Документ № 89908634

Дата засідання: 14/06/2020
Дата винесення рішення: 14/06/2020
Справа №: 991/4802/20
Провадження №: 52020000000000362
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
Секретар : Будкової В.О.
Захисник/адвокат : Білявського Я.М.
Прокурор : Семак І.А.

Справа № 991/4802/20

Провадження1-кс/991/4954/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Будкової В.О.,

прокурора Семака І.А.

захисника Білявського Я.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Пісного Віталія Ігоровича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озаричі, Конотопського району, Сумської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адвокат, працює на посаді директора ТОВ «Всеукраїнська юридична рада»,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісного В. І., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семаком І. А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.1.1.Станом на 01.06.2020 і до 12.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590, в рамках якого ОСОБА_2 у 2019 році повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

1.1.2.У період з 01.06.2020 ОСОБА_3 увійшла у змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з метою забезпечення надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні.

1.1.3. ОСОБА_4 , будучи з 2016 року знайомим та перебуваючи у дружніх стосунках з ОСОБА_5 , відомості щодо якого змінено в порядку та на підставі п. а) ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 01.06.2020 зателефонував ОСОБА_5 та запросив його для проведення зустрічі за місцем роботи ОСОБА_4 в приміщенні ГУ ДПС в м. Києві. Оскільки ОСОБА_5 не міг прибути для участі у вказаній зустрічі з огляду на зайнятість, він попросив ОСОБА_4 провести перемовини телефоном. ОСОБА_4 погодився на це, після чого надіслав ОСОБА_5 в месенджері Телеграм текстовий файл з відомостями про кримінальне провадження №42014000000001590 в частині, що стосується ОСОБА_2

1.1.4.Після отримання від ОСОБА_4 вказаного файлу ОСОБА_5 зателефонував йому, в ході подальшої розмови ОСОБА_4 повідомив, що певні особи, яких він не назвав, повідомили йому про свій намір надати кошти в сумі 1 млн. дол. США за зміну підслідності у вказаному кримінальному провадженні з визначенням її за слідчими Національної поліції, або в сумі 2 млн. дол. США за закриття кримінального провадження службовими особами НАБУ. ОСОБА_4 висловив ОСОБА_5 прохання передати пропозицію зміни підслідності або закриття провадження №42014000000001590 за отримання коштів у зазначених сумах керівнику Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 . Наступного дня 02.06.2020 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що відмовляється вчиняти зазначені дії.

1.1.5.Пізніше того ж дня 02.06.2020 ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ті ж особи, в інтересах яких він діє та яких він не назвав, повідомили йому про готовність надати за прийняття зазначених процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590 кошти у більшій сумі, а саме, 5 млн. дол. США. На вказану нову пропозицію ОСОБА_5 відповів, що отримає додаткову інформацію стосовно кримінального провадження №42014000000001590, після чого вони домовляться про нову зустріч, на що ОСОБА_4 погодився.

1.1.6. ОСОБА_5 03.06.2020 повідомив про вказані обставини співробітникам НАБУ. На підставі цього повідомлення було розпочато кримінальне провадження № 52020000000000362. Пізніше того ж дня 03.06.2020 ОСОБА_5 у відповідності до домовленості, досягнутої з ОСОБА_4 , текстовим повідомленням в месенджері Телеграм повідомив останньому, що продовжує думати над його пропозицією щодо сприяння передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ за вплив на прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590. ОСОБА_4 в наступній телефонній розмові з ОСОБА_5 повідомив, що отримав та прочитав його повідомлення і чекає від нього подальших дій щодо сприяння передачі вказаної неправомірної вигоди.

1.1.7.05.06.2020 ОСОБА_4 у власному службовому кабінеті в приміщенні ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ зустрівся з ОСОБА_5 . Під час цієї зустрічі отримав додаткові відомості щодо кримінального провадження №42014000000001590, зокрема, що в рамках провадження ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні двох злочинів. З метою повідомлення ОСОБА_5 про спосіб закриття кримінального провадження №42014000000001590 ОСОБА_4 зазначив, що дізнається про це в особи, яка безпосередньо займається цим питанням, одразу після чого зателефонував особі, переповів їй інформацію, щойно отриману від ОСОБА_5 , та запитав про конкретний спосіб, у який потребується закрити провадження №42014000000001590. У відповідь вказана особа повідомила, що слід закрити кримінальне провадження в частині щодо всіх злочинів, про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_2 , для того, щоб останній міг повернутися в Україну. В ході подальшої розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 останній також повідомив, що закриття вказаного кримінального провадження необхідно здійснити до 14.06.2020 для того, щоб ОСОБА_2 міг повернутися в Україну саме на день свого народження

ІНФОРМАЦІЯ_5. 1.1.8 .В ході подальшої розмови ОСОБА_5 уточнив у ОСОБА_4 , чи правильно він розуміє, що особи, які представляють ОСОБА_2 , мають намір надати кошти в сумі 5 млн. дол. США службовим особам НАБУ за закриття кримінального провадження №42014000000001590 стосовно ОСОБА_2 , на що ОСОБА_4 відповів ствердно. В ході цієї ж розмови ОСОБА_4 повідомив, що спілкувався з особами, які представляють ОСОБА_2 , щодо способу надання вказаної неправомірної вигоди; в ході такого спілкування йому було повідомлено, що кошти буде передано в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. ОСОБА_4 також зазначив про усвідомлення, що закриття кримінального провадження стосовно підозрюваного у будь-якому випадку здійснюється за участю прокурора. Крім того, під час цієї розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про намір отримати для себе особисто 50 тис. дол. США за свої дії зі сприяння передачі неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2

1.1.9.Під час зустрічі, яка 10.06.2020 відбулася в службовому кабінету ОСОБА_4 в приміщеннях ГУ ДПС у м. Києві, останній у відповідності до раніше досягнутої домовленості отримав від ОСОБА_7 інформацію про те, яким саме чином може бути реалізовано намір ОСОБА_4 із забезпечення закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 , а саме, що повноваження на це наявні у заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9, відповідно, саме він буде тією службовою особою, якій варто надати неправомірну вигоду за закриття. Для цього захиснику Злочевського М.В. необхідно подати до НАБУ клопотання, яке буде передано до САП і у зв`язку з яким ОСОБА_9 буде прийнято рішення про закриття провадження.

1.1.10.Одразу після цього ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_3 та повідомив їй про необхідність захисникам Злочевського М.В. терміново подати до НАБУ відповідне клопотання про закриття кримінального провадження, подання якого в подальшому забезпечила ОСОБА_3 . Під час цієї розмови ОСОБА_4 також попросив ОСОБА_3 зустрітися з ним, щоб вони вдвох обговорили детальніше свої дії з передачі ОСОБА_3 неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2 . Пізніше ОСОБА_4 на його телефон було надіслано текст зазначеного клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 ; цей текст він переслав на телефон ОСОБА_5

1.1.11. ОСОБА_4 також повідомив ОСОБА_5 , що сам отримає кошти від ОСОБА_3 для подальшої передачі цих коштів ОСОБА_5 в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. Також ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 , що суму коштів, яку буде отримано від осіб, в інтересах яких він діяв, для забезпечення ним закриття вказаного кримінального провадження, збільшено з 5 до 6 млн. дол. США. Наприкінці розмови ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_5 про узгодження ними місця передачі неправомірної вигоди 11.06.2020.

1.1.12.12.06.2020 ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зустрілася з ОСОБА_5 в будівлі ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка 33/19 у м. Києві. Під час цієї зустрічі від ОСОБА_5 було отримано постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 від 12.06.2020 про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України. Після ознайомлення з текстом вказаної постанови ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 повідомила, що має зауваження до викладеної у ній правової підстави закриття провадження (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України), та що врахування висловлених ними зауважень є умовою передачі неправомірної вигоди для ОСОБА_9 . Крім того, ОСОБА_1 надав конкретні пропозиції щодо виправлення формулювань вказаної постанови, а також запропонував самостійно забезпечити виготовлення тексту такої постанови або надати його в електронному вигляді для забезпечення останнім підписання цього тексту ОСОБА_9

1.1.13.Після пред`явлення ОСОБА_5 того ж дня ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9, в якій було враховано зазначені зауваження, ОСОБА_3 погодилася з тим, що вона відповідає їхнім вимогам, відтак ОСОБА_4 провів ОСОБА_5 в окреме приміщення, де надав останньому можливість перерахувати кошти, які призначалися для подальшої передачі ОСОБА_9

