Документ № 89989977

Справа № 991/4332/20

Провадження №11-сс/991/505/20

Слідчий суддя: Воронько В.Д.

Категорія: застосування заходу

забезпечення кримінального провадження

Доповідач: Павлишин О.Ф.

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Евфіменко К.М.,

прокурора Козачини С.С.,

захисника Трекке А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Трекке Артема Сергійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю міста Борщів, Тернопільської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52018000000000913 від 21.09.2018,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2020 задоволено клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачиною С.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за № 52018000000000913 від 21.09.2018.

Ухвала слідчого судді обґрунтована наступним. Слідчий суддя вважав надані докази вагомими, та такими, що дають підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Слідчий суддя врахував, що вручена підозра, стосується вчинення злочинів, які відносяться до особливо тяжких, санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що наявні ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя проаналізував вищенаведене та прийшов до висновку про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 177 КПК України, та необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Трекке А.С. 11.06.2020 подав апеляційну скаргу.

Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду незаконною, невмотивованою та такою, що ухвалена з порушенням КПК України.

Посилається на такі обставини.`

21.09.2018 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 виділені із кримінального провадження № 42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме кримінальне провадження за № 52018000000000913. В межах вказаного кримінального провадження детективи НАБУ кілька разів зверталися до суду з відповідними клопотаннями про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , однак слідчі судді відмовляли в задоволенні поданих клопотань.

Прокурором у судове засідання було надано новий витяг без зазначення дати його формування про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Стверджує, що прокурор змінив кваліфікацію в ЄРДР без відповідного оформлення процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження.

Сторона обвинувачення, ігноруючи наявність судових рішень по справі щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , втретє подала аналогічне клопотання за тих же підстав про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу. Цим самим обвинувачення намагається фактично переглянути ще раз обставини, вже встановлені вищою судовою інстанцією відносно обґрунтованості підозри ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України. Правові підстави нового клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 та їх доводи щодо обґрунтованості підозри повністю ідентичні тим, яким вже було надано оцінку слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та двічі - суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Сторона обвинувачення намагається отримати протилежні по суті рішення суду ВАКС відносно розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , на підставі аналізу однакових обставин та ідентичних документів, чим порушується фундаментальний принцип правової визначеності («res judicata»).

Зазначає, що слідчим суддею вже розглянуто ідентичне клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , у задоволенні якого будо відмовлено, що підтверджено ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Постановления за результатами розгляду вказаного клопотання, яке подано за тих же підстав та з аналогічним обґрунтуванням, протилежної ухвали є грубим порушенням принципу правової визначеності та суперечить положенням КПК України та практиці ЄСПЛ.

Вважає, що оскільки кримінально-правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_1 злочину була змінена з ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України, а потім знову на ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та, виходячи з аналізу кримінально-процесуальних норм, наявні підстави для зміни підозри та як наслідок, для виконання вимог, передбачених статтею 278 КПК України.

Стверджує, що попередня правова кваліфікація за ч. 5 ст. 191 КК України не відповідає дійсності, оскільки відомості до ЄРДР були внесені після повідомлення останньому про підозру. Прокурор не надав жодної постанови, яка б обґрунтовувала зміну відповідних даних кваліфікації в ЄРДР, що підтверджує висновок апеляційної палати ВАКС про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України та незаконність і безпідставність повернення кваліфікації за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Оскільки ОСОБА_1 до цього часу не було повідомлено про зміну підозри у вчиненні злочину, це виключає застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу.

Також зазначає, що постанова про виправлення описки від 11.02.2020, яка міститься в постанові про виділення матеріалів досудового розслідування від 21.09.2018 у кримінальному провадженні № 42018300000000300 від 12.02.2018, а саме виправлення слів викладених у п. 1 резолютивної частини постанови «виділити із кримінального провадження матеріали досудового розслідування № 42018300000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України» на слова «виділити із кримінального провадження матеріали досудового розслідування № 42018300000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України» не є процесуальним документом, який підтверджує зміну підозри.

Долучення обвинуваченням до матеріалів клопотання витягу з ЄРДР станом на 28.05.2020, в якому зазначається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та постанови про виправлення описки не є підтвердженням того, що було змінено підозру.

