Документ № 89844144

Справа № 991/3200/20

Провадження1-кс/991/3300/20

У ХВ АЛ А

11 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві скаргу захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 29.07.2019 по кримінальному провадженню № 42017111200000823 від 04.12.2017,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12020000000000081 від 31.01.2020, у якій він прохає скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування вимог скарги захисник зазначає, що описані у повідомлені про підозру обставини кримінального правопорушення не відповідають дійсності, оскільки, ч. 5 ст. 191 КК України передбачає матеріальний склад злочину, однак, матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували розмір збитків у сумі 17337970 гривень. Зазначена сума є вартістю квартир, які на праві власності набула держава в особі Національної гвардії України, тобто ні Національній гвардії, ні Державному бюджету України не було завдано жодних збитків. У квартирах, які Головне управлінням Національної гвардії України придбало у ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» були виконані усі роботи до встановлених вимог договорів купівлі-продажу, що підтверджується актами приймання-передачі квартир. Також захисник зазначає, що ОСОБА_6 не приймав ніякої участі в підготовці конкурсної документації ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», доручення на вчинення дій від імені ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» отримав вже після проведення конкурсу та до підписання договорів не був знайомий з будь-якими посадовими особами Національної гвардії України, що виключає твердження сторони захисту щодо вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб. На підставі викладеного прохає скасувати вищевказане повідомлення про підозру.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні тексту скарги та зазначив, що підозра є необґрунтованою, матеріали провадження не містять жодних доказів, які б надавали стороні обвинувачення підстави стверджувати, як про скоєння злочину, так і про причетність до його вчинення ОСОБА_6 .

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та пояснив, що під час досудового розслідування кримінального провадження стороною обвинувачення було зібрано достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_6 про підозру. Повідомлена підозра є обґрунтованою та повністю відповідає вимогам практики Європейського суду з прав людини, на підставі чого просив відмовити у задоволенні скарги захисника.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, вислухавши позицію учасників провадження та вивчивши долучені документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000081 від 31.01.2020.

Матеріали досудового розслідування за № 12020000000000081, постановою заступника начальника другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 від 31.01.2020, за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 виділені із матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111200000823 від 04.12.2017.

Так, під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017111200000823 від 04.12.2017, 29.07.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Вказане рішення органу досудового розслідування і є предметом оскарження у поданій захисником скарзі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

З огляду на зазначене, однією з підстав оскарження вказаного рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм. Однак, у зв`язку з тим, що стороною захисту не ставиться питання щодо порушення кримінального процесуального законодавства України під час здійснення повідомлення про підозру, слідчим суддею не здійснюється перевірка відповідних положень.

З приводу тверджень сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 слідчий суддя зазначає наступне

Стаття 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З наявних у суду матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в особливо великих розмірах та у скоєні службовою особою службового підроблення, тобто внесені до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

Як вбачається із тексту повідомленої підозри, досудове розслідування кримінального провадження здійснюється за фактом умисних дій службових осіб Національної гвардії України ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з директором ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД КРЕДИТ» ОСОБА_9 та ОСОБА_6, відповідно до яких було забезпечено перемогу Товариства у конкурсі з придбання житла для військовослужбовців та в подальшому укладання ряду договорів щодо придбання житла, запропонованого ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД КРЕДИТ», які дотепер не виконані у зв`язку з непридатністю квартир для проживання, внаслідок чого Державному бюджету завдано шкоду на загальну суму 17337970 гривен.

Згідно з пунктом 4 примітки до ст. 185 КК України, вчинений в особливо великих розмірах визнається злочинах, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками злочину, що мало місце у 2017 році.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1600 грн. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2017 році становила 800 грн.

Тобто, відповідальність за ч. 5 ст. 191 КК України у такому разі могла наступати у разі вчинення злочину в особливо великих розмірах на суму у 480 000 грн.

В свою чергу, у клопотанні йдеться про наслідки у розмірі 17337970 гривень, які відповідно до висновку експерта № 19/13/2-38/СЕ/19 від 11.06.2019 були перераховані Управлінням розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління Національної гвардії України на рахунки ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ»

Одночасно з цим, слідчий суддя зазначає, що доводи захисника з приводу належного стану квартир, які відповідно до актів прийому-передачі внутрішніх оздоблювальних робіт від 20.07.2017, підписані з однієї сторони ОСОБА_11, від імені Головного управління Національної гвардії України в особі Управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління Національної гвардії України та з іншої сторони ОСОБА_6, від імені ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», відповідали вимогам Конкурсної документації та договорам купівлі-продажу квартир, спростовуються висновками експерта № 19/24/1/72-СЕ/19 від 19.06.2019, № 19/24/1/73-СЕ/19 від 20.06.2019, № 19/24/1/74-СЕ/19 від 21.06.2019, № 19/24/1/75-СЕ/19 від 24.06.2019, відповідно до яких квартири не відповідають умовам договорів щодо якості квартир та вимогам Державних будівельних норм, які застосовуються до житлових квартир.

Щодо тверджень захисника, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_6 діяв за попередньою змовою з іншими особами, то з цього приводу слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування ще триває і в порядку ст. 290 КПК України підозрюваного та захисника ще не повідомлено про завершення досудового розслідування і не відкрито матеріали досудового розслідування у повному обсязі.

За наведених вище обставин, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, які на даному етапі досудового розслідування можуть переконати об`єктивного спостерігача про можливу причетність ОСОБА_6 до скоєння інкримінованого злочину, у зв`язку з чим, висновок органу досудового розслідування, на переконання суду, не є очевидно необґрунтованим та недопустимим, а тому скарга захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,304,309, КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 29.07.2019 по кримінальному провадженню № 42017111200000823 від 04.12.2017 відмовити.

Ця ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1