Документ № 89765206

Справа № 991/3707/20

Провадження1-кс/991/3823/20

УХВАЛА

11 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Ципляка П.С., власника майна ОСОБА_1 прокурора Гарванко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката Ципляка Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42017000000000394 від 14.02.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Ципляка Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому адвокат прохає скасувати арешт нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 114,3 кв.м, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 у справі 757/44498/19-к, у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017.

В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокат зазначає, що ухвалою слідчого судді був накладений арешт на об`єкт нерухомого майна, як на речовий доказ у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017. Зазначене приміщення не може визнаватись речовим доказом, оскільки не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, крім того, стороною обвинувачення, дане приміщення жодним чином не згадується у повідомлені про підозру ОСОБА_2 . На твердження адвоката, ОСОБА_1 набула зазначене нерухоме майно у власність за власні грошові кошти, а оскільки вона не є підозрюваною у кримінальному провадженні, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Адвокат Ципляк П.С. клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

Власник майна - ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила скасувати арешт з нерухомого майна.

Прокурор Гарванко І.М. заперечував проти задоволення клопотання. Подав клопотання в якому зазначає, що у кримінальному провадження змінено орган досудового розслідування та воно передано за підслідністю до Центрального апарату Державного бюро розслідувань.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Частинами 1, 4 ст. 41 Конституції України закріплено право особи володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однак, аналіз статті 174 КПК України не дає можливості визначити слідчого суддю, до якого можна звертатися із клопотанням про скасування арешту майна.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Таким чином, зважаючи на те, що норми, які регламентують можливість звернення із клопотання про арешт майна кореспондуються із нормами, які передбачають право особи на звернення із клопотання про скасування арешту, тому і звернення із таким клопотанням має відбуватися із дотриманням підсудності - тобто до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Разом з цим, з постанови прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І.М. встановлено, що здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 доручено слідчим Центрального апарату Державного бюро розслідувань.

Частиною 1 ст. 33-1 передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Виходячи із постанови від 11 червня 2020 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні, прокурором встановлено, що у розслідуваному кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 не встановлено жодної умови або підстави (ні за суб`єктною, ні за предметною ознакою) передбачених у п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України для здійснення подальшого досудового розслідування кримінальних правопорушень детективами НАБ України.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).

Розглядаючи питання порушення підсудності, слідчий суддя бере до уваги положення ст. 1 Європейської Конвенції з прав людини від 04 листопада 1950 (далі - Конвенція) в частині того, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Термін «суд, встановлений законом» з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (Справа «Сокуренко і Стригун проти України», п. 24 Рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року). Європейська Комісія з прав людини визначилась із тим, що термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)» (Справа «Занд проти Австрії». Доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року)

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання про скасування арешту майна не підсудне Вищому антикорупційному суду і його належить подавати за зареєстрованим місцезнаходженням органу досудового розслідування, в провадженні якого перебуває вказане кримінальне провадження.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Ципляка Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, а саме: нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 114,3 кв.м., накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 у справі 757/44498/19-к, у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак