Документ № 89823380

Справа № 991/4801/20

Провадження1-кс/991/4953/20

У Х В А Л А

іменем України

15 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Будкової В.О.,

прокурора Семака І.А.

захисників: Краглевича В.В., Стороженка Д.О., Отроша В.М., Зарубицької В.О., Кузьменка О.П., Ханіна С.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Пісного Віталія Ігоровича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялти, громадянинаУкраїни, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3; працює на посаді першого заступника ГУ ДПС в місті Києві

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісного В. І., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семаком І. А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.1.1.Станом на 01.06.2020 і до 12.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590, в рамках якого ОСОБА_2 у 2019 році повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

1.1.2.У період з 01.06.2020 ОСОБА_3 увійшла у змову з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з метою забезпечення надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні.

1.1.3. ОСОБА_1 , будучи з 2016 року знайомим та перебуваючи у дружніх стосунках з ОСОБА_5 , відомості щодо якого змінено в порядку та на підставі п. а) ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 01.06.2020 зателефонував ОСОБА_5 та запросив його для проведення зустрічі за місцем роботи ОСОБА_1 в приміщенні ГУ ДПС в м. Києві. Оскільки ОСОБА_5 не міг прибути для участі у вказаній зустрічі з огляду на зайнятість, він попросив ОСОБА_1 провести перемовини телефоном. ОСОБА_1 погодився на це, після чого надіслав ОСОБА_5 в месенджері Телеграм текстовий файл з відомостями про кримінальне провадження №42014000000001590 в частині, що стосується ОСОБА_2

1.1.4.Після отримання від ОСОБА_1 вказаного файлу ОСОБА_5 зателефонував йому, в ході подальшої розмови ОСОБА_1 повідомив, що певні особи, яких він не назвав, повідомили йому про свій намір надати кошти в сумі 1 млн. дол. США за зміну підслідності у вказаному кримінальному провадженні з визначенням її за слідчими Національної поліції, або в сумі 2 млн. дол. США за закриття вказаного кримінального провадження службовими особами НАБУ. ОСОБА_1 висловив ОСОБА_5 прохання передати пропозицію зміни підслідності або закриття провадження №42014000000001590 за отримання коштів у зазначених сумах керівнику Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 . Наступного дня 02.06.2020 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що відмовляється вчиняти зазначені дії.

1.1.5.Пізніше того ж дня 02.06.2020 ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ті ж особи, в інтересах яких він діє та яких він не назвав, повідомили йому про готовність надати за прийняття зазначених процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590 кошти у більшій сумі, а саме, 5 млн. дол. США. На вказану нову пропозицію, передану ОСОБА_7 , ОСОБА_5 відповів, що отримає додаткову інформацію стосовно кримінального провадження №42014000000001590, після чого вони домовляться про нову зустріч, на що ОСОБА_1 погодився.

1.1.6. ОСОБА_5 03.06.2020 повідомив про вказані обставини співробітникам НАБУ. На підставі цього повідомлення було розпочато кримінальне провадження № 52020000000000362. Пізніше того ж дня 03.06.2020 ОСОБА_5 у відповідності до домовленості, досягнутої з ОСОБА_1 , текстовим повідомленням в месенджері Телеграм повідомив останньому, що продовжує думати над його пропозицією щодо сприяння передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ за вплив на прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590. ОСОБА_1 в наступній телефонній розмові з ОСОБА_5 повідомив, що отримав та прочитав його повідомлення і чекає від нього подальших дій щодо сприяння передачі вказаної неправомірної вигоди.

1.1.7.05.06.2020 ОСОБА_1 у власному службовому кабінеті в приміщенні ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ зустрівся з ОСОБА_5 .. Під час цієї зустрічі отримав додаткові відомості щодо кримінального провадження №42014000000001590, зокрема, що в рамках провадження ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні двох злочинів. З метою повідомлення ОСОБА_5 про спосіб закриття кримінального провадження №42014000000001590 ОСОБА_19 зазначив, що дізнається про це в особи, яка безпосередньо займається цим питанням, одразу після чого зателефонував особі, переповів їй інформацію, щойно отриману від ОСОБА_5 та запитав про конкретний спосіб, у який потребується закрити провадження №42014000000001590. У відповідь вказана особа повідомила, що потребується закриття кримінального провадження в частині щодо всіх злочинів, про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_2 , для того, щоб останній міг повернутися в Україну. В ході подальшої розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 останній також повідомив, що закриття вказаного кримінального провадження необхідно здійснити до 14.06.2020 для того, щоб ОСОБА_2 міг повернутися в Україну саме на день свого народження

ІНФОРМАЦІЯ_2 .В ході подальшої розмови ОСОБА_5 уточнив у ОСОБА_1 , чи правильно він розуміє, що особи, які представляють ОСОБА_2 , мають намір надати кошти в сумі 5 млн. дол. США службовим особам НАБУ за закриття кримінального провадження №42014000000001590 стосовно ОСОБА_2 , на що ОСОБА_1 відповів ствердно. В ході цієї ж розмови ОСОБА_1 повідомив, що спілкувався із зазначеними особами, які представляють ОСОБА_2 , щодо способу надання вказаної неправомірної вигоди, в ході такого спілкування йому було повідомлено, що кошти буде передано в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. ОСОБА_1 також зазначив про усвідомлення, що закриття кримінального провадження стосовно підозрюваного у будь-якому випадку здійснюється за участю прокурора. Крім того, під час цієї розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 про намір отримати для себе особисто 50 тис. дол. США за свої дії зі сприяння передачі неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2

1.1.9.Під час зустрічі, яка 10.06.2020 відбулася в службовому кабінету ОСОБА_1 в приміщеннях ГУ ДПС у м. Києві, останній у відповідності до раніше досягнутої домовленості отримав від ОСОБА_8 інформацію про те, яким саме чином може бути реалізовано намір ОСОБА_1 із забезпечення закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 , а саме, що повноваження на це наявні у заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_10, відповідно, саме він буде тією службовою особою, якій варто надати неправомірну вигоду за закриття. Для цього захиснику ОСОБА_2 необхідно подати до НАБУ відповідне клопотання, яке буде передано до САП і у зв`язку з яким ОСОБА_10 буде прийнято рішення про закриття провадження.

1.1.10.Одразу після цього ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 та повідомив їй про необхідність захисникам ОСОБА_2 терміново подати до НАБУ відповідне клопотання про закриття кримінального провадження, подання якого в подальшому забезпечила ОСОБА_3 . Під час цієї розмови ОСОБА_1 також попросив ОСОБА_3 зустрітися з ним, щоб вони вдвох обговорили детальніше свої дії з передачі ОСОБА_3 неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2 . Пізніше ОСОБА_1 на його телефон було надіслано текст зазначеного клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 ; цей текст він переслав на телефон ОСОБА_5

1.1.11. ОСОБА_1 також повідомив ОСОБА_5 , що сам отримає кошти від ОСОБА_3 для подальшої передачі цих коштів ОСОБА_5 в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. Також ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що суму коштів, яку буде отримано від осіб, в інтересах яких він діяв, для забезпечення ним закриття вказаного кримінального провадження, збільшено з 5 до 6 млн. дол. США. Наприкінці розмови ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_5 про узгодження ними місця передачі неправомірної вигоди 11.06.2020.

1.1.12.12.06.2020 ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зустрілася з ОСОБА_5 в будівлі ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка 33/19 у м. Києві. Під час цієї зустрічі від ОСОБА_5 було отримано постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_10. від 12.06.2020 про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України. Після ознайомлення з текстом вказаної постанови ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 повідомила, що має зауваження до викладеної у ній правової підстави закриття провадження (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України), та що врахування висловлених ними зауважень є умовою передачі неправомірної вигоди для ОСОБА_10 . Крім того, ОСОБА_4 надав конкретні пропозиції щодо виправлення формулювань вказаної постанови, а також запропонував самостійно забезпечити виготовлення тексту такої постанови або надати його в електронному вигляді для забезпечення останнім підписання цього тексту ОСОБА_10

1.1.13.Після пред`явлення ОСОБА_5 того ж дня ОСОБА_4. , ОСОБА_7. і ОСОБА_3. постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_10., в якій було враховано зазначені зауваження, ОСОБА_3 погодилася з тим, що вона відповідає їхнім вимогам, відтак ОСОБА_1 провів ОСОБА_5 в окреме приміщення, де надав останньому можливість перерахувати кошти, які призначалися для подальшої передачі ОСОБА_10

1.1.14.Після того ОСОБА_1 з ОСОБА_5 повернулися до приміщення в будівлі ГУ ДПС у м. Києві, де продовжували перебували ОСОБА_4 з ОСОБА_3 . В цей час ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 почали наполягати на тому, що обумовлену раніше між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 суму неправомірної вигоди може бути надано лише після відображення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань закриття кримінального провадження №42014000000001590 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Однак ОСОБА_3 надала згоду на передачу неправомірної вигоди без виконання цієї умови, з відображенням у ЄРДР підставою такого закриття п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Після цього ОСОБА_1 , завершуючи реалізацію їх спільного з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 злочинного умислу, провів ОСОБА_5 до місця передачі коштів, надав йому кошти в сумі 5 млн. дол. США для передачі ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди за прийняття вказаного процесуального рішення про закриття кримінального провадження, і залишив собі 1 млн. дол. США із загальної суми коштів, які були надані йому для сприяння винесенню вказаного процесуального рішення.

1.2.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

1.3.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_1 під вартою детектив у клопотанні зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

1.4.Неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів обґрунтовує тим, що це не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

1.5.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України детектив просить визначити розмір застави у розмірі 50000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 101 350 000,00 грн. Вважає, що такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та становить менше вартості майна, наявного у розпорядженні його та дружини, а також коштів, які передавалися ним у співучасті з іншими підозрюваними.

1.6.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.7.В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, детектив надає розписку підозрюваного на останній сторінці клопотання, поданого до суду. Згідно з нею, ОСОБА_1 отримав ці документи 13.06.2020 о 22 год. 17 хв.

2.Сторона захисту просила розглядати клопотання в закритому судовому засіданні без його транслювання.

2.1.Захисник Краглевич В.Р. обґрунтовував відповідне клопотання тим, що відкритий розгляд може негативно вплинути на репутацію підозрюваного, адже справа має значний суспільний резонанс, а також посилаючись на пандемію хвороби CОVID-19 з метою забезпечення здоров`я людей. Захисник Отрош В.М. додатково зазначив, що трансляція судового засідання призведе до розголошення таємниці досудового розслідування та державної таємниці. Інші захисники підтримали відповідне клопотання.

2.2.Прокурор не заперечував транслювання судового засідання із зазначенням про відсутність в матеріалах клопотання відомостей, які містять державну таємницю, та відомостей, розголошення яких може задати шкоду інтересам суспільства або досудовому розслідуванню.

2.3.Слідчий суддя, розглянувши це клопотання сторони захисту, дійшла висновку про його необґрунтованість.

2.4.Кримінальне провадження має свою специфіку і вимагає досягнення балансу між суспільним інтересом (в тому числі щодо обізнаності про хід процесів, що мають суспільний резонанс) та правами і інтересами людини (в першу чергу, осіб, що є учасниками кримінального провадження). Такі приписи мають своє втілення в тому числі в нормах КПК України, які передбачають обмеження засади гласності і відкритості судового процесу.

2.5.Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров`ю особи. Оскільки в даному випадку обмежено доступ осіб, які не є учасниками процесу, до судового засідання, слідчий суддя має забезпечити максимальну відкритість цього судового засідання іншим способом, зокрема, його транслюванням. Адже відповідне кримінальне провадження, в якому ставиться питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, викликало значний суспільний резонанс, тому суспільство має право знати про рух кримінального провадження та прийняті в ньому рішення.

2.6.Слідчий суддя відхиляє доводи захисників щодо можливості впливу відкритого судового розгляду на ділову репутацію підозрюваного, оскільки останній є особою, уповноваженою на виконання функцій держави (займає посаду в державному органі), і є публічною особою. Тому межі можливого втручання в його особисте життя і свободи є звуженими з огляду на право суспільства бути обізнаним про діяльність посадових осіб держави, яке не може бути обмежене судом.

2.7.Слідчим суддею також не беруться до уваги посилання захисників на розповсюдження в державі епідемії коронавірусу в обґрунтування підстав не здійснення онлайн-трансляції судового засідання, оскільки адвокатом жодним чином не обґрунтований зв`язок між цими двома обставинами і яким чином трансляція засідання буде сприяти розповсюдженню коронавірусу. Разом з тим враховує, що онлайн-трансляція навпаки сприятиме запобіганню поширенню захворюваності та соціальному дистанціюванню осіб з одночасним наданням можливості слідкувати за ходом судового засідання в безпечних умовах без необхідності контакту з великою кількістю осіб в залі судових засідань.

2.8.Твердження про можливість розголошення таємниці досудового розслідування також не знайшло свого підтвердження, оскільки прокурор підтвердив, що матеріали клопотання не містять даних, розголошення яких перешкоджатиме досудовому розслідуванню. А у відповідності до ст. 222 КПК України саме прокурор або слідчий є особою, яка приймає рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей.

2.9.За таких обставин, зважаючи на відсутність заперечень прокурора, клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 доцільно розглядати у відкритому судовому засіданні з його онлайн-трансляцією на каналі Вищого антикорупційного суду.

3.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

3.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Деталізував обставини, викладені у клопотанні. Додатково пояснив, що роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні полягає в тому, що він надав місце для вчинення злочину, безпосередньо узгоджував з ОСОБА_5 умови і суми неправомірної вигоди для передачі за закриття кримінального провадження, а також здійснив безпосередню доставку та видачу цих грошових коштів. Зазначив, що це кримінальне провадження отримало гласну форму лише 12 червня 2020 року; з огляду на необхідність забезпечення дієвості кримінального провадження на даному етапі сама по собі застава не зможе нівелювати ризики кримінального провадження. Адже закон надає підозрюваному п`ять днів для її внесення, протягом яких підозрюваний, перебуваючи на свободі, може вчинити дії на шкоду досудовому розслідуванню, зокрема, дистанційного знищення відомостей в електронних носіях інформації, які мають значення для кримінального провадження. Крім того, при затриманні підозрюваний чинив спротив і є особисто зацікавленим в результатах провадження, тому ризики, заявлені стороною обвинувачення, є актуальними. Зауважив на вагомості доказів причетності підозрюваного до кримінального правопорушення та їх узгодженості між собою.

3.2.Захисник Зарубицька В.О. заперечувала проти задоволення клопотання. Піддала сумніву належність, допустимість і достовірність покладених в основу клопотання відомостей. Зазначила про відсутність обґрунтованої підозри, звернула увагу на публічність особи заявника; вказала, що сума застави, яку просить визначити прокурор, спонукає підозрюваного звернутися до інших спільників та стати залежним від них. З посиланням на практику Верховного Суду зазначила про обов`язковість надання підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Також вказала на конфлікт інтересів у ОСОБА_10 з урахуванням того, що він є прокурором у цьому кримінальному провадженні, а також має статус свідка з огляду на те, що неправомірна вигода призначалася для передачі саме йому.

3.3. Захисник Отрош В.М. заперечував проти задоволення клопотання з посиланням на провокацію вчинення злочину та недопустимістю всіх результатів слідчих (розшукових) дій з моменту порушення кримінального провадження до 12.06.2020 включно та порушення стороною обвинувачення вимог щодо засекречування матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій.

3.4.Захисник Кузьменко О.П. підтримав позиції своїх колег. Додатково зазначив про дискусійність вартості майна в контексті визначення суми застави з посиланням на економічний спад протягом періоду пандемії короновірусу. Зазначив про відсутність ризику знищення, спотворення доказів, оскільки всі докази забрані стороною обвинувачення.

3.5.Захисник Ханін С.Г. підтримав позиції своїх колег. Додатково зазначив про те, що всі докази є неналежними, про неможливість обґрунтовувати клопотання наданими прокурором документами без проведення відповідних експертиз.

3.6.Захисник Стороженко Д.О. в доповнення до висловлених позицій зауважив на відсутності підтвердження передачі грошових коштів, зібранні доказів неуповноваженою особою, неправильній кваліфікації за ч. 4 ст. 369 КК України (оскільки заявник не є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище). Просив застосувати запобіжний захід у виді застави в межах наявних у підозрюваного грошових коштів або домашній арешт для обсервації підозрюваного, оскільки в нього наявна підозра на CОVID-19.

3.7.Захисник Краглевич В. Р. підтримав позиції своїх колег, просив врахувати характеризуючі підозрюваного матеріали, його трудовий шлях, сімейний стан і соціальні зв`язки. Просив обрати запобіжний захід у виді застави в межах розумних доходів підозрюваного або домашній арешт.

3.8.Підозрюваний підтримав думки своїх захисників, повідомив свою версію затримання, виразив готовність здати паспорти для виїзду закордон і з`являтися до слідчого, прокурора та в суд за першою вимогою. Зазначив, що оскільки інкримінований злочин не пов`язаний з його професійною діяльністю, відсутні ризики перешкоджання досудовому розслідуванню. Просив врахувати наявність на утриманні батьків похилого віку та малолітньої доньки.

4.Під час розгляду клопотання представниками сторони захисту неодноразово заявлялося клопотання про долучення до матеріалів і дослідження відеодоказів - витягів із інтерв`ю ОСОБА_10 та ОСОБА_20 щодо цього кримінального провадження. В обґрунтування клопотання захист посилався на наявність складу злочину в діях керівника САП і ОСОБА_20 . Прокурор при обговоренні заявленого клопотання покладався на розсуд слідчого судді, пізніше змінив свою думку і заперечив проти його задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Стандарт розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вимагає від слідчого судді досліджувати матеріальні і процесуальні підстави його застосування; законом також визначений перелік обставин, що підлягають дослідженню і оцінці.

Одночасно відповідно до ст. 94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вислови, допущені в інтерв`ю в тому числі прокурорів, не можуть бути орієнтирами при вирішенні цього питання. Відповідні обставини подаються слідчому судді у відповідних процесуальних формах - клопотанні детектива (прокурора) та запереченнях (зауваженнях) захисників і підозрюваного, а обґрунтовуються доданими матеріалами та позиціями учасників, які беруть участь у судовому засіданні. Інші зовнішні фактори, які не пролунали в судовому засіданні від учасників, не можуть впливати на формування внутрішнього переконання слідчого судді, оскільки не є і без відподвіного процесуального оформлення не можуть бути матеріалами клопотання про застосування запобіжного заходу.

За таких обставин у задоволенні клопотання відмовлено.

5.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

5.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

5.1.1.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.06.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 розпочате 03.06.2020.

ОСОБА_1 12 червня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 12.06.2020 (а.с. 10-19 том 2). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

5.1.2.Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч.4 ст. 369 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

5.1.3.Разом з тим, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

5.1.4.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

5.1.5.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

5.2.Щодо обґрунтованості підозри

5.2.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

5.2.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, а саме пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

5.2.3.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369 цього Кодексу є, зокрема, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники (п. 3 примітки до ст. 368 КК України). А згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» одним із заступників Генерального прокурора є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, отже особі, яка займає особливо відповідальне становище. При чому для кваліфікації діяння за ч. 4 ст. 369 КК України не має значення, кому надавалася неправомірна вигода для подальшої передачі, ключовим є статус службової особи, яка займає особливо відповідальне становище у особи, якій призначалися грошові кошти для вчинення дій з використанням наданої їй влади.

5.2.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, зв`язку з чим відхиляється аргумент захисника Стороженка Д. про неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення, що розглядається.

5.2.5.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

-протоколи допиту свідка ОСОБА_5 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, в яких відображені факти і зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_21 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ та САП ОГП для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590;

-протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії, а саме протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020 та аудіо- та відеоконтролю особи ОСОБА_1 від 11.06.2020, в яких зафіксований факт і зміст спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_19 05.06.2020 та 10.06.2020 щодо передачі неправомірної вигоди;

-протоколи виготовлення, передачі, огляду речових доказів від 11.06.2020 та 12.06.2020, а саме, постанов про закриття кримінального провадження №42014000000001590, флеш-носіїв, отримуваних від підозрюваних, та які містили проект вказаної постанови, телефону ОСОБА_5 з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол від 12.06.2020 добровільної видачі документу під назвою «Постанова про закриття кримінального провадження», датованого 12.06.2020, на якому містяться рукописні написи та виправлення;

- протокол огляду речей від 10.06.2020, яким зафіксований огляд мобільного телефону, де виявлений файл з клопотанням про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол добровільної видачі від 12.06.2020, за яким переданий конверт, раніше отриманий ОСОБА_5 та в якому містилися 3 аркуші та 2 флеш-накопичувачі, з інформацією щодо кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол огляду речей від 12.06.2020 з додатком («Пояснення спеціаліста»), а саме 2 флеш-накопичувача, що містилися в переданому ОСОБА_5 конверті, яким встановлено, що вони містять файли з проектами постанови про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-копія витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014 та повідомлення від 14.11.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, та ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, з якого вбачається, що в межах цього провадження встановлювалася також причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення в групі інших осіб;

-протокол обшуку від 12.06.2020 службового автомобіля ГУ ДПС України у м. Києві Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлена сумка з грошовими коштами в загальній сумі 1 000 000 доларів США;

-протокол огляду місця події та протокол обшуку від 13.06.2020 службового автомобіля Mersedes Benz на парковці ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого виявлені три валізи та грошові кошти в загальній сумі 5 000 000 доларів США;

-протокол обшуку від 12.06.2020 приміщень ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого в кабінеті ОСОБА_1 виявлені чорнові записи із відмітками про призначені зустрічі із ОСОБА_5 .

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

5.2.6.В світлі заявлених аргументів захисту про неналежність, недопустимість та недостовірність наданих прокурором доказів, слідчий суддя погоджується з тим, що обставини, на які посилається прокурор, підлягають ретельній перевірці. Зокрема, прискіпливому дослідженню і оцінці мають бути піддані:

- процесуальні аспекти руху кримінального провадження від моменту подання заяви заявником до моменту затримання осіб за підозрою у вчиненні злочину;

- підстави проведення негласних (слідчих) розшукових дій;

- наявність носіїв технічної фіксації негласних (слідчих) розшукових дій, їх зміст і відповідність їм складених протоколів;

- правомірність проведення обшуку і огляду, під час яких виявлено відповідні грошові кошти;

- правдивість показань заявника з урахуванням його репутації і форми участі (активної чи пасивної) в подіях кримінального правопорушення тощо.

Однак така перевірка має відбуватися на більш пізніх стадіях досудового розслідування, а не в умовах, коли досудове розлідування перейшло в гласну площину лише в п`ятницю ввечорі 12.06.2020 і на час розгляду клопотання становить два дні, які є вихідними.

Однак під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор. Зокрема, на даному етапі кримінального провадження факти і зміст спілкування підозрюваного з іншими особами з питання закриття кримінального провадження №42014000000001590; його участь у передачі грошових коштів; відшукання певної суми грошових коштів у службовому автомобілі вбачаються такими, що могли мати місце, і вони в достатній мірі пов`язуються з подією інкримінованого кримінального правопорушення.

5.2.7.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

5.2.8.Оскільки під час судового засідання стороною захисту зроблено заяву про те, що підозра обґрунтовується матеріалами, отриманими внаслідок провокації, слідчий суддя вважає за необхідне окремо розглянути це питання. Хоча наявність або відсутність провокації на вчинення злочину встановлюється вже під час судового розгляду по суті, що вироблено численними рішеннями ЄСПЛ («Ваньян проти Росії», «Худобін проти Росії», «Раманаускас проти Литви», «Раманаускас проти Литви №2»), прецедентне право Європейського суду не забороняє посилатися на стадії розслідування кримінальної справи і у випадку, якщо дозволяє характер злочинної дії, на докази, отримані в результаті проведення співробітниками органів внутрішніх справ операцій під прикриттям (наприклад, рішення ЄСПЛ від 15 червня 1992 року у справі «Люді проти Швейцарії»). Крім того, стандарт ч. 3 ст. 17 КПК України передбачає, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Прокурор заперечував факт провокації, посилаючись на характер кримінального правопорушення, законність дій органу досудового розслідування та зміст розмов, зафіксованих під час НСРД.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Досліджуючи питання провокації і відповідно, можливе обґрунтування підозри доказами, отриманими незаконним шляхом, слідчий суддя на даному етапі не вбачає підстав для встановлення відповідного факту. Так, із наданих матеріалів вбачається певна послідовність і логічність дій органу досудового розслідування. 03.06.2020 ОСОБА_5 (відомості щодо якого змінено в порядку та на підставі п. а) ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій виклав відомі йому факти. Цю заяву було зареєстровано у встановленому законом порядку, після чого проведено допити заявника як свідка. Після отримання інформації, яка свідчить про вчинення кримінального правопорушення, орган досудового розслідування звернувся за дозволом на проведення негласних (слідчих) розшукових дій, після отримання якого відбулося негласне документування протиправної діяльності підозрюваного. Зміст розмов, які зафіксовані протоколами, свідчать про його активність підозрюваного в розмовах із ОСОБА_5 .

Отже, на даному етапі провадження, на підставі наданих матеріалів, стверджувати про наявність провокативного елементу немає підстав.

5.2.9.В контексті дослідження обґрунтованої підозри слідчий суддя вважає за необхідне відреагувати на аргумент захисників, що протоколи, на які посилається обвинувачення, не підтверджують її наявність. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя вважає, що на даному етапі матеріали, на які посилається прокурор, в тому числі, протоколи, мають значення для вирішення поставленого питання. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них є документами.

5.2.10.Посилання захисників на постанови Верховного Суду як на обов`язковість наявності процесуальних документів - підстав проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя також відхиляє, оскільки відповідні позиції стосувалися доведення винуватості особи поза розумним сумнівом під час постановлення обвинувального вироку. Слідчий суддя повторює, що в даному випадку має місце початкова стадія кримінального провадження, в якому застосовується інший стандарт визначення участі особи в інкримінованому кримінальному правопорушенні - обґрунтована підозра, - а відповідні висновки щодо її наявності можуть кардинально змінитися протягом подальшого досудового розслідування у процесі отримання нової доказової інформації.

5.2.11.З урахуванням викладеного, в світлі конкретних обставин даного кримінального провадженні досліджених матеріалів на даному етапі достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням

5.3.Щодо ризиків кримінального провадження

5.3.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

5.3.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

5.3.3. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , однак у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України. Згідно з даними ДМС України за період з 23.08.2018 по 22.11.2019 підозрюваний ОСОБА_1 20 разів перетнув державний кордон України.

При дослідженні ризику переховування, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_1 під час затримання чинив опір, не реагував на вимоги співробітника правоохоронного органу та мав можливість застосувати зброю в публічному місці (т.2, а.с.62-63).

Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

5.3.4.Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки, як вбачається з матеріалів клопотання, кримінальне провадження було зареєстровано менше двох тижнів тому. Відтак у органу досудового розслідування не було об`єктивної можливості зібрати достатню кількість доказів на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, віднайти і дослідити технічні засоби передачі інформації, що використовувались підозрюваним для комунікації з іншими особами, які перевіряються на причетність до вчинення правопорушення, і загроза знищення, приховування або спотворення вказаної інформації підозрюваним є реальною. Реальність цього ризику також актуалізується з огляду на посаду, яка займає підозрюваний, та коло його професійних, ділових та особистих контактів.

5.3.5. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження. Слідчим суддею досліджено характеризуючі матеріали, надані стороною захисту, відповідно до яких він має позитивні характеристики. Однак, на думку слідчого судді, в світлі конкретних обставин даного кримінального правопорушення, наявні позитивні характеристики підозрюваного та його професійні досягнення не спростовують ризиків кримінального провадження. Також слідчий суддя не вбачає соціальні зв`язки підозрюваного такими, що нівелюють ризики кримінального провадження, адже наявність дружини та малолітньої дитини, хоча і свідчить про наявність соціальних зв`язків, однак саме по собі не нівелює ризиків кримінального провадження. Також слідчий суддя відхиляє доводи щодо перебування на утриманні підозрюваного своїх батьків і батьків дружини, оскільки копії відповідних паспортів не підтверджують цих фактів.

5.4.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Досліджені під час судового засідання та описані у п. 5.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням його особистої зацікавленості в ході цього досудового розслідування, створює можливості для позапроцесуальних дій підозрюваного. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів та інших осіб, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

5.5.Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

5.5.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

5.5.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України;

-інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 виповнилося 51 рік, підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою відсутні;

-даних про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки на території України, які б могли в повній мірі нівелювати встановлені ризики, не надані;

-майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати, як забезпечений. Наявними матеріалами підтверджується володіння ним та його дружиною трьома земельними ділянками в Київській області, житловим будинком площею 318 кв.м. у Київській області , сімома квартирами в м. Києві площею від 65,5 кв.м. до 276,4 кв.м. та 1 квартирою у м. Полтава, 5 паркомісць у м. Києві , 9 нежитлових приміщень у м. Києві площею від 33,5 до 230,10 кв.м. Згідно із декларацією за 2019 рік дохід ОСОБА_1 склав 584 240,00 грн, а його дружини - 8 039 807 грн. Згідно з довідкою від 13.06.2020 № 13-255 в період з січня по травень 2020 року ОСОБА_1 було нараховано заробітної плати на суму 169 922,50 грн. Крім того, він задекларував наявність у нього готівкових коштів та коштів на рахунках у банку в сумі 2 079 572 грн, а у дружини - 22 639 892 грн. Також в декларації зазначено про наявність у родини ювелірних виробів (сережки з діамантами та кулон з дорогоцінним камінням) та двох годинників, вартість кожного з яких (з урахуванням встановленого порогу для декларування) перевищує 96 050 грн. Слідчий суддя погоджується із захистом, що сам по собі майновий стан ще не свідчить про наявність ризику переховування, проте відповідні фінансові ресурси роблять встановлені ризики переховування і знищення, приховування або спотворення речей і документів більш реальними.

-підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

5.6.Щодо альтернативного запобіжного заходу

5.6.1.Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити. Зважаючи на те, що кримінальне провадження розпочате тільки 03.06.2020 та на особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим тримання під вартою на строк 60 днів, як того просить прокурор.

5.6.2.Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

5.6.3.Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

5.6.4. При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує такі критерії:

-захищений суспільний інтерес, який полягає в недопущенні впливу на уповноважених осіб, на яких законодавець поклав функцію забезпечення суспільної безпеки через здійснення кримінального провадження,

-захищений суспільний інтерес в правомірності і законності постановлених в кримінальному провадженні рішень;

-захищений суспільний інтерес в недоторканості відомостей в ЄРДР від неправомірного втручання;

-тяжкість злочину в сукупності з встановленими обмеженнями на застосування пільгових інститутів кримінального права;

-реальність ризику переховування та знищення, приховування або спотворення речей і документів;

-професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного та його дружини.

5.6.5.Враховуючи виключність обставин кримінального провадження (цинічність надання неправомірної вигоди представникам антикорупційних органів; посада підозрюваного; склад учасників цього кримінального провадження; сума неправомірної вигоди; суб`єкт, якому призначалася неправомірна вигода; посягання на саму систему боротьби з корупцією; оточення і зв`язки підозрюваного), слідчий суддя вбачає необхідність вийти за межі розмірів застави, визначених у законі. Разом з тим, визначення розміру застави не має бути непомірним для підозрюваного, для чого досліджується майновий стан. Із декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави, за 2019 рік вбачається сукупний дохід членів сім`ї ОСОБА_1 у сумі 8 624 047 грн. та наявність грошових коштів готівкою та на банківських рахунках в загальній сумі 24 719 464 грн. Також родина володіє великою кількістю об`єктів нерухомого майна, про які зазначено у п. 5.5.2 цієї ухвали. Майже всі ці об`єкти розміщені в м. Києві та Київській області, що обумовлює їх високу вартість. Наприклад, від оренди нерухомого майна в 2019 році дружина ОСОБА_1 отримала дохід 3 072 000 грн. Також родина володіє коштовностями - ювелірними прикрасами, що відображено в декларації за 2019 рік.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави - 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 000,00 грн. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

5.7.У зв`язку із обранням підозрюваному альтернативного запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні з їх деталізуванням, а саме:

-прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

-носити електронний засіб контролю.

6.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялти, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 10 серпня 2020 року включно.

3.Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу - 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 000,00 (вісімдесят чотири мільйони вісімдесят тисяч) грн.

4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обраний запобіжний захід у виді застави.

6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

-носити електронний засіб контролю.

8.Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

10.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

11.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

12.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В.В. Михайленко