Пошук

Документ № 89990431

  • Дата засідання: 18/06/2020
  • Дата винесення рішення: 18/06/2020
  • Справа №: 757/3156/19-к
  • Провадження №: 52017000000000282
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
  • Суддя (ВАКС) : Коліуш О.Л., Ткаченко О.В.
  • Секретар : Борух А.С.
  • Захисник/адвокат : Герелюка Т.Б.
  • Прокурор : Касьян А.О.

Справа № 757/3156/19-к

Провадження 1-кп/991/193/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 червня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі -

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурора Касьяна А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Герелюка Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні усну заяву Герелюка Т.Б. (захисника обвинуваченого ОСОБА_1) про відвід головуючого судді Дубаса В.М. в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) 21.04.2017 за №52017000000000282 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 місті Пирятин Полтавської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

10.12.2019 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з Печерського районного суду міста Києва відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.10.2019 надійшов обвинувальний акт з додатками та матеріали судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 21.04.2017 за №52017000000000282 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації».

Ухвалою ВАКС від 11.12.2019 призначено підготовче судове засідання на 23.12.2019, з відкладенням на 30.01.2020, 07.02.2020, 02.03.2020. Ухвалою ВАКС від 02.03.2020 призначено судовий розгляд на 11.03.2020 з відкладенням на 02.04.2020, 30.04.2020, 14.05.2020, 22.05.2020, 25.05.2020, 18.06.2020.

2. Короткий виклад поданої заяви про відвід.

Під час судового засідання 18.06.2020 Герелюк Т.Б. усно заявив про відвід головуючому судді Дубасу В.М., обґрунтовуючи це тим, що вбачає особисту зацікавленість головуючого в розгляді справи, оскільки головуючий суддя не слухав виступу захисника, перебивав його, та не надав можливості здійснювати захист обвинуваченого ОСОБА_1 шляхом зобов`язання прокурора Касьяна А.О. надати можливість ознайомитись з матеріалами даного кримінального провадження, про що Герелюк Т.Б. подав клопотання до судового засідання.

Обвинувачений ОСОБА_1 . підтримав заяву про відвід та просив її задовольнити.

Прокурор Касьян А.О. заперечував проти задоволення заяви про відвід судді внаслідок відсутності підстав для такого відводу, зазначених в статті 75 КПК та вважав поведінку захисника Герелюка Т.Б. демонстрацією його неготовності здійснювати захист обвинуваченого ОСОБА_1

3. Обґрунтування позиції суду.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року зокрема передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Термін «встановленим законом» у статті 6 цієї Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності суду; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

В пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Також в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного».

Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Відповідно до частини 1 статті 321 КПК, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. За частиною 2 статті 321 КПК, головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Тобто для забезпечення усього наведеного вище, головуючий має право обмежувати час виступів учасників судового розгляду та знімати запитання, якщо такі явно виходять за межі справи або стосуються достатньо з`ясованих обставин.

Також з наявних матеріалів судового провадження видно, що Герелюк Т.Б. неодноразово подавав однотипні клопотання про зобов`язання прокурора надати можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, хоча цей захисник був залучений обвинуваченим ще з 22.04.2019 під час розгляду даного провадження Печерським районним судом міста Києва, здійснював захист у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду, та з грудня 2019 року здійснює захист у Вищому антикорупційному суді, проте до теперішнього часу не ознайомився із матеріалами даного кримінального провадження.

Частина 2 статті 317 КПК, на яку посилався захисник у поданих клопотаннях, передбачає, що після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Наведені вище норми КПК не наділяють суд повноваженнями зобов`язувати прокурора ознайомити сторону захисту із матеріалами кримінального провадження, а відтак були відсутні підстави для задоволення таких клопотань. Проте суд неодноразово надавав можливість стороні захисту ознайомитись з наявними в суді матеріалами кримінального провадження, чому є підтвердження в таких матеріалах, а відтак є необґрунтованими доводи Герелюка Т.Б. про те, що йому не надають такої можливості.

За частиною 1 статті 47 КПК, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

За статтею 17 Правил адвокатської етики «Дотримання принципів компетентності та добросовісності під час прийняття адвокатом доручення клієнта», затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 року (із змінами від 15.02.2019 року), приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання. За статтею 18 Правил адвокатської етики «Інформування адвокатом клієнта щодо ведення дорученої йому справи» адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. За статтею 44 цих же Правил «Дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді», під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії…Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Дослідивши заяву про відвід головуючому судді та матеріали судового провадження, заслухавши думки сторін, суд доходить висновку про відсутність підстав для відводу, зазначених в статті 75 КПК, оскільки заявником не надано конкретних доказів упередженості головуючого судді Дубаса В.М. або інших обставин, які викликають сумнів в такій неупередженості, й не можуть бути підставою для відводу лише незгода захисника з діями головуючого у судовому засіданні щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду як одного із завдань кримінального провадження, визначеного статтею 2 КПК.

Керуючись статтями 75, 81, 372, 376 КПК суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Герелюка Т.Б. (захисника обвинуваченого ОСОБА_1) про відвід головуючого судді Дубаса В.М.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді - Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.