Документ № 89737833

Справа № 641/6379/18

Провадження №1-кп/991/85/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

"09" червня 2020 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Крука Є.В., Білоус І.О.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Кимлика Р.В.

захисників: Михайлова А.Л., Татарченка К.В., Рибіна В.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву захисника Рибіна В.В. про відвід захисника Михайлова А.Л. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 жовтня 2016 року за № 52016000000000367, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків Харківської області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Селидове Донецької області, без місця реєстрації на території України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст заяви про відвід та позиції учасників кримінального провадження

09 червня 2020 року під час судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Рибіним В.В. подано до суду заяву про відвід захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Михайлова А.Л.

Свою заяву захисник Рибін В.В. мотивув тим, що захисник Михайлов А.Л. надавав правову допомогу в іншому кримінальному провадженні № 12017000000000530 від 01 червня 2017 року іншій особі - ОСОБА_3 , і в цьому кримінальному провадженні вироком від 04 вересня 2017 року Шевченківського районного суду м. Києва на підставі угоди відповідну особу визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України. За вироком у кримінальному провадженні № 12017000000000530 ОСОБА_3 визнаний винним, зокрема, в тому, що своїми діями, за попередньою змовою групою осіб, вчинив внесення завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, зокрема, надав згоду стати керівником суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» (код ЄДРПОУ 32531107). До заяви про відвід захисником додано копію згаданого вироку від 04 вересня 2017 року, копії угоди про переведення боргу від 31 липня 2015 року, копію угоди про порядок проведення розрахунків від 31 липня 2015 року.

На думку захисника Рибіна В.В., оскільки в цій справі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються фактично в підписанні угод із ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» і перерахуванні коштів цій компанії, наявна суперечність інтересів ОСОБА_3 , якого раніше захищав захисник Михайлов А.Л., та інтересів обвинуваченого ОСОБА_2 . Захисник Рибін В.В. вказує на те, що позицією обвинуваченого ОСОБА_2 є те, що він не був знайомим із ОСОБА_3 , а також те, що відповідні договори реально укладались обвинуваченими ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у межах господарської діяльності, на угодах є підпис ОСОБА_3 ; в цей же час, позицією ОСОБА_3 було те, що він не має відношення до укладання цієї угоди, він лише надав згоду на реєстрацію його керівником згаданої компанії.

Захисник Михайлов А.Л. надав суду пояснення щодо заявленого відводу, вказавши, що, дійсно, надавав допомогу ОСОБА_3 в кримінальному провадженні за ст. 205-1 КПК України, однак суперечності між інтересами ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 немає, ці питання сам захисник Михайлов А.Л . як адвокат вирішував для себе в межах правил адвокатської етики, і вважає, що конфлікт інтересів відсутній. Той факт, що в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 він визнаний винним у тому, що надав реєстраційні документи для реєстрації директором, на думку захисника Михайлова А.С., не мало відношення до угоди про переведення боргу. Вважав, що вирок Шевченківського районного суду щодо ОСОБА_3 , навпаки, підтверджує позицію сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_2 . Єдине співпадіння в цій справі, на думку захисника Михайлова А.Л., у тому, що і ОСОБА_3 , і обвинувачений ОСОБА_2 , як і сам адвокат Михайлов А.Л., - є мешканцями міста Донецька, саме тому ці обидві особи звернулися до нього як захисника.

Обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що знайомий із вироком стосовно ОСОБА_3 , і протиріч між його власними інтересами та інтересами ОСОБА_3 не вбачає; захисник Михайлов А.С. працює в цій справі із самого початку, а тому без цього захисника йому буде важко. Також зазначив, що з ОСОБА_3 не знайомий, він заявлений у цій справі як свідок, і зможе це підтвердити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Татарченко К.В. вважав, що захисник Михайлов А.Л. не має конфлікту інтересів у цій справі, а заявлений відвід є безпідставним.

Прокурор вважав, що підстав для відводу захисника немає.

Захисник Рибін В.В., прокурор, інші захисники та обвинувачені на запитання суду щодо того, чи мало місце виділення або об`єднання провадження щодо ОСОБА_3 із матеріалів провадження, що розглядається, відповідної інформації не надали. Захисник Михайлов А.Л. вказав, що провадження щодо ОСОБА_3 розслідував інший орган досудового розслідування.

2. Релевантне законодавство

У ст. 80 КПК України, зокрема, вказано, що за наявності підстав, передбачених у ст. 78КПК України, захисник зобов`язаний заявити самовідвід. З цих же підстав, про відвід захиснику може бути заявлено особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Також вказано на те, що відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КПК України, захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КПК України, особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадках:

1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;

2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;

3) якщо вона є близьким родичем або членом сім`ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.

3. Оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що адвокат Михайлов А.Л. надавав правову допомогу як захисник Тюленінову А.С. в іншому кримінальному провадженні № 12017000000000530 від 01 червня 2017 року, вироком у якому від 04 вересня 2017 року Шевченківського районного суду м. Києва на підставі угоди ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України. З вказаного вироку випливає, що ОСОБА_3 визнаний винним, зокрема, в тому, що своїми діями, за попередньою змовою групою осіб, вчинив внесення завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, зокрема, надав згоду стати керівником суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» (код ЄДРПОУ 32531107).

Фактів виділення або об`єднання матеріалів кримінального провадження № 12017000000000530 від 01 червня 2017 року із матеріалами цієї справи судом не встановлено. Тож суд виходить з того, що захисник Михайлов А.Л. представляв інтереси ОСОБА_3 не в цьому, а в іншому кримінальному провадженні, а тому підстави відводу захисника, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 78 КПК України, відсутні.

Перевіряючи доводи заявника щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів між інтересами ОСОБА_3 та інтересами обвинуваченого ОСОБА_2 , що обвинувачується в цій справі, суд, в першу чергу, виходить із того, що обвинувачений ОСОБА_2 вважає захисника Михайлова А.Л. захисником за його власним вибором, який добре знайомий із матеріалами справи, і вважає, що без його правової допомоги обвинуваченому буде важко брати участь у судовому розгляді. Суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_2 знайомий зі змістом вироку щодо ОСОБА_3 і не вбачає реального чи потенційного конфлікту інтересів між ним і ОСОБА_3 . Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 має іншого захисника Татарченка К.В., який також підтвердив відсутність конфлікту інтересів. Таким чином, суд вважає факт суперечності інтересів обвинуваченого ОСОБА_2 в цій справі і обвинуваченого ОСОБА_3 не підтвердженим.

Згідно з п. 3(с) ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, важливе значення має повага до вибору обвинуваченим захисника. Хоча право на вибір захисника не є абсолютним, - у випадках, коли цього дійсно вимагають інтереси правосуддя, суд може відхилити кандидатуру захисника (рішення у справах Meftah та інші проти Франціі? (заяви № 32911/96, № 35237/97 та № 34595/97, Велика Палата), п 45, Croissant проти Німеччини (заява № 13611/88), п. 29, Lagerblom проти Швеціі? (заява № 26891/95), п. 54). Заявником не доведено наявність підстав, передбачених законом, для відводу захисника. У суду також відсутні підстави вважати, що інтереси правосуддя в цій справі вимагають відводу захисника Михайлова А.Л . З огляду на таке, та зважаючи на повагу до вибору обвинуваченим свого захисника, який має місце в умовах обізнаності обвинуваченого про те, що захисник представляв інтереси ОСОБА_3 в іншій справі, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заявленого відводу.

Керуючись статтями 78, 80, 110 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Рибіна В.В. про відвід захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Михайлова А.Л. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Білоус І.О.

Крук Є.В.