Документ № 89936505

Справа № 991/4803/20

Провадження1-кс/991/4955/20

У Х В А Л А

іменем України

15 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Будкової В.О.,

прокурора Семака І.А.

захисників: Машики В.П., Салової Е.В., Сирко Д.О., Бончевої О.В., Остраушко Є.В.

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Пісного Віталія Ігоровича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Вінниця, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді директора АО «Лігал Юніон», має неповнолітнього сина 2006 року народження;

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.2.1.Станом на 01.06.2020 і до 12.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590, в рамках якого ОСОБА_2 у 2019 році повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

1.2.2.У період з 01.06.2020 ОСОБА_1 увійшла у змову з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою забезпечення надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні.

1.2.3. ОСОБА_3 , будучи з 2016 року знайомим та перебуваючи у дружніх стосунках з ОСОБА_5 , відомості щодо якого змінено в порядку та на підставі п. а) ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 01.06.2020 зателефонував ОСОБА_5 та запросив його для проведення зустрічі за місцем роботи ОСОБА_3 в приміщенні ГУ ДПС в м. Києві. Оскільки ОСОБА_5 не міг прибути для участі у вказаній зустрічі з огляду на зайнятість, він попросив ОСОБА_3 провести перемовини телефоном. ОСОБА_3 погодився на це, після чого надіслав ОСОБА_5 в месенджері Телеграм текстовий файл з відомостями про кримінальне провадження №42014000000001590 в частині, що стосується ОСОБА_2

1.2.4.Після отримання від ОСОБА_3 вказаного файлу ОСОБА_5 зателефонував йому, в ході подальшої розмови ОСОБА_3 повідомив, що певні особи, яких він не назвав, повідомили йому про свій намір надати кошти в сумі 1 млн. дол. США за зміну підслідності у вказаному кримінальному провадженні з визначенням її за слідчими Національної поліції, або в сумі 2 млн. дол. США за закриття вказаного кримінального провадження службовими особами НАБУ. ОСОБА_3 висловив ОСОБА_5 прохання передати пропозицію зміни підслідності або закриття провадження №42014000000001590 за отримання коштів у зазначених сумах керівнику Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 . Наступного дня 02.06.2020 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що відмовляється вчиняти зазначені дії.

1.2.5.Пізніше того ж дня 02.06.2020 ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ті ж особи, в інтересах яких він діє та яких він не назвав, повідомили йому про готовність надати за прийняття зазначених процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590 кошти у більшій сумі, а саме, 5 млн. дол. США. На вказану нову пропозицію, передану ОСОБА_7 , ОСОБА_5 відповів, що отримає додаткову інформацію стосовно кримінального провадження №42014000000001590, після чого вони домовляться про нову зустріч, на що ОСОБА_3 погодився.

1.2.6. ОСОБА_5 03.06.2020 повідомив про вказані обставини співробітникам НАБУ. На підставі цього повідомлення було розпочато кримінальне провадження № 52020000000000362. Пізніше того ж дня 03.06.2020 ОСОБА_5 у відповідності до домовленості, досягнутої з ОСОБА_3 , текстовим повідомленням в месенджері Телеграм повідомив останньому, що продовжує думати над його пропозицією щодо сприяння передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ за вплив на прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590. ОСОБА_3 в наступній телефонній розмові з ОСОБА_5 повідомив, що отримав та прочитав його повідомлення і чекає від нього подальших дій щодо сприяння передачі вказаної неправомірної вигоди.

1.2.7.05.06.2020 ОСОБА_3 у власному службовому кабінеті в приміщенні ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ зустрівся з ОСОБА_5 .. Під час цієї зустрічі отримав додаткові відомості щодо кримінального провадження №42014000000001590, зокрема, що в рамках провадження ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні двох злочинів. З метою повідомлення ОСОБА_5 про спосіб закриття кримінального провадження №42014000000001590 ОСОБА_3 зазначив, що дізнається про це в особи, яка безпосередньо займається цим питанням, одразу після чого зателефонував особі, переповів їй інформацію, щойно отриману від ОСОБА_5 та запитав про конкретний спосіб, у який потребується закрити провадження №42014000000001590. У відповідь вказана особа повідомила, що потребується закриття кримінального провадження в частині щодо всіх злочинів, про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_2 , для того, щоб останній міг повернутися в Україну. В ході подальшої розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 останній також повідомив, що закриття вказаного кримінального провадження необхідно здійснити до 14.06.2020 для того, щоб ОСОБА_2 міг повернутися в Україну саме на день свого народження

