Документ № 89765239

Справа № 991/1577/20

Провадження №11-сс/991/346/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Семенникова О. Ю., Боднара С. Б.,

за участю секретаря судового засідання Халітова С. І.,

учасники судового провадження: представник заявника - адвокат Бондар Є. І., прокурор Василенков Б. М.,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 адвоката Бондара Є. І. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2020 про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000648, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2019.

Історія провадження

1.20.02.2019 особою, що повідомила про кримінальне правопорушення, - ОСОБА_1 - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду було подано скаргу на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про закриття кримінального провадження № 52019000000000648 (далі - постанова про закриття кримінального провадження), внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 364-1 КК (далі - скарга).

2.24.03.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 (далі також - ухвала слідчого судді).

3.06.04.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Бондаря Є. І. в інтересах особи, що повідомила про кримінальне правопорушення, - ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді (далі - апеляційна скарга).

4.06.04.2020 ухвалою судді-доповідача призначено апеляційний розгляд апеляційної скарги.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

5.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги заявника ОСОБА_1 на постанову детектива НАБУ від 27.12.2019 про закриття кримінального провадження.

6.Слідчий суддя обґрунтував своє рішення таким: (1) детективом зроблений висновок про відсутність у діях службових осіб АТ КБ «Приватбанк» ознак складів злочинів, передбачених частиною 2 статті 364 КК та частиною 2 статті 364-1 КК у вигляді відчуження прав вимоги до боржників банку, оскільки не встановлено доказів, які могли б свідчити про наявність істотної шкоди або тяжких наслідків, які є обов`язковими ознаками для кваліфікації діянь за статтями 364, 364-1 КК; (2) ці обставини та висновки були досліджені слідчою суддею Вищого антикорупційного суду Михайленко В. В. під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на постанову про закриття вказаного кримінального провадження, подану в інтересах ОСОБА_3 , у результаті чого постановлено ухвалу, залишену без змін ухвалою Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду від 03.03.2020, про відмову у задоволенні скарги (справа № 991/611/20, провадження № 1-кс/991/624/20); (3) з посиланням на статтю 129-1 Конституції України та частину 5 статті 532 КПК і статтю 533 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що ухвала 05.02.2020 у справі № 991/611/20 наразі є чинною, а відтак підлягає виконанню; (4) перегляд цих же питань, які вже досліджені та вирішені слідчим суддею під час розгляду 05.02.2020 скарги, поданої в інтересах ОСОБА_3 , за якою постановлено ухвалу, що набрала законної сили, будь-яким іншим слідчим суддею не допускається.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

7.В апеляційній скарзі адвокат Бондар Є. І. просить: (1) поновити строк апеляційного оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_1 та скасувати постанову детектива НАБУ Дмитрієнка В. П. про закриття кримінального провадження № 52019000000000648.

8.Необхідність поновлення строку апеляційного оскарження адвокат обґрунтовує тим, що, дотримуючись режиму самоізоляції через пандемію короновірусу COVID-19, він не брав участі при розгляді скарги заявника ОСОБА_1 слідчим суддею, про результати її розгляду дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 30.03.2020, в день коли остання була оприлюднена. Вважає причини пропущення строку поважними та такими, що підлягають поновленню.

9.Адвокат вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, базується на неповному дослідженні обставин, про які було заявлено в повідомленні про злочин, та які були виявилися в ході досудового розслідування, зокрема: (1) член правління з питань керування ризиками АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 , будучи головою Комітету по роботі із позабанківськими установами, в порушення Положення про цей комітет, після заперечень ОСОБА_1 проти акредитації зовнішніх колекторських компаній, не зняла питання з розгляду та не винесла його на розгляд у формі спільної присутності; ці дії, в сукупності з іншими діями ОСОБА_4 призвели до завдання Банку збитків; (2) не були допитані ОСОБА_4 та інші члени зазначеного комітету, не була витребувана інформація та документи щодо роботи цього комітету у зв`язку із наведеним питанням; (3) 2430 справ з погашенням заборгованості протягом останніх 90 днів були передані в порушення затверджених критеріїв; (4) версія свідка ОСОБА_5 про технічний характер помилки при формуванні реєстрів справ, що перевірялась.

Вимоги і доводи заперечень прокурора

10.29.05.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли письмові заперечення прокурора на апеляційну скаргу, в яких він просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу слідчого судді.

