- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
Справа № 991/4824/20
Провадження1-кс/991/4977/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_4, про надання дозволу на проведення обшуку. Детектив просить надати дозвіл на проведення обшуку приміщень жіночого туалету, службових кабінетів № 302, 303, розташованих на третьому поверсі приміщення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, що належить Державі в особі Державної податкової служби України.
1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
1.1.1.Станом на 01.06.2020 і до 12.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590, в рамках якого ОСОБА_5 у 2019 році повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
1.1.2.У період з 01.06.2020 по 11.06.2020 ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, які діяли від імені та в інтересах ОСОБА_5, пропонував та обіцяв надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 млн доларів США, а 12.06.2020 надав таку неправомірну вигоду за закриття заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 цього кримінального провадження.
1.1.3.Грошові кошти у сумі 5 млн доларів США, передані ОСОБА_6 посереднику для керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 за закриття кримінального провадження, є неправомірною вигодою, тобто предметом вчиненого кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування.
1.1.4.Виходячи із поведінки зазначених осіб у ході підготовки до вчинення злочину та їх затримання на місці його вчинення, а саме ретельної конспірації домовленостей щодо надання неправомірної вигоди, вчинення супротиву законним діям співробітникам НАБУ та знищення майна (мобільних телефонів) при затриманні, були наявні підстави вважати, що вони можуть знищити, змінити або ж спотворити речі і документи, які є речовими доказами.
1.2.Підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 12.02.2020 було затримано, відтак виникла загроза знищення ними або іншими особами за їх проханням чи вказівкою речей і документів, що мають або можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020.
1.3.З огляду на неможливість отримання таких речей та документів у інший спосіб та запобігання їх знищенню, 12.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України та з дотриманням вимог статей 13, 223, 233, 234, 236 КПК України проведено обшук приміщень жіночого туалету, службових кабінетів № 302, 303, розташованих на третьому поверсі приміщення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, які належать належить Державі в особі Державної податкової служби України. У ході обшуку зазначеної квартири відшукано та вилучено: два мобільні телефони IPhone 11 Pro Max золотистого кольору, кожен з яких знаходиться в чохлі рожевого кольору, в одному з яких знаходяться сім-картка з логотипом оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_1, в другому сім-картка з написом «МТС» та номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон IPhone 11 Pro Max чорного кольору в чорному чохлі, у якому знаходиться сім-картка оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_3 ; блокнот зеленого кольору з написом «Державна фіскальна служба України Головне управління у м. Києві»
1.4.На підставі зазначеного, детектив просить надати дозвіл на обшук зазначених приміщень Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, що належить Державі в особі Державної податкової служби України.
2.В судовому засіданні детектив підтримав доводи клопотання, просив задовольнити його. Додатково пояснив, що рішення про проникнення до володіння особи приймалося в умовах невідкладної необхідності збереження майна, що обумовило відповідне проникнення без ухвали слідчого судді.
3.Заслухавши пояснення детектива та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Відповідно до положень статті 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
3.2.Згідно зі ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1 ст. 234 КПК України).
3.3.Частиною 3 ст. 233 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогамистатті 234цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
3.4.З огляду на приписи ч. 3 ст. 233, ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про надання дозволу на проведення обшуку з урахуванням зазначених у клопотанні відомостей та доданих матеріалів повинен в ретроспективі встановити такі обставини:
-чи достатньо підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення;
-чи мають значення для досудового розслідування відшукувані речі і документи;
-чи можуть бути доказами під час судового розгляду відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах;
-чи знаходяться відшукувані речі, документи у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
-чи є обшук найбільш доцільним та ефективним способом відшукання речей і документів, які мають значення для досудового розслідування;
-чи є обшук заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи;
-чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді
3.5.Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.06.2020, в цьому кримінальному провадженні йдеться про надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням влади за попередньою змовою групою осіб..
3.5.1.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369 цього Кодексу є, зокрема, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники (п. 3 примітки до ст. 368 КК України). А згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» одним із заступників Генерального прокурора є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
3.5.2.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, отже особі, яка займає особливо відповідальне становище. При чому для кваліфікації діяння за ч. 4 ст. 369 КК України не має значення, кому надавалася неправомірна вигода для подальшої передачі; ключовим є статус службової особи, яка займає особливо відповідальне становище у особи, якій призначалися грошові кошти для вчинення дій з використанням наданої їй влади.
3.5.3.Описана у повідомленні про підозру від 12.06.2020 фабула у сукупності з наданими детективом поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження (протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020; протоколи виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів) для проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.06.2020, від 12.06.2020; постанова про закриття кримінального провадження від 12.06.2020; протокол добровільної видачі від 12.06.2020; протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.06.2020; протокол огляду від 10.06.2020; повідомлення про підозру від 12.06.2020) дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
3.6.Враховуючи предмет доказування кримінального правопорушення, про яке йдеться у клопотанні, мобільні телефони, виявлені в місці затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_7, та блокнот, виявлений у службовому кабінеті ОСОБА_6 з відповідними рукописними написами мають значення для досудового розслідування. Відповідно до матеріалів клопотання (протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.06.2020) спілкування між особами, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення відбувалось через мобільні додатки в мобільних телефонах, а чорнові записи про зустрічі виявлено у блокноті. Відтак, мобільні телефони та блокнот мають значення для кримінального провадження, оскільки можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Важливість цих предметів для кримінального провадження враховується також при оцінці пропорційності втручання в права людини (п.3.10 цієї ухвали).
3.7.Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є, в тому числі, речові докази і документи (ст. 84 КПК України). Докази повинні бути належними та допустимими. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).
На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя оцінює речі та документи, дозвіл на відшукання яких запрошується, лише на наявність підстав вважати, що в подальшому вони можуть бути визнані доказами. Метою постановлення ухвали про обшук є відшукання та, у разі потреби, вилучення необхідних відомостей, тобто встановлення їх статусу як таких, що отримані у порядку, встановленому КПК України (допустимі докази). В даному випадку, в приміщеннях, в які здійснено проникнення, відшукано три мобільні телефони (в сміттєвих урнах кабінок жіночого туалету, в яких було виявлено ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ) та блокнот (в службовому кабінеті ОСОБА_6 ). Із матеріалів клопотання вбачається, що мобільні телефони можуть бути технічними засобами комунікації між підозрюваними та з іншими особами з приводу подій, про які йдеться. А в блокноті зеленого кольору з написом «Державна фіскальна служба України Головне управління у м. Києві» були виявлені рукописні записи про призначені зустрічі із заявником Шевченком із зазначенням дат і часу таких зустрічей. Подальше проведення слідчих дій та експертних досліджень з вилученим майном надасть органу досудового розслідування можливість встановити механізм вчинення злочину, а також інших причетних до його вчинення осіб.
3.8.Оскільки події, які виносяться на розгляд слідчому судді, вже відбулися, для визначення правомірності проникнення до володіння особи слідчий суддя вважає за необхідним дослідити протокол обшуку від 12.06.2020. За результатами дослідження протоколу обшуку від 12.06.2020 року, слідчий суддя доходить висновку, що проникнення проведено відповідно до вимог до проведення обшуку. Так, його проведено за участі начальника ГУ ДПС у м.Києві ОСОБА_11, незаінтересованих осіб (понятих) (ч. 7 ст. 223 КПК України), з фіксацією за допомогою та відеозапису (ч. 10 ст. 236 КПК України), із роз`ясненням прав та обов`язків особам, що брали участь в обшуку, та з дотриманням інших вимог, передбачених статтею 236 КПК України, за винятком вимог, що стосуються пред`явлення ухвали про обшук та надання її копії.
3.9.Досліджуючи критерій знаходження речей і документів у зазначеному в клопотанні володінні особи (автомобілі) та, відповідно, підстав для проникнення до володіння особи без відповідного судового рішення, слідчий суддя зазначає таке. На час проникнення досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_6, який є першим заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві, може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення (протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.06.2020). Службові кабінети № 302, 303 є приймальнею та кабінетом першого заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві та знаходяться у користуванні ОСОБА_6, а в приміщеннях жіночого туалету, розташованих на третьому поверсі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві були затримані двоє інших підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Зазначені приміщення за адресою: АДРЕСА_1 належать Державі в особі Державної податкової служби України. Зважаючи на те, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було затримано 12.06.2020, слідчий суддя погоджується, що в умовах оперативної необхідності для запобігання знищенню речей та документів, проникнення до володіння було єдиним доцільним та ефективним способом відшукання речей та документів, які мають значення для досудового розслідування. Оцінка наданих матеріалів досудового розслідування дозволяє дійти висновку, що на момент прийняття рішення про проникнення у детективів були підстави вважати, що відповідні речі (документи у паперовому та електронному вигляді, електронні носії з інформацією щодо підготовки проекту постанови про закриття кримінального провадження, чорнові записи, блокноти, щоденники, нотатки, інші рукописні та друковані носії, магнітні, оптичні та електронні носії інформації, комп`ютерна техніка, ноутбуки, накопичувачі флеш-пам`яті, жорсткі диски, переносні носії інформації, засоби зв`язку (мобільні телефони, планшети, тощо) можуть перебувати в приміщенні службових кабінетів Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, якими користується ОСОБА_6, та приміщенні жіночого туалету, де перебували ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .
Детектив надає протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.06.2020 року, з якого вбачається, що особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, обговорювали деталі вчинення кримінального правопорушення та обставини передачі неправомірної вигоди. При цьому, обговорення постійно відбувалося у завуальованій формі, з застосуванням шумового фону, набирання суми на калькуляторі. Така специфіка обговорення вказує на те, що особи припускали, що їх дії можуть фіксуватися будь-яким чином, а тому були готові до того, щоби приховати факт вчинення злочину. Тому, слідчий суддя вважає, що оскільки внаслідок такої поведінки існувала реальна загроза знищення, зміни або ж спотворення речових доказів, з метою врятування майна необхідно було здійснити проникнення до володіння осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінальних правопорушень.
3.10.Щодо пропорційності втручання в права особи, слідчий суддя оцінює таке втручання на відповідність трьом критеріям, встановленим Європейським судом з прав людини: 1) чи відбувається втручання згідно із законом; 2) чи переслідує втручання законну мету та 3) чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві. Проникнення відбувалося відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КПК України, яке передбачає право слідчого, прокурора увійти до житла чи іншого володіння особи без ухвали судді у невідкладних випадках, після чого невідкладно необхідно звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Таке проникнення здійснювалося з метою рятування майна - речей і документів, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути доказами. У світлі сукупності обставин справи таке втручання було єдиним можливим способом забезпечення збереження речей, що мають значення для кримінального провадження, отже було необхідним для досягнення завдань кримінального провадження.
При оцінці пропорційності втручання у права особи слідчий суддя також бере до увагу той факт, що приміщення відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.06.2020 № 212415101 належать Державі в особі Державної податкової служби України, користувачем цього приміщення є орган державної влади, а особи, які здійснюють в ньому свої повноваження, є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
3.11.Як свідчитьзміст протоколуобшуку від12.06.2020,такий обшуктривав до23год.34хв. А клопотання про проведення обшуку було направлено до Вищого антикорупційного суду 13.06.2020, про що свідчить штамп на поштовому конверті та оформлена експрес-накладна, тобто на наступний календарний день після закінчення проведення слідчої дії. Отже, детективом дотримано вимоги ч. 3 ст. 233 КПК України щодо звернення до слідчого судді за ретроспективним судовим контролем проведення обшуку.
4.Загальна оцінка досліджених під час розгляду клопотання обставин у їх сукупності дає підстави для надання дозволу на проведення обшуку. Разом з тим, клопотання слід задовольнити частково, за виключенням надання дозволу на вилучення відшуканих речей і документів. Клопотання про надання дозволу на вилучення відшуканих речей і документів не підлягає задоволенню, оскільки з огляду на викладені у ч.1 ст. 234 КПК України приписи виходить за межі компетенції слідчого судді при вирішенні питання про надання дозволу на обшук. Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Отже, про необхідність вилучення відшуканих речей під час обшуку рішення приймається безпосередньо особою, яка його проводить, а не слідчим суддею при вирішенні питання про надання.
Разом з тим, слідчий суддя не може надати дозвіл на відшукання грошових коштів в сумі 106400 грн, які були вилучені в службовому кабінеті № 303 в шафі ліворуч від входу, оскільки, як вбачається із пояснень детектива і із представленої слідчому судді хронології подій, на час виявлення цих грошових коштів, частину предмету неправомірної вигоди вже було виявлено в службовому автомобілі ГУ ДПС у м. Києві. Також слідчий суддя відхиляє доводи детектива щодо віднесення цих грошових коштів до кримінального провадження як речових доказів, адже матеріали провадження свідчать, що така неправомірна вигода мала передаватися у доларах США, а не в національній грошовій одиниці України гривні. Це було відомо детективам під час проникнення до службових кабінетів і виявлення грошових коштів, щодо яких ставиться питання про дозвіл на відшукання і вилучення.
5.З урахуванням викладеного, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про обшук у кримінальному провадженні, є обґрунтованим та його слід задовольнити частково з урахуванням зазначених у п. 4 цієї ухвали обмежень. Разом з тим, оскільки обшук вже проведений і в даному випадку йдеться про судовий контроль над діями, які відбулися, слідчий суддя вважає недоцільним зазначати строк дії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 223, 234-236, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання детектива задовольнити частково.
2.Надати дозвіл на проведення обшуку приміщень жіночого туалету, службових кабінетів № 302, №303, розташованих на третьому поверсі приміщення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, що належить Державі в особі Державної податкової служби України, з метою відшукання:
-двох мобільних телефонів IPhone 11 Pro Max золотистого кольору, кожен з яких знаходиться в чохлі рожевого кольору, в одному з яких знаходяться сім-картка з логотипом оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_1, в другому сім-картка з написом «МТС» та номером НОМЕР_2 ;
-мобільного телефону IPhone 11 Pro Max чорного кольору в чорному чохлі, у якому знаходиться сім-картка оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_3 ;
-блокноту зеленого кольору з написом «Державна фіскальна служба України Головне управління у м. Києві».
3.В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
5.Повний текст ухвали оголошений 19.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1