Документ № 89844132

Справа № 991/1388/20

Провадження 1-кп/991/26/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

11 червня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі -

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурора Снегірьова О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Матішинця В.В., Пархети А.А., Дульського О.Л., Войченка С.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.10.2019 року №52019000000000898 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

14.02.2020 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.10.2019 за №52019000000000898 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

Ухвалою ВАКС від 17.02.2020 призначено підготовче судове засідання на 18.03.2020. Ухвалою ВАКС від 18.03.2020 призначено судовий розгляд на 26.03.2020 з відкладенням на 16.04.2020, 07.05.2020, 21.05.2020, 11.06.2020.

2. Короткий виклад поданої заяви про відвід.

11.06.2020 захисник Матішинець В.В. в судовому засіданні оголосив письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні, де із посиланням на пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та пункт 4 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) зазначалось, що безсторонність та незалежність колегії суддів є під сумнівом, який обґрунтовується тим, що колегія суддів 18.03.2020 постановила ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого про відкладення підготовчого судового засідання, чим порушила його право на захист, що свідчить про упереджене ставлення колегії суддів до сторони захисту; оскільки в результаті відмови у перенесенні підготовчого судового засідання адвокат Дульський О.Л. був позбавлений можливості належним чином здійснювати захист під час підготовчого судового засідання.

Захисники Дульський О.Л., Войченко С.В. та Пархета А.А. заявили про невизначеність їх позиції внаслідок необізнаності з матеріалами справи, разом з тим не заперечивши щодо змісту поданої заяви про відвід.

Прокурор Снєгірьов О.М. заперечував проти задоволення заяви про відвід колегії суддів внаслідок відсутності підстав для відводу, зазначених в статті 75 КПК, а також зазначивши, що викладені в заяві твердження не можуть бути підставою для відводу, а є лише незгодою із судовим рішенням колегії суддів, та бажання обвинуваченого ОСОБА_1 укласти договір з адвокатом Дульським О. Л. є лише пропозицією укласти договір (офертою).

3. Обґрунтування позиції суду.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК, й, зокрема, відповідно до її пункту 4 частини 1, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності суду; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

В пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі « Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 року зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Також в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява N 7577/02) від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного».

Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Під час підготовчого судового засідання, яке відбулось зранку 18.03.2020, обвинувачений ОСОБА_1 усно заявив клопотання про відкладення судового засідання із посиланням на намір запросити у якості захисника адвоката Дульського О.Л., однак будь-яких письмових документів на підтвердження такого не надав.

Самим адвокатом Дульським О.Л. на адресу ВАКС не було подано жодних клопотань про відкладення підготовчого судового засідання 18.03.2020 та підтверджень як укладення договору з ОСОБА_1 із документами щодо повноважень захисника, так й поважності причини неприбуття його як захисника в підготовче судове засідання/

За частиною 1 статті 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, повноваження захисника не можуть бути підтверджені лише наміром обвинуваченого, а тому під час підготовчого судового засідання 18.03.2020 повноваження адвоката Дульського О.Л. як захисника обвинуваченого ОСОБА_1 не були підтверджені жодним належним чином, й відтак в суду не було підстав для задоволення клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Крім того, в судовому засіданні 18.03.2020 учасникам провадження роз`яснювалось право на відвід складу суду, проте обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Матішинець В.В. таким не скористались. Також присутність під час проведення 18.03.2020 підготовчого судового засідання захисника Матішинця В.В., свідчить про відсутність будь-якого порушення права обвинуваченого на захист.

Дослідивши зміст заяви про відвід та матеріали судового провадження, заслухавши думки сторін, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки підставою для такого не може бути незгода сторони провадження з прийнятим судом процесуальним рішенням, а у заяві не наведено підтвердження наявності конкретних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості як будь-кого з суддів, так і колегії суддів в цілому.

Керуючись статтями 75, 81, 372, 376, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді - Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.