- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
Справа № 991/4165/20
Провадження1-кс/991/4287/20
У Х В А Л А
іменем України
04 червня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,
представника власника - адвоката Скопич Ю.В.,
детектива Гуменного О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Акціонерного товариства «Укргазвидобування» адвоката Лещенко Л. С. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12014100130000008 від 28.02.2014,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника АТ «Укргазвидобування» адвоката Лещенко Л. С. про скасування арешту, накладеного згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.06.2016 у кримінальному провадженні № 12014100130000008 від 28.02.2014 на майно, яке було вилучене під час огляду території складу №2 Філії газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», а саме засувки ЗМ 65х35 з приєднувальними деталями у кількості 13 шт.
Клопотання мотивовано тим, що у слідчих органів відсутня необхідність у проведенні слідчих дій щодо арештованого майна у зв`язку з чим відпала потреба у подальшому застосуванні арешту вказаного майна.
2.В судовому засіданні представник підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що експертиза цих матеріальних цінностей не проводилася, а у підприємства на сьогоднішній день виникла потреба використовувати зазначені матеріальні цінності.
Детектив в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що вказані матеріальні цінності є предметом злочину; з урахуванням того, що остаточне рішення органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ще не постановлено, існує подальша потреба в їх арешті.
3.Заслухавши заявника і детектива, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
3.2.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В даному випадку скасування арешту пов`язується з тим, що відпала подальша потреба в ньому. Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування.
3.3.Із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2016 вбачається, що в провадженні Першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувало кримінальне провадження №12014100130000008 від 28.02.2014 року за фактами вчинення службовими особами ПАТ «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», службовими особами його структурних підрозділів та іншими суб`єктами господарювання кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч.2 ст. 240, ч. 1 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно до цієї ухвали задоволено клопотання слідчого та накладений арешт на тимчасово вилучене майно, а саме засувки ЗМ 65х35 з приєднувальними деталями у кількості 13 штук, заводський № 396, 419, 387, 398, 400, 424, 390, 394, 421, 423, 420, 407, 410, які згідно фінансово-господарських документів поставлені ТОВ «Граніс» на адресу Філії газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», заборонивши їх використання та розпорядження.
3.4.Постановою першого заступника Генерального прокурора від 15.11.2019 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014100130000008 від 28.02.2014 доручене детективам Національного антикорупційного бюро України.
3.5.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, зокрема, для збереження речових доказів. Зміст ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 24.06.2016 свідчить, що метою арешту майна визначене забезпечення його збереження як речових доказів.
3.6.В ч. 3 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які серед іншого зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були набуті кримінально протиправним шляхом. Досліджуючи наявність у арештованого майна вказаних ознак, слідчий суддя встановила таке.
3.7.Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 24.06.2016 слідчий суддя визнав можливим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, враховуючи можливість забезпечення належного зберігання визначеного майна, яке є речовим доказом, оскільки згідно із постановою від 22.06.2016 вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12014100130000008 та передані на зберігання завідуючому складом №2 ГПУ «Шебелинкагазвидобування» як таке, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
3.8.Відповдіно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу..
3.9.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, та за наявності подальшої необхідності такого арешту в цілях кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.
4. За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності умови, визначеної статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про яку зазначає представник.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 100, 170- 174, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства «Укргазвидобування» адвоката Лещенко Л. С. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12014100130000008 від 28.02.2014 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко