваній запобіжного заходу із застави на найменш суворий вид запобіжного заходу - особисте зобов`язання, а застосований до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки стороною захисту не доведено, що наразі існують нові обставини, які виправдовують зміну запобіжного заходу у виді застави на більш м`який у виді особистого зобов`язання, та що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти існуючим мінімальним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 , в тому числі і з врахуванням кваліфікації її дій за вчинення тяжкого злочину, що їй інкримінується.

У зв`язку із відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, застосований до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави наразі продовжує діяти, а відтак відсутні підстави для повернення застави заставодавцю згідно ч. 11 ст. 182 КПК України.

За такого, у задоволенні клопотання адвоката Ципляка П.С., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , про зміну підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись статтями 177, 178, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК