Документ № 89765235

Справа № 991/3857/20

Провадження №11-сс/991/475/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого Панаіда І.В.

суддів Боднара С.Б., Семенникова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

прокурора - Перова А.В.,

представника скаржника - Захарова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року у справі № 991/3857/20 року про відмову у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року.

Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну і необґрунтовану та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність уповноваженого прокурора, процесуального керівника у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року повернути до Вищого антикорупційного суду для розгляду слідчим суддею по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею не було дотримано вимог щодо кримінального провадження, передбачених ст.ст. 7, 9, 21 КПК України, а також не враховано практику Європейського суду з прав людини, що стало причиною невмотивованості прийнятого судового рішення. Оскаржуване процесуальне рішення прокурора САП Перова А.В. від 05 травня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження відповідно до ст. 303 КПК України не підлягає оскарженню. Однак, бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кодексом строк, може бути оскаржена слідчому судді. Рішення прокурора САП Перова А.В. про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту попри наявність законних підстав до його задоволення є способом приховування бездіяльності слідчого, яка полягає у невиконанні процесуальної дії - закритті кримінального провадження на виконання рішення слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2020 року. На думку ОСОБА_1 , дана ситуація має розглядатись як виключний випадок, коли положення КПК України неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, а тому відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України мають бути застосовані загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК України, та враховуючи вказані положення КПК України його скарга на бездіяльність прокурора є цілком прийнятною і підлягає розгляду слідчим суддею по суті.

ОСОБА_1 вважає, що безпідставно відмовивши у відкритті провадження за його скаргою, слідчий суддя, окрім іншого, позбавив його на гарантоване ст. 13 ЄКПЛ право на ефективний засіб правового захисту. Всупереч практиці ЄСПЛ слідчий суддя формально застосував правову норму, викладену в ч. 3 ст. 309 КПК України, не забезпечивши реалізацію права на доступ до суду з урахуванням значення поданої скарги, що стосувалася бездіяльності прокурора та винесення ним явно незаконного процесуального рішення, а також права на ефективний засіб правового захисту від незаконних дій, протиправної бездіяльності сторони обвинувачення. На думку скаржника, прокурор продовжував умисно не виконувати судове рішення та, відповідно, не вживати передбачених ст. 283 КПК України процесуальних дій у визначений слідчим суддею в ухвалі від 15 жовтня 2019 року процесуальний строк, тим самим порушуючи права ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52019000000001128, а також не закрив це кримінальне провадження. На підставі зазначеного, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001128 триває незаконно, понад встановлений слідчим суддею процесуальний строк та з порушенням розумних строків, за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 має всі підстави для доступу до засобів правового захисту своїх прав та законних інтересів у судовому порядку на досудовому розслідуванні шляхом подання скарги на рішення - постанову про відмову у задоволенні клопотання та бездіяльність прокурора САП Перова А.В., а слідчий суддя відповідно має здійснити судовий контроль за дотриманням прав та свобод скаржника шляхом розгляду його скарги по суті.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч.2 209 КК України.

Матеріали під вказаним номером 13 грудня 2019 року виділені з кримінального провадження №42015000000001998 від 25 вересня 2015 року стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 209КК України. Після чого первинне кримінальне провадження №42015000000001998 від 25 вересня 2015 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 364 КК України було закрито.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про встановлення процесуального строку досудового розслідування, та встановлено уповноваженій особі - процесуальному керівнику у кримінальному провадженні №42015000000001998 від 25 вересня 2015 року строк на проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для прийняття рішення відповідно до вимог ст. 283 КПК України у кримінальному провадженні 42015000000001998 від 25 вересня 2015 року, який не може перевищувати двох місяців.

27 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до процесуального керівника у кримінальному провадженні №52019000000001128 - прокурора САП, а також до заступника Генерального прокурора - керівника САП з клопотанням про вчинення процесуальних дій, а саме: 1) виконання ухвали слідчого судді від 15 жовтня 2019 року у справі № 711/7930/19, якою прокурору - процесуальному керівнику у кримінальному провадженні №42015000000001998 встановлено процесуальний строк на проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування в порядку ст. 283 КПК України, що не може перевищувати двох місяців з дня набрання чинності ухвали слідчого судді; 2) закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001128 стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 209КК України в порядку ст. 283 КПК України шляхом його закриття на виконання ухвал слідчого судді від 15 жовтня 2019 року та 16 квітня 2020 року у справі № 711/7930/19.

05 травня 2020 року прокурор САП Перов А.В. виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката Захарова А.В. від 27 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження.

15 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до Вищого антикорупційного суду скаргу на рішення прокурора САП Перова А.В. - постанову про відмову в задоволенні клопотання та його бездіяльність, що полягає у невиконанні процесуальної дії - закритті кримінального провадження №52019000000001128.

18 травня 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність прокурора в порядку ст. 303 КПК України. Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 слідчий суддя виходив з положень ч. 2 ст. 534 КПК України, відповідно до яких судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. При цьому КПК України не встановлює чітких строків виконання судового рішення, що не дозволяє віднести бездіяльність прокурора щодо невиконання судового рішення до такої, яка може бути оскаржена у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.

Із матеріалів провадження вбачається, що скарга ОСОБА_1 подана на постанову прокурора САП Перова А.В. від 05 травня 2020 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Захарова А.В. від 27 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження №52019000000001128.

Згідно з ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним.

Пунктом 11 частини 1 статті 303 КПК України передбачено оскарження на досудовому провадженні відмови слідчого, прокурора у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, а саме, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9 - 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Як вбачається з викладеного вище, вимоги скаржника про скасування постанови від 05 травня 2020 про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено положеннями глави 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, заявник оскаржує рішення прокурора з підстав, з яких воно не може бути оскаржене в порядку ст. 303 КПК України.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою всупереч вказаних положень закону, слідчий суддя законно і обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за його скаргою.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків ухвали слідчого судді і не свідчать про необґрунтованість судового рішення. В своїй апеляційній скарзі заявник фактично висловлює свою незгоду з постановою прокурора про відмову у задоволенні його клопотання щодо виконання судового рішення. Як встановлено під час апеляційного розгляду таке судове рішення виконано, про що свідчить долучена адвокатом Захаровим А.В. постанова прокурора від 17 травня 2020 року про закриття кримінального провадження № №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року. На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 законним і обґрунтованим. Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора в порядку ст.303 КПК України у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

О.Ю. Семенников