- Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
- Захисник/адвокат : Коцура Т.І.
- Прокурор : Жовницька А.В.
Справа № 991/4470/20
Провадження1-кс/991/4609/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
адвоката Коцура Т. І.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
прокурора САП Жовницької А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької А. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селищі міського типу Червоноармійськ Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №5671\10 від 28.04.2016 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України),
ВСТАНОВИЛА
2 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП Жовницької А. В. про застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
У клопотанні зазначається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні пособництва в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України).
Виклад фактичних обставин
У клопотанні зазначається, що 27.11.2019 року, слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах низкою фізичних осіб - підприємців під час господарських відносин з ТОВ «Столична ювелірна фабрика».
28.02.2020 року працівники Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області та Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області провели низку обшуків на об`єктах, пов`язаних з ТОВ «Столична ювелірна фабрика», під час яких було вилучено комп`ютерну техніку, документацію, ювелірні вироби. Обшуки були проведені на підставі ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду міста Києва.
Детектив зазначає, що начальник слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області Чепель Олександр Васильович, за посередництва адвоката ОСОБА_1 , вимагали та отримали від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 50 тисяч доларів США за припинення кримінального переслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 року, не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика» та повернення вилучених у ході розслідування 32 кілограмів заготівок під ювелірні вироби.
Детектив зазначає про таке: початку березня 2020 року у ОСОБА_3 виник умисел направлений на вимагання та отримання від засновників ТОВ «Столична ювелірна фабрика» неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення ним, як службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої йому влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб. З цією метою ОСОБА_3 залучив до своєї злочинної діяльності раніше знайомого адвоката ОСОБА_1.
Так, на початку березня 2020 року до власника бренду ТОВ «Столична ювелірна фабрика» звернувся адвокат ОСОБА_4., який повідомив, що діє від імені адвоката ОСОБА_1., та що необхідно вирішити питання щодо вказаного кримінального провадження. Після цього, ОСОБА_4. зателефонував ОСОБА_1 , який повідомив засновника ТОВ «Столична ювелірна фабрика» ОСОБА_5 , що йому необхідно сплатити 4 мільйони гривень податкових платежів до бюджету та 1,2 мільйони гривень в якості неправомірної вигоди за припинення кримінального переслідування за фактом ухилення від сплати податків ТОВ «Столична ювелірна фабрика».
ОСОБА_5 повідомив цю інформацію ОСОБА_2 , який також є засновником ТОВ «Столична ювелірна фабрика».
19.03.2020 року близько 16:10 ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Свято- Анастасіївського ставропігійного жіночого монастиря, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , на думку детектива, з метою реалізації спільного умислу з ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_2 про можливі негативні наслідки для ТОВ «Столична ювелірна фабрика» у вигляді проведення нових обшуків на об`єктах, пов`язаних із цим товариством під час досудового розслідування кримінального провадження № 32019110000000138.
В подальшому, 21.03.2020 року близько 15:05, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Свято- Анастасіївського ставропігійного жіночого монастиря, повідомили ОСОБА_2 про необхідність сплатити 4 мільйони гривень податкових платежів до бюджету та пред`явили ОСОБА_2 протиправну вимогу надати ОСОБА_3 через ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 1,5 мільйонів гривень.
Після отримання неправомірної вигоди, зі слів ОСОБА_3 , той зобов`язався виконати дії, що входили до його посадових обов`язків, а саме: припинити активне розслідування кримінального провадження № 32019110000000138, повернути раніше вилучені матеріальні цінності, вжити заходи щодо непроведення обшуків у магазинах ТОВ «Столична ювелірна фабрика», ухвали на які вже отримані, а після відшкодування до бюджету 4 мільйонів гривень, вжити заходи щодо закриття кримінального провадження. При цьому ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , про наявність ухвал про дозвіл на проведення обшуків у даному кримінальному провадженні на об`єктах, пов`язаних із ТОВ «Столична ювелірна фабрика», а також, що обшуки не були проведені за його особистою вказівкою.
У подальшому, 25.03.2020 року близько 16:00, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету НОМЕР_2 ГУ ДФС України у Київській області, в м. Київ, вулиця Народного ополчення, 5А, повідомив ОСОБА_2 , що уповноважив ОСОБА_1 виступати від його імені у питаннях щодо надання неправомірної вигоди.
30.03.2020 року близько 13:05, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщення ГУ ДФС України у Київській області, повідомив ОСОБА_2 , що він може обговорювати деталі надання неправомірної вигоди з ОСОБА_1 , в тому числі зниження її суми.
31.03.2020 року близько 13:00, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні свого офісу, який знаходиться в місті АДРЕСА_3 , пред`явив протиправну вимогу надати йому та ОСОБА_3 заздалегідь обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 60 тисяч доларів США. Під час указаної розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що указана сума неправомірної вигоди занадто велика та непосильна для нього і висловив прохання знизити її. В подальшому ОСОБА_1 , узгодивши засобами телекомунікаційного зв`язку з ОСОБА_3 прохання ОСОБА_2 , повідомив йому, що розмір неправомірної вимоги становитиме 50 тисяч доларів США.
Так, 06.04.2020 року о 14:27, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовились зустрітись 07.04.2020 року о 16:00 для передачі ОСОБА_1 раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 50 тисяч доларів США.
07.04.2020 року близько 18:00, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні свого офісу, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , надрукував на своєму персональному комп`ютері у текстовому файлі вимогу, адресовану ОСОБА_2 , залишити кошти у контейнері для паперу, який знаходиться у туалеті указаного приміщення та показав на моніторі надрукований текст. При цьому вголос цю вимогу ОСОБА_1 не промовив.
Виконуючи вказівку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зайшов до зазначеного приміщення туалету та залишив кошти в сумі 50 тисяч доларів США у обумовленому контейнері.
Таким чином, як зазначає детектив, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вимагали та отримали від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 50 тисяч доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют встановленого НБУ України на 07.04.2020 року становить 1 361 825 гривень.
Після цього, 07.04.2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було затримано співробітниками НАБУ. В ході проведення невідкладного обшуку офісу адвоката ОСОБА_1 . детективи виявили та вилучили грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, на який містяться банківській реквізити, що відповідають 50 000 доларам США, які були вручені ОСОБА_2 протоколом огляду та вручення грошових коштів в рамках контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту від 07.04.2020 року. Відповідно, загальна сума неправомірної вигоди склала, за офіційним курсом НБУ на час їх отримання 1 361 825 гривень, що перевищує 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обґрунтування клопотання
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища міського типу Червоноармійськ Житомирської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адвокат. 08.04.2020 року ОСОБА_1 повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме заявою ОСОБА_2 про вимагання у нього неправомірної вигоди; протоколами допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; протоколом огляду і вручення грошових коштів, несправжніх імітаційних засобів; протоколами затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; протоколами обшуку та особистого обшуку; матеріалами ознайомлення з кримінальним провадженням № 3201911000000138; документами, що підтверджують статус ОСОБА_1 як адвоката (адвокатське посвідчення, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України); протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; та іншими доказами.
Прокурор також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор зазначає, що орган досудового розслідування враховує той факт, що у підозрюваного важко хвора дружина, через що є необхідність систематичного проходження нею обстежень в медичних закладах. Також, ГУ НП в Житомирській області не виконало рішення суду про застосування електронного засобу контролю у зв`язку з їх відсутністю. Таким чином, на думку прокурора, до ОСОБА_10 необхідно застосувати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід зможе забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки. Також, прокурор вказує на неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки клопотань про особисту поруку до органу досудового розслідування не надходило, а особисте зобов`язання не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Прокурор також зазначає, що на ОСОБА_1 необхідно покласти додаткові обов`язки, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися із м. Житомира та Житомирської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді суду;
-повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання (залишити) до (у) відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 15.01.2018 року, виданий Корольовским районним відділом у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області;
-утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , та підозрюваним ОСОБА_3 .
Прокурор Жовницька А. В. підтримала клопотання, попросила його задовольнити. У своїх виступах вони вказали на ключові аспекти клопотання, зокрема, на доведеність обґрунтованості підозри та ризики, а також на підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, аніж було обрано раніше.
Захисник в цілому заперечив проти задоволення клопотання. Він та підозрюваний (який підтримав захисника) вказали на те, що дружина ОСОБА_1 хворіє. Вони попросили застосувати домашній арешт у нічний час.
Вислухавши прокурора, адвоката (захисника) та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.