ІНФОРМАЦІЯ_2 .В ході подальшої розмови ОСОБА_5 уточнив у ОСОБА_3 , чи правильно він розуміє, що особи, які представляють ОСОБА_2 , мають намір надати кошти в сумі 5 млн. дол. США службовим особам НАБУ за закриття кримінального провадження №42014000000001590 стосовно ОСОБА_2 , на що ОСОБА_3 відповів ствердно. В ході цієї ж розмови ОСОБА_3 повідомив, що спілкувався із зазначеними особами, які представляють ОСОБА_2 , щодо способу надання вказаної неправомірної вигоди, в ході такого спілкування йому було повідомлено, що кошти буде передано в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. ОСОБА_3 також зазначив про усвідомлення, що закриття кримінального провадження стосовно підозрюваного у будь-якому випадку здійснюється за участю прокурора. Крім того, під час цієї розмови ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5 про намір отримати для себе особисто 50 тис. дол. США за свої дії зі сприяння передачі неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2

1.2.9.Під час зустрічі, яка 10.06.2020 відбулася в службовому кабінету ОСОБА_3 в приміщеннях ГУ ДПС у м. Києві, останній у відповідності до раніше досягнутої домовленості отримав від ОСОБА_5 інформацію про те, яким саме чином може бути реалізовано намір ОСОБА_3 із забезпечення закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 , а саме, що повноваження на це наявні у заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8, відповідно, саме він буде тією службовою особою, якій варто надати неправомірну вигоду за закриття. Для цього захиснику ОСОБА_2 необхідно подати до НАБУ відповідне клопотання, яке буде передано до САП і у зв`язку з яким ОСОБА_8 буде прийнято рішення про закриття провадження.

1.2.10.Одразу після цього ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив їй про необхідність захисникам ОСОБА_2 терміново подати до НАБУ відповідне клопотання про закриття кримінального провадження, подання якого в подальшому забезпечила ОСОБА_1 . Під час цієї розмови ОСОБА_3 також попросив ОСОБА_1 зустрітися з ним, щоб вони вдвох обговорили детальніше свої дії з передачі ОСОБА_1 неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2 . Пізніше ОСОБА_3 на його телефон було надіслано текст зазначеного клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 ; цей текст він переслав на телефон ОСОБА_5

1.2.11. ОСОБА_3 також повідомив ОСОБА_5 , що сам отримає кошти від ОСОБА_1 для подальшої передачі цих коштів ОСОБА_5 в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5 , що суму коштів, яку буде отримано від осіб, в інтересах яких він діяв, для забезпечення ним закриття вказаного кримінального провадження, збільшено з 5 до 6 млн. дол. США. Наприкінці розмови ОСОБА_3 домовився з ОСОБА_5 про узгодження ними місця передачі неправомірної вигоди 11.06.2020.

1.2.12.12.06.2020 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зустрілася з ОСОБА_5 в будівлі ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка 33/19 у м. Києві. Під час цієї зустрічі від ОСОБА_5 було отримано постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8. від 12.06.2020 про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України. Після ознайомлення з текстом вказаної постанови ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 повідомила, що має зауваження до викладеної у ній правової підстави закриття провадження (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України), та що врахування висловлених ними зауважень є умовою передачі неправомірної вигоди для ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_4 надав конкретні пропозиції щодо виправлення формулювань вказаної постанови, а також запропонував самостійно забезпечити виготовлення тексту такої постанови або надати його в електронному вигляді для забезпечення останнім підписання цього тексту ОСОБА_8

1.2.13.Після пред`явлення ОСОБА_5 того ж дня ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_1 постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8., в якій було враховано зазначені зауваження, ОСОБА_1 погодилася з тим, що вона відповідає їхнім вимогам, відтак ОСОБА_3 провів ОСОБА_5 в окреме приміщення, де надав останньому можливість перерахувати кошти, які призначалися для подальшої передачі ОСОБА_8

1.2.14.Після того ОСОБА_3 з ОСОБА_5 повернулися до приміщення в будівлі ГУ ДПС у м. Києві, де продовжували перебували ОСОБА_4 з ОСОБА_1 . В цей час ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 почали наполягати на тому, що обумовлену раніше між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суму неправомірної вигоди може бути надано лише після відображення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань закриття кримінального провадження №42014000000001590 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Однак ОСОБА_1 надала згоду на передачу неправомірної вигоди без виконання цієї умови, з відображенням у ЄРДР підставою такого закриття п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Після цього ОСОБА_3 , завершуючи реалізацію їх спільного з ОСОБА_4 і ОСОБА_1 злочинного умислу, провів ОСОБА_5 до місця передачі коштів, надав йому кошти в сумі 5 млн. дол. США для передачі ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди за прийняття вказаного процесуального рішення про закриття кримінального провадження, і залишив собі 1 млн. дол. США із загальної суми коштів, які були надані йому для сприяння винесенню вказаного процесуального рішення.

1.3.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

1.4.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_1 під вартою детектив у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає про ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

1.5.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів обґрунтовує тим, що це не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної, забезпечити виконання покладених на неї судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

1.6.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. 183 КПК України детектив просить визначити розмір застави у розмірі 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 200 270 000,00 грн. Вважає, що такий розмір застави здатний запобігти ризикам та вказує, що він становить менше вартості майна, наявного у розпорядженні підозрюваної, і коштів, які надавались як неправомірна вигода.

1.7.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.8.В підтвердження того, що підозрюваній надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, детектив надає розписку підозрюваної та її захисника на останній сторінці клопотання, поданого до суду. Згідно з нею, ОСОБА_1 отримала ці документи 14.06.2020 о 10 год. 09 хв.

2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Пояснив, що роль ОСОБА_1 визначається тим, що саме вона приймала рішення про передачу неправомірної вигоди та її суму. Обставини досудового розслідування свідчать, що, ймовірно, ОСОБА_1 підшукала ОСОБА_3 як особу, що має відповідні зв`язки, передавала інформацію, необхідну для закриття кримінального провадження, інформувала щодо процесу реалізації задуму, тримала у себе грошові кошти - предмет неправомірної вигоди і приймала остаточне рішення про можливість передачі грошових коштів. Зазначив, що це кримінальне провадження отримало гласну форму лише 12 червня 2020 року; з огляду на необхідність забезпечення дієвості кримінального провадження на даному етапі сама по собі застава не зможе нівелювати ризики кримінального провадження. Адже закон надає підозрюваному п`ять днів для її внесення, протягом яких підозрювана, перебуваючи на свободі, може вчинити дії на шкоду досудовому розслідуванню, зокрема, дистанційного знищення відомостей в електронних носіях інформації, які мають значення для кримінального провадження. При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу - застави сторона обвинувачення виходила в тому числі із того, що ОСОБА_1 за відсутності офіційного походження володіє і розпоряджається грошовими коштами в сумі 6 млн доларів США в інтересах третіх осіб, отже у сукупності зі забезпеченим майновим станом має доступ до необмежених фінансових ресурсів.

2.2.Захисник Сирко Д.О. зазначив про відсутність ризиків кримінального провадження, запевнив, що підозрювана не має наміру ухилятися від досудового розслідування, з посиланням на її міцні соціальні зв`язки і закрите сполучення з іншими країнами внаслідок карантинних заходів, пов`язаних з пандемією. Послався на характеризуючі данні та стан здоров`я підозрюваної, який не дозволяє перебування її під вартою з огляду на підозру у неї короно вірусу. Також зазначив про необґрунтований розмір застави, оскільки він не відповідає обставинам справи, і достатність для належної процесуальної поведінки підозрюваної в межах, передбачених КПК України.

2.3.Захисник Салова Е.В. вказала на необґрунтованої підозри з посиланням на те, що процедура передачі грошових коштів була ініційована детективами НАБУ, а заявник є агентом НАБУ, та відсутність в матеріалах справи підтвердження участі підозрюваної у подіях. Просила відмовити у задоволенні клопотання.

2.4.Захисник Бончева О.В. підтримала позиції своїх колег, додатково вказала на розрив у часі між затриманням підозрюваної та складенням протоколу, а також на намір захисту розібратися з обставинами цієї справи, що нівелює ризик переховування.

2.5.Захисник Машика В.П. заперечував проти задоволення клопотання. Додатково повідомив, що перша згадка про підозрювану у матеріалах клопотання має місце лише 13.06.2020, вона була затримана у вбиральні; зазначив про необґрунтованість розміру застави по відношенню до інших підозрюваних.

2.6.Захисник Остраушко Є.В. підтримав позицію колег.

2.7.Підозрювана підтримала своїх захисників, додатково зазначила про погіршення стану свого здоров`я, просила не застосовувати тримання під вартою з посиланням на наявність неповнолітнього сина та відсутність наміру переховуватися від органу досудового розслідування.

3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.1.1.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.06.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 розпочате 03.06.2020.

ОСОБА_1 13.06.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 13.06.2020 (том 2, а.с. 25-34). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.1.2.Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч.4 ст. 369 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

3.1.3.Разом з тим, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

3.1.4.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

3.1.5.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

3.2.Щодо обґрунтованості підозри:

3.2.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.2.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

3.2.3.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369 цього Кодексу є, зокрема, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники (п. 3 примітки до ст. 368 КК України). А згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» одним із заступників Генерального прокурора є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, отже особі, яка займає особливо відповідальне становище.

3.2.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

3.2.5.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

-протоколи допиту свідка ОСОБА_5 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, в яких відображений зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ та САП для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590;

-протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії, а саме протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020 та аудіо- та відеоконтролю особи ОСОБА_3 від 11.06.2020, в яких зафіксований зміст спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 05.06.2020 та 10.06.2020 щодо передачі неправомірної вигоди;

-протоколи виготовлення, передачі, огляду речових доказів від 11.06.2020 та 12.06.2020, а саме, постанов про закриття кримінального провадження №42014000000001590, флеш-носіїв, отримуваних від підозрюваних, та які містили проект вказаної постанови, телефону ОСОБА_5 з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол від 12.06.2020 добровільної видачі документу під назвою «Постанова про закриття кримінального провадження», датованого 12.06.2020, на якому містяться рукописні написи та виправлення;

- протокол огляду речей від 10.06.2020, яким зафіксований огляд мобільного телефону, де виявлений файл з клопотанням про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протоколом добровільної видачі від 12.06.2020, за яким переданий конверт, раніше отриманий ОСОБА_5 та в якому містилися 3 аркуші та 2 флеш-накопичувачі, з інформацією щодо кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол огляду речей від 12.06.2020 з додатком («Пояснення спеціаліста»), а саме 2 флеш-накопичувача, що містилися в переданому ОСОБА_5 конверті, яким встановлено, що вони містять файли з проектами постанови про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-копію витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014 та повідомлення від 14.11.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, та ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, з якого вбачається, що в межах цього провадження встановлювалася також причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення в групі інших осіб;

-протокол обшуку від 12.06.2020 службового автомобіля ГУ ДПС України у м. Києві Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлена сумка з грошовими коштами в загальній сумі 1 000 000 доларів США;

-протокол огляду місця події та протокол обшуку від 13.06.2020 службового автомобіля Mersedes Benz на парковці ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого виявлені три валізи та грошові кошти в загальній сумі 5 000 000 доларів США;

-протокол обшуку від 12.06.2020 приміщень ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого в кабінеті ОСОБА_3 виявлені чорнові записи із відмітками про призначені зустрічі із ОСОБА_5 .

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.2.6.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрювану із вчиненим кримінальним правопорушенням, а сама підозрювана була затримана після передачі грошових коштів у вбиральні ГУ ДПС України в м. Києві. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваної у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор. Зокрема, на даному етапі кримінального провадження факти і зміст спілкування підозрюваної з іншими особами з питання закриття кримінального провадження №42014000000001590; її участь у обговоренні формулювань постанови про закриття кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР, прийняття нею рішення про передачу грошових коштів за умови внесення відомостей до ЄРДР на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, вбачаються такими, що могли мати місце в об`єктивній реальності, і вони в достатній мірі пов`язуються з подією інкримінованого кримінального правопорушення.

3.2.7.В світлі заявлених аргументів захисту про неналежність, недопустимість та недостовірність наданих прокурором доказів, слідчий суддя погоджується з тим, що обставини, на які посилається прокурор, підлягають ретельній перевірці. Зокрема, прискіпливому дослідженню і оцінці мають бути піддані:

- процесуальні аспекти руху кримінального провадження від моменту подання заяви заявником до моменту затримання осіб за підозрою у вчиненні злочину;

- підстави проведення негласних (слідчих) розшукових дій;

- наявність носіїв технічної фіксації негласних (слідчих) розшукових дій, їх зміст і відповідність їм складених протоколів;

- правомірність проведення обшуку і огляду, під час яких виявлено відповідні грошові кошти;

- правдивість показань заявника з урахуванням його репутації і форми участі (активної чи пасивної) в подіях кримінального правопорушення тощо.

Однак така перевірка має відбуватися на більш пізніх стадіях досудового розслідування, а не в умовах, коли досудове розлідування перейшло в гласну площину лише в п`ятницю ввечорі 12.06.2020 і на час розгляду клопотання становить два дні, які є вихідними.

3.2.8.Оскільки під час судового засідання стороною захисту зроблено заяву про те, що підозра обґрунтовується матеріалами, отриманими внаслідок провокації, слідчий суддя вважає за необхідне окремо розглянути це питання. Хоча наявність або відсутність провокації на вчинення злочину встановлюється вже під час судового розгляду по суті, що вироблено численними рішеннями ЄСПЛ («Ваньян проти Росії», «Худобін проти Росії», «Раманаускас проти Литви», «Раманаускас проти Литви №2» тощо), прецедентне право Європейського суду не забороняє посилатися на стадії розслідування кримінальної справи і у випадку, якщо дозволяє характер злочинної дії, на докази, отримані в результаті проведення співробітниками органів внутрішніх справ операцій під прикриттям (наприклад, рішення ЄСПЛ від 15 червня 1992 року у справі «Люді проти Швейцарії»). Крім того, стандарт ч. 3 ст. 17 КПК України передбачає, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Прокурор заперечував факт провокації, посилаючись на характер кримінального правопорушення, законність дій органу досудового розслідування та зміст розмов, зафіксованих під час НСРД.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Досліджуючи питання провокації і відповідно, можливе обґрунтування підозри доказами, отриманими незаконним шляхом, слідчий суддя на даному етапі не вбачає підстав для встановлення відповідного факту. Так, із наданих матеріалів вбачається певна послідовність і логічність дій органу досудового розслідування. 03.06.2020 ОСОБА_5 (відомості щодо якого змінено в порядку та на підставі п. а) ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій виклав відомі йому факти. Цю заяву було зареєстровано у встановленому законом порядку, після чого проведено допити заявника як свідка. Після отримання інформації, яка свідчить про вчинення кримінального правопорушення, орган досудового розслідування звернувся за дозволом на проведення негласних (слідчих) розшукових дій, після отримання якого відбулося негласне документування протиправної діяльності підозрюваної. Зміст розмов, які зафіксовані протоколами негласних заходів, не свідчать про пасивність підозрюваних та їх підбурювання до надання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_5 .

Отже, на даному етапі провадження, на підставі наданих матеріалів, стверджувати про наявність провокативного елементу немає підстав.

3.2.9.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.3.Щодо ризиків кримінального провадження

3.3.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

3.3.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

3.3.3. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваної документів для виїзду за кордон, частоту перетину державного кордону, дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України, соціальні зв`язки на території України.

3.3.4.Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину. Разом з тим,згідно з даними ДМС України (том 2, а.с. 41-42) за період з 14.01.2018 по 12.01.2020 підозрювана ОСОБА_1 59 разів перетнула державний кордон України, що свідчить про високу інтенсивність виїздів за межі України. Крім того, вона має достатні фінансові ресурси для того, щоб забезпечити своє перебування за межами України.

