- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
- Суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г., Панкулич В.І.
- Секретар : Таран Л.В.
справа № 991/3750/20
провадження №11-сс/991/490/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2020 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Михайленка Д.Г., Панкулича В.І.,
секретаря судового засідання Таран Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2020 року про повернення скарги на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
11 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2020 року матеріали вказаної скарги повернуто заявнику.
Висновки слідчого судді щодо повернення скарги мотивовані тим, що відсутні підстави для поновлення пропущеного ОСОБА_1 строку на звернення із зазначеною скаргою, яка не підлягає розгляду в цьому суді.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2020 року, ОСОБА_1 02 червня 2020 року подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення слідчого судді скасувати та зобов`язати Вищий антикорупційний суд розглянути його скаргу по суті.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що слідчим суддею при постановленні судового рішення не в повному обсязі з`ясовані обставини справи, так як суд встановив останній день строку для подання скарги на бездіяльність 23 квітня 2020 року. Однак, на думку скаржника, строк на подання скарги на зазначену бездіяльність слід обчислювати з дати отримання ним листа - повідомлення з НАБУ, тобто з 30 квітня 2020 року. Як наслідок, 11 травня 2020 року ним подано скаргу слідчому судді, на його думку, в межах встановленого ч.1 ст.304 КПК України строку.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, просив задовольнити із зазначених у ній підстав.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників провадження.
Мотиви суду.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Здійснення такого контролю шляхом прийняття рішень за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, визначено главою 26 КПК України.
На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За положеннями п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Слідчий суддя вірно визначив, що норми КПК України не пов`язують початок обчислення строку на звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (в порядку статті 303 КПК України) з моментом отримання відповіді слідчого, прокурора, за результатами розгляду заяви про кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_1 подав скаргу на бездіяльність посадових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту бездіяльності.
Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування (частина 1 статті 214 КПК України).
Отже, строк оскарження бездіяльності посадових осіб НАБУ в цьому випадку починає обчислюватися після спливу 24 годин з дня отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
За матеріалами судового провадження ОСОБА_1 10 квітня 2020 року звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, з урахуванням положень ч.1 ст.214 КПК України, після спливу 11 квітня 2020 року 24 годинного строку для внесення відомостей до ЄРДР, слід обчислювати десятиденний строк, передбачений статтею 304 КПК України, для подання скарги на бездіяльність, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.
При цьому, перебіг передбаченого ч.1 ст.304 десятиденного строку на оскарження бездіяльності посадових осіб щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не пов`язаний з необхідністю та можливістю отримання заявником будь-яких відповідей від посадових осіб органів, уповноважених на здійснення такої діяльності.
З матеріалів провадження вбачається, що скаргу до слідчого судді Шапошніков Р.С. подав з пропущенням встановленого КПК України строку - лише 11 травня 2020 року.
В обґрунтування пропущення строку на подання скарги ОСОБА_1 посилався на те, що він дізнався про бездіяльність посадових осіб НАБУ лише з листа прокуратури від 17 квітня 2020 року, який отримав 30 квітня 2020 року.
Слідчий суддя визнав вказані обставини неповажними причинами пропуску строку, оскільки строк на подання скарги обчислюється не з часу отримання відповіді (листа), а з моменту допущення бездіяльності.
Суд погоджується з висновками слідчого судді з огляду на наступне.
Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК (стаття 113 КПК України).
Пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин і вирішення цього питання покладається на суд (частина 1 статті 117 КПК України).
Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. У КПК України міститься лише перелік поважних причин неприбуття особи на виклик. Такими законодавець визначив: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик (частина 1 статті 138 КПК).
З системного аналізу норм КПК України (зокрема, статей 117, 138, пункту 1 частини 1 статті 232, пункту 1 частини 1 статті 336, частини 3 статті 400) вбачається, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами (постанова Верховного Суду України від 13.07.2017 у справі № 5-117кс(15)17).
Отже, при встановленні поважності причин пропущення строку на подання скарги суд має оцінити, чи об`єктивно непереборними були обставини, зазначені особою, яка подала скаргу, в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею вірно встановлено, що в цьому випадку строк на подання скарги ОСОБА_1 пропустив з неповажних причин.
Посилання заявника на несвоєчасність сповіщення про результат розгляду його заяви про вчинення кримінального правопорушення не може бути визнане поважною причиною пропуску строку для оскарження рішень, дій або бездіяльності органу досудового розслідування, оскільки не впливає на визначення терміну для оскарження дій або бездіяльності органу досудового розслідування.
З урахуванням зазначення у листі НАБУ від 17 квітня 2020 року відомостей про розслідування детективами НАБУ викладених у заяві ОСОБА_1 обставин в рамках кримінального провадження №42020000000000646, колегія суддів критично оцінює мотиви та висновки слідчого судді щодо непідсудності даної скарги Вищому антикорупційному суду без врахування інших обставин, викладених в заяві ОСОБА_1 .
Інші доводи особи, яка подала апеляційної скарги, не спростовують правомірності висновків слідчого судді щодо повернення скарги на підставі положень п.3) ч.1 ст.304 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Таким чином, переглядаючи оскаржуване рішення в межах заявлених в апеляційній скарзі вимог, колегією суддів за доводами ОСОБА_1 досліджені порушені в апеляційній скарзі питання щодо недотримання слідчим суддею правових норм та невстановлення відповідних обставин при розгляді скарги на бездіяльність посадових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Натомість, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею при розгляді скарги дотримані всі відповідні вимоги законодавства та прийняте законне та обґрунтоване рішення із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення порушеного за скаргою питання.
На підставі викладеного, оскільки інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено, ухвала слідчого судді від 15 травня 2020 року є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК України не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-1, 216, 303, 306, 309, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2020 року про повернення скарги на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ _______________
Семенников О.Ю. Михайленко Д.Г. Панкулич В.І.