Крім того, зазначає матеріали, додані до клопотання, не містять внесення відомостей про міжнародний розшук ОСОБА_1 до ЄРДР. Згідно з відповіддю Комісії по файлам Інтерполу від 24.07.2019 ССF/110/R762.18 та відповіддю від 15.05.2020 ССF/113/R762.18-20 ОСОБА_1 не оголошений у міжнародний розшук. Матеріали, додані до клопотання, не містять належних доказів опрацювання Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва клопотання НАБУ та оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук в межах країн-учасників МКОП. Тому, сторона обвинувачення не мала права безпідставно, необґрунтовано втретє ініціювати питання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а у слідчого судді не було жодної підстави для задоволення такого клопотання, ігноруючи попередні рішення, зокрема, суду вищої інстанції.

Посилаючись на вищенаведене, просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника Трекке А.С. на підтримання вимог апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення прокурора Козачини С.С., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просить ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження про порушення принципу правової визначеності, відсутності процесуального статусу підозрюваного внаслідок не повідомлення про зміну підозри, непослідовності позиції сторони обвинувачення та відсутності доказів зміни повідомлення про підозру, відсутності доказів оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук. (а.с. 19-30)

В зв`язку з цим рішення слідчого судді переглядається у вказаних межах апеляційної скарги захисника.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії»).

Відповідно до положень ст. 132, ст. 176 КПК України тримання під вартою, як запобіжний захід, є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора.

Також положенням КПК України не встановлено заборону слідчому, прокурору повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Згідно з ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2019 року підставою для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу стала відсутність повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000913 від 21.09.2018.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2019 року підставою для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу стало те, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного за ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора від 08.04.2020, таке подано щодо ОСОБА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Враховуючи зазначені положення закону та обставини, а також те, що при попередньому розгляді клопотань не розглядались питання про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки перешкодою для їх розгляду фактично стали недоліки клопотань щодо кваліфікації дій підозрюваного, колегія суддів вважає безпідставними посилання в апеляційній скарзі про порушення принципу правової визначеності.

Також матеріалами провадження стверджується, що 21 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22013000000000287 від 25.11.2013, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.05.2020 у виділеному провадженні за № 52018000000000913 від 21.09.2018 правовою кваліфікацією кримінального правопорушення є ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а особою, якій повідомлено про підозру - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Згідно з ч. 3 ст.110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Постановою прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 11.02.2020 виправлено описку в постанові про виділення матеріалів досудового розслідування від 21.09.2018 у кримінальному провадженні № 42018300000000300 від 12.02.2018, а саме виправлено слова, викладені у п. 1 резолютивної частини постанови: «виділити із кримінального провадження матеріали досудового розслідування № 42018300000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України» на слова: «виділити із кримінального провадження матеріали досудового розслідування № 42018300000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України».

З наведеного слідує, що підозра ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України не вручалась, зміни підозри з ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України не відбулось, а також, що прокурором прийнято процесуальне рішення, що відповідає положенням КПК України.

В зв`язку з цим колегія суддів вважає безпідставними посилання апеляційної скарги щодо відсутності процесуального статусу підозрюваного внаслідок не повідомлення про зміну підозри, непослідовності позиції сторони обвинувачення та відсутності доказів зміни повідомлення про підозру.

Крім того, безпідставними є твердження апеляційної скарги щодо відсутності доказів оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук, про що виноситься окрема постанова.

Отже, чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа оголошена в розшук, однак регламентує, що про оголошення розшуку має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова, згідно з ч. 2 ст. 281 КПК України.

З наведеного слідує, що винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваної особи в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань є доказами міжнародного розшуку в розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.

24 жовтня 2018 року постановою детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кабаєва В.М. підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук та скеровано відповідні матеріали в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України матеріали щодо ОСОБА_1 опрацьовано та долучено до справи.

Слідчим суддею вказані положення закону та докази про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_1 , правильно враховано і обґрунтовано визнано, що останнього оголошено в міжнародний розшук.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали колегія суддів не вбачає, а тому ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Трекке Артема Сергійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2020 року про обрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю міста Борщів, Тернопільської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52018000000000913 від 21.09.2018, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: О. Ф. Павлишин А.С. Никифоров

В. В. Чорна