- Головуючий суддя (ВАКС): Коліуш О.Л.
- Суддя (ВАКС): Ткаченко О.В., Дубас В.М.
- Секретар : Паштенко І.О.
- Захисник/адвокат : Теслюка П.В., Семеновича С.М., Рижук М.С.
- Прокурор : Семак І.А.
Справа № 991/1818/20
Провадження1-кп/991/30/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Паштенко І.О.
прокурора Семака І. А.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисників Теслюка П.В., Семеновича С.М., Рижук М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого адвоката Рижук М.С. про скасування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 13 серпня 2019 року за № 52019000000000714, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
12 червня 2020 до суду надійшло клопотання адвоката Рижук М.С. про скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та повернення суми сплаченої застави в розмірі 1 921 000,00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча) гривень заставодавцю ОСОБА_2 . Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що оскільки закінчився строк дії обов`язків, покладених ухвалою суду від 03.04.2020, та відсутні клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також те, що обвинуваченим не порушено процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, тому наявні всі правові підстави для скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 . Крім того вказувала, що відпала мета застосування запобіжного заходу, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 сумлінно виконує покладені на нього обов`язки та має позитивну характеристику.
У судовому засіданні захисник Рижук М.С. підтримала своє клопотання та просила його задовольнити.
Захисники Теслюк П.В., Семенович С.М. підтримали клопотання адвоката Рижук М.С, зазначали, що мета запобіжного заходу наразі відпала, обов`язки втратили силу, зобов`язання, покладенні на ОСОБА_1 , останній виконує в повному обсязі. Ризики, встановленні слідчим суддею, вже відпали.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання та думку своїх захисників.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, та вказував, що обставин щодо обвинуваченого, які могли спричини потребу у зміні запобіжного заходу не встановлено, статус обвинуваченого не змінився, не змінилась кваліфікація злочину, обвинуваченим не зазначено про погіршення або зміну свого майнового стану. Крім того, зазначив, що факт припинення процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ухвалою суду, свідчить на користь необхідності збереження застави для забезпечення виконання обвинуваченим загальних обов`язків.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 921 000,00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча) гривень з моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням якої, підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжних захід у вигляді застави з покладенням на підозрюваного ОСОБА_1 відповідних процесуальних обов`язків.
16.09.2019 адвокатом Семенович С.М. за обвинуваченого ОСОБА_1 була внесена застава, у зв`язку з чим він є особою, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, із застосуванням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді від 13.09.2019.
07.11.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_1 до 12.12.2019.
12.12.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було продовжено на два місяці, тобто до 12.02.2020 строк дії обов`язків покладених на ОСОБА_1
10.02.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було продовжено до 12.04.2020 строк дії обов`язків покладених на ОСОБА_1 , ухвалою слідчого судді від 07.11.2019 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 03.04.2020 на обвинуваченого ОСОБА_1 строком на два місяці покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, суду (судді), слідчого судді.
На даний час, строк процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.04.2020 на обвинуваченого ОСОБА_1 , закінчився, однак запобіжний захід у вигляді застави не припинив своєї дії.
Суд нагадує, що виходячи із системного аналізу положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України. При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених на обвинуваченого ухвалою слідчого судді про обрання цього запобіжного заходу, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, в тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у виді застави. Такий висновок випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваним, обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
З огляду на викладене, є необґрунтованими висновки захисника про те, що оскільки закінчився строк дії обов`язків, покладених ухвалою суду від 03.04.2020, та відсутні клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу, то наявні передбачені кримінально-процесуальним законом підстави для скасування запобіжного заходу.
Вирішуючи заявлене захисником клопотання про скасування запобіжного заходу суд виходить з того, що згідно зі ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, частиною першою статті 201 КПК України передбачено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Суд, також враховує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
На думку суду, такими підставами є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Сторона захисту при обґрунтуванні клопотання посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вищу освіту, раніше не судимий, з його слів, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , утримує та виховує двох малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , також, має на утриманні батьків-пенсіонерів, які проживають у місті Києві, має постійне місце проживання у місті Києві . По місцю роботи характеризується позитивно, в 2014 році перебував у зоні АТО, позитивно характеризується з боку військослужбовців. ОСОБА_1 виконує всі покладенні на нього процесуальні обов`язки та не порушує їх. Однак, як убачається із доданих до клопотання матеріалів, обставини, на які посилається сторона захисту, існували на час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу та вже були враховані слідчими суддями при постановленні відповідних ухвал.
Крім того, визначений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.04.2020 ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків не втратив свою актуальність, оскільки на даний час, свідки судом не допитувалися.
Також, належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування та судового провадження не свідчить про істотне зменшення ризиків у кримінальному провадження, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
Отже, судом не встановлено, а стороною захисту не доведено наявності підстав для скасування запобіжного, застосованого до обвинуваченого, у зв`язку з чим клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання адвоката Рижук М.С. в частині повернення заставодавцю ОСОБА_2 суми сплаченої застави, суд зазначає, що по-перше, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Оскільки запобіжний захід у виді застави продовжує діяти, підстави для повернення суми застави відсутні. По-друге, аналогічне клопотання вже було вирішене ухвалою суду від 12.06.2020 та в його задоволенні відмолено.
З огляду на викладене та враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також не доведено, що на даний час з`явилися нові обґрунтовані обставини, які можуть свідчити про неможливість подальшого застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави саме у такому розмірі, суд вважає клопотання захисника Рижук М.С. таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 182, 194, 331, 371, 372 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Рижук М.С. про скасування запобіжного заходу, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений 19 червня 2020 року.
Головуючий суддя О.Л. Коліуш
Судді - О.В. Ткаченко
В.М. Дубас