Мотивація суду
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Тобто, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, необхідно керуватися положеннями щодо продовження строку тримання під вартою. Таким чином, строк дії домашнього арешту може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України (ч. 3 ст. 197 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При продовженні строку домашнього арешту (як і при продовженні строку тримання під вартою), необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли строк дії такого запобіжного заходу продовжується. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90)
На цьому етапі слідча суддя вбачає підстави вважати таку підозру обґрунтованою. Доказами доведено факт спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 та можливого обговорення неправомірної вигоди. Протоколи обшуку кабінету ОСОБА_1 від 07.04.2020 року та протокол огляду та вручення грошових коштів від 07.04.2020 року, несправжніх імітаційних засобів вказують на те, що відбулася можлива передача неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США, яку ОСОБА_2 залишив в пакеті у контейнері у санвузлі. Ці докази не були спростовані, а тому вони в сукупності досі можуть переконати в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення. Таким чином, обґрунтованість підозри на цьому етапі зберігається.
Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) чи прокурор
Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три такі ризики: ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, ризик незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування, слідча суддя зазначає, що обставини з часу застосування запобіжного заходу не змінилися. Досі (у разі скасування запобіжного заходу) є підстави вважати, що встановлення фактичного місця перебування ОСОБА_1 може бути ускладнене. ОСОБА_1 має реальну можливість переховуватися в межах України, і цей ризик значно зростає з урахуванням переконливості доказів та тяжкості покарання. Тому, такий ризик зберігається.
Щодо ризику незаконного впливу на осіб у кримінальному провадженні, слідча суддя зазначає, що такий ризик доводиться прокурором тими ж доказами обставин, що й попереднього разу. Слідча суддя знову звертає увагу, що ОСОБА_1 не має ефективних засобів впливу на осіб, про яких згадує прокурор. З урахуванням того, що прокурор не надала нові докази на підтвердження цього ризику, слідча суддя не бачить підстав вважати його доведеним.
Щодо ризику перешкоджання іншим чином, слідча суддя звертає увагу на обговорення обставин ОСОБА_1 з іншими особами. Зокрема, той використовував заходи приховування фактів, що стосуються можливого вчинення злочину, використовуючи при цьому комп`ютерну техніку, рукописний текст, а також мобільні за стосунки, що використовують захищену систему передачі даних та обмін повідомленнями із наскрізним шифруванням. З урахуванням того, що такі обставини стороною захисту не оспорюються і досі можуть впливати на хід кримінального провадження, слідча суддя не бачить підстав вважати такий ризик неактуальним станом на зараз. Тому, вона приходить до висновку про його доведеність.
Сторона обвинувачення зазначає про те, що інші запобіжні заходи неможливо застосувати зважаючи на те, що клопотань про особисту поруку до органу досудового розслідування не надходило, а особисте зобов`язання не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Разом з тим, обидві сторони зазначили про застосування домашнього арешту у нічний час у зв`язку із сімейними обставинами.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний, зокрема, оцінити в сукупності всі обставини, що стосуються справи (тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів та інші обставини, передбачені п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідча суддя враховує те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Для попередження ризику переховування, слідча суддя вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід, який є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Також, слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому особиста порука також не застосовується. Крім того, переміщення ОСОБА_1 має бути обмеженим на час проведення розслідування. З урахуванням того, що протягом двох місяців ОСОБА_1 , хоч і такий обов`язок було покладено, не було вдягнуто електронний браслет, а також з урахуванням сімейного стану підозрюваного та хвороби його дружини, необхідно пом`якшити запобіжний захід з цілодобового на нічний домашній арешт. Це дозволить, зокрема, відвідувати підозрюваному з його дружиною медичні заклади для її обстеження.
Слідча суддя також вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які було обґрунтовано раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. З урахуванням усіх обставин, відповідно, клопотання прокурора слід задовольнити.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176, 181, 201, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Клопотання прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької А. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селищі міського типу Червоноармійськ Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №5671\10 від 28.04.2016 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України) - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селищі міського типу Червоноармійськ Житомирської області запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із забороною залишати житло з 22 год. до 6 год. наступної доби на строк 2 (два) місяці в межах строку досудового розслідування, до 4 серпня 2020 року, з визначенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися із м. Житомира та Житомирської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді суду;
-повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання (залишити) до (у) відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 15.01.2018 року, виданий Корольовским районним відділом у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області;
-утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , та підозрюваним ОСОБА_3 .
Доручити контроль за виконанням ухвали процесуальному керівнику у кримінальному проваджені № 520020000000000186 від 12.03.2020 року - прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.