11.У своїх запереченнях прокурор зазначає наступне: (1) предмет досудового розслідування, ініційованого за заявою ОСОБА_6 (ухвала слідчого судді Солом`янського району м. Києва від 19.07.2019, якою зобов`язано внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань) та ініційованого за заявою ОСОБА_1 (ухвала слідчого судді Солом`янського району м. Києва від 26.06.2019, якою зобов`язано внести відповідні відомості до ЄРДР) є тотожними - зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права шляхом незаконної передачі прав вимоги по 37 946 кредитних справ на суму понад 2 млрд. грн. третім особам, досліджувалися аналогічні фактичні обставини; (2) проведеними в ході розслідування слідчими та процесуальними діями наявності складів вказаних злочинів в діях службових осіб АТ КБ «Приватбанк» не встановлено, так як права вимоги банком на користь колекторських компаній не відчужувалися, а послуги сплачувалися виходячи з суми повернутої боржниками банку заборгованості, при цьому їх вартість була співмірною з вартістю відпрацювання боржників внутрішніми підрозділами банку з урахуванням необхідності найму банком персоналу для їх відпрацювання, а помилково передані активи були повернуті на відпрацювання до банку до початку роботи по реєстрам боржників колекторськими компаніями; (3) досудовим розслідуванням не встановлено доказів, які могли б свідчити про наявність істотної шкоди або тяжких наслідків, які настали саме внаслідок відпрацювання боржників АТ КБ «Приватбанк», відповідно до критеріїв затверджених рішенням правління банку, зовнішніми колекторськими компаніями, та внаслідок помилкової передачі та повернення на відпрацювання службам банку помилково переданих боржників; (4) судами першої та апеляційної інстанцій вже перевірялася законність прийнятого детективом рішення про закриття кримінального провадження № 52019000000000648, в тому числі по епізоду можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК, і було відмовлено у скасуванні постанови детектива про закриття кримінального провадження; (5) представник особи, яка наділена статусом заявника у кримінальному провадженні та відповідно до статей. 60, 221, 222 КПК не наділена повноваженнями для ознайомлення з матеріалами відповідного кримінального провадження, самостійно надає оцінку доказам у кримінальному провадженні та оскаржує висновки не лише слідчого судді в ухвалі від 24.03.2020, а й фактично ще у двох рішеннях суддів суду першої та апеляційної інстанції, які винесені з аналогічних питань.

Позиції учасників провадження

12.Адвокат Бондар Є. І. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

13.Прокурор Василенков Б. М. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу слідчого судді без змін.

14.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

(1) Чи підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження?

15.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК) .

16.У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на частину 2 статті 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).

17.Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (частина 1 статті 117 КПК).

18.Із матеріалів провадження вбачається, що: (1) у судовому засіданні 24.03.2020 було оголошено резолютивну частину оскаржуваної ухвали; (2) адвокат Бондар Є. І. не брав участь в цьому судовому засіданні через пандемію COVID-19, про що направив відповідну заяву до суду; (3) 26.03.2020 повний текст оскаржуваної ухвали був оголошений судом та спрямований до Єдиного державного реєстру судових рішень; (4) 30.03.2020 повний текст ухвали слідчого судді було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в цей же день адвокат з ним ознайомився через мережу Інтернет; (5) апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді була подана 06.04.2020, тобто в межах п`ятиденного строку (з урахуванням вихідних), але з моменту опублікування тексту оскаржуваної ухвали слідчого судді в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

19.Враховуючи те, що 24.03.2020 слідчим суддею було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали та з повним текстом оскаржуваної ухвали Бондар Є. І. ознайомився лише 26.03.2020 (дата опублікування), а також той факт, що приймати участь в судовому засіданні адвокату перешкодила епідемія коронавірусу та запроваджені карантинні заходи, вказані обставини, можна у цій справі вважати об`єктивними перешкодами для подання апеляційної скарги у визначений КПК строк через необізнаність зацікавленої особи з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, а отже поважною причиною пропущення строку на апеляційне провадження.

20.З цих підстав, Суд дійшов висновку про необхідність поновлення адвокату Бондарю Є. І . строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2020 про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

(2) Щодо доводів апеляційної скарги стосовно законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді

21.В апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, її обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (пункт 4 частини 2 статті 396 КПК).

22.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

23.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (частина 2 статті 9 КПК).

24.Однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини 1 статті 284 КПК).

25.Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

26.У свою чергу, слідчий суддя, на якого КПК покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

27.Суд погоджується з висновком слідчого судді, що рішення детектива про закриття кримінального провадження є вмотивованим, а досудове розслідування проведено всебічного, повно і об`єктивно з дослідженням всіх обставин справи та оцінки зібраних доказів, виходячи із викладених нижче мотивів.

28.Детективами НАБУ здійснювалося досудове розслідування за фактами можливого вчинення службовими особами АТ КБ «Приватбанк» (далі також - Банк) кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК - зловживання службовим становищем шляхом незаконної передачі прав вимоги по більше ніж 30-ти тисячам кредитних справ на суму понад 2 млрд грн третім особам, зокрема ТОВ «Дельта М Юкрейн», ТОВ «Колекторське агентство Фактор», ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі», ТОВ «Дебтфорт Україна», ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог», ТОВ «Укрборг», ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та частиною 2 статті 364-1 КК - зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права шляхом незаконної передачі прав вимоги по 37 946 кредитних справ на суму понад 2 млрд грн третім особам.

29.Правова позиція заявника (апелянта) полягає в тому, що член правління з питань керування ризиками АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 , будучи головою Комітету по роботі із позабанківськими установами (далі також - Комітет), в порушення Положення про цей комітет, після заперечень ОСОБА_1 проти акредитації зовнішніх колекторських компаній, не зняла питання з розгляду та не винесла його на розгляд у формі спільної присутності; ці дії, в сукупності з іншими діями ОСОБА_4 призвели до завдання Банку збитків.

30.Суд відхиляє заперечення прокурора щодо того, що судами першої та апеляційної інстанцій вже перевірялася законність прийнятого детективом рішення про закриття кримінального провадження № 52019000000000648, в тому числі по епізоду можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК, і було відмовлено у скасуванні постанови детектива про закриття кримінального провадження, з тих підстав, що аргументи, викладені в цій апеляційній скарзі, не є тотожними доводам апеляційної скарги іншого апелянта, чия скарга розглядалась у рамках судової справи № 991/611/20.

31.Досудовим розслідуванням встановлено, слідчим суддею і судом апеляційної інстанції перевірено наступні фактичні обставини, що свідчать про відсутність складу кримінального правопорушення в діях службових осіб АТ КБ «Приватбанк» при укладанні та виконанні зазначених нижче договорів.

32.01.04.2019 Банком було укладено договори про співробітництво та організацію взаємовідносин (том 2 а. с. 15-110) з ТОВ «Дельта М Юкрейн», ТОВ «Колекторське агентство Фактор», ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі», ТОВ «Дебтфорт Україна», ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог», ТОВ «Укрборг», ТДВ «Інтер-ріск Україна», ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».

33.Предметом вказаних договорів є доручення Банку відповідним компаніям здійснювати дії по стягненню заборгованості (невиконаних грошових зобов`язань боржників перед Банком) за винагороду, яка визначалась певним відсотком фактичного виконання залежно від тривалості прострочення грошового зобов`язання. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя (частина 1 статті 1000 ЦК). У результаті виконання вказаних договорів боржниками погашаються грошові зобов`язання на користь Банку, а не повірених.

34.Допитаний у якості свідка заявник ОСОБА_1 (том 1 а. с. 108-113), показав, що затвердження вказаних колекторських компаній як контрагентів Банку комітетом по роботі з небанківськими установами за результатами наради, що мала місце 29.03.2019, відбулось, на його думку, з порушенням, оскільки він, як керівник напрямку «CreditCollection» ГО та член Комітету, заперечував проти вказаного переліку компаній. На його думку, передання проблемного кредитного портфелю на загальну суму близько 2,097 млрд грн зазначеним вище контрагентам відбулось із порушенням, оскільки він заперечував проти цього на нараді. Зазначає, що на його думку, вказані дії призвели до завдання Банку збитків, оскільки Банк змушений був оплачувати непотрібні йому послуги за завищеними тарифами, вартість таких послуг для банку склала близько 5 млн грн. Непотрібними вони є тому, що вказана робота здійснювалась відповідними співробітниками банку.

35.Наведене спростовується матеріалами кримінального провадження. Так, питання щодо акредитації зовнішніх колекторських компаній (ЗКК) розглядається Комітетом на підставі висновків Банку, що готуються на базі пакету документів ЗКК згідно пунк 2.1.3 до відповідного Положення. У разі прийняття Комітетом позитивного рішення щодо акредитації ЗКК управління проблемною заборгованістю ГО готує до підписання Договір з ЗКК та погодження з іншими підрозділами Банку, у відповідності з вимогами нормативних документів (пункти 2.2.6, 2.2.8 Положення про порядок акредитації та роботи із зовнішніми колекторськими компаніями, що надають послуги з повернення заборгованості, затверджене рішенням Правління банку, протокол № 9 від 05.03.2019 - том 2 а. с. 130-131).

36.Згідно Протоколу Комітету з питань взаємодії з небанківськими установами від 29.03.2019 (том 2 .а с. 171-172) щодо питання акредитації зовнішніх колекторських компаній, що надають послуги з повернення заборгованості слухали ОСОБА_10 , голосували «ЗА» - 5 осіб ( ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), «ПРОТИ» - 1 особа ( ОСОБА_1 ) з причин, наведених у протоколі. Рішення прийняте.

37.Згідно витягу з Протоколу № 17 засідання Правління Баку від 11.04.2019 (том 2 а. с.185) третім питанням Правлінням Банку вирішено погодити передачу портфеля активів в роботу зовнішнім колекторським компаніям, що надають послуги з повернення заборгованості.

38.Зазначене свідчить про те, що затвердження рішення про взаємодію із зовнішніми колекторськими компаніями, що надають послуги з повернення заборгованості, було прийнято колегіальними органами (Комітетом з питань взаємодії з небанківськими установами та Правлінням Банку) у відповідності до внутрішніх правил Банку (Положення про порядок акредитації та роботи із зовнішніми колекторськими компаніями, що надають послуги з повернення заборгованості) із заслуховуванням на Комітеті усіх заперечень ОСОБА_1 як керівника напрямку «CreditCollection» ГО.

39.Твердження ОСОБА_1 про завдання збитків Банку прийняттям вказаного рішення через збільшення обсягу витрат на оплату послуг зовнішнім компаніям, що надають послуги з повернення заборгованості, Суд відхиляє з наступних мотивів.

40.Згідно наведеного витягу з Протоколу № 17 засідання Правління Банку від 11.04.2019 (том 2 а. с.185) розрахунок собівартості на 1 грн повернення склав: у разі відпрацювання Банком - 0,31 грн, у разі відпрацювання зовнішніми колекторськими компаніями - 0,19 грн.

41.У ході допиту свідка ОСОБА_10 (займалась у Банку підготовкою та передачею проблемного кредитного портфелю на відпрацювання зовнішнім компаніям) з питання щодо різниці між вказаними у її презентації відомостями щодо собівартості служб банку щодо відпрацювання заборгованості та аналогічними відомостями, озвученими ОСОБА_4 на засіданні правління банку 11.04.2019, остання показала, що відомості на тарифний комітет були підготовлені виходячи з поточної вартості відпрацювання, а на засідання правління - виходячи з прогнозованої вартості відпрацювання. Збільшення вартості відпрацювання з 17% до 31% обумовлено необхідністю підбору нового персоналу для відпрацювання цього портфеля. Сама розрахункова таблиця була підготовлена ОСОБА_10 за вказівками ОСОБА_4 виходячи з нормативу завантаження на співробітників. Розрахунок був затверджений ОСОБА_15 (департамент аналізу активів, зобов`язань та інвестицій) і ОСОБА_4

42.Допитані в якості свідків інші співробітники банку, зокрема, ОСОБА_16 (керівник проекту АТ КБ «Приватбанк» по роботі з зовнішніми закладами) (протокол допиту від 05.11.2019, том 2 а. с. 155), ОСОБА_4 (член правління АТ КБ «Приватбанк») (протокол допиту від 05.11.2019, том 2 а. с. 147) дали аналогічні свідчення щодо прийняття рішення Банком про акредитацію зовнішніх колекторських компаній у відповідності до внутрішніх правил Банку.

