Документ № 89700680

Справа № 991/4185/20

1-кп/991/46/20

УХВАЛА

04 червня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Біленко В.К.,

розглядаючи матеріали кримінального провадження № 52020000000000098 стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нава Сарацика Леовського району Республіки Молдова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор Касьян А.О.

сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисники Мотрук М.В., Павленко М.В.

в с т а н о в и в:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисником Павленком Миколою Володимировичем заявлено клопотання про повернення обвинувального акта.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд, серед іншого, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Процесуальний порядок складення обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, наведено у ст. 291 КПК України. Відповідно до вимог цієї ж статті надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

А тому, суд, перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, виходить виключно із положень зазначеної статті.

Так, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4 ) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ст. 291 КПК України).

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у даному провадженні підписаний детективом і прокурором та затверджений прокурором. Обвинувальний акт містить усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення відповідних статей КК України та формулювання обвинувачення.

Відповідно, наведені у клопотанні захисника Павленка М.В. посилання на недоліки у формулюванні обвинувачення не є підставою для повернення обвинувального акта. Адже, згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прокурор викладає в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення такими, якими він їх вважає встановленими. Таким чином, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому не підлягає перевірці судом на стадії підготовчого судового засідання.

Щодо доводів захисника Павленка М.В. про притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення, внаслідок вручення обвинуваченому повідомлення про підозру у вчиненні одних і тих же дій у різних кримінальних провадженнях, суд вважає, що такі обставини не підлягають встановленню у даному кримінальному провадженні, оскільки суд не вправі оцінювати фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, яке не перебуває у нього на розгляді. Вказане, всупереч ст. 337 КПК України, потребує виходу за межі висунутого обвинувачення у даному кримінальному провадженні та, до того ж, не підлягає оцінці у підготовчому судовому засіданні.

Що ж стосується доводів захисника про недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, то зазначене згідно із п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акта, адже реєстр матеріалів досудового розслідування є окремим документом, який додається до обвинувального акта.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання захисника Павленка М.В. на необхідність повернення обвинувального акта з огляду на те, що останній, на його думку, складений поза межами строків досудового розслідування. У підготовчому судовому засіданні вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта виключно шляхом перевірки останнього на відповідність вимогам КПК України. Відтак, розгляд доводів захисника виходить за межі повноважень, наданих суду кримінальним процесуальним законом на стадії підготовчого судового засідання.

Суд не приймає і доводи захисника щодо недоліків у повідомленні про підозру. Оскільки таким чином, захисник фактично піддає оцінці законність дій та процесуальних рішень, прийнятих органом досудового розслідування чи прокурором, що підлягає вирішенню на стадії судового розгляду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що клопотання захисника Павленка М.В. про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 291, 314-316, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника Павленка Миколи Володимировича про повернення обвинувального акта відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак