Документ № 89881693

Справа № 991/1818/20

Провадження1-кп/991/30/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Семака І. А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Теслюка П.В., Семеновича С.М., Рижук М.С.

заставодавця Семеновича С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника (заставодавця) обвинуваченого адвоката Семеновича Святослава Миколайовича про повернення суми сплаченої застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 13 серпня 2019 року за № 52019000000000714, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2020 до суду надійшло клопотання адвоката Семеновича С.М. про повернення йому суми сплаченої застави в розмірі 1 921 000,00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча) гривень, внесених ним як заставодавцем за ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що 13.09.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 921 000,00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча) гривень. 16.09.2019 Семеновичем С.М. , як заставодавцем, за обвинуваченого ОСОБА_1 , внесено заставу, у зв`язку з чим, останній є особою, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, із застосуванням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді від 13.09.2019. Після чого ОСОБА_1 неодноразово ухвалами слідчих суддів продовжувався строк дії обов`язків. 03.04.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду під час підготовчого судового засідання, частково задоволено клопотання прокурора та покладено на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком на два місяці, тобто до 03.06.2020. При цьому, зазначав, що на сьогоднішній день, наявні підстави для повернення застави заставодавцю, з огляду на те, що ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію, у зв`язку із закінченням строку її дії; відсутні клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії процесуальних обов`язків покладених на обвинуваченого ухвалою від 03.04.2020; закінчився строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ухвалою суду; відсутні правові підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави, оскільки обвинуваченим не було порушено покладених на нього процесуальних обов`язків; не отримано згоду заставодавця на можливе звернення застави судом, що порушує право на володіння майном.

У судовому засіданні захисник Семенович С.М. підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.

Захисники Теслюк П.В., Рижук М.С. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали клопотання адвоката Семеновича С.М., просили повернути заставу.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказував, що клопотання не має належного обґрунтування. Крім того зазначив, що версія сторони захисту про те, що термін дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ухвалою суду припиняє дію застави, не відповідає дійсності, і це не є підставою для повернення застави, оскільки у обвинуваченого залишаються обов`язки передбачені ст. 42 КПК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 176, 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 194 КПК України при обранні запобіжного заходу, в тому числі, у виді застави на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців можуть бути покладені обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Як убачається з доданих до клопотання матеріалів, 13.09.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 921 000,00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча) гривень з моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням якої, підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжних захід у вигляді застави з покладенням на підозрюваного ОСОБА_1 відповідних обов`язків.

16.09.2019 Семеновичем С.М. , як заставодавцем, за обвинуваченого ОСОБА_1 , внесено заставу, у зв`язку з чим, він є особою, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, із застосуванням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді від 13.09.2019.

07.11.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_1 до 12.12.2019.

12.12.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було продовжено на два місяці, тобто до 12.02.2020 строк дії обов`язків покладених на ОСОБА_1

10.02.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було продовжено до 12.04.2020 строк дії обов`язків покладених на ОСОБА_1 , ухвалою слідчого судді від 07.11.2019 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України.

03.04.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду покладено на обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на два місяці, тобто до 03 червня 2020 року, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою суду від 03.06.2020, станом на час розгляду клопотання закінчився.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Разом з тим, виходячи із системного аналізу положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України. При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених на обвинуваченого ухвалою суду про покладення обов`язків, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію, і обов`язки скасовуються.

Суд зазначає, що окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, в тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у виді застави. Такий висновок випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваним, обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

З огляду на викладене, висновки захисника про те, що, у зв`язку із закінченням строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію, тому наявні підстави для повернення застави заставодавцю є необґрунтованими.

Щодо посилання захисника на отримання згоди заставодавця на можливе звернення застави судом, передбачене ч. 11 ст. 182 КПК України, суд зазначає, що вказана згода отримується від заставодавця на виконання вироку. Разом з тим, дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду і остаточне рішення на даний час судом не прийнято.

Суд не погоджується з доводами захисника Семеновича С.М. щодо порушення його прав як заставодавця на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Характерними для власності є право користування, володіння та розпорядження. Право розпорядження майном передбачає можливість вступу власника на власний розсуд у правові відносини з іншою особою, незалежно від форми, в якій ці відносини відбуваються.

Виходячи з положень ст. 182 КПК України, застава за підозрюваного, обвинуваченого може бути внесена іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При цьому заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, а також наслідки невиконання обов`язків заставодавцем та підозрюваним, обвинуваченим. Отже, при внесенні застави за підозрюваного, обвинуваченого заставодавець діє добровільно, на власний розсуд використовуючи своє майно, та бере на себе тягар відповідальності за виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних та інших, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків на строк дії запобіжного заходу, тобто здійснює вільне розпорядження своїм майном.

За таких обставин та з урахуванням того, що на момент розгляду клопотання запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого, продовжує діяти, порушення права заставодавця на мирне володіння майном відсутнє, а тому клопотання в цій частині також є необґрунтованим.

Зважаючи на те, що на цей час дія запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не припинена, відповідно не має підстав для повернення застави, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 182, 194, 203, 371, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника (заставодавця) обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Семеновича С.М. про повернення суми внесеної застави, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 17 червня 2020 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

В.М. Дубас