Документ № 89962793

Справа № 757/870/18-к

Провадження №11-кп/991/29/20

УХВАЛА

18 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,

за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.,

прокурора Гречишкіна В. В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Юрченка А. Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Юрченка А.Ф. на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000733 від 30.10.2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.05.2020 року клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою задоволено. Обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 18 липня 2020 року включно та визначено заставу у сумі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.

Клопотання захисника Юрченка А.Ф. про скасування або зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишено без розгляду. У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що докази та обставини, на які прокурор посилається у клопотанні, вказують на наявність ризиків незаконного впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні, оскільки вони не допитані судом на час розгляду клопотання; на можливість обвинуваченого переховуватися від суду.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, вчинених у співучасті за попередньою змовою групою осіб, не має міцних соціальних зв`язків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Залишаючи без розгляду клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу суд послався на те, що в ньому зазначені ті ж самі обставини, які були враховані колегією суддів Вищого антикорупційного суду при прийнятті рішення 12.05.2020. Крім того, всупереч вимог КПК України клопотання подано захисником раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про відмову у зміні запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою скасувати або змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, за місцем проживання ОСОБА_1 (вулиця АДРЕСА_1 ) або особисте зобов`язання. Вважає ухвалу суду незаконною, оскільки матеріали провадження не містять належних та допустимих доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень. Захисник вказує, що прокурор не надав доказів наявності існування ризиків незаконного впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні та можливість обвинуваченого переховуватися від суду. Також зазначає, що до обвинуваченого не може бути застосовано заставу, грошові кошти у нього вилучені та немає осіб, які б могли внести за нього заставу. Звертає увагу судової колегії на ту обставину, що ОСОБА_1 понад три роки перебуває під вартою, має ряд тяжких захворювань та потребує лікування.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали апеляційну скаргу та доводи на її обгрунтування, прокурор заперечував проти її задоволення.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, серед іншого, запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Колегія суддів виходила з того, що кримінальне провадження з обвинувальним актом розглядається судом першої інстанції по суті.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, крім можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та ймовірне переховування обвинуваченого від суду.

Наявність останніх суд належним чином обґрунтував, а також дійшов висновку про неможливість запобігти ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому, суд врахував вік та стан здоров`я обвинуваченого; його майновий стан; розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких він обвинувачується, що складає 1 603 678 111, 74 (один мільярд шістсот три мільйона шістсот сімдесят вісім тисяч сто одинадцять гривень сімдесят чотири копійки) та інші обставини.

Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_1 на утриманні дітей та осіб похилого віку не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Колегія суддів повністю погоджується з наведеними в судовому рішенні та вищевикладеними мотивами суду першої інстанції та вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою продовжено у відповідності до вимог ст.ст.177, 183, 199 КПК України.

Доводи обвинуваченого та його захисника про необґрунтованість обвинувачення, відсутність у матеріалах кримінального провадження належних та допустимих доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів відхиляє, оскільки це питання знаходиться за межами предмету апеляційного розгляду та підлягає дослідженню судом першої інстанції, який розглядає по суті кримінальне провадження, і вирішується вироком.

Доводи захисника про наявність у обвинуваченого тяжких захворювань та необхідності лікування, у зв`язку з чим він не може перебувати у слідчому ізоляторі, колегія суддів відхиляє, оскільки на даний час внесена грошова застава, обвинувачений перебуває на волі і вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Достатніх даних, які перешкоджали обвинуваченому перебувати в умовах слідчого ізолятору на час винесення оскаржуваної ухвали, матеріали кримінального провадження також не містять.

Доводи адвоката про те, що відсутні докази наявності існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає необгрунтованими. ОСОБА_1 обвинувачується в тяжкому та особливо тяжкому злочині, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирався йому понад три роки тому назад і неодноразово продовжувався різними слідчими суддями, судами першої інстанції, ухвали яких переглядалися судами апеляційної інстанції. Жоден суд не знайшов підстав для застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу обвинуваченому, зменшуючи на протязі цього часу тільки розмір грошової застави як альтернативи.

З осені 2019 року кримінальне провадження розглядається Вищим антикорупційним судом по суті і Апеляційна палата здійснює апеляційний контроль за утриманням обвинуваченого під вартою. Ухвалою від 12.03.2020 року при вирішенні питання про продовження строку тримання його під вартою, колегія суддів АП ВАКС встановила, що обвинувачений втретє не з`явився в судове засідання, відмовляючись слідувати до установи суду спеціальним автотранспортом, а також наявність в матеріалах провадження висновку експерта № 34-2017/0 від 13 березня 2017 року, згідно якого стан здоров`я ОСОБА_1 дозволяє йому самостійно рухатися чи переміщатися в просторі (провадження №11-кп/991/7/20). В судовому засіданні на даний час, обвинувачений хоча й скаржився на стан здоров`я, проте медичних документів, які б перешкоджали йому з`являтися в суд, не надав. З приводу висновку медичного експерта пояснив тільки, що він з ним не знайомився, а тому не спростовував твердження експерта. Ці пояснення обвинуваченого колегія суддів оцінює критично, оскільки висновок складено ще у 2017 році, обвинуваченому та його захисникам були відкриті матеріали кримінального провадження. Дії обвинуваченого містять ознаки затягування розгляду судом кримінального провадження, що не виключає ризику можливого ухилення від суду, а тому саме по собі дає колегії суду достатні підстави для висновку про обґрунтованість продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали, необхідність залишення її в силі, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000733 від 30.10.2017 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

І. В. Панаід