1.1.14.Після того ОСОБА_4 з ОСОБА_5 повернулися до приміщення в будівлі ГУ ДПС у м. Києві, де продовжували перебували ОСОБА_1 з ОСОБА_3 . В цей час ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 почали наполягати на тому, що обумовлену раніше між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суму неправомірної вигоди може бути надано лише після відображення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань закриття кримінального провадження №42014000000001590 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Однак ОСОБА_3 надала згоду на передачу неправомірної вигоди без виконання цієї умови, з відображенням у ЄРДР підставою такого закриття п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Після цього ОСОБА_4 , завершуючи реалізацію їх спільного з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 злочинного умислу, провів ОСОБА_5 до місця передачі коштів, надав йому кошти в сумі 5 млн. дол. США для передачі ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди за прийняття вказаного процесуального рішення про закриття кримінального провадження, і залишив собі 1 млн. дол. США із загальної суми коштів, які були надані йому для сприяння винесенню вказаного процесуального рішення.

1.2.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

1.3.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_1 під вартою детектив у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає про ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

1.4.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів обґрунтовує тим, що це не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

1.5.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України детектив просить визначити розмір застави у розмірі 20000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 540 000,00 грн. Вважає, що такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та становить менше вартості майна, наявного у розпорядженні його та дружини, а також коштів, які передавалися ним у співучасті з іншими підозрюваними.

1.6.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.7.В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, детектив надає розписку підозрюваного на останній сторінці клопотання, поданого до суду. Згідно з нею, ОСОБА_1 та його захисник отримали ці документи 13.06.2020 о 21 год. 39 хв.

2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Деталізував обставини, викладені у клопотанні. Додатково пояснив, що роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні полягає в тому, що він сприяв вчиненню злочину шляхом оформлення відповідного рішення про закриття кримінального провадження, власноручно вносив правки до проекту постанови. В свою чергу, відсутність необхідного обґрунтування значно ускладнювала б передачу неправомірної вигоди. Також ОСОБА_1 надав технічні засоби для усунення перешкод, які виникли у зв`язку із зазначенням підстави закриття кримінального провадження, і пропонував самостійно виготовити відповідні процесуальні рішення. Прокурор зазначив, що це кримінальне провадження отримало гласну форму лише 12 червня 2020 року; з огляду на необхідність забезпечення дієвості кримінального провадження на даному етапі сама по собі застава не зможе нівелювати ризики кримінального провадження. Адже закон надає підозрюваному п`ять днів для її внесення, протягом яких підозрюваний, перебуваючи на свободі, може вчинити дії на шкоду досудовому розслідуванню, зокрема, дистанційного знищення відомостей в електронних носіях інформації, які мають значення для кримінального провадження. При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу - застави сторона обвинувачення виходила в тому числі із того, що ОСОБА_1 очевидно перебував у зв`язці з ОСОБА_3 , яка безпосередньо розпоряджалася грошовими коштами, отже він, окрім офіційно підтвердженого майнового стану, має доступ до необмежених фінансових ресурсів.

2.2. Захисник заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив про відсутність обґрунтованої підозри, адже підозрюваний не мав відношення до перемовин, розміру, суми або передачі грошових коштів, здійснюючи адвокатську діяльність у кримінальному провадженні № 42014000000001590. Вважає, що всі дії, про які зазначає сторона обвинувачення, відбулися б і без участі підозрюваного. Вказав на наявність конфлікту інтересів у ОСОБА_9 , адже йому призначалися грошові кошти і він підписав повідомлення про підозру. Зазначив про безпідставність визначення розміру застави та про відсутність необхідності тримання під вартою з огляду на те, що за підозрюваного застава буде внесена.

2.3.Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Зазначив про участь у кримінальному провадженні № 42014000000001590 як захисника з 2014 року, вказав, що з ОСОБА_4 познайомився лише 12.06.2020, куди його запросили як адвоката у справі, повідомивши про наявність постанови про закриття кримінального провадження. Він як адвокат надав свої зауваження до тексту. Повідомив свою версію перебування в місці затримання .

