- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
- Секретар : Чумаченко А.О.
- Захисник/адвокат : Ковези А.І.
- Прокурор : Жовницька А.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 758/3123/16-к
Провадження № 1-кп/4910/49/19
У Х В А Л А
02 червня 2020 рокум. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого Крикливого В.В., суддів Мойсака С.М., Хамзіна Т.Р.,
за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.О., прокурора Жовницької А.В., захисника Ковези А.І., обвинуваченого ОСОБА_1 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
в с т а н о в и в :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
02.06.2020 під час судового розгляду захисник Ковеза А.І. подав заяву про відвід колегії суддів.
Відвід вмотивований тим, що на глибоке переконання захисника під час судового розгляду колегія суддів підтвердила узгодженість своєї позиції зі стороною обвинувачення, проявила заінтересованість в результатах розгляду кримінального провадження, довела свою стійку прихильність до поведінки, спрямованої на створення перешкод стороні захисту та в кінцевому результаті на позбавлення можливості доведення нею своєї вибудованої правової позиції, що відповідно до основних принципів кримінального процесуального закону, знову ж таки на думку адвоката, підтверджує наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості суду. Захисник Ковеза А.І. звертає увагу на те, що під час судового розгляду колегія суддів без будь-яких питань та перешкод задовольнила клопотання прокурора про виклик свідків в повному обсязі, хоча це клопотання не мало жодної аргументації щодо доцільності допиту вказаних осіб. В той же час, адвокат звертає увагу на те, що клопотання сторони захисту про допит свідків колегією суддів було задоволено частково з необґрунтованих, на його думку, причин. Більше того, адвокат зазначає, що колегія суддів вдалася до аналізу необхідності виклику в суд кожної із заявлених осіб та ставила на обговорення учасників судового розгляду питання щодо допиту кожного з цих осіб окремо. В своїй заяві захисник Ковеза А.І. звертає увагу також на те, що під час судових засідань ним неодноразово заявлялось клопотання про визнання доказів сторони обвинувачення очевидно недопустимими та він просив суд зобов`язати сторону обвинувачення аргументувати свою правову позицію виключно нормами права з посиланням на документи, що містяться в матеріалах провадження. Проте його клопотання залишилися без задоволення.
З огляду на вказане, захисник Ковеза А.І. дійшов переконання, що маються сумніви в неупередженості колегії суддів у складі: головуючого Крикливого В.В., суддів Мойсака С.М. та Хамзіна Т.Р.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заяву свого захисника підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених вище.
Прокурор Жовницька А.В. проти задоволення заяви про відвід колегії суддів заперечувала та пояснила, що вважає її безпідставною, а доводи щодо упередженості суддів надуманими. Прокурор звернув увагу на те, що прийняті колегією суддів під час судових засідань процесуальних рішень не можуть бути підставою для відводу суду. Прокурор Жовницька А.В. вважає, що зазначена заява про відвід є проявом зловживання процесуальним становищем з боку сторони захисту, метою якого є затягування строків розгляду справи.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч. 1 ст. 75 КПК України). У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід має бути вмотивованим.
Абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості суду є підставою для відмови у задоволенні відводу.
Зі змісту заяви Ковези А.І. вбачається, що відвід колегії суддів захисник обґрунтовує виключно своєю незгодою із прийнятими судом процесуальними рішеннями, зокрема щодо вирішення клопотань захисника про допит свідків, показання яких стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України не відкривалися, про визнання доказів сторони обвинувачення очевидно недопустимими тощо.
Проте, виходячи із положень, закріплених в ст.ст. 75, 76 КПК України, ст.ст. 14, 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 126, 129 Конституцій України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися виключно в апеляційному та касаційному порядку і не є підставою для відводу судді (колегії суддів). Відмова судом у задоволенні будь-яких клопотань, заявлених під час судового розгляду сторонами кримінального провадження, не свідчить про упередженість чи необ`єктивність суду. Заперечення проти таких процесуальних рішень можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені частиною першою статті 392 КПК України.
З огляду на викладене, наведені адвокатом Ковезою А.І. обставини не можуть бути підставою для відводу судді або колегії суддів у цій справі.
Інших, передбачених ст. 75 та 76 КПК України, обставин, які б унеможливлювали участь суддів Крикливого В.В., Мойсака С .М. та Хамзіна Т.Р. у згаданому кримінальному провадженні, під час розгляду заяви про відвід, не встановлено.
Окрім того, заява про відвід колегії суддів вмотивована тим, що на переконання захисника Ковези А.І. під час судового розгляду суд має «зобов`язувати сторону обвинувачення аргументувати свою правову позицію виключно нормами права з посиланням на фактичні документи, які містяться в матеріалах провадження». Проте колегія суддів зазначеного обов`язку не виконує.
Наведенні вище доводи захисника не заслуговують на увагу і не можуть бути підставою для відводу колегії суддів, так як ґрунтується виключного на довільному та хибному тлумачення адвокатом правових положень, закріплених в процесуальному Законі, зокрема ст. 22 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Частиною першою ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Частиною першою статті 36 КПК України передбачено, що прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до положень, закріплених в ст. 94 та ст.368 КПК України, суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в нарадчий кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави дійти висновку, що під час судового розгляду суд не може впливати на сторонами кримінального провадження з метою обрання ними певного способу використання своїх прав, зокрема щодо надання доказів та висловлення ними своєї позиції про їх належність й допустимість, якщо обраний ними спосіб не суперечить процесуальному Закону.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява захисника Ковези А.І. про відвід колегії суддів є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника Ковези А.І. про відвід колегії суддів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. КрикливийС.М. МойсакТ.Р. Хамзін