Пошук

Документ № 89765245

  • Дата засідання: 09/06/2020
  • Дата винесення рішення: 09/06/2020
  • Справа №: 991/2933/20
  • Провадження №: 52019000000001072
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
  • Суддя (АП ВАКС): Панаід І.В., Панкулич В.І.
  • Секретар : Дубина Т.Ю.
  • Захисник/адвокат : Кецко В.Я.
  • Прокурор : Кохно В.О.

Справа № 991/2933/20

Провадження №11-сс/991/462/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Кецко В.Я.

прокурора Кохно В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Шкрум Віталія Михайловича про відсторонення від адміністративної посади виконуючого обов`язки голови Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шандровець Турківського району Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в межах кримінального провадження № 52019000000001072 від 02.12.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року, задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Шкрум Віталія Михайловича про відсторонення від адміністративної посади виконуючого обов`язки голови Турківського районного суду Львівської області строком на два місяці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шандровець Турківського району Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в межах кримінального провадження № 52019000000001072 від 02.12.2019.

Відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної посади виконуючого обов`язки голови Турківського районного суду Львівської області строком на два місяці, а саме по 18.07.2020 включно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про відсторонення його від посади.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а тому підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю обґрунтованої підозри та процесуальних ризиків, встановлених слідчим суддею. Вказує, що в долучених до клопотання матеріалах немає жодного переконливого доказу того, що саме він отримав грошові кошти, які були виявлені 24.01.2020 під час проведення обшуку приміщення Турківського районного суду Львівської області. Відповідно до матеріалів клопотання грошові кошти виявлено в приміщенні суду, а не в кабінеті судді та не при його особистому обшуку; з 21.11.2019 він не здійснював правосуддя у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя № 3049/0/15-19 про його тимчасове відсторонення, а тому в нього не було повноважень розглядати справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 КУпАП; виконання обов`язків на посаді в.о. голови суду ніяким чином не пов`язані із даним кримінальним провадженням; при розгляді клопотання слідчий суддя вийшла за межі клопотання прокурора та пред`явленої підозри і надала самостійну оцінку обставинам, які взагалі не згадуються у змісті підозри; перебування під цілодобовим домашнім арештом позбавляє його можливості виходити на роботу та відповідно виконувати обов`язки голови суду. Такий запобіжний захід та визначені обов`язки поглинають будь-які ризики щодо впливу на свідків. Клопотання про відсторонення від посади з додатками були вручені йому 31.03.2020 старшим детективом НАБУ Догойдою Р.П., який по цей час не пред`явив жодних документів, які підтвердили б його повноваження для здійснення такої процесуальної дії; на його переконання існують обставини, які ставлять під сумнів неупередженість слідчого судді, у зв`язку з чим ним неодноразово заявлявся їй відвід. Слідчим суддею його відсторонено від посади на строк, який перевищує встановлений строк досудового розслідування, який був продовжений до 02.06.2020.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2020 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про здійснення розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року у дистанційному судовому провадженні та постановлено розгляд апеляційної скарги провести в режимі відеоконференції з Сихівським районним судом м. Львова (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2, [email protected]).

В судове засідання з`явились прокурор Кохно В.О. та у режимі відеоконференції підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Кецко В.Я.

Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Кецко В.Я., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001072 від 02 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

В межах даного кримінального провадження 02 березня 2020 року ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Після чого, 07 квітня 2020 року прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Шкрум В.М. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про відсторонення ОСОБА_1 від адміністративної посади виконуючого обов`язки голови Турківського районного суду Львівської області.

Як вбачається з клопотання прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.11.2019 суддя Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 надати йому неправомірну винагороду в розмірі 500 доларів США за закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, а в подальшому отримав вказану суму неправомірної вигоди за наступних обставин.

Так, працівниками Турківського відділення поліції Самбірського відділу Головного управління поліції у Львівській області 25.10.2019 був складений протокол відносно ОСОБА_3 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. 30.10.2019 цей протокол був скерований для розгляду до Турківського районного суду Львівської області та відповідно до звіту про автоматичний розподіл судових справ між суддями матеріали переданий до розгляду судді ОСОБА_1 , як єдиному судді суду. Надалі ОСОБА_3 були направлені повістки про виклик до суду у справі про адміністративне правопорушення.

На прохання ОСОБА_3 ОСОБА_4 25.11.2019 прибув до судді ОСОБА_1 з метою з`ясування причини виклику останнього до суду. Під час цієї зустрічі ОСОБА_1 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США. При цьому ОСОБА_1 знав про те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 21.11.2019 № 3049/0/15-19 його було тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності; усвідомлював, що відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП стягнення може бути накладене не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення; а також розумів, що як виконувач обов`язків голови суду він контролює діяльність апарату суду та може вжити заходів щодо унеможливлення прийняття у справі законного рішення та не скерування до Львівського апеляційного суду подання про визначення підсудності у справі про адміністративне правопорушення.

Під час подальших зустрічей та телефонних розмов ОСОБА_1 повторював свою вимогу, наголошуючи на негативних наслідках притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

14.01.2020 ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 200 доларів США та наголосив на необхідності передачі решти суми, яку отримав 21.01.2020.

В подальшому в ході проведення 24.01.2020 обшуку в приміщенні Турківського районного суду Львівської області був виявлений та вилучений предмет неправомірної вигоди - 500 доларів США.

Ґрунтуючись на цих обставинах, прокурор стверджує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Відповідне повідомлення про підозру вручене ОСОБА_1 02.03.2020. Зазначене кримінальне правопорушення є корупційним злочином та відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Прокурор зазначає, що відповідно до наказу Турківського районного суду Львівської області № 54/К від 10.07.2018 суддя ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків голови цього суду, а перебування на цій посаді сприяло кримінальному правопорушенню, оскільки під час його вчинення ОСОБА_1 розумів, що як виконуючий обов`язки голови суду він контролює діяльність апарату суду та може вжити заходів щодо унеможливлення прийняття у справі законного рішення та не скерування до Львівського апеляційного суду подання про визначення підсудності у справі про адміністративне правопорушення.

Необхідність відсторонення ОСОБА_1 від посади виконуючого обов`язки голови суду прокурор обґрунтовує тим, що, перебуваючи на цій посаді, підозрюваний може знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року зазначене клопотання прокурора було задоволено. Згідно ухвали, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за викладених у клопотанні обставин та вважає, що існує ризик, передбачений ч. 1 ст. 157 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування відсторонення від посади є об`єктивно необхідним з метою запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який перебуваючи на посаді може незаконними засобами впливати на свідків кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.

Згідно із ч. 5 ст. 65 ЗУ «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади (п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За положеннями ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади як один із заходів забезпечення кримінального провадження може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Згідно ч.1 ст. 157 КПК України, підставою для відсторонення від посади є наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас, слідчий суддя під час розгляду клопотання про відсторонення від посади зобов`язаний врахувати наявність правової підстави для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки відсторонення від посади для інших осіб, що передбачено ч. 2 ст. 157 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України , який виражався у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища та в одержані службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, вказаний злочин, передбачений ч. 3 ст. 368, КК України є тяжким корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно матеріалів клопотання, у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, рішенням Вищої ради правосуддя від 21.11.2019 (том 2, а.с. 36-39) ОСОБА_1 тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали, дослідивши матеріали провадження, дійшла мотивованого висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення не вирішуючи при цьому питання про доведеність його вини.

В розуміннікримінального процесуального кодексу України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру. Як вбачається з матеріалів провадження, 02 березня 2020 року ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (том 1, а.с. 10-17), що підтверджується його підписом на останній сторінці повідомлення. Отже, ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновком слідчого судді, що матеріали, додані до клопотання про відсторонення від посади, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема:

1.протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.11.2019, в якому зазначені відомості про вчинення кримінального правопорушення, надані усною заявою ОСОБА_3 ;

2.протокол огляду від 11.12.2019, яким зафіксовані результати пошуку в мережі Інтернет інформації про призначення ОСОБА_1 суддею Турківського районного суду Львівської області та інформації про справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 ;

3.протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 02.12.2019, в якому він показав, що суддя ОСОБА_1 висловлював прохання надати йому неправомірну вигоду;

4.протоколи допиту свідка ОСОБА_4 від 02.12.2019, 05.12.2019, 25.12.2019, 03.01.2020, 14.01.2020, 30.01.2020, в яких він показав, що суддя ОСОБА_1 висловлював прохання надати йому неправомірну вигоду за не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності;

5.протокол огляду та вручення грошових коштів від 03.01.2020 з додатками, за яким ОСОБА_4 вручені оглянуті грошові кошти у сумі 500 доларів США для подальшої передачі як предмета неправомірної вигоди;

6.протокол обшуку від 24.01.2020 з додатком, згідно з яким в приміщенні Турківського районного суду Львівської області вилучений предмет неправомірної вигоди;

7.протокол огляду від 25.01.2020 вилучених під час обшуку речей і документів, серед яких матеріали справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , яке було передане на розгляд судді ОСОБА_1 ;

8.протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 30.01.2020, в якому він показав, що ОСОБА_1 декілька разів брав у нього мобільний телефон і телефонував невідомим особам, а також про обставини спільної подорожі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в автомобілі співробітника;

9.протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 30.01.2020, в якому вона показала, що ОСОБА_1 часто просив у неї її мобільний телефон для здійснення дзвінків невідомим особам;

10.протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 25.02.2020, в якому він показав, що ОСОБА_1 часто просив у неї її мобільний телефон для здійснення дзвінків невідомим особам;

11.протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 02.03.2020, в якому вона показала про обставини підготовки нею проекту постанови в адміністративній справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 ;

12.протокол огляду від 20.02.2020 відеореєстратора, вилученого з приміщення Турківського районного суду Львівської області, на якому виявлені відеозаписи зустрічей ОСОБА_1 з ОСОБА_4 ;

13.протоколи від 27.12.2019, 28.01.2020, 29.01.2020 та від 13.01.2020 за результатами проведення негласних (слідчих) дій, а саме аудіо-відеоконтролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, на яких зафіксовані розмови між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 .

А тому, доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах провадження доказів стосовно причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються вищезазначеними документами.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану », «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі обґрунтовано зазначено, що наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, з чим погоджується і колегія суддів.

Оцінюючи зазначені у клопотанні доводи щодо наявності правових підстав для відсторонення ОСОБА_1 від посади, колегія суддів дійшла висновку, що доводи клопотання є обґрунтованими, підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах провадження, та свідчать про наявність передбачених ст. ст. 132, 157 КПК України підстав для вжиття відповідного заходу забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваного.

Для застосування відсторонення від посади слідчий, прокурор зобов`язані за положеннями ч.1 ст.157 КПК України довести наявність достатніх підстав вважати, що такий захід є необхідним для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як вбачається з наявної в матеріалах провадження копії наказу № 54/К від 10.07.2018 (том 2, а.с. 44), ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків голови Турківського районного суду Львівської області з 10 липня 2018 року. У відповідності до ст. 20 закону України «Про судоустрій та статус суддів» посади голови суду та заступника (заступників) голови суду є адміністративними посадами в суді. Повноваження голови місцевого суду визначені у ст. 24 цього закону. Так, голова місцевого суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження; а також інші повноваження.

Таким чином, перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки голови Турківського районного суду Львівської області, ОСОБА_1 наділений повноваженнями, пов`язаними з виконанням адміністративно розпорядчих та контрольних функцій діяльності представників апарату суду. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що перебування ОСОБА_1 на вказаній посаді могло сприяти можливому вчиненню вказаного кримінального правопорушення.

При встановленні наявності у ОСОБА_1 можливостей незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ризик незаконного впливу на свідків є досить обґрунтованим з огляду на те, що підозрюваний виконує обов`язки голови Турківського районного суду Львівської області, починаючи з 10.07.2018. Вказана посада наділяла і наділяє його певними організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до працівників апарату суду. А враховуючи тривалий час роботи в цій установі, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного до інших осіб, оскільки отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки.

Крім того, оцінюючи можливу наявність ризику його впливу на свідків слідчим суддею також було враховано, що свідками в цьому кримінальному провадженні є працівники Турківського районного суду Львівської області (зокрема, керівник апарату ОСОБА_5 , заступник керівника апарату ОСОБА_6 , головний спеціаліст з інформаційних технологій ОСОБА_10 , прибиральниця ОСОБА_11 , помічники судді ОСОБА_7, ОСОБА_8, секретарі судових засідань ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інші). А тому перебуваючи на адміністративній посаді в.о. голови суду ОСОБА_1 буде мати можливість опосередковано впливати на цих осіб через встановлення умов оплати їх праці (звернення з поданнями про відповідні надбавки чи премії цим працівникам), вирішення чи погодження питань про їх звільнення тощо.

У зв`язку з чим, слідчий суддя дійшла правильного висновку, що використовуючи свою адміністративну посаду, та з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, підозрюваний може чинити вплив на свідків у кримінальному провадженні.

Разом з тим, інші зазначені в клопотанні прокурора правові підстави для відсторонення ОСОБА_1 від посади, а саме щодо можливого знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, були обґрунтовано відхилені слідчим суддею, оскільки прокурором не було доведено достатньо підстав вважати, що вони пов`язані саме з перебуванням ОСОБА_1 на посаді в.о. Голови Турківського районного суду Львівської області. З наявних матеріалів клопотання не вбачається зв`язок між можливістю вчинення цих дій і з виконанням ОСОБА_1 обов`язків за вказаною адміністративною посадою. З таким висновком слідчого судді погоджується й колегія суддів.

Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 , що перебування під цілодобовим домашнім арештом позбавляє його можливості виходити на роботу та відповідно виконувати обов`язки голови суду, з огляду на що такий запобіжний захід та визначені обов`язки поглинають будь-які ризики щодо впливу на свідків. Вказане твердження сторони захисту було предметом перевірки суду першої інстанції та не знайшло свого підтвердження. Так, на спростування вказаного твердження слідчий суддя вірно зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.05.2020 до підозрюваного застосовано цілодобовий домашній арешт з покладенням, в тому числі, обов`язку утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які є працівниками суду. Застосуванням запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні нівельований лише безпосередній вплив на свідків шляхом встановлення обов`язку утриматися від спілкування з ними. Однак без відсторонення від посади в.о. голови суду у підозрюваного залишається можливість опосередкованого впливу на цих свідків шляхом прийняття відповідних адміністративних рішень та їх оформлення (погодження і підписання преміювання, надбавок працівників суду, відпустки та інших питань по відношенню до керівника апарату суду). Саме для усунення такого опосередкованого впливу на свідків доцільним вбачається відсторонення підозрюваного від посади в.о. голови суду.

Крім того, колегія суддів, розглядаючи апеляційну скаргу підозрюваного, встановила, що, навіть перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, ОСОБА_1 продовжує здійснювати повноваження голови суду, оскільки, як зазначає прокурор, працівники Турківського районного суду Львівської області прибувають до місця перебування ОСОБА_1 у разі необхідності підписання певних документів. Вказані обставини створюють у колегії суддів об`єктивні побоювання, що вчинення ОСОБА_15 таких дій свідчить на користь існування можливості його незаконного впливу на свідків.

Також, колегія не погоджується з доводами захисту стосовно незаконності встановлення слідчим суддею строку відсторонення від посади до 18.07.2020 включно, враховуючи, що строк досудового розслідування встановлений до 02.06.2020. Так, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 290 КПК України 18.05.2020 було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

А у відповідності до ч. 3 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Таким чином, строк ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами кримінального провадження не включається у строки досудового розслідування, а тому відсторонення підозрюваного від посади в межах строку передбаченого ч. 2 ст. 154 КПК України було зумовлено недопущенням закінчення строку відсторонення від посади у разі тривалого ознайомлення ОСОБА_15 з відповідними матеріалами.

При цьому, колегія суддів не вбачає жодних об`єктивних обставин які б вказували на упередженість слідчого судді під час розгляду клопотання прокурора, не надано доказів існування таких й стороною захисту.

Як вбачається з матеріалів провадження, при вирішенні клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади слідчим суддею заслухано пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, досліджено докази, надані учасниками провадження, враховані всі обставини, які мають значення для правильного вирішення цього питання, у зв`язку з чим посилання захисника на недостатність доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення та відсутність правових підстав, визначених ч.1 ст.157 КПК України, в тому числі невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального правопорушення, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріали судового провадження.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення доведені обставини, що перебування ОСОБА_1 на займаній посаді може призвести до настання негативних наслідків та перешкоджатиме здійсненню досудового розслідування, а такий захід як відсторонення від посади необхідний для запобігання можливій протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою примушення їх змінити чи відмовитися від давання показань. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Настання негативних наслідків відсторонення ОСОБА_1 від посади для інших осіб ні слідчим суддею, ні колегією суддів не встановлено.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Надані із клопотанням про відсторонення від посади ОСОБА_1 матеріали доводять наявність правових підстав для застосування щодо підозрюваного відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене нею рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 154, 155, 157, 309, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Шкрум Віталія Михайловича про відсторонення від адміністративної посади виконуючого обов`язки голови Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в межах кримінального провадження № 52019000000001072 від 02.12.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В.І. Панкулич