43.Вказані обставини також були предметом внутрішнього розслідування Банку по факту можливих зловживань з боку члена Правління Банку (з питань управління ризиками) ОСОБА_4 при передачі в квітні 2019 року проблемного портфелю активів у відпрацювання ЗКК, за результатами якого було складено висновок від 23.07.2019 (том 2 а. с.207). Так, встановлено, зокрема, що: (1) засідання Комітету з питань взаємодії з небанківськими установами від 29.03.2019 було проведене в робочому кабінеті ОСОБА_4 № 200/2 офісу «Океанмаш» в очній формі за фактичної присутності його членів, відповідно до пункту 6.2 Положення про Комітет. Комітет був повноважним приймати рішення з питання акредитації зовнішніх колекторських компаній, що надають послуги з повернення заборгованості, оскільки на засіданні були присутні 2/3 його членів, в тому числі Голова Комітету; (2) тарифний комітет 13.03.2019 був повноважним приймати рішення про затвердження розміру вартості послуг ЗКК. Затвердження тарифу вартості послуг для ЗКК відповідає середньоринковій вартості надання сторонніми компаніями послуг щодо стягнення заборгованості, а по деяких позиціях (у залежності від кількості днів прострочення) є дещо нижчим.

44.Згідно цитованого вище висновку за результатами внутрішнього розслідування Банку від 23.07.2019 згідно звітів про ефективність ЗКК та Банку по відпрацюванню відібраних активів фактичні показники Банку в загальному рейтингу є найнижчими (том 2 а с. 217).

45.Наведене повністю спростовує доводи апелянта щодо завдання збитків Банку зловмисними діями деяких його службових осіб.

46.Щодо доводів апеляційної скарги стосовно допущеної помилки при переданні кредитного портфелю, вказані обставини вже були предметом судового контролю у справі № 991/611/20. Так, матеріалами досудового розслідування встановлено, що при переданні вказаного кредитного портфелю на відпрацювання зовнішнім компаніям мала місце помилка, що виявилася у переданні на відпрацювання частини клієнтів Банку, до яких вже були подані позови співробітниками внутрішньої колекторської служби Банку (близько 5-10% клієнтів). Ця помилка сталася через те, що при визначенні виборки клієнтів Банку використовувався скрипт без характеристики «судова стадія». Відділ, який готував цю виборку, не бачив в системі внутрішнього електронного документообігу частини інформації про підготовку справ до суду відділом правового стягнення. Помилково передані на відпрацювання боржники, які не відповідали критеріям Положення про акредитацію зовнішніх колекторських компаній, були відізвані з роботи зовнішніх компаній через кілька днів після виявлення такої помилки (протокол допиту свідка ОСОБА_5 , том 2 а. с. 137-138, протокол допиту свідка ОСОБА_10 , том 2 а. с. 131 та інші). 26.04.2019 колекторські компанії електронною поштою у відповідь на листи Банку повідомили, що не приступали до роботи із відповідними боржниками і повернули документацію. Після цього у роботі зовнішніх компаній залишились виключно активи, які відповідали критеріям, затвердженим Правлінням Банку (протокол допиту свідка ОСОБА_4 , том 2 .а. с. 147).

47.Наведені обставини також були предметом службової перевірки Банку за фактом передачі некоректної бази проблемних активів у відпрацювання зовнішнім колекторським компаніям, за результатами якої було складено висновок від 01.07.2019 № ZAKL-2019/1-6942210. Так, перевіркою встановлено, що 22.04.19 при передачі проблемного портфелю у відпрацювання колекторським компаніям була некоректно сформована база активів, що спричинило за подальше коригування і часткове відкликання активів з відпрацювання ЗКК. Зокрема з 150 тис. повернуто у роботу 11 463 активи, що мали на момент передачі відкриті судові провадження. Одним з факторів, що вплинули на коректність виборки стала наявність збою в програмних комплексах банку (том 2 а. с. 203-206).

48.Отже, не знайшли свого підтвердження припущення про умисне зловживання службовими особами Банку своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб всупереч інтересам Банку, яке б завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, чи самого Банку та могло бути кваліфіковано за статтею 364 чи 364-1 КК.

49.Апеляційним переглядом ухвали слідчого судді істотних порушень вимог КПК, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

50.У зв`язку з цим, Суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

51.На підставі наведеного, керуючись статтями 110, 284, 309, 405, 407, 422 КПК, колегія суддів постановила:

1.Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

2.Поновити представнику заявника - адвокату Бондару Є. І. строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2020.

3.Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 адвоката Бондара Є. І. залишити без задоволення.

4.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2020 про відмову в задоволенні скарги на постанову детектива від 27.12.2019 про закриття кримінального провадження № 52019000000000648 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді: О. Ю. Семенников

С. Б. Боднар