Слідчий суддя відхиляє аргументи захисту про неможливість лишити територію України з огляду на карантинні заходи, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), перетинання кордону України на власному автотранспорті не було заборонено, а лише частково обмежена кількість пунктів перетину. Крім того, з 01 червня 2020 відновились регулярне та нерегулярне авто та залізничне транспортне сполучення, а з 15.06.2020 в Україні відновлюється авіасполучення.

Ці обставини є передумовами та можливістю для її втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Відомості про міцні соціальні зв`язки підозрюваної слідчому судді не надані.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрювана може вчинити дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув`язнення у невизначеному майбутньому після затримання, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.3.5.Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваною документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки, як вбачається з матеріалів клопотання, кримінальне провадження було зареєстровано менше двох тижнів тому і проводилося в негласній формі. Відтак у органу досудового розслідування не було об`єктивної можливості зібрати всю кількість доказів на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, віднайти і дослідити всі технічні засоби передачі інформації, що використовувались підозрюваною для комунікації з іншими особами, які перевіряються на причетність до вчинення правопорушення, і загроза знищення, приховування або спотворення вказаної інформації підозрюваною є реальною. Реальність такого ризику також пов`язується з можливістю втручання у технічні засоби дистанційно, яке хоча і залишає електронні сліди, однак видалення наявної інформації із пам`яті комп`ютерів та мобільних телефонів значно ускладнить діяльність органу досудового розслідування по збиранню доказів.

Слідчий суддя також враховує, що під час затримання ОСОБА_1 біля її речей (сумки), яка перебувала на мусорному відрі був виявлений (у мусорному відрі) планшет iPad рожевого кольору (протокол затримання від 12.06.2020, том 2, а.с. 7-11). Зазначені дії ОСОБА_1 , ймовірно, були спрямовані на приховування факту та обставин причетності до кримінального правопорушення, що враховується при оцінці ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.3.6.Кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , саме по собі має характер перешкоджання іншому кримінальному провадженню № 42014000000001590 від 17.11.2014, за закриття якого, ймовірно, надавалася неправомірна вигода. Оскільки із протоколів негласних заходів вбачається, що рішення про умови і передачу неправомірної вигоди могла приймати саме підозрювана, слідчий суддя вважає обґрунтованим заявлений ризик перешкоджання цьому кримінальному провадженню, в ході якого, на відміну від провадження № 42014000000001590, підозрювана має особисту зацікавленість.

3.3.7.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, про які стверджує сторона обвинувачення, наявні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

3.4.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваної, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваної в ході досудового розслідування, створює можливості для її позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваної до технічних засобів та інших осіб, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

3.5.Щодо індивідуальних обставин підозрюваної відповідно до ст. 178 КПК України

3.5.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.

3.5.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України;

-інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваної винуватою, з урахуванням її ролі у вчиненні цього злочину, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 виповнилося 35 років, підтверджені належним чином дані що стан її здоров`я доводять про тимчасовий характер її хвороби, який не є несумісним з триманням під вартою. Слідчий суддя відхиляє аргумент захисту щодо зараженості підозрюваної на Covid - 19, як на неможливість тримання під вартою, оскільки надана медична документація свідчить про те, що відповідні підозри спростовані необхідними дослідженнями;

-майновий стан підозрюваної можна охарактеризувати, як забезпечений. Наявними матеріалами підтверджується отримання протягом 2017-2020 років понад 3,5 млн грн доходів, володіння нею садибою та земельною ділянкою в АДРЕСА_2 , її чоловіку на праві власності належать дві земельні ділянки в смт. Козин Обухівського району Київської області;

-підозрювана ОСОБА_1 раніше не судима; відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

-слідчим суддею досліджено характеризуючі матеріали, надані стороною захисту, відповідно до яких ОСОБА_1 має позитивні характеристики. Однак, на думку слідчого судді, в світлі конкретних обставин даного кримінального правопорушення, наявні позитивні характеристики підозрюваної та її професійні характеристики не спростовують ризиків кримінального провадження. Також слідчий суддя не вбачає соціальні зв`язки підозрюваної такими, що нівелюють ризики кримінального провадження. Наявність дитини, хоча і свідчить про наявність соціальних зв`язків, однак з урахуванням дослідженого майнового стану та інтенсивності перетинів державного кордону, не є достатнім стримуючим фактором.

3.6.Щодо альтернативного запобіжного заходу

3.6.1.Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваної у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити. Зважаючи на те, що кримінальне провадження розпочате тільки 03.06.2020, та на особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим тримання під вартою на строк 60 днів, як того просить прокурор

3.6.2.Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.6.3.Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

3.6.4. При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує такі критерії:

-захищений суспільний інтерес, який полягає в недопущенні впливу на уповноважених осіб, на яких законодавець поклав функцію забезпечення суспільної безпеки через здійснення кримінального провадження,

-захищений суспільний інтерес в правомірності і законності постановлених в кримінальному провадженні рішень;

-захищений суспільний інтерес в недоторканості відомостей в ЄРДР від неправомірного втручання;

-тяжкість злочину в сукупності з встановленими обмеженнями на застосування пільгових інститутів кримінального права;

-реальність ризику переховування та знищення, приховування або спотворення речей і документів;

-професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваної.

3.6.5.Враховуючи цинічність можливого надання неправомірної вигоди представникам антикорупційних органів, склад учасників цього кримінального провадження та узгодженість дій між ними, суму неправомірної вигоди, суб`єкта, якому призначалася неправомірна вигода, посягання на саму систему боротьби з корупцією, слідчий суддя вбачає виключність цього кримінального провадження. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність вийти за межі розмірів застави, визначених у законі. Разом з тим, визначення розміру застави не має бути непомірним для підозрюваного, для чого досліджується його майновий стан. Із довідки про доходи ОСОБА_1 (том 2, а.с. 51) вбачається, що її сукупний дохід за 2015-2020 роки склав 7 939 980,00 грн. Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 2, а.с. 43-46) ОСОБА_1 на праві власності володіє садовим будинком, загальною площею 254,1 кв.м. та земельною ділянкою площею 0,12 га в Бориспільському районі Київської області, а також квартирою в м. Києві, загальною площею 114,2 кв.м. Чоловікові підозрюваної ОСОБА_9 на праві власності належать дві земельні ділянки в Обухівському районі Київської області, площею 0,906 га та 0,0225 га та гаражний бокс у м. Києві, загальною площею 18,9 кв.м.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя також враховує описану вище можливу роль підозрюваної в управлінні грошовими коштами в інтересах третьої особи. Враховується факт наявності значної суми готівкових коштів в розпорядженні ОСОБА_1 , що підтверджується протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 10.06.2020, 13.06.2020 (том 1, а.с. 28-38), та протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.06.2020 (том 1, а.с. 75-94). З урахуванням того, що станом на час розгляду клопотання, відсутнє підтвердження походження значної суми готівкових коштів, якими підозрювана могла розпоряджатися в інтересах іншої особи, слідчий суддя робить висновок про те, що в її розпорядженні можуть бути зосереджені необмежені фінансові ресурси, щодо яких відсутнє відображення в офіційних документах на підтвердження майнового стану підозрюваної. За обставин можливої передачі 6 млн дол. США в інтересах третьої особи, альтернативний запобіжний захід у виді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрювана або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. На думку слідчого судді, такій меті цілком може відповідати застава в сумі 57 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 120 024 200,00 грн. Саме такий розмір, який співрозмірний з майновим станом підозрюваної та шкодою, яка завдається суспільним інтересам і системі правопорядку вчиненням корупційних правопорушень та необхідністю, а також є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.

3.6.6.У зв`язку із обранням підозрюваній альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні, а саме:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- носити електронний засіб контролю.

4.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.176-178,182,183,193,194,196,195, 205,309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня її фактичного затримання, тобто до 10 серпня 2020 року включно.

3.Визначити підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - 57 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 120 024 200,00 (сто двадцять мільйонів двадцять чотири тисячі двісті) грн.

4.Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.

6.Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

7.У випадку внесення застави покласти на підозрювану такі обов`язки:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- носити електронний засіб контролю.

8. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

9.Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

10.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

11.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали

12.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

13. Повний текст ухвали оголошений 18.06.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко