- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
- Суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г., Чорна В.В.
- Секретар : Таран Л.В.
справа № 991/3338/20
провадження №11-сс/991/413/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2020 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Михайленка Д.Г., Чорної В.В.,
секретаря судового засідання Таран Л.В.,
за участю адвокатів Задорожного М.С., Федоренка І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Задорожного Микити Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Задорожного М.С в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення від 30 травня 2018 року про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні, відомості про яке 22 березня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за №42018000000000675.
Висновки слідчого судді щодо відмови у відкритті провадження за скаргою мотивовані тим, що положення п.10 ч.1 ст.303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру (зміну повідомленої підозри) ОСОБА_1 застосовуватися не можуть, оскільки відомості про кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , 18 листопада 2016 року внесені до ЄРДР за №42016000000003536, у зв`язку з чим на підставі на підставі вищевказаної норми ст.303 та ч.7 ст.217 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 30 травня 2018 року у виділеному 22 березня 2018 року кримінальному провадженні та зареєстрованому в ЄРДР за №42018000000000675 не підлягає оскарженню на стадії досудового розслідування.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з рішенням слідчого судді, 05 травня 2020 року адвокат Задорожний М.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати вищезазначену ухвалу та постановити нову, якою відкрити провадження з розгляду скарги на повідомлення від 30 травня 2018 року про зміну раніше повідомленої підозри та направити його скаргу з доданими до неї матеріалами до Вищого антикорупційного суду для здійснення розгляду слідчим суддею.
Апеляційна скарга мотивована тим, що питання можливості оскарження повідомлень про підозру у провадженнях, виділених після 16 березня 2018 року з проваджень, розпочатих до 16 березня 2018 року, на думку адвоката, належним чином нормами КПК України не врегульовано, оскільки ч.7 ст.217 КПК України визначає момент початку досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні, проте не має зворотної дії в часі та застосовується лише до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року. Разом з цим, адвокат звертає увагу, що ч.2 ст.214 КПК України допускає неоднозначність розуміння моментом внесення яких саме відомостей є момент початку досудового розслідування у виділеному після 16 березня 2018 року провадженні з провадження, розпочатого до 16 березня 2018 року, оскільки ведення ЄРДР згідно з Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачає внесення відомостей, в тому числі і про «об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань». Саме тому визначення дати початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000675 саме датою внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, яке розслідувалось в інших кримінальних провадження, а не датою виділення матеріалів, є необґрунтованим і таким, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки можливість оскарження в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України повідомлення про підозру в кримінальному провадженні, на переконання адвоката, залежить від моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення саме у тому кримінальному провадженні, в якому це кримінальне правопорушення безпосередньо розслідується.
Таким чином, у зв`язку з тим, що на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, після набрання чинності 16 березня 2018 року норм процесуального закону, що передбачають можливість оскарження повідомлення про підозру, 22 березня 2018 року під час виділення матеріалів з провадження №42016000000003536 в окреме провадження №42018000000000675 також здійснювалось внесення до ЄРДР відомостей про відповідне кримінальне правопорушення, чинним КПК України передбачена можливість оскарження повідомлення про підозру від 30 травня 2018 року у виділеному кримінальному провадженні №42018000000000675.
Також у апеляційній скарзі адвокатом Задорожним М.С. заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження ухвали від 27 квітня 2020 року, повний текст якої адвокатом отримано безпосередньо в суді лише 30 квітня 2020 року, у зв`язку з чим заявник просить суд визнати строк апеляційного оскарження пропущеним з поважних причин та відповідно поновити його заявникові.
Позиції учасників судового провадження.
Адвокати Задорожний М.С. та Федоренко І .Л. в судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задовольнити апеляційну скаргу на підставі обставин, викладених у скарзі, зазначивши, що з урахуванням численних об`єднань та виділень внесених до ЄРДР проваджень, враховуючи невизначеність процесуальними нормами питання можливості оскарження повідомлення про підозру за даними обставинами, при визначенні дати внесення відомостей до ЄРДР повинні прийматися до уваги відомості щодо останнього внесення даних до ЄРДР у цьому провадженні.
Прокурор у судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР у даному провадженні до 16 березня 2018 року, у зв`язку з чим, посилаючись на правомірність прийнятої оскаржуваної ухвали, просив залишити останню без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви суду.
Відповідно до вимог п.3 ч. 2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом, за положеннями абз.2 ч.3 ст.395 КПК України якщо ж ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що оскаржуване рішення прийняте 27 квітня 2020 року без участі учасників судового провадження, адвокат Задорожний М.С. отримав копії вказаної ухвали 30 квітня 2020 року, а вже 05 травня 2020 року звернувся з апеляційною скаргою до суду, у зв`язку з чим колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що подана в межах строку апеляційного оскарження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що строк апеляційного оскарження адвокатом Задорожним М.С. не пропущений, а тому клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження залишає без розгляду.
Надаючи оцінку зазначеним в апеляційній скарзі обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 ст.9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування чітко визначено ч.1 ст.303 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Частина 1 ст.303 КПК України доповнена пунктом 10, відповідно до якого передбачена можливість оскарження на досудовому провадженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Дана норма доповнена 03 жовтня 2017 року Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII та підлягає застосуванню з дати набрання чинності цим Законом в частині таких змін.
Дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце, що визначено ч.1 ст.58 Конституції України. Однак за положеннями ст.58 Конституції України допускається зворотна дія законів у часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Формою реалізації ч.1 ст.58 Конституції України є положення ч.1 ст.5 КПК України, які регулюють дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якими процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. Однак, на відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть тоді, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження, повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.
Так, згідно з п.4 §2 Прикінцевих положень Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ норми п.10 ч.1 ст.303 КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п.7 §1 розділу 4 вказаного Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
У зв`язку із вищевикладеним, слідчий суддя має право на підставі вищезазначеної процесуальної норми розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру у справах (кримінальних провадженнях), по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію вищезгаданих змін, а саме з 16 березня 2018 року.
З матеріалів, наданих адвокатом Задорожним М.С. разом з апеляційною скаргою вбачається, що 29 травня 2017 року складено та підписано повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 листопада 2016 року внесені до ЄРДР за №42016000000003536. В межах даного кримінального провадження 06 березня 2018 року складено та підписано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364 КК України.
Також, з наданих адвокатом Задорожним М.С. матеріалів вбачається, що 30 травня 2018 року складено та підписано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364 КК України у кримінальному провадженні, зареєстрованому 22 березня 2018 року в ЄРДР за №42018000000000675.
В той же час, як зазначалось в апеляційній скарзі та наданих по суті скарги пояснень адвоката Задорожного М.С., 22 березня 2018 року з кримінального провадження, відомості про яке 18 листопада 2016 року внесені до ЄРДР за №42016000000003536 виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, яким присвоєно в ЄРДР реєстраційний номер № НОМЕР_1 , та 30 травня 2018 року у межах виділеного кримінального провадження №42018000000000675 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364 КК України.
Відтак, 18 листопада 2016 року відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР за №42016000000003536, та розпочато досудове розслідування, в межах якого 29 травня 2017 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 , тобто до набуття чинності положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України щодо можливості оскарження під час досудового розслідування повідомлення про підозру на підставі Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, які зворотної дії не мають та не застосовуються до таких кримінальних проваджень в силу прямої вказівки закону.
З огляду на те, що відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні за №42016000000003536 вже 18 листопада 2016 року внесені до ЄРДР та, незважаючи на те, що 30 травня 2018 року складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 у виділеному кримінальному провадженні, зареєстрованому 22 березня 2018 року в ЄРДР за №42018000000000675, положення п.10 ч.1 ст.303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру особі при зазначених обставинах застосовуватися не можуть.
Тобто, положення законодавства пов`язують можливість оскарження повідомлення про підозру в межах конкретного кримінального провадження з часом реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР у цьому провадженні, проте не з часом повідомлення про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри або зміни кваліфікації злочину.
Також при фактичних обставинах даного судового провадження вбачається, що виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 в провадження №42018000000000675, як і прийняття процесуальних рішень, зокрема повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, на які в обґрунтування заявлених вимог апеляційної скарги посилався адвокат Задорожний М.С., не обумовлюють можливість застосування положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 30 травня 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, оскільки скарга на повідомлення про підозру не підлягає оскарженню за положеннями п.10 ч.1 ст.303 КПК України, слідчий суддя прийняв правильне процесуальне рішення про відмову у відкритті провадження за даною скаргою.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги процесуального законодавства, порушень інших норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними адвокатом підозрюваної в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги адвоката Задорожного М.С., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , підлягають залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 376, 395, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката Задорожного Микити Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката Задорожного Микити Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
Семенников О.Ю. Михайленко Д.Г. Чорна В.В.