- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
- Захисник/адвокат : Єна С.О.
Справа № 991/4018/20
Провадження1-кс/991/4137/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, в інтересах Малого приватного підприємства «ПППМ» (код 14263200) про скасування арешту майна, що належить на праві власності МПП «ПППМ»,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2019 у справі № 757/42127/19-к на майно, що на праві власності належить Малому приватному підприємству «ПППМ» (код 14263200).
Клопотання мотивує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111200000823 від 04.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,4ст. 190,ч. 2,5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. В даному провадженні ОСОБА_5 26.07.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2019 у справі №757/42127/19-к в межах даного кримінального провадження, накладено арешт на об`єкти нерухомого майна суб`єктів підприємницької діяльності, де підозрюваний ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником, в тому числі і на об`єкти нерухомого майна, якими на праві власності володіє Мале приватне підприємство «ПППМ» (код 14263200).
Підставою для накладення арешту на нерухоме майно згідно ували слідчого судді є п.3 ч.2 ст. 170КПК України, тобто забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи.
На думку адвоката, арешт на нерухоме майно Малого приватного підприємства «ПППМ» (код 14263200) накладено необґрунтовано та підлягає скасуванню, оскільки вказане майно не належить підозрюваному у кримінальному провадженні, стосовно самого підприємства кримінальне провадження не здійснюється, а тому підстави накладати арешт на майно підприємства відсутні.
Окрім того адвокат вказав на те, що клопотання про арешт майна було подане неналежним суб`єктом - слідчим, оскільки власником арештованого майна є Мале приватне підприємство «ПППМ» (код 14263200), тобто третя особа, щодо майна якої вирішено питання про арешт майна. При цьому згідно положень ч.2 ст. 64-2 КПК України вбачається, що виключно прокурор наділений повноваженнями на звернення до суду з клопотанням про арешт майна третьої особи.
Поряд з цим адвокат зазначив, що арешт майна позбавляє Мале приватне підприємство «ПППМ» (код 14263200) права користування приватною власністю та створює обмеження підприємницької діяльності.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав із зазначених у ньому підстав та просив задовольнити клопотання в повному обсязі.
Представник НАБУ в судове засідання не з`явився, надав до суду відзив, в якому зазначив, що ухвала про арешт майна від 09.08.2019 є законною та обґрунтованою, клопотання про арешт майна було подане слідчим за погодженням із прокурором, відповідно до вимог КПК України, сам арешт на майно накладено обґрунтовано, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки підозрюваний у кримінальному провадженні ОСОБА_5 являється директором, засновником та кінцевим бенефіціаром підприємства, має усі правомочності контролю, володіння, користування та розпорядження всіма активами підприємства та відповідно майном.
Відповідно до вимог ч.2 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Судом дотримано вимоги повідомлення осіб про розгляд клопотання, неявка детектива не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Заслухавши думку адвоката, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017111200000823 від 04.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 190, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження 26.07.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом пособництва на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2019 накладено арешт на об`єкти нерухомого майна суб`єктів підприємницької діяльності, де підозрюваний ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником, в тому числі і на об`єкти нерухомого майна, якими на праві власності володіє Мале приватне підприємство «ПППМ» (код 14263200). Заборонено відчуження та розпорядження зазначеним майном.
При вирішенні питання про накладення арешту на нерухоме майно Малого приватного підприємства «ПППМ» (код 14263200) де підозрюваний ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником, слідчий суддя, постановляючи ухвалу від 09.08.2019, керувався тим, що останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає покарання, зокрема, конфіскацію майна.
Тому з метою забезпечення конфіскації майна, як можливого виду додаткового покарання та запобігання можливості відчуження нерухомого майна, належного суб`єктам підприємницької діяльності, власником яких є ОСОБА_5, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Тобто підставою для накладення арешту на нерухоме майно згідно ували слідчого судді є п.3 ч.2 ст. 170КПК України, тобто забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Разом з цим, із ухвали слідчого судді від 09.08.2019 вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
В подальшому матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 та інших підозрюваних виділено з кримінального провадження № 42017111200000823 в окреме кримінальне провадження № 12020000000000081 від 31.01.2020 та постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 07.02.2020 визначено підслідність у вказаному кримінальному провадженні за Національним антикорупційним бюро України.
В зв`язку з наведеним адвокат ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України до слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
22.09.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 № 100-IX, яким внесено зміни у пункт 202 розділу XI «Перехідні положення» КПК України.
Так, відповідно до п. 202 розділу XI «Перехідні положення» КПК України визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду"; 2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З огляду на вказану норму, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000081 стосовно ОСОБА_5 здійснюється Національним антикорупційним бюро України.
Перевіряючи доводи клопотання адвоката ОСОБА_3 слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до пункту 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст. 174 КПК України).
Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, слідчий суддя приходить висновку, що у випадку коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, з цієї підстави він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України. Однак одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).
Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Так, в поданому клопотанні адвокат вказує на необґрунтованість арешту майна Малого приватного підприємства «ПППМ» (код 14263200), посилаючись на те, що арештоване ухвалою слідчого судді майно не належить підозрюваному у кримінальному провадженні та стосовно самого підприємства кримінальне провадження не здійснюється, а тому підстави накладати арешт на майно підприємства відсутні.
Проте, слідчий суддя не бере до уваги вказані доводи адвоката, оскільки ОСОБА_5 є директором, засновником та кінцевим бенефіціарним власником Малого приватного підприємства «ПППМ» (код 14263200), тобто здійснює вирішальний вплив на діяльність вказаної юридичної особи, має усі правомочності контролю, володіння користування та розпорядження всіма активами підприємства, в тому числі і майном.
Окрім того, ухвалою слідчого судді арешт на майно Малого приватного підприємства «ПППМ» (код 14263200) було накладено саме у зв`язку з тим, що кінцевим бенефіціарним власником вказаного суб`єкта підприємницької діяльності є ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є обґрунтованим.
Доводи адвоката стосовно того, що накладений арешт на нерухоме майно позбавляє Мале приватне підприємство «ПППМ» (код 14263200) права користування приватною власністю та створює обмеження підприємницької діяльності не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою слідчого судді арешт накладено у виді заборони розпорядження та відчуження вказаного майна, без заборони користування, що не позбавляє права підприємства здійснювати підприємницьку діяльність.
Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст.170 КПК України.
Поряд з цим твердження адвоката про те, що клопотання було подане слідчим, в порушення вимог ч.2 ст. 64-2 КПК України, тобто неповноважною особою, не беруться до уваги слідчим суддею, оскільки під час розгляду клопотання в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя не перевіряє законність ухвали про накладення арешту на майно від 09.08.2019, так як це виключна компетенція апеляційного суду. Натомість, в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя повноважний перевірити лише обґрунтованість накладення такого арешту.
Окрім того в судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 на запитання слідчого судді пояснив, що ухвала слідчого судді від 09.08.2019 була оскаржена в апеляційному порядку та залишена без зміни колегією суддів Київського апеляційного суду.
В ході розгляду клопотання адвокатом ОСОБА_7 не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав визначенихст.174 КПК Українидля скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2019 у справі №757/42127/19, а тому клопотання адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.9,174,307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, в інтересах Малого приватного підприємства «ПППМ» (код 14263200) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2019 у справі №757/42127/19-к на майно, що належить на праві власності МПП «ПППМ» відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1