3.Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.1.1.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.06.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 розпочате 03.06.2020.

ОСОБА_1 13 червня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою про її отримання 13.06.2020. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.1.2.Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч.4 ст. 369 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Разом з тим, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

3.1.3.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

3.1.4.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.2.Щодо обґрунтованості підозри:

3.2.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.2.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, а саме пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

3.2.3.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369 цього Кодексу є, зокрема, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники (п. 3 примітки до ст. 368 КК України). А згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» одним із заступників Генерального прокурора є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, отже особі, яка займає особливо відповідальне становище.

3.2.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

3.2.5.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

-протоколи допиту свідка ОСОБА_5 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, в яких відображений зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ України та САП для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590;

-протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії, а саме протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020 та аудіо- та відеоконтролю особи ОСОБА_4 від 11.06.2020, в яких зафіксований зміст спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 05.06.2020 та 10.06.2020 щодо передачі неправомірної вигоди;

-протоколи виготовлення, передачі, огляду речових доказів від 11.06.2020 та 12.06.2020, а саме, постанов про закриття кримінального провадження №42014000000001590, флеш-носіїв, отримуваних від підозрюваних, та які містили проект вказаної постанови, телефону з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол від 12.06.2020 добровільної видачі документу під назвою «Постанова про закриття кримінального провадження», датованого 12.06.2020, на якому містяться рукописні написи та виправлення;

- протокол огляду речей від 10.06.2020, яким зафіксований огляд мобільного телефону, в якому виявлений файл з клопотанням про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол добровільної видачі від 12.06.2020, за яким переданий конверт, раніше отриманий ОСОБА_5 , та в якому містилися 3 аркуші та 2 флеш-накопичувачі з інформацією щодо кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол огляду від 12.06.2020 двох флеш-накопичувачів, що містилися в переданому ОСОБА_5 конверті, яким встановлено, що вони містять файли з проектами постанови про закриття кримінального провадження №42014000000001590, з додатком («Пояснення спеціаліста»);

-копію витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014 та повідомлення від 14.11.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, та ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України, з якого вбачається, що в межах цього провадження встановлювалася також причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення в групі інших осіб;

-протокол обшуку від 12.06.2020 службового автомобіля ГУ ДПС України у м. Києві Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлена сумка з грошовими коштами в загальній сумі 1 000 000 доларів США;

-протокол огляду місця події та протокол обшуку від 13.06.2020 службового автомобіля Mersedes Benz на парковці ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого виявлені три валізи та грошові кошти в загальній сумі 5 000 000 доларів США;

-протокол обшуку від 12.06.2020 приміщень ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого в кабінеті ОСОБА_4 виявлені чорнові записи із відмітками про призначені зустрічі із ОСОБА_5 .

3.2.6.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор. Зокрема, на даному етапі кримінального провадження факти і зміст спілкування підозрюваного з іншими особами з питання закриття кримінального провадження №42014000000001590; його участь у обговоренні формулювань постанови про закриття кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР, власноручне внесення до проекту змін вбачаються такими, що могли мати місце в об`єктивній реальності, і вони в достатній мірі пов`язуються з подією інкримінованого кримінального правопорушення.

В цьому контексті слідчий суддя відхиляє аргумент сторони захисту, що такі дії здійснювалися в межах адвокатської діяльності підозрюваного. Адже, будучи адвокатом і маючи тривалу практику в кримінальному провадженні (підозрюваний пояснив, що він бере участь у провадженні № 42014000000001590 з 2014 року), підозрюваний не міг не знати приписи закону щодо підслідності кримінальних проваджень; суб`єктів, які уповноважені на постановлення і безпосереднє виготовлення процесуальних рішень щодо закриття кримінального провадження. Для професійного захисника очевидним є те, що будь-які службові особи ГУ ДПС у м. Києві не мають і не можуть мати жодного відношення до кримінальної справи, яка перебуває у провадженні Національного антикорупційного бюро України. Також очевидним є неправомірність участі сторонніх осіб у виготовленні процесуальних рішень прокурора у кримінальному провадженні.

3.2.7.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.3.Щодо ризиків кримінального провадження

3.3.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

3.3.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

-незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

3.3.3.Заявлені ризики заслуговують на увагу.

3.3.4. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон, частоту перетину державного кордону, дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України.

Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину з урахуванням характеру такого злочину, що має корисливу спрямованість та вчинений за попередньою змовою групою осіб (що також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного). Згідно з даними ДМС України за період з 02.01.2018 по 01.03.2020 підозрюваний ОСОБА_1 57 разів перетинав державний кордон України у напрямку виїзд, що свідчить про високу інтенсивність виїздів за межі України. Крім того, він має достатні фінансові ресурси для того, щоб забезпечити своє перебування за межами України.

Ці обставини є передумовами та можливістю для його втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Відомості про міцні соціальні зв`язки підозрюваного слідчому судді не надані.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому після затримання, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.3.5.Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки, як вбачається з матеріалів клопотання, кримінальне провадження було зареєстровано менше двох тижнів тому і проводилося в негласній формі. Відтак у органу досудового розслідування не було об`єктивної можливості зібрати достатню кількість доказів на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, віднайти і дослідити всі технічні засоби передачі інформації, що використовувались підозрюваним для комунікації з іншими особами, які перевіряються на причетність до вчинення правопорушення, і загроза знищення, приховування або спотворення вказаної інформації підозрюваним є реальною. Реальність такого ризику також пов`язується з можливістю втручання у технічні засоби дистанційно, яке хоча і залишає електронні сліди, однак видалення наявної інформації із пам`яті комп`ютерів та мобільних телефонів значно ускладнить діяльність органу досудового розслідування по збиранню доказів.

3.3.6.Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим з огляду на наявну в матеріалах клопотання інформацію про те, що ОСОБА_1 був директором по правовим питанням Приватної газової компанії «Burisma Group» (роздруківка зі сторінки з назвою «Менеджемент» офіційного сайту вказаної компанії https://burisma-group.com). З наявних матеріалів також вбачається, що з 14.11.2017 він є директором ТОВ «Всеукраїнська юридична рада», а з 2007 року має право на здійснення адвокатської діяльності. Отже ОСОБА_1 має великий досвід юридичного супроводу великих компаній та бізнесу. Разом з тим, з наявної в матеріалах копії повідомлення про підозру від 14.11.2019 у кримінальному провадженні № 42014000000001590 ОСОБА_1 .В згадується декілька разів поряд з прізвищами інших осіб, щодо яких стверджується співучасть в заволодінні грошовими коштами в особливо великому розмірі, та їх легалізації (відмиванні). Зокрема вказується, що «Довіреною особою компанії BURISMA HOLDINGS LTD» ОСОБА_2 визначено ОСОБА_1 , на якого директорами системно видавались відповідні генеральні довіреності, бути законним представником компанії, здійснювати будь-які дії і мати для цього всі повноваження, на свій власний розсуд і відповідальність» (а. 35 повідомлення про підозру). Отже такі повноваження та зв`язки наділяли його певними представницькими функціями, а враховуючи тривалий час юридичного супроводження великої приватної газової компанії, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного до інших осіб. Отримані під час спільної співпраці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки.

3.3.7.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження. Слідчим суддею досліджено характеризуючі матеріали, надані стороною захисту, відповідно до яких ОСОБА_1 має позитивні характеристики. Однак, на думку слідчого судді, в світлі конкретних обставин даного кримінального правопорушення, наявні позитивні характеристики підозрюваного та його професійні та спортивні досягнення не спростовують ризиків кримінального провадження. Також слідчий суддя не вбачає соціальні зв`язки підозрюваного такими, що нівелюють ризики кримінального провадження. Наявність дружини та дітей, хоча і свідчить про наявність соціальних зв`язків, однак з урахуванням дослідженого майнового стану та інтенсивності перетинів державного кордону, не є достатнім стримуючим фактором.

3.4.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного в ході досудового розслідування, створює можливості для позапроцесуальних дій підозрюваного. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів та інших осіб, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

3.5.Щодо індивідуальних обставин підозрюваної відповідно до ст. 178 КПК України

3.5.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.

3.5.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України;

-інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 виповнилося 39 повних років, підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою відсутні;

-даних про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки на території України не надані; одружений, має двох дітей: доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ІНФОРМАЦІЯ_4 працює на посаді директора ТОВ «Всеукраїнська юридична рада», є адвокатом;

-майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати, як забезпечений. Наявними матеріалами підтверджується володіння ним та його дружиною 5-ма квартирами в м. Києві площею 130 кв.м., 45,7 кв.м., 75,7 кв.м., 60,6 кв.м. і 54,9 кв.м., двома паркомісцями у м. Києві. Згідно із інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_1 протягом останніх п`яти років отримував такий дохід: 2015 рік - 3 417 323 грн, 2016 рік - 7 256 534 грн, 2017 рік - 15 342 527 грн, 2018 рік - 16 665 990 грн, 2019 рік - 15 786 499 грн, та за перший квартал 2020 року - 4 652 417 грн.

-підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

3.6.Щодо альтернативного запобіжного заходу

3.6.1.Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити. Зважаючи на те, що кримінальне провадження розпочате тільки 03.06.2020 та в ньому ще не проведені всі необхідні слідчі дії, зважаючи на особливість розслідування такої категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає за необхідне застосування тримання під вартою на строк 60 днів, як того просить прокурор.

3.6.2.Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.6.1.Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

3.6.2.При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя, крім ризиків кримінального провадження та індивідуальних особливостей підозрюваного та правопорушення, в якому він підозрюється, враховує такі критерії:

-захищений суспільний інтерес, який полягає в недопущенні впливу на уповноважених осіб, на яких законодавець поклав функцію забезпечення суспільної безпеки через здійснення кримінального провадження,

-захищений суспільний інтерес в правомірності і законності постановлених в кримінальному провадженні рішень;

-захищений суспільний інтерес в недоторканості відомостей в ЄРДР від неправомірного втручання;

-тяжкість злочину в сукупності з встановленими обмеженнями на застосування пільгових інститутів кримінального права;

-реальність ризику переховування та знищення, приховування або спотворення речей і документів;

-наявність у підозрюваного статусу адвоката і репутацію адвокатури як елементу демократії і правопорядку;

-професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного.

3.6.3.Враховуючи цинічність можливого надання неправомірної вигоди представникам антикорупційних органів, склад учасників цього кримінального провадження та узгодженість дій між ними, суму неправомірної вигоди, суб`єкта, якому призначалася неправомірна вигода, посягання на саму систему боротьби з корупцією слідчий суддя вбачає виключність цього кримінального провадження. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність вийти за межі розмірів застави, визначених у законі. Разом з тим, визначення розміру застави не має бути непомірним для підозрюваного, для чого досліджується його майновий стан. Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_1 за останні 5 років отримав дохід в загальній сумі 58 468 873 грн, а в першому кварталі 2020 року - 4 625 417 грн. Також родина ОСОБА_1 володіє об`єктами нерухомого майна, про які зазначено у п. 3.5.2 цієї ухвали. Всі ці об`єкти розміщені в м. Києві, що обумовлює їх високу вартість.

Слідчий суддя також враховує позицію сторони захисту, висловлену під час судового засідання, про те, що у триманні під вартою немає необхідності, оскільки застава все одно буде сплачена. Така позиція дозволяє слідчому судді дійти висновку, що заявлений прокурором розмір альтернативного запобіжного заходу не є критичним, а отже є помірним для нього.

За таких обставин, а також з огляду на допущені стороною арифметичні прорахунки при визначенні суми застави, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави - 19 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 358 400,00 грн. Саме такий розмір з урахуванням досліджених обставин, на думку слідчого судді, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

3.7.У зв`язку із обранням підозрюваному альтернативного запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні з їх деталізуванням, а саме:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

-носити електронний засіб контролю.

4.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озаричі, Конотопського району Сумської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 10 серпня 2020 року включно.

3.Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу - 19 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 358 400,00 (сорок мільйонів триста п`ятдесят вісім тисяч чотириста) грн.

4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обраний запобіжний захід у виді застави.

6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

-не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-носити електронний засіб контролю.

8.Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

10.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

11.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

12.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

13.Повний текст ухвали оголошений 17.06.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко

Пошук

Документ № 89908634

УХВАЛА

ПОСТАНОВИЛА: