Документ № 89908619

Справа № 348/1674/19

1-кп/991/165/19

У Х В А Л А

17 червня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Біленко В.К.,

розглядаючи кримінальне провадження № 42018000000003211 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водиця Рахівського району Закарпатської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор Висоцька Н.В.,

сторона захисту - захисники Федосін А.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

в с т а н о в и в :

На розгляді у Вищому антикорупційному суді (далі - Суд) перебувають матеріали кримінального провадження № 42018000000003211 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року у справі призначено судовий розгляд. У судове засідання, призначене на 17 червня 2020 року, було здійснено виклики свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в черговий раз не прибули.

Прокурор просила застосувати привід щодо свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також, з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 просила постановити ухвалу про витребування інформації щодо перетину державного кордону останнім з Державної прикордонної служби України.

Обвинувачений та захисник вважали за необхідне застосувати привід до свідка ОСОБА_3 , а щодо свідка ОСОБА_2 - вирішити питання здійснення приводу після отримання інформації з Державної прикордонної служби України.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

У зв`язку з черговою неявкою свідків сторони захисту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне відкласти проведення судового засідання на іншу дату.

Надалі, суду належить встановити наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про витребування інформації та здійснення приводу свідків.

У судовому засіданні 05 червня 2020 року від обвинуваченого стало відомо про можливий виїзд ОСОБА_2 за межі України.

12 червня 2020 року до суду надійшов лист-відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації на запит суду від 09 червня 2020 року щодо надання інформації про перетин державного кордону ОСОБА_2 , згідно з яким дана інформація буде надана лише після отримання постановленої судом ухвали про її витребування.

Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав.

Положенням ч. 1 ст. 20 КПК України закріплено, що обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до засади безпосередності дослідження показань КПК України встановлено, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 23 КПК України).

В силу ч. 3 ст. 97 КПК України суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона: 1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; 2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання; 3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку; 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.

Аналіз вищенаведених положень вказує на те, що свідок повинен бути допитаним безпосередньо судом. Однак суд вправі відступити від цієї імперативної вимоги у випадку визнання неможливим його допиту, зокрема, при сукупності таких умов як не прибуття на виклик до суду свідка та не встановлення його місцезнаходження шляхом проведення необхідних заходів розшуку.

А тому, забезпечуючи розумні строки, у випадку неприбуття свідка на виклик, за наявності клопотання учасника кримінального провадження, суд зобов`язаний вжити заходів до встановлення місцезнаходження свідка.

Свідок ОСОБА_2 викликався шляхом направлення повісток про виклик за адресою: АДРЕСА_3 у призначені судові засідання на 28 травня 2020 року, 05 червня 2020 року та 17 червня 2020 року, в жодне з яких - не прибув. Конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення - повістки про виклик у судові засідання на 28 травня 2020 року та 05 червня 2020 року повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній» та «адресата не знайдено». Відповідно, повістка про виклик у судове засідання на 17 червня 2020 року, згідно з інформацією офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», ще з 13 червня 2020 року перебуває в точці видачі. Водночас, згідно з інформацією, наданою обвинуваченим, безпосередньо в судовому засіданні, ОСОБА_2 виїхав на сезонні роботи за межі України.

З огляду на вищевикладене, створюючи необхідні умови для реалізації стороні захисту права на допит свідка та задля забезпечення виконання завдань кримінального провадження, суд вважає за необхідне отримати інформацію з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетин ОСОБА_2 державного кордону України, за період з 01 січня 2019 року по час надання інформації.

Також, у судові засідання, призначені на 28 травня 2020 року, 05 червня 2020 року та 17 червня 2020 року не з`явився свідок ОСОБА_3 , який викликався шляхом направлення повісток про виклик на зазначену ним адресу місця проживання.

Конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення - повістки про виклик у судові засідання на 28 травня 2020 року та 05 червня 2020 року повернулися до суду з відмітками «за закінченням встановленого строку зберігання».

Судова повістка на 17 червня 2020 року ОСОБА_3 , згідно з інформацією офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», не вручена під час доставки.

Водночас, будучи згідно з даними Реєстру матеріалів досудового розслідування допитаним на досудовому розслідуванні в якості свідка, ОСОБА_3 був обізнаним з правами та обов`язками останнього, а це, зокрема, прибути за викликом до суду (п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України). Також, свідок повідомив свої дані про місце проживання під час участі у слідчій дії як понятий, які були занесені до протоколу обшуку.

Судом встановлено, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем проживання повістки про виклик не отримували. Зазначене дає обґрунтовані підстави суду припустити, що можливе ухилення свідків від отримання повістки про виклик.

Однак, КПК України, встановлюючи наслідки неприбуття на виклик за наявності підтвердження отримання свідком повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом (ст. 139 КПК України), не регулює порядок кримінального провадження у випадку ухилення свідка від отримання повістки про виклик.

Водночас, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК України).

Зокрема, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки … (ч. 1 ст. 21 КПК України). При цьому, такі строки під час судового провадження забезпечує суд (ч. 2 ст. 28 КПК України), який відповідно до засади диспозитивності вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Прокурором заявлено клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як привід, що згідно з ч. 2 ст. 142 КПК України розглядається негайно. А тому, суд зобов`язаний його вирішити, користуючись своїми повноваженнями відповідно до вимог КПК України.

КПК України не передбачає правових підстав проведення розшукових заходів щодо свідка, окрім як в рамках виконання ухвали про привід.

При цьому, порядок проведення розшукових заходів в Україні регулюється Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» № 2135-XII від 18 лютого 1992 року. Відповідно до ст. 6 цього Закону підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які переховуються від суду. Такі підстави можуть міститися, зокрема, в ухвалах суду.

Аналіз положень статей 23 та 97 КПК України вказує на те, що свідок повинен бути допитаним безпосередньо судом. Однак суд вправі відступити від цієї імперативної вимоги у випадку визнання неможливим його допиту, зокрема, при сукупності таких умов як не прибуття на виклик до суду свідка та не встановлення його місцезнаходження шляхом проведення необхідних заходів розшуку.

А тому, забезпечуючи розумні строки, у випадку неприбуття свідка на виклик, за наявності клопотання учасника кримінального провадження, суд зобов`язаний вжити заходів до встановлення місцезнаходження свідка шляхом забезпечення проведення необхідних заходів розшуку, що стосовно свідка можливе виключно в рамках постановлення ухвали про здійснення приводу.

При цьому, привід є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).

Водночас, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Так, КПК України не встановлює обмежень щодо застосування приводу відносно ступеню тяжкості кримінального правопорушення.

Застосування приводу до особи є втручанням у її право на вільне пересування. На переконання суду, потреби кримінального провадження виправдовують таке втручання у права свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Оскільки завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України). При цьому, такі завдання можуть бути забезпечені тільки шляхом, зокрема, безпосереднього допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 або встановлення неможливості їх допиту тільки після неприбуття на виклик та проведення необхідних заходів розшуку. Свідки викликалися у встановленому КПК України порядку в судові засідання, до них не прибули, наявні підстави припускати, що вони ухиляються від отримання повістки про виклик. Таким чином, завдання забезпечення безпосереднього допиту свідка судом або встановлення підстав для неможливості зазначеного, а звідси і завдання кримінального провадження можуть бути забезпечені, наразі, лише шляхом проведення розшукових заходів щодо даних свідків та їх примусового супроводження в судове засідання. Інших процесуальних можливостей досягнення зазначеного КПК України не передбачає.

Отже, з метою забезпечення дієвості судового провадження та дотримання розумних строків судового провадження, судом встановлені підстави для застосування приводу до свідків сторони захисту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а тому клопотання прокурора слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КПК України виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань. З огляду на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні завершувало Національне антикорупційне бюро України, суд доручає здійснення приводу відповідному органу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 20, 21, 22, 23, 26, 28, 66, 93, 97, 131, 132, 138-143, 327, 371, 372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відкласти проведення судового засідання до 09 год 00 хв 25 червня 2020 року.

Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надати Вищому антикорупційному суду у кримінальному провадженні відомості щодо перетину громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного кордону України за період з 01 січня 2019 року по час надання інформації.

Здійснити привід свідків ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактичне місце проживання АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_3 ) в судове засідання, яке відбудеться 25 червня 2020 року о 09 год 00 хв.

Здійснення приводу доручити Національному антикорупційному бюро України.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Висоцьку Наталію Василівну.

Копію ухвали негайно направити для виконання Національному антикорупційному бюро України для організації виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак