Документ № 89962730

Справа № 991/4814/20

Провадження1-кс/991/4967/20

У Х В А Л А

іменем України

17 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю:

секретарів Будкової В.О.,

прокурора Мусіяки В.В.,

захисника адвоката Харченка І.Є.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Маркевича Сергія Володимировича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, голова АО «Вірченко і партнери», директор ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має неповнолітнього сина 2009 року народження,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 42016161010000308, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2016,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Маркевича С. В., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури В. В. Мусіякою, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.206-2, ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст.366, ч. 3 ст. 209 КК України.

1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.2.1.Постановою Ради Міністрів УРСР від 31.01.1989 № 37 схвалено Генеральний план розвитку м. Одеси, розроблений інститутом «Діпроміст» і погоджений з Держпланом РСР і Державним комітетом по архітектурі і містобудуванню при Держбуді СРСР. Український державний інститут проектування міст «Діпроміст» Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України розробив «Містобудівне обґрунтування можливості розміщення міського кладовища в м. Одеса на території колишнього аеропорту «Застава» і листом від 07.09.1999 № 31-602 поінформував заступника міського голови м. Одеси про можливість розміщення нового міського кладовища орієнтовною площею 250 га на території колишнього аеропорту «Застава», у тому числі 50 га в першу чергу.

1.2.2.У зв`язку зі скрутним становищем в м. Одесі з місцями поховання померлих та вичерпаністю ресурсів діючих кладовищ рішенням від 29.02.2000 № 718-ХХІІІ Одеська міська рада вирішила внести зміни до затвердженого Генерального плану м. Одеси з метою розміщення на території колишнього аеропорту «Застава» міського кладовища «Західне». Визначено необхідність виконавчому комітету міської ради забезпечити розробку, погодження та затвердження проєктно-кошторисної документації на розміщення міського кладовища «Західне», а управлінню земельних ресурсів підготувати на розгляд міської ради матеріали з відводу земельної ділянки для розміщення кладовища « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Станом на день прийняття цього рішення (29.02.2000) закінчився термін дії свідоцтва про державну реєстрацію та придатність аеродрому «Одеса (Застава)» до експлуатації № 15/15-29, яке було видане власнику аеродрому - Одеському об`єднаному авіазагону - з терміном дії до 01.06.1995.

1.2.3.До цього авіакомпанія «Одеса» (з 11.02.1993 - ТОВ Авіакомпанія «Одеса», код ЄДРПОУ 13896819) на підставі договору від 08.10.1991 б/н придбала в Експериментального виробничого інноваційного об`єднання Одеського обласного відділення українського фонду культури будівлі і споруди, розташовані на території аеропорту «Застава», за договірною ціною 815 тис. карбованців. Відповідно до акта прийому-передачі основних засобів аеропорту «Застава» до складу 34 найменувань об`єктів, які підлягали продажу, включено льотне поле 1958 року. Починаючи з дня закінчення терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію та придатність аеродрому «Одеса (Застава)» до експлуатації № 15/15-29 - 01.06.1995, а фактично з липня 1992 року експлуатація аеродрому припинена.

1.2.4.У той же час будівлі та споруди аеродрому «Одеса (Застава)», які належали на праві приватної власності ТОВ Авіакомпанія «Одеса» та перебували на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, використовувалися для розміщення станцій технічного обслуговування автотранспорту, складських приміщень та здійснення інших видів підприємницької діяльності, не пов`язаної із функціонуванням аеродрому або використанням повітряним транспортом. Ця земельна ділянка перебувала та перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, у користування (оренду) не передавалася, про що було достеменно відомо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

1.2.5.ТОВ Аеропорт «Одеса» (код ЄДПРОУ 13896819, далі - Товариство) зареєстроване 26.06.1997 та відповідно до п. 1.1 Статуту є правонаступником авіакомпанії «Одеса», зареєстрованої рішенням Жовтневого РВК м. Одеси № 1501 від 19.09.1991.

1.2.6.Листом від 27.04.2016 № 269 (вхідний реєстраційний № 02.2-10/448 від 29.04.2016) Комунальне підприємство «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» ініціювало перед департаментом комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту також ОМР) розгляд питання викупу об`єктів нерухомого майна (будівлі та споруди), які перебувають у власності Товариства та розташовані за адресою: АДРЕСА_3, з метою розширення кладовища «Західне». Починаючи з 29.04.2016 Одеською міською радою та її виконавчими органами розпочата процедура викупу Будівель.

1.2.7.Одночасно вчинялися дії для встановлення контролю над фінансово-господарською діяльністю ТОВ Авіакомпанія «Одеса», яке мало бути продавцем Будівель. Тому до вчинення злочину був залучений ОСОБА_1 , який мав придбати корпоративні права вказаного товариства, від імені якого на посаді генерального директора стати продавцем Будівель, а одержані злочинним шляхом кошти легалізувати шляхом здійснення фінансових операцій з ними. Зокрема, ОСОБА_1 у травні - червні 2016 року, не повідомляючи ОСОБА_5 про свої наміри, з використанням дружніх та ділових стосунків, що виникли з ним у зв`язку із зайняттям спільною адвокатською діяльністю в АО « ОСОБА_6 та партнери», залучив його до проведення переговорів із ОСОБА_7 щодо умов купівлі-продажу належних їй корпоративних прав ТОВ Авіакомпанія «Одеса». У ході цих переговорів ОСОБА_7 поінформувала ОСОБА_5 про наявність земельних спорів із Одеською міською радою щодо розширення кладовища «Західне» та відсутність належного документального оформлення права на користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м АДРЕСА_3 . За результатами досягнутих домовленостей та відповідно до укладеного 06.06.2016 у м. Одесі договору купівлі - продажу ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_7 частку в статутному капіталі ТОВ Авіакомпанія «Одеса» у розмірі 100 % за договірною ціною - 145 000 грн.

1.2.8.У цей же період ОСОБА_2 , використовуючи повноваження директора, забезпечив роботу очолюваного департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо підготовки ініціативних листів та проектів рішень міської ради, які б забезпечили відповідні умови для вчинення злочину та приховування злочинного характеру своїх дій під виглядом прийняття колегіального рішення депутатами Одеської міської ради. Так, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про необхідність розгляду підготовлених проектів рішень міської ради, що стосуються набуття прав власності на майно територіальною громадою, постійною комісією з питань комунальної власності Одеської міської ради, вступив у попередню змову з головою цієї комісії ОСОБА_3

1.2.9.Надалі ОСОБА_2 з урахуванням поданого листа КП «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» від 27.04.2016 № 269 в частині розширення кладовища «Західне» 23.06.2016 подав на розгляд постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради проект рішення «Про надання згоди на проведення незалежної оцінки індивідуально-визначеного майна у вигляді будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

1.2.10.На засіданні постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради 23.06.2016 члени підтримали проект рішення «Про надання згоди на проведення незалежної оцінки індивідуально-визначеного майна у вигляді будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3», відповідно до п. 2 якого департаменту комунальної власності Одеської міської ради доручено вжити заходи щодо проведення незалежної оцінки для визначення ринкової вартості об`єктів, зазначених у пункті 1, з метою визначення доцільності та умов їх придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси. Погоджений комісією проект рішення супровідним листом від 23.06.2016 № 2577/2-ГС за підписом голови комісії ОСОБА_3 направлений до Одеського міського голови ОСОБА_8 із пропозицією включити до порядку денного VII сесії Одеської міської ради.

1.2.11.Разом з тим ОСОБА_3 за попередньою змовою зі ОСОБА_2 забезпечив скликання та проведення 29.06.2016 засідання очолюваної ним комісії на підставі листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 29.06.2016 № 01-13/3048. Відповідно до протоколу засідання постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради від 29.06.2016 прийнято рішення підтримати другий варіант проєкту рішення «Про надання згоди на придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3», яким, окрім назви зазначеного проекту, внесені зміни до преамбули в частині наведення посилань на лист КП «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування», мотивів прийнятого рішення, викликаних суспільною необхідністю, та викладено п. 2 проекту рішення у новій редакції: «2. Доручити департаменту комунальної власності Одеської міської ради провести незалежну оцінку для визначення ринкової вартості об`єктів, зазначених у пункті 1 рішення, та укласти договір купівлі-продажу за ціною, визначеною за результатами незалежної оцінки».

1.2.12.На сесії Одеської міської ради, що відбулася 30.06.2016 ОСОБА_3 , з голосу вніс на розгляд проект рішення у новій редакції, який був прийнятий та проголосований депутатами Одеської міської ради. Рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016 № 889-VII (далі - Рішення № 889) надана згода на придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, та належать на праві приватної власності ТОВ Авіакомпанія «Одеса», а також доручено департаменту комунальної власності Одеської міської ради провести незалежну оцінку для визначення ринкової вартості об`єктів, зазначених у пункті 1 рішення, та укласти договір купівлі-продажу за ціною, визначеною за результатами незалежної оцінки. Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію Одеської міської ради з питань комунальної власності під головуванням ОСОБА_3

1.2.13.Раніше рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 № 6489-VI затверджено Генеральний план м. Одеси, яким в інтересах територіальної громади закріплені принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста Одеси, у тому числі земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка віднесена до земель кладовища.

1.2.14.Отже, на підставі ст. 350 Цивільного кодексу України та відповідно до порядку, встановленого Законом № 1559 «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», у зв`язку із суспільною потребою Одеська міська рада, прийнявши 30.06.2016 рішення № 889, підтвердила намір викупу Будівель на землях комунальної власності, які, за розробленим та затвердженим Генеральним планом м. Одеси, визначено їх планування і розвиток як землі кладовища.

1.2.15.Всупереч встановленому ст. 10 Закону № 1559 ОСОБА_2 , якому відповідно до п. 2 Рішення № 889 доручено провести незалежну оцінку для визначення ринкової вартості об`єктів викупу, не забезпечив надсилання та інформування власника Будівель, що підлягали викупу, внаслідок чого не забезпечено проведення переговорів щодо умов викупу об`єктів нерухомого майна та досягнення домовленостей із забезпечення проведення оцінки.

1.2.16.Отримавши Рішення № 889 від 30.06.2016, ОСОБА_2 , діючи з метою створення умов для вчинення злочину, спрямованого на протиправне обернення коштів місцевого бюджету на користь ТОВ Авіакомпанія «Одеса», над якою ОСОБА_1 встановлено контроль, діючи як керівник департаменту комунальної власності, забезпечив підготовку його службовими особами відповідних документів для внесення змін до бюджету м. Одеси на 2016 рік (листи департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 02.07.2016 № 01-13/3134 та від 12.07.2016 № 01-13/3290, адресовані до департаменту фінансів Одеської міської ради) щодо виділення коштів у сумі 125 000 000 грн із місцевого бюджету на придбання в комунальну власність Будівель (КТКВ 150101, КЕКВ 3122 - Капітальне будівництво (придбання) інших об`єктів) та 50 000 грн на проведення незалежної оцінки для визначення ринкової вартості об`єктів (КТКВ 010116, КЕКВ 2240 - оплата послуг (крім комунальних). Зазначеними листами департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся із пропозицією щодо розподілу витрат на 2016 рік, надавши додатковий бюджетний запит на 2016-2018 роки (форма 2016-3, затверджена наказом Міністерства фінансів України 17.07.2015 № 648).

1.2.17.Відповідно до рішення Одеської міської ради від 20.07.2016 № 1070-VII внесені зміни до рішення Одеської міської ради від 16.12.2015 № 19-VII «Про бюджет міста Одеси на 2016 рік», яким розподілені видатки із загального до спеціального фонду (бюджет розвитку) за головним розпорядником коштів - Департамент комунальної власності Одеської міської ради - в сумі 125 000 000 грн на придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

1.2.18.Продовжуючи свої дії, спрямовані на створення умов для вчинення злочину в частині забезпечення виділення коштів з місцевого бюджету, ОСОБА_2 забезпечив підготовку ініціативного листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 10.08.2016 № 01-13/3702 на адресу департаменту фінансів Одеської міської ради щодо розгляду питання про виділення додаткових коштів у сумі 25 000 000 грн на придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси Будівель.

1.2.19.Розпорядженням Одеського міського голови від 12.08.2016 № 805 внесені зміни до бюджету м. Одеси на 2016 рік, відповідно до яких здійснено розподіл видатків за головним розпорядником бюджетних коштів у сумі 25 000 000 грн, які виділені з місцевого бюджету департаменту комунальної власності Одеської міської ради на придбання в комунальну власність територіальної громади м. Одеси Будівель.

1.2.20.В зв`язку з цим детектив робить висновок, що за викладених вище обставин у липні-серпні 2016 року ОСОБА_2 , зловживаючи своїм службовим становищем та діючи на користь ТОВ Авіакомпанія «Одеса», шляхом організації підготовки та подання очолюваним ним департаментом комунальної власності Одеської міської ради ініціативних листів із необґрунтованими бюджетними запитами, які стали підставою для подальшого їх погодження департаментом фінансів Одеської міської ради, підтримки постійною комісією з питань планування, бюджету та фінансів Одеської міської ради, подальшого прийняття рішення Одеської міської ради від 20.07.2016 № 1070-VII та розпорядження Одеського міського голови від 12.08.2016 № 805 про внесення змін до бюджету м. Одеси на 2016 рік, на підставі яких із місцевого бюджету виділені та розподілені за департаментом комунальної власності Одеської міської ради кошти в загальній сумі 150 000 000 грн, створив умови для протиправного заволодіння їх частиною, що будуть надмірно сплачені при викупі Будівель за завідомо завищеною вартістю.

1.2.21.Одночасно з цими діями ОСОБА_1 за рекомендацією невстановлених осіб із числа службових осіб департаменту комунальної власності Одеської міської ради, у липні - серпні 2016 року в м. Одесі звернувся до оцінювача ОСОБА_10 з метою замовлення та проведення оцінки із наперед вигідною для нього максимальною вартістю Будівель у розмірі 200-250 млн грн. ОСОБА_10 після проведених попередніх розрахунків та обговорень умов повідомила ОСОБА_1 про можливість визначення максимальної вартості таких об`єктів оцінки у розмірі 140-150 млн грн, на що той погодився.

1.2.22. ОСОБА_1 , діючи з метою створення умов для вчинення злочину та розуміючи, що засновник і керівник ТОВ Авіакомпанія «Одеса» ОСОБА_5 не обізнаний у його злочинних намірах, використовуючи дружні та довірливі з ним стосунки, 01.09.2016 уклав із ОСОБА_5 договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Авіакомпанія «Одеса» в розмірі 100% з метою проведення подальших змін до установчих документів щодо складу учасників. ОСОБА_1 став одноосібним учасником (засновником) ТОВ Авіакомпанія «Одеса» із часткою у статутному капіталі розміром 100%, а також відповідно до протоколу № 3 позачергових загальних зборів учасників від 01.09.2016 призначений на посаду генерального директора вказаного Товариства з 02.09.2016.

1.2.23.Надалі ОСОБА_1 , досягнувши попередньої домовленості на проведення оцінки Будівель, 02.09.2016 уклав від імені ТОВ Авіакомпанія «Одеса» (Замовник) із ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки ОСОБА_11 » (Оцінювач) договір на проведення робіт з незалежної оцінки нежитлових будівель та споруд загальною площею 6065 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_3.

1.2.24. ОСОБА_10 , діючи відповідно до п. 51 але всупереч п. 53 Національного стандарту № 1, не проаналізувала істотних відомостей про об`єкт оцінки - земельну ділянку, на якій розташовані Будівлі. Зокрема, посилаючись на прийняття ОМР рішення від 30.06.2016, на підставі якого органом місцевого самоврядування прийнято рішення про викуп будівель та споруд, які розміщувалися на вказаній земельній ділянці, не врахувала положення ст. ст. 124-125 Земельного кодексу України, відповідно до яких ТОВ Авіакомпанія «Одеса» не мала зареєстрованого права користування земельною ділянкою, а також визначених ст. ст. 31, 31-1 Закону України «Про оренду землі» підстав припинення оренди земельної ділянки в разі її викупу для суспільних потреб та примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Натомість ОСОБА_10 під час проведення оцінки безпідставно дійшла висновку про володіння ТОВ Авіакомпанія «Одеса» майновими правами у вигляді часткового права користування земельною ділянкою (про що окремо описано в Звіті про оцінку № 2050/16), а також безпідставно визнала наявність у ТОВ Авіакомпанія «Одеса» немайнового активу - часткового права користування земельною ділянкою площею 1 408 774 м2. Однак всупереч тому, що з моменту набуття права власності на Будівлі та на час проведення оцінки право користування (оренди) на земельну ділянку за ТОВ Авіакомпанія «Одеса» зареєстровано не було, ОСОБА_10 зробила суб`єктивні припущення, що за наявності ризиків невизначеності при оформленні права користування на земельну ділянку таке право можна оцінити на рівні 30% від вартості оформленого права користування на земельну ділянку, а право користування земельною ділянкою співвідноситься із вартістю земельної ділянки на рівні 33%, виклавши такі висновки у звіті. Отже, за рахунок маніпуляцій із власними, необґрунтованими та суперечливими методами визначення часткового права користування земельною ділянкою, на якій розміщувалися об`єкти нерухомого майна (будівлі та споруди) за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 створила умови, які дали їй можливість визначити будь-яку ціну неоформленого права користування ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» на земельну ділянку з однаковим рівнем обґрунтованості шляхом зміни відповідних коефіцієнтів до необхідних значень. Використовуючи такі створені умови, ОСОБА_10 внесла до Звіту про оцінку № 2050/16 завідомо недостовірні дані про вартість немайнового активу - часткового права користування земельною ділянкою площею 1408774 м2 у розмірі 131 174 020 грн. Діючи як оцінювач та керівник суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Стефанович», вона 14.09.2016 посвідчила створений нею звіт власним підписом та печаткою зазначеного Товариства, надавши Звіту про оцінку № 2050/16 статус офіційного документа, та 16.09.2016 передала його ОСОБА_1 для подальшого використання.

1.2.25. ОСОБА_2 , отримавши від ОСОБА_1 Звіт про оцінку № 2050/16, яким визначено ринкову вартість об`єкта оцінки для цілей оподаткування, а не викупної ціни, розуміючи, що подальше використання зазначеного звіту в злочинній діяльності буде суперечити вимогам ч. 4 ст. 5 Закону № 1559 та п. 2 Рішення № 889, з використанням свого службового становища ініціював та забезпечив підготовку підпорядкованим департаментом проекту рішення про внесення змін до Рішення № 889, яким пропонувалося виключити п. 2 цього Рішення. 19.09.2016 на засіданні комісії був підтриманий відповідний проект. При цьому проект рішення поданий без акцентування уваги на всі запропоновані проектом зміни та про проведення оцінки на замовлення ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», що суперечило Рішенню № 889 та вимогам ч. 4 ст. 5 Закону № 1559. За невстановлених обставин підтриманий комісією проект рішення про внесення змін до Рішення № 889 до порядку денного Х-ої сесії Одеської міської ради не був включений та прийнятий.

1.2.26.У цей же день на засіданні постійної комісії з питань комунальної власності ОМР ОСОБА_3 поставив на розгляд порядку денного засідання інформацію директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_2 щодо проекту рішення «Про укладення договору купівлі-продажу будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3» та вніс на голосування цей проект. Водночас ОСОБА_3 не витребував та не забезпечив ознайомлення і вивчення членами комісії документів із зазначенням розгорнутої характеристики цілей та задач запропонованого проекту рішення, очікуваних соціально-економічних та інших результатів його реалізації (концепції проекту рішення), а також фінансово-економічного обґрунтування здійснення фінансових витрат із місцевого бюджету на викуп Будівель у ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», з метою приховування інформації про невиконання п. 2 Рішення № 889 в частині проведення департаментом комунальної власності ОМР незалежної оцінки Будівель.

1.2.27.Після цього підтриманий проєкт рішення «Про укладення договору купівлі-продажу будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3» відповідно до ст. 24 Регламенту ОМР надійшов до юридичного департаменту для проведення правової експертизи. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що підтриманий 19.09.2016 проект рішення не відповідає встановленим вимогам Закону № 1559 і суперечить п. 2 Рішення № 889, досягли домовленості про залучення до злочину директора юридичного департаменту ОСОБА_4 Остання, 19.09.2016 погодилася сприяти їм у створенні умов для вчинення злочину шляхом погодження юридичним департаментом поданого проєкту рішення, надання вказівок і порад щодо його належного оформлення, усуненням перешкод щодо подальшої підтримки на сесії міської ради. Зокрема, ОСОБА_4 , під час процедури візування (погодження) проектів рішень та проведення їх правової експертизи власноручно внесла зміни до поданого департаментом комунальної власності проєкту, які стосувалися назви рішення відповідно до положень Закону № 1559-VI, доповнення вступної частини рішення посиланням на лист ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», викладення п. 1 із формулюванням про затвердження викупної ціни в сумі 146 850 000 грн та доповнення п. 3, яким доручено департаменту фінансів забезпечити виділення грошових коштів департаменту комунальної власності у визначеному розмірі. У період з 19.09.2016 по 21.09.2016 ОСОБА_4 у м. Одесі передала ОСОБА_2 виправлений нею проект рішення «Про укладання договору купівлі-продажу будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3», вказавши таким чином на необхідність виготовлення проєкту рішення з урахуванням зроблених нею правок.

1.2.28. ОСОБА_2 з урахуванням правок ОСОБА_4 забезпечив виготовлення нового проєкту такого рішення, який передав ОСОБА_3 для подальшого використання. В свою чергу, ОСОБА_3 21.09.2016 без розгляду нового проекту рішення «Про затвердження розміру викупної ціни будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3» очолюваною ним постійною комісією з питань комунальної власності, під час проведення Х-ої сесії Одеської міської ради ініціював питання про внесення до порядку денного питання 4.12 «Про затвердження розміру викупної ціни будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3», забезпечивши надання депутатам попередньо відкоригований ОСОБА_4 та виготовлений ОСОБА_2 відповідний проект рішення.

1.2.29. За результатами голосування під час Х-ої сесії ОМР 21.09.2016 розглянута пропозиція ОСОБА_3 та прийняте рішення про включення до порядку денного розгляд питання № 4.12 «Про затвердження розміру викупної ціни будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3». Під час розгляду цього питання ОСОБА_4 запевнила депутатів у тому, що це єдино правильний та законний спосіб викупу земельної ділянки, а також про наявність судового спору із Одеською міською радою щодо оскарження затвердженого і прийнятого Генерального плану території м. Одеси, що блокує роботу міської ради. Повідомляючи цю інформацію депутатам на сесії 21.09.2016, ОСОБА_4 умисно приховала від них юридично значимі факти, які їй були відомі у зв`язку із обійманням посади директора юридичного департаменту ОМР, що могли б вплинути на прийняття депутатами рішення.

1.2.30.Прийняте рішення Одеської міської ради від 21.09.2016 № 1113-VII «Про затвердження розміру викупної ціни будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3» забезпечило учасникам злочину прикриття їх злочинного умислу під виглядом обов`язкового до виконання рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого у зв`язку із суспільною необхідністю та з метою подальшого використання такого Рішення як засобу вчинення злочину в частині правової підстави для укладення договору купівлі-продажу, перерахунку вже виділених із місцевого бюджету коштів, а також попередження притягнення до кримінальної відповідальності.

1.2.31.Усвідомлюючи, що спільними діями учасників злочину створені всі необхідні умови для заволодіння коштами місцевого бюджету, ОСОБА_2 28.09.2016, діючи від імені ОМР, за попередньою змовою із ОСОБА_1 , який діяв від імені ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», уклали договори купівлі-продажу (реєстрові номери - 759, 762), предметом яких стали по Ѕ частини нежитлових будівель та споруд на загальну суму 146 850 000 грн. На підставі укладених договорів та сформованих відділом планування, аналітики та виконання бюджету департаменту комунальної власності платіжних доручень № 1, 2, підписаних ОСОБА_2 , 29.09.2016 казначейським органом здійснений перерахунок коштів міського бюджету на розрахунковий рахунок ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» у вигляді оплати за придбані у власність Будівлі, із яких кошти в сумі 131 174 020 грн перераховані у вигляді оплати за вартість немайнового активу - часткового права користування земельною ділянкою, розмір якого визначено завідомо підробленим Звітом № 2050/16.

1.2.32.Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 08.11.2017 № 18280/16-42/21083-21110/17-42 Звіт про оцінку № 2050/16 класифікується за ознаками, встановленими п. 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

1.3.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

1.4.Детектив зазначає, що за викладених обставин ОСОБА_1 , будучи власником та генеральним директором ТОВ Авіакомпанія «Одеса», за попередньою змовою з директором департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_2 , головою постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_3 , за сприяння директора юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_4 , діючи узгоджено та під керівництвом невстановлених осіб, які мали вирішальний вплив на прийняття рішень з питань фінансово-господарської діяльності групи компаній (ТОВ Авіакомпанія «Одеса», код ЄДРПОУ 13896819, ТОВ "Ньюс Йорк Корпорейшин", код ЄДРПОУ 40673824, ТОВ "Аркадія-Сіті", код ЄДРПОУ 37812482, ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ, код ЄДРПОУ 35304198, компанії-нерезидента «Venford Holdings Limited», реєстраційний номер 920235 (місце реєстрації - Гонконг, Китайська Народна Республіка), що задіювалися у злочинній діяльності, у період з червня по вересень 2016 року у м. Одесі шляхом зловживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 своїм службовим становищем, а ОСОБА_3 - своїми повноваженням як представника органу місцевого самоврядування, всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси під час проведення процедури викупу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 у зв`язку із суспільною необхідністю, умисно, з корисливих спонукань заволоділи коштами місцевого бюджету м. Одеси в сумі 131 174 020 грн., розмір яких у шістсот і більше разів (а саме у 190 138 разів) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром

1.5.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_1 під вартою детектив у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає про ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

1.6.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів обґрунтовує необхідністю позбавлення ОСОБА_1 можливостей використання засобів телекомунікаційного зв`язку з іншими підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, на думку детектива, сприятиме переховуванню та знищенню чи спотворенню інших доказів, що перешкоджатиме встановленню істини у справі.

1.7.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України детектив просить визначити розмір застави у розмірі 3331 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7001762,00 грн. Вважає, що такий розмір застави здатний запобігти ризикам та обґрунтовує його посиланням на досить забезпечений фінансовий стан підозрюваного.

1.8.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Додатково уточнив, що ОСОБА_1 на виконання спільної домовленості придбав корпоративні права ТОВ «Авіакомпанія «Одеса»; ще до того, як став одноосібним власником замовив оцінку будівель, звіт щодо якої покладено в основу визначення вартості; від імені ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» підписав договори продажу майна,а після отримання грошових коштів за домовленістю з іншою особою вчинив фінансову операцію з перерахунку коштів, чим здійснив їх легалізацію. Пояснив, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не здатні запобігти ризикам кримінального провадження, адже в цьому провадженні існує потреба проведення додаткових слідчих (розшукових) дій. При визначенні альтернативного розміру застави сторона обвинувачення виходила із сукупності майнового стану, володіння дорого вартісним майном, а також той факт, що діяльність ОСОБА_1 з приводу відчуження майна ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» за завищеною ціною, здійснювалася не безкоштовно, отже він володіє значними фінансовими ресурсами, заставу також можуть внести інші особи, які в кінцевому рахунку отримали надмірно сплачені кошти місцевого бюджету.

2.2. Захисник Харченко І.Є. заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що слідством не доведено обґрунтованої підозри, оскільки ОСОБА_1 не може нести відповідальність за прийняття рішень органом місцевого самоврядування та дії оцінювача; не наведено ідентифікуючих ознак контролерів, на користь яких вчинялися описані дії; послався на те, що між ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» і Одеською міською радою укладено цивільно-правовий договір купівлі-продажу, а не здійснено викуп будівель і споруд для суспільних потреб. Також зазначив про відсутність легалізації з посиланням на те, що ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» здійснювала розпорядження грошовими коштами, отриманими внаслідок продажу свого майна. Вказав на відсутність ризиків кримінального провадження, адже підозрюваний не з`являвся до детектива у зв`язку з невідповідністю викликів вимогам КПК України, заявив про бездоганну репутацію підозрюваного та, з урахуванням п`ятдесятирічного віку, його вразливість к Covid-19.

2.3. Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Додатково зазначив, що у грудні 2018 року він вже був допитаний з приводу цих подій, із чого йому стало зрозуміло, що орган досудового розслідування робить невірні висновки про нормативне регулювання відносин між ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» та Одеською міською радою. Вказав на неможливості застосування до цих правовідносин Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Просив відмовити у задоволенні клопотання.

3.Під час судового засідання стороною захисту заявлено клопотання про витребування від органу досудового розслідування доказів на підтвердження обставин, що допоможуть стороні захисту зрозуміти суть пред`явленої підозри, зокрема, реального існування контролерів; реальності звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_10 , ненадання послуг за договором від 27.09.2016 та ряду інших обставин, зазначених у клопотанні. Відповідно до ст. 26 КПК України проголошено засаду диспозитивності. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу КПК України не передбачає можливість витребування у прокурора додаткових матеріалів, крім тих, що надаються на обґрунтування клопотання. З таких мотивів у задоволенні клопотання відмовлено.

4.Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

4.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

4.1.1.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.06.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 розпочате 03.10.2016.

ОСОБА_1 10 червня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 10.06.2020 (а.с. 17-32 том 1). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

4.1.2.Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, а 3 ст. 209 КК України від восьми до п`ятнадцяти років, кожна з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

4.1.3.Разом з тим, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

4.1.4.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

4.1.5.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

4.2.Щодо обґрунтованості підозри:

4.2.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

4.2.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також проведенні фінансових операцій з коштами, які отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі.

4.2.3.В примітці до ст. 185 КК України деталізовано, що в особливо великих розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що внаслідок таких дій з державного бюджету було перераховано 146 850 000,00 грн., в той час, як згідно з висновком експерта від 08.11.2017 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, розмір викупної ціни будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 станом на 31.08.2016 може складати 16 100 000,00 грн. Отже втрати коштів бюджету м. Одеси в результаті викупу цих будівель та споруд у зв`язку із суспільною необхідністю могли становити не менше, як 130 750 000,00 грн. Надалі кошти у сумі 145 850 100 грн без ПДВ із банківського рахунку ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» були перераховані на банківський рахунок ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн». Отже, в цьому випадку вбачаються ознаки особливо великого розміру, визначеного в п. 4 примітки до ст. 185 КК України. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

4.2.4.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджені докази, надані сторонами, зокрема:

-копія протоколу загальних зборів ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» №3 від 01.09.2016, яким ОСОБА_1 прийнятий до складу учасників цього товариства з часткою 100% статутного капіталу та призначення його на посаду генерального директора (а.с.35-38 том 1);

-копія наказу від 02.09.2016 про вступ ОСОБА_1 на посаду генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» (а.с. 34 том 1);

-лист Комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» від 27.04.2016 № 269 (вхідний реєстраційний № 02.2-10/448 від 29.04.2016), яким ініційована перед департаментом комунальної власності Одеської міської ради процедура викупу будівель та споруд, які перебувають у власності Товариства та розташовані за адресою: АДРЕСА_3, з метою розширення кладовища «Західне» (а.с. 59 том 2);

-лист директора Департаменту комунальної власності ОСОБА_2 від 23.06.2016 №01-13/3010 Голові постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_3 , яким поданий на розгляд проект рішення «Про надання згоди на проведення незалежної оцінки індивідуально-визначеного майна у вигляді будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 » (а.с. 48 том 2);

-протокол засідання постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради від 23.06.2016, яким підтриманий проект рішення «Про надання згоди на проведення незалежної оцінки індивідуально-визначеного майна у вигляді будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 » (а.с. 49-51 том 2);

-лист департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 29.06.2016 № 01-13/3048 за підписом ОСОБА_2 . Голові постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_3 про доопрацювання та направлення другого варіанту проекту рішення «Про надання згоди на проведення незалежної оцінки індивідуально-визначеного майна у вигляді будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 а.с. 54 том 2);

-протоколи засідань постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради від 29.06.2016, яким підтриманий ІІ варіант із поправкою проекту рішення «Про надання згоди на проведення незалежної оцінки індивідуально-визначеного майна у вигляді будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 » (а.с. 55-58 том 2);

-рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 № 889-VII, яким надано згоду на придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, та належать на праві приватної власності ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», а також доручено департаменту комунальної власності Одеської міської ради провести незалежну оцінку для визначення ринкової вартості об`єктів, зазначених у пункті 1 рішення, та укласти договір купівлі-продажу за ціною, визначеною за результатами незалежної оцінки (а.с. 47 том 2);

-рішення Одеської міської ради від 20.07.2016 № 1070-VII, яким внесені зміни до рішення Одеської міської ради від 16.12.2015 № 19-VII «Про бюджет міста Одеси на 2016 рік», яким розподілені видатки із загального до спеціального фонду (бюджет розвитку) за головним розпорядником коштів - Департамент комунальної власності Одеської міської ради - в сумі 125 000 000 грн на придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 61-65 том 2);

-розпорядження Одеського міського голови від 12.08.2016 № 805, яким внесені зміни до бюджету м. Одеси на 2016 рік, відповідно до яких здійснено розподіл видатків за головним розпорядником бюджетних коштів у сумі 25 000 000 грн, що виділені з місцевого бюджету департаменту комунальної власності Одеської міської ради на придбання в комунальну власність територіальної громади м. Одеси Будівель (а.с. 66-67 том 2);

-висновки про вартість майна від 31.08.2016, складені ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки ОСОБА_11 » (а.с. 71 том 2);

-рецензія на копію Звіту № 2050/16, складена 03.08.2018 рецензентом - головним спеціалістом ЦА ФДМУ Леонтьєвою А. О. , згідно з яким вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний (а.с. 78-81 том 2);

-лист департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 19.09.2016 № 01-13/4414 за підписом ОСОБА_2 . Голові постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_3 про розгляд проектів рішень про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 № 889-VII «Про надання згоди на проведення незалежної оцінки індивідуально-визначеного майна у вигляді будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3» (яким пропонується виключити п. 2 цього рішення) та про укладення договору купівлі-продажу зазначених будівель (а.с. 69-70 том 2);

-протокол засідання постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради від 19.09.2016, яким підтриманий проект рішення про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 № 889-VII (а.с. 85-86 том 2);

-рішення Одеської міської ради від 21.09.2016 № 1113-VII «Про затвердження розміру викупної ціни будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3» (а.с. 68 том 2);

-витяг зі стенограми Х-ої сесії Одеської міської ради від 21.09.2019, в якому переданий текст виступу ОСОБА_3 про внесення до порядку денного питань 4.9, 4.12 (а.с. 91 том 2);

-лист директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_2 від 18.08.2016 № 01-13/3855 Директору департаменту аналітики та контролю про те, що на виконання рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 № 889 проведення незалежної оцінки майна здійснюється замовником самостійно і до департаменту не надходив (а.с. 98 том 2);

-договори купівлі-продажу від 28.09.2016 (реєстрові номери - 759, 762) з актами приймання-передачі, підписантом в яких значиться ОСОБА_2 (а.с. 99-106 том 2);

-довідка ТОВ «Авіакомпанія Одеса» від 31.08.2016 про те, що балансова вартість об`єктів нерухомого майна (будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3) станом на цю дату складає 318100,00 грн (а.с. 107 том 2);

-платіжні доручення № 1 та № 2 від 29.09.2016 на суму 73 425 000,00 грн кожне, а в загальному на суму 146 850 000,00 грн щодо перерахування грошових коштів між Департаментом комунальної власності та ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» (а. с. 110-111 том 2);

-матеріали судової справи № 9/263-10-4928 за позовом ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» до Одеської міської ради про усунення перешкод та стягнення 500 000 грн. (ухвала від 09.03.2011 та мирова угода) - а.с. 112-115 том 2;

-лист директора Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_4 від 24.02.2016 № 455 вих на адресу директора Департаменту міського господарства Одеської міської ради, згідно з яким визначено, що льотне поле як споруда не є тотожнім поняттям із земельною ділянкою, на якій воно розміщується та яка є необхідною для його обслуговування (а. с. 122-125 том 2);

-лист директора департаменту міського господарства Одеської міської ради О. М . Козловського від 25.05.2016 № 01-69/559 на адресу директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, згідно з яким Одеська міська рада не визнавала та не могла визнати право власності ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3, враховуючи встановлену законодавством процедуру відведення земельних ділянок у користування та власність юридичних осіб (а.с. 126-127 том 2);

-лист директора Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_4 від 23.07.2015 на адресу секретаря Одеської міської ради, яким надано інформацію про відсутність у ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» належним чином оформлених прав на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольске шосе, 22-Г (а. с. 116-117 том 2);

-листування між ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» та Одеською міською радою з приводу придбання нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 170-176 том 2);

-лист Державної авіаційної служби України від 31.08.2018 № 1.19-10848-18, згідно з яким з 1995 року не видавалось свідоцтва про державну реєстрацію та придатність до експлуатації аеродрому «Одеса (Застава)» та рішенням про виключення вказаного аеродрому з реєстру аеродромів від 05.12.2005 (а. с. 128-130 том 2);

-лист ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 11.12.2019 № 10-15-08-11074/2-19, відповідно до якого державна реєстрація земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, починаючи з 01.01.2013 не здійснювалась (а.с. 162 том 2);

-висновок від 08.11.2017 № 18280/16-42/21083/21110/17-42 експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, згідно з яким розмір викупної ціни будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, станом на 31.08.2016 може складати 16 100 000,00 (шістнадцять мільйонів сто тисяч) гривень без ПДВ, збитків ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», як землекористувачу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 не завдано (а. с. 1-54 том 5);

-протокол огляду місця події від 26.10.2016 - території, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, в ході якого встановлено, що за вказаною адресою знаходяться нежитлові будівлі та споруди із значним ступенем зносу (а.с. 1-19 том 3);

-протоколом огляду від 28.02.2019 - відеозапису VII-ої сесії Одеської міської ради VII скликання, під час якої директор Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_2 повідомив, що окупність земельної ділянки 10 років… ніхто крім ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» нею користуватись не може. Директор Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_4 повідомила, що в склад будівель та споруд входить злітно-посадкова смуга і прилягаючі території і це є фактично земельна ділянка (а. с. 20-22 том 3);

-довідка спеціаліста Держаудитслужби від 17.03.2020, згідно з якою втрати коштів бюджету м. Одеси при здійсненні Одеською міською радою у 2016 році викупу належних ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» на праві приватної власності будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, у зв`язку із суспільною необхідністю могли становити не менше, як 130 750 000,00 грн (а. с. 125-209 том 5);

-висновком аналітичного дослідження ГУ ДПС в Одеській області від 18.03.2020 № 9/15-32-16-02-20/13896819, відповідно до якого встановлені фінансові операції та правочини ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» з ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», подальше виведення коштів на адресу нерезидентів, підприємств з ознакою сумнівності ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп». У висновку серед іншого зазначено, що погашення відсотків за кредитним договором по ланцюгу руху коштів, ймовірно, були спрямовані на неправомірне виведення коштів, отриманих від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, що в свою чергу можуть бути пов`язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. Фінансові операції та правочини ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс» мають ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (а.с. 210-264 том 5);

-протокол огляду від 31.01.2019, яким встановлено, що доступ до системи дистанційного обслуговування «Клієнт банк» товариствами - ТОВ «авіакомпанія Одеса» та ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» здійснювався з однієї ІР-адреси (а.с. 155-162 том 3);

-протоколи допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 , ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49, ОСОБА_50., ОСОБА_51 , ОСОБА_23 , ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55 (том справи № 4).

4.2.5.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

4.2.6.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

4.2.7.Дослідження зазначених вище відомостей формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. Дії підозрюваного, щодо яких стверджує сторона обвинувачення, об`єктивно і безпосередньо пов`язані з подіями кримінальних правопорушень, а під час судового засідання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування такого зв`язку, ніж те, про що зазначено у клопотанні.

4.2.8. Отже, в цій справі наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним зазначених кримінальних правопорушень.

4.3.Щодо ризиків кримінального провадження

4.3.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

4.3.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

-незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні,

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження того, у якому він підозрюється.

4.3.3.Заявлені ризики частково заслуговують на увагу.

4.3.4.Досить обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків з огляду на те, що підозрюваний протягом тривалого часу здійснював супроводження діяльності ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» та мав тісні контакти із службовими особами Одеської міської ради. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. До переліку свідків в цьому кримінальному провадженні включені співробітники Одеської міської ради. Засада безпосередності обумовлює необхідність допиту свідків під час судового розгляду. Отже для провадження, в якому беруть участь свідки, важливим є забезпечення недоторканості їх показань з часу допиту на досудовому розслідуванні до моменту, коли вони стануть предметом дослідження під судового розгляду. В таких нормативних умовах свідки та їх показання є вразливими, отже одним із завдань заходів забезпечення кримінального провадження є забезпечення стабільності отриманих відомостей протягом тривалого часу. Таке завдання досягається встановленням відповідного ризику впливу на свідків та покладенням релевантного цьому ризику обов`язку - утриматися від спілкування з ними.

4.3.5.Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 довгий час займає посаду Генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» та може мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження. В першу чергу, це стосується документів на підтвердження законності/незаконності перерахування коштів, які надійшли від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за будівлі, на рахунок ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн». Крім того, слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_1 може впливати на осіб, в розпорядженні яких знаходяться документи, що можуть мати істотне значення для цього кримінального провадження, інформацію про які надають або можуть надати інші підозрювані. Це свідчить про високу ймовірність такого ризику.

4.3.6. ОСОБА_1 підозрюється у кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України. Санкції відповідних частин статей відносять інкриміновані злочини до особливо тяжких і передбачають покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років та від восьми до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Однак загроза суворого покарання може братися до уваги поряд з іншими обставинами. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Іншими обставинами, які об`єктивують цей ризик, є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України.

Ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування детектив в клопотанні обґрунтовує формальними посиланнями на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та практику ЕСПЛ в частині врахування суворості покарання під час обрання запобіжного заходу, які, до речі, не є релевантними обставинам провадження, що розглядається. Слідчий суддя наголошує, що посилання на існування відповідного ризику кримінального провадження повинне бути не формальним, а в достатній мірі обґрунтованим і свідчити про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного. Крім того, обґрунтування ризику переховування, так само як і будь-яких інших ризиків, має бути у безпосередньому зв`язку з обставинами конкретного кримінального провадження.

В даному випадку такий зв`язок зазначається лише через наявність у підозрюваного паспортів для виїзду за кордон та перетин ним кордону в напрямку виїзд 5 разів. Слідчий суддя зауважує, що саме по собі посилання на ці обставини без врахування інших не може свідчити про високу ступінь ймовірності переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування, оскільки зазначена детективом кількість виїздів була здійснена ним протягом останніх п`яти років, що не свідчить про їх надмірну інтенсивність. Разом з тим, переховування від органу досудового розслідування може мати місце не лише за межами України, а й в межах державних кордонів, що з урахуванням

Досліджуючи особистісні характеристики підозрюваного та його процесуальну поведінку під час досудового розслідування, слідчий суддя вбачає ознаки ухилення ОСОБА_1 від виконання процесуальних обов`язків підозрюваного. Так, з наданих до матеріалів клопотання доказів та в судовому засіданні пояснень вбачається, що на виклики слідчого для здійснення процесуальних дій, ним надавалися формальні заперечення щодо недоліків в оформленні повісток, з посиланням на те, що вони не несуть обов`язкової сили. В судовому засідання ОСОБА_1 наголосив, що ним будуть подаватися скарги на кожне процесуальне рішення детектива. Така поведінка може свідчити про відсутність намірів ОСОБА_1 належного виконання процесуальних обов`язків та створення перешкод у веденні досудового розслідування. На даному етапі досудового розслідування слідчий суддя розцінює таку поведінку, як схильність підозрюваного до ухилення від виконання своїх обов`язків та можливого в подальшому переховування від органу досудового розслідування.

Оцінюючи ступінь ймовірності того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними при наближенні досудового розслідування до його завершення за наявності вагомої доказової бази. Отже, такий ризик в будь-який момент може актуалізуватися з огляду на покарання, яке може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину та неможливості застосування пільгових інститутів кримінального права у цій категорії справ. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі свідчать, що цей ризик є достатньо вірогідним.

4.3.7.Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то слідчий суддя не бере його до уваги, адже відповідні твердження обвинувачення без вагомих і достатніх підстав, яких в судовому засіданні не надано, суперечить презумпції невинуватості.

4.3.8.З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Однак, слідчий суддя в цьому випадку не може погодитися з прокурором, що наявність цих ризиків є безумовною підставою для ізоляції підозрюваного. Їх нівелювання може бути забезпечене іншим запобіжним заходом з одночасним покладенням відповідних обов`язків - забороною спілкування зі свідками і іншими підозрюваним, здачі паспортів для виїзду за кордон, зобов`язання не відлучатися з населеного пункту і з`являтися за викликом слідчого або суду, а також носіння електронного засобу контролю. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

4.4.Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

4.4.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

4.4.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

-інкриміновані злочини КК України відноситься до особливо тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років та до 15 з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 виповнилося 50 років;

-майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати, як забезпечений. Наявними матеріалами підтверджується володіння ним і його дружиною двома квартирами в м. Одесі, земельною ділянкою площею 0,1005 га з житловим будинком площею 123,5 кв. м. в Одеській області, а також автомобілем марки Mersedes Benz GLE, 2018 року випуску. Згідно із інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, дохід родини загалом за останніх п`ять років склав 6 970 720 грн, при чому левова частка цих доходів як ОСОБА_1 , так і його дружині нарахована АО «Вірченко та партнери» і ТОВ «Консалтингова компанія ОСОБА_6 та партнери», а від ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» ОСОБА_1 отримувався дохід лише в 2016 році в сумі 4 284 грн;

-підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий; відомостей про наявність у нього інших запобіжних заходів та про повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

-розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 , за версією обвинувачення, становить 131 174 020 грн., а відомості, надані прокурором, на даному етапі провадження є вагомими для висновку, що така шкода могла бути завдана;

-слідчим суддею також досліджено матеріали, надані стороною захисту, із яких неможливо зробити оцінку характеристик та репутації підозрюваного, міцності його соціальних зв`язків. «Відповідальної заяви» захисника, зробленої в судовому засіданні, про бездоганну репутацію підозрюваного, очевидно недостатньо для висновків про те, індивідуальні характеристики підозрюваного та його соціальні зв`язки є спроможними в повній мірі нівелювати ризики кримінального провадження.

4.5.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

4.5.1.Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам можливо із застосуванням до підозрюваного більш м?якого запобіжного заходу.

4.5.2.Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

4.5.3.Зокрема, слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), адже ці заходи пов`язані з перебуванням підозрюваного на території вчинення злочину і з потенційним доступом останнього до свідків та матеріалів, щодо яких встановлений ризик знищення, без належних стримуючих заходів. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.

4.5.4.З урахуванням встановлених обставин слідчий суддя вважає, що встановлені ризики переховування, знищення речей і документів та впливу на свідків можуть бути нівельовані і без застосування запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням волі, шляхом застосування застави разом у сукупності з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

4.5.5.Застава (ст. 182 КПК України) по встановленій структурно ієрархії тяжкості запобіжних заходів за послідовністю, визначеній КПК України, міститься перед триманням під вартою (ст. 183 КПК України), а тому є достатньо суворим і мотивуючим належну поведінку заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин у сукупності з покладенням на підозрюваного обов`язків здати паспорти для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю, заборони відлучатися із місця проживання без згоди уповноваженого суб`єкта та обов`язку з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду, застава цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти доведеним ризикам цього провадження.

4.5.6.Отже для нівелювання ризиків кримінального провадження, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного слідчий суддя вбачає за можливе та доцільне застосувати до нього заставу з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Саме такий запобіжний захід для підозрюваного ОСОБА_1 в цьому кримінальному провадженні буде балансоутворюючим фактором при виконанні завдань кримінального провадження - поєднання прав людини і інтересів суспільства в розслідуванні злочинів і здійсненні правосуддя.

4.5.7.У п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України» від 16.12.2010, заява № 33579/04, вказано, що «у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні суди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

4.5.8.Посилання прокурора на те, що лише тримання під вартою є дієвим засобом проти втечі підозрюваного, відхиляються слідчим суддею з огляду на існування в чинному КПК України дієвих запобіжників у вигляді інших запобіжних заходів та обов`язків, що можуть бути покладені на підозрюваного - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

4.5.9.В цілому погоджуючись з прокурором про необхідність забезпечувальних заходів як таких, слідчий суддя не вбачає підстав для виключного запобіжного заходу з метою належного здійснення досудового розслідування згідно з наявним планом, як про це було озвучено під час судового засідання. В першу чергу, слідчий суддя акцентує увагу на тривалості досудового розслідування, яка становить три з половиною роки до моменту пред`явлення повідомлення про підозру.

4.6.Щодо застосування запобіжного заходу у виді застави та її розміру.

4.6.1.З урахуванням викладених у п. 3.5 цієї ухвали доводів, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного заставу. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

4.6.2.Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Адекватність саме такого заходу обґрунтовується його достатньою суворістю у співвідношенні з характером інкримінованого кримінального правопорушення, особою підозрюваного і встановленими ризиками кримінального провадження для стимулювання належної процесуальної поведінки підозрюваного і нівелювання ризиків кримінального провадження.

4.6.3.Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

4.6.4.У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. В цьому кримінальному провадженні така виключність є очевидною і обумовлюється:

- злагодженістю дій всіх учасників, щодо яких стверджується про причетність до вчинення злочину;

- розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди;

- можливим використанням посадовими особами місцевого самоврядування та представниками комерційних структур критичної ситуації з місцями для поховання в місті мільйоннику для особистого збагачення;

- послідовність прийнятих учасниками рішень та вчинених дій, щодо яких стверджує сторона обвинувачення.

Отже, на думку слідчого судді, застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

4.6.5.При визначенні розміру запобіжного заходу слідчий суддя враховує визначені у п. 4.6.4 цієї ухвали критерії в поєднанні з ризиками впливу на свідків, знищення, приховування або спотворення речей і документів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного. Слідчий суддя також враховує матеріальне становище підозрюваного та його родини з тим, щоб розмір застави був достатнім для нівелювання ризиків кримінального провадження і не був завідомо непомірним для нього.

4.6.6.Із інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вбачається, що розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з 2015 по 2019 роки загалом склав 114 280 грн, однак слідчий суддя враховує, що такий розмір доходів може не відображати реального фінансового стану підозрюваного, оскільки згідно із офіційними даними йому нараховувалася заробітна плата виключно в АО «Вірченко і партнери», а в якості директора ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» ОСОБА_1 отримував офіційний дохід лише у 2016 році (коли відбувалися події інкримінованих йому злочинів). Згідно з даними ДФС доходи його дружини ОСОБА_24 від підприємницької діяльності протягом останніх п`яти років складали: 2015 рік - 1 294 860 грн, 2016 рік - 1 452 560 грн, 2017 рік - 1 128 000 грн, 2018 рік - 1 496 988 грн та 2019 рік - 1 484 032 грн. При чому такі доходи отримувалися нею від АО « ОСОБА_6 та партнери» і ТОВ «Консалтингова компанія ОСОБА_6 та партнери». Родина володіє двома квартирами в м. Одесі, одна з яких (площею 133,8 кв.м.) - в ЖК «Біла Акація» в м. Одесі. Також у власності родини перебуває земельна ділянка площею 0,1005 га з житловим будинком площею 123,5 кв. м. в Одеській області, с. Нерубайське; а також автомобілем марки Mersedes Benz GLE, 2018 року випуску, ринкова вартість якого коливається від 49000 до 64800 доларів США (протокол огляду від 10.06.2020). Наявність таких об`єктів права власності у сукупності з відсутністю доходів у самого підозрюваного та невисокими доходами його дружини, наводить на висновок про те, що офіційна документація не відображає реального фінансового стану.

4.6.7.Слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави - 2900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 095 800 грн. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

4.6.8.У зв`язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні, з уточненням місця перебування підозрюваного, а саме:

-не відлучатися із міста Одеси без дозволу детектива, прокурора та суду;

-прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308, прокурора, суду;

-повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс», а також з наступними свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_42 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_45, ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_23 , ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_38 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ;

-здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

5.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.У задоволенні клопотання детектива відмовити.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави - 2900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 095 800 (шість мільйонів дев`яносто п`ять тисяч вісімсот) грн.

3.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

4.Роз`яснити, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки.

5.Покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-не відлучатися із міста Одеси без дозволу детектива, прокурора та суду;

-прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308, прокурора, суду;

-повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс», а також з наступними свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_42 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_45, ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_23 , ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_38 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ;

-здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

9.Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити на два місяці з моменту постановлення ухвали, до 17.08.2020, але в межах строку досудового розслідування.

10. Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

13.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

14.Повний текст ухвали оголошений 19.06.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко