Документ № 90020537

Дата засідання: 19/06/2020
Дата винесення рішення: 19/06/2020
Справа №: 991/4970/20
Провадження №: 52020000000000055
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Секретар : Волощенко С.В.
Захисник/адвокат : Пироженко О.С., Лясковця О.В., Подосінова А.О., Шипенка М.С.
Прокурор : Шкрум В.М.

Справа № 991/4970/20

Провадження1-кс/991/5121/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В, за участю секретаря Волощенко С.В., прокурора Шкрума В.М., захисників Пироженка О.С., Лясковця О.В., Подосінова А.О., Шипенка М.С., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Клімова Б.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Клімова Б.В., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Шкрумом В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000055 від 21.01.2020 р. за підозрою судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в якому просив:

- застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень;

- у разі внесення застави покласти на підозрювану наступні обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь яких питань із свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головою Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 , керівником апарату Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 , секретарем судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_9, помічником судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_10, прокурором у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (судова справа №638/16050/16-К, провадження 1-кп/638/151/20) ОСОБА_6 , іншими особами, які здійснюватимуть повноваження прокурора у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 , а також з суддям та іншими працівниками Дзержинського районного суду м. Харкова з будь - яких обставин, що стосуються матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 369-2 КК України; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Клопотання обгрунтовано тим, що:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, дій з використанням наданого їй службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

- злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;

- наявні ризики вчинення підозрюваною ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- застосування більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваної ОСОБА_1 , забезпечити виконання покладених на неї судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Захисник підозрюваної - адвокат Пироженко О.С., заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості, не відповідності вимогам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам, вважав, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав:

- заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є необґрунтованими, а докази на підтвердження наявності відповідних ризиків наразі відсутні та не надані стороною обвинувачення, а тому застосування до ОСОБА_1 надмірного розміру застави є недопустимим, що підтверджується наступними обставинами: 1) з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення остання жодних дій, спрямованих на переховування від правоохоронних органів не вчиняла, територію України протягом 2019-2020 років залишала лише з туристичною метою, місця постійного проживання не змінювала, не допускала порушення покладених на неї процесуальних обов`язків підозрюваного, що свідчить про відсутність ризику того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів слідства/суду, при цьому, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосовано до підозрюваної за умови визнання її винуватості, не є достатньою підставою для встановлення ризику втечі останьої; 2) існування ризику знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не доведено належним чином, а також стороною обвинувачення не конкретизовано які сама документи мають значення для даного кримінального провадження, при цьому, під час обшуку службового кабінету судді стороною обвинувачення виготовлено належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_3 ; 3) не наведено жодного факту, що підозрювана має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та не надано доказів на підтвердження можливості незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи ту обставину, що необхідних свідків вже було допитано, які надали показання щодо обставин кримінального провадження, крім того, з боку ОСОБА_1 будь-який вплив на суддю ОСОБА_12 неможливий, оскільки в його провадженні не перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , як про це безпідставно стверджує сторона захисту, та він призначений виконуючим обов`язки голови суду;

- такі характеризуючі дані про підозрювану, як те, що ОСОБА_1 постійно проживає в місті Харкові, на утриманні в неї перебуває малолітній син ОСОБА_7 , з нею разом проживає її донька ОСОБА_8 , має батьків похилого віку, яким всіляко допомагає, мають також оцінюватися слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави;

- визначений в клопотанні сторони обвинувачення розмір застави є недоречним, оскільки виявлені та вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 грошові кошти є власністю її доньки - ОСОБА_8 , що було підтверджено останньою під час її допиту;

-стороною обвинувачення не доведено того факту, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

-відсутнє обґрунтування покладення на підозрювану ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, при цьому, покладення на неї такого обов`язку як утримуватися від спілкування з будь-яких питань із Головою Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 , керівником апарату Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 , секретарем судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_9, помічником судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_10 унеможливить виконання суддею ОСОБА_1 своїх безпосередніх посадових обов`язків.

Захисник підозрюваної - адвокат Лясковець О.В., заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості, просив у його задоволенні відмовити з наступних підстав:

- підозра є не є обґрунтованою, а повідомлення про підозру судді ОСОБА_1 здійснено неуповноваженою особою, оскільки відповідно до положень законодавства України це виняткове повноваження Генерального прокурора або його заступника, за такого, ОСОБА_1 на сьогоднішній день не має статусу підозрюваної в даному кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру не вручено їй в порядку, передбаченому законом.

-заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є лише припущенням детектива за відсутності доказів на підтвердження наявності відповідних ризиків: 1) обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення є неправомірним, а сама лише наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон не свідчить про те, що підозрювана планує в майбутньому покинути територію України, враховуючи те, що стороною обвинувачення не доведено, що протягом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні підозрювана виїжджала за межі України на тривалий час, крім того, підозрювана здала свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон на зберігання; 2) жодних доказів на підтвердження існування ризиків знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення не надала, хоча з моменту вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру до дня розгляду даного клопотання минуло достатньо часу, протягом якого сторона обвинувачення мала змогу зібрати таких доказів, за такого, відповідні твердження про існування таких ризиків є лише припущенням сторони обвинувачення.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисники Подосінов А.О., Шипенко М.С., підтримали позицію адвокатів, просили у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відмовити в повному обсязі.

Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу, а також доданими до нього матеріалами, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 за фактом вчинення суддею Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, за фактом того, що ОСОБА_1 , орієнтовно о 14.33, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданого їй службового становища, перебуваючи в підсобному приміщенні, розташованому на першому поверсі Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, одержала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 4000 доларів США (згідно курсу Національного банку України 107611,6 грн.) за винесення ухвали про повернення ОСОБА_3 вилучених 02.05.2016 під час проведення у кримінальному провадженні № 42016000000000960 обшуку за місцем його проживання грошових коштів.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 винесла ухвалу від 27.05.2020, якою задовольнила клопотання захисника ОСОБА_2, подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 та зобов`язала уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України повернути грошові кошти в сумі 31663 доларів США, які були вилучені під час обшуку у кримінальному провадженні № 42016000000000960 від 07.04.2016 та передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України за квитанцією до прибуткового ордеру № 24 від 22.06.2016.

Зокрема, 28.05.2020 р. о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 168 160 грн. виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, дій з використанням наданого їй службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями у неавтоматичному режимі від 06.07.2017 судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 передано для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000000960 від 07.04.2016 (судова справа №638/16050/16-К, провадження 1-кп/638/151/20) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

24.12.2019 адвокат ОСОБА_2, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42016000000000960 від 07.04.2016 прибув до Дзержинського районного суду міста Харкова з метою подання на розгляд судді ОСОБА_1 клопотання про повернення обвинуваченому ОСОБА_3 грошових коштів, вилучених 02.05.2016 під час обшуку за місцем його проживання.

У цей же день на першому поверсі приміщення Дзержинського районного суду міста Харкова за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, у ОСОБА_2 відбулася зустріч з суддею Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1, під час якої він повідомив останній про свої наміри подати клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених коштів та на її прохання надав для ознайомлення відповідне клопотання.

Ознайомившись з доводами клопотання про повернення вилучених під час проведення обшуку коштів суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 повідомила про недостатність обґрунтувань у клопотанні для його задоволення, зазначивши при цьому про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують, що арешт на майно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42016000000000960 не накладався.

15.01.2020 під час зустрічі, яка відбулася у службовому кабінеті № 122 Дзержинського районного суду міста Харкова за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що відповіді про те, що слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва арешти на майно ОСОБА_3 не накладалися він не отримав, однак такі рішення відсутні, у зв`язку з суддя запропонувала йому на наступному судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42016000000000960 від 07.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, подати клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення грошових коштів, вилучених 02.05.2016 під час проведення у кримінальному провадженні № 42016000000000960 обшуку за місцем проживання останнього.

Після цього суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, висловила ОСОБА_2 прохання надати їй неправомірну вигоду у сумі 4 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 15.01.2020 становило 96 102, 8 грн. за вчинення нею як службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах третьої особи - ОСОБА_3 , дій, з використанням наданої їй влади, а саме за винесення ухвали про повернення ОСОБА_3 вилучених 02.05.2016 під час проведення у кримінальному провадженні № 42016000000000960 обшуку за місцем його проживання грошових коштів.

Під час зустрічі, яка відбулась 30.01.2020 у службовому кабінеті судді, розташованому в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, ОСОБА_1 , після повідомлення ОСОБА_2 інформації про те, що згідно відповіді Печерського районного суду м. Києва суддями вказаного суду арешт на вилучене у ОСОБА_3 майно не накладався, підтвердила свої наміри щодо отримання неправомірної вигоди за прийняття судового рішення в інтересах ОСОБА_3 у судовому засідання, яке заплановано на 05.02.2020 та узгодила підготовку захисником проекту відповідної ухвали.

У ході судового засідання 05.02.2020 адвокат ОСОБА_2. заявив клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів, після чого суддею ОСОБА_1 оголошено перерву до 20.03.2020 для надання можливості прокурору у провадженні підготувати письмові заперечення на доводи клопотання захисника.

Цього ж дня, після судового засідання, суддя ОСОБА_1 у своєму службовому кабінеті повідомила ОСОБА_2 про необхідність надання їй підготовленого ним проекту ухвали на знімному носії інформації та підтвердила свої наміри винести під час наступного судового засідання ухвалу про задоволення клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів, за умови надання неправомірної вигоди.

У подальшому призначені суддею ОСОБА_1 на 20.03.2020, 06.04.2020, 30.04.2020 судові засідання не відбулись у зв`язку із запровадженням карантину.

Під час зустрічі, яка відбулась 21.05.2020 у службовому кабінеті судді, розташованому в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, ОСОБА_1 , підтвердила свої наміри винести під час наступного судового засідання ухвалу про задоволення клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів, отримала від захисника проект ухвали суду про задоволення клопотання та зазначила, що неправомірну вигоду їй необхідно передати після судового засідання.

У подальшому ОСОБА_1 , маючи підстави вважати, що може бути викритою правоохоронними органами, повідомила ОСОБА_2 про те, що судове засідання і розгляд клопотання про повернення грошових коштів ОСОБА_3 в цей день не відбудуться та призначила наступне судове засідання на 27.05.2020 на 12.15.

27.05.2020 ОСОБА_1 у судовому засіданні, яке відбувалось з 12.59 до 14.12, розглянула клопотання захисника ОСОБА_2, подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів, та видалилась орієнтовно до 15.30 до нарадчої кімнати.

Перебуваючи в нарадчій кімнаті ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_3 , дій з використанням наданого їй службового становища запросила ОСОБА_2 до підсобного приміщення, розташованого на першому поверсі приміщення Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, де повідомила про необхідність передачі неправомірної вигоди.

Після цього ОСОБА_1 , орієнтовно о 14.33, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_3 , дій з використанням наданого їй службового становища перебуваючи в підсобному приміщенні розташованому на першому поверсі Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, одержала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 4000 доларів США (згідно курсу Національного банку України 107611,6 грн.) за винесення ухвали про повернення ОСОБА_3 вилучених 02.05.2016 під час проведення у кримінальному провадженні № 42016000000000960 обшуку за місцем його проживання грошових коштів.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення (частина 4 статті 12, примітка 1 статті 45, ч. 3 ст. 368 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді застави.

Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. 28.05.2020 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке за його дорученням прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Шкрумом В.М. вручено підозрюваній.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 є суддею Дзержинського районного суду міста Харкова, отже є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження відповідно до ст. 480 КПК України.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником. Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу (ч. 2 ст. 481 КПК України).

28 травня 2020 року заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. складено та підписано повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 176-184).

В матеріалах клопотання наявне доручення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 28.05.2020 р. прокурору першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Шкруму В.М. про здійснення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , що свідчить про дотримання вимог ст. 481 КПК України під час фактичного вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 прокурором Шкрумом В.М. (а.с. 175)

Посилання сторони захисту на те, що вручення письмового повідомлення про підозру особі, відносно якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, безпосередньо має бути здійснено посадовими особами органів прокуратури, визначеними у п.п. 1-4 ч. 1 ст 481 КПК України, і здійснення такої дії не може бути передоручено іншому прокурору/слідчому відповідно до ст. 481 КПК України, не заслуговує на увагу слідчого судді, оскільки у статтю 481 КПК України були внесені зміни Законом № 187-ІХ від 04.10.2019, яким статтю 481 КПК України доповнено частиною другою - Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.

Відтак, письмове повідомлення про підозру судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 було здійснено в порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а за такого, ОСОБА_1 є особою, яка має статус підозрюваної у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020.

Крім того, згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, указом Президента України «Про призначення суддів» від 07.03.2001 р. (а.с. 139-142), постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.02.2006 (а.с. 143-144), протоколом огляду від 21.01.2020 р. (а.с. 15-16), копією клопотання адвоката ОСОБА_2 про повернення вилученних грошових коштів, поданого до Дзержинського районного суду м. Харкова (а.с. 61-62),ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 від 27.05.2020 у справі № 638/16950/16-к (а.с. 64-67), протоколом огляду та вручення ідентифікованих засобів - грошових купюр від 27 травня 2020 року та додатків до нього (а.с. 88-100), протоколом обшуку від 27.05.2020 р. у службовому кабінеті ОСОБА_1 разом із додатками (а.с. 111-114), розсекреченими протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, зняття аудіо, - відеоконтролю особи від 31.01.2020 р., від 07.02.2020 р., від 01.06.2020 р. (а.с. 155-174), а також іншими доказами в їх сукупності.

Зокрема, відповідно до протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, зняття аудіо, - відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_1 від 31.01.2020 р., від 07.02.2020 р., від 01.06.2020 р., в ході проведення отримано фактичні дані на підтвердження факту спілкування судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 з адвокатом ОСОБА_2, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 р.. а також на підтвердження обставин одержання суддею Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 неправомірної вигоди для себе за постановлення ухвали про задоволення клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , захист якого здійснював адвокат ОСОБА_2.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

В свою чергу, посилання сторони обвинувачення на протоколи допиту свідка, складені в ході досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 52020000000000055 від 21.01.2020 як на підтвердження обґрунтованості підозри не береться до уваги слідчим суддею виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів під час судового розгляду, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Детективом у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваною ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 щодо підозрюваної ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Слідчим суддею встановлено, що про відсутність перешкод для ОСОБА_1 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що свідчить про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України, враховуючи досвід підозрюваної щодо перетину кордону в період протягом 2019-2020 років.

Заначений ризик існує, однак є невеликим з огляду на те, що ОСОБА_1 має житло для постійного проживання в м. Харків, малолітнього сина на утриманні, який потребує материнського догляду, та за першою можливістю з`явилася особисто до суду для розгляду клопотання про обрання відносно неї запобіжного заходу.

Доводи сторони обвинувачення, що у зв`язку зі своєю професійною кар`єрою судді ОСОБА_1 має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, що свідчить реальні можливості покинути територію України, оцінюються слідчим суддею критично з огляду на те, що прокурором не доведено та в матеріалах клопотання відсутні докази на підтвердження наявності у ОСОБА_1 знайомих/друзів/родичів, які б проживали за кордоном, внаслідок чого підозрювана мала б можливість планувати втечу за межі території України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Існування даного ризику обумовлено тим, що на теперішній час у Дзержинському районному суді м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, в рамках якого ОСОБА_1 постановила ухвалу про задоволення клопотання адвоката ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, вилучених під час обшуку у ОСОБА_3 , за що одержала неправомірну вигоду для себе від адвоката ОСОБА_2 , який здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_3 . Відповідні матеріали кримінального провадження стороною обвинувачення у ході проведення обшуку наразі не вилучалися внаслідок продовження розгляду в суді обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , однак зазначені матеріали мають істотне значення для даного кримінального провадження, оскільки можуть бути використані як докази на підтвердження існування обставин, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020.

Враховуючи те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, направлених на прохання та одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , наведені обставини свідчать про наявність обгрунтованих підстав вважати, що з метою приховування своїх злочинних дій, ОСОБА_1 може знищити оригінали вищевказаних документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів під час судового розгляду.

ОСОБА_1 призначено суддею з 2001 року, та вона є суддею Дзержинського районного суду міста Харкова протягом тривалого періоду, що свідчить про набуття нею за цей період певного авторитету серед працівників судових органів, так само і серед працівників Дзержинського районного суду міста Харкова. При цьому, ОСОБА_1 наразі продовжує здійснювати як суддя свої повноваження, а тому перебуває у постійному контакті з секретарем судових засідань ОСОБА_9 та своїм помічником ОСОБА_10 , які є свідками в даному кримінальному провадженні, оскільки дані особи в тій чи іншій мірі були обізнані щодо розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , приймали участь в судових засіданнях, спілкувались із сторонами кримінального провадження.

За такого, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , використовуючи свій статус та авторитет, має можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_1 безпосередньо може впливати на прокурора у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - ОСОБА_6, на свідка ОСОБА_3 , який є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 42016000000000960 від 07.04.2016, та свідка ОСОБА_2 , який здійснює захист ОСОБА_3 , та показання якого для виконання завдань кримінального провадження є важливими, враховуючи зафіксований органом досудового розслідування факт спілкування судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 з адвокатом ОСОБА_2, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 , з січня 2020 року відповідно до протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, зняття аудіо, - відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_1 від 31.01.2020 р., від 07.02.2020 р., від 01.06.2020 р. (а.с. 155-174).

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно інформації з протоколу 21.05.2020 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, зняття аудіо, - відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_1 від 01.06.2020 р. (а.с. 162-170) вбачається, що ОСОБА_1 , побоюючись викриття правоохоронними органами її злочинної діяльності, повідомила ОСОБА_2 про те, що судове засідання і розгляд клопотання про повернення грошових коштів ОСОБА_3 не відбудуться та буде відкладено на іншу дату, оскільки поруч з Дзержинським районним судом м. Харкова помічено співробітників Служби безпеки України.

Приймаючи до уваги зазначені обставини, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 схильна вживати заходів до унеможливлення її викриття у вчиненні злочину, остання завдяки своєму становищу має можливість негативно впливатиме на хід досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

З огляду на викладене, а також описаного вище характеру кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані доказами достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави призведе до переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищенню документів, що мають значення доказів у даному кримінальному провадженні, впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких має істотне значення для досудового розслідування, а тому на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам, що свідчить про обґрунтованість клопотання детектива.

Твердження сторони захисту про те, що характеризуючі дані про підозрювану, як те, що ОСОБА_1 постійно проживає в місті Харкові, на утриманні в неї перебуває малолітній син ОСОБА_7 , з нею разом проживає її донька ОСОБА_8 , має батьків похилого віку, яким всіляко допомагає, оцінюються слідчим суддею критично з огляду на те, що зазначені обставини жодним чином не стали для підозрюваної тим стримуючим фактором, який би запобіг вчинення підозрюваною вищезазначеного кримінального правопорушення, при цьому такі особисті дані підозрюваної жодним чином не доводять в повному обсязі відсутність ризику вчинення нею дій, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива в частині застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_1 обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Обґрунтованість розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 за 2019 рік отримала дохід у вигляді заробітної плати у сумі 1 016 689 грн., що підтверджується інформацією, зазначеною у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 (а.с. 145-151).

15 квітня 2020 року ОСОБА_1 отримала заробітну плату у сумі 137 267грн., що підтверджується інформацією, зазначеною у повідомленні про суттєві зміни (а.с. 152).

Крім того, відповідно до інформації, зазначеної у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 (а.с. 145-151), ОСОБА_11 , який згідно доводів сторони захисту є батьком підозрюваної ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_2 , де зареєстрована та фактично проживає ОСОБА_1 .

Також, підозрювана ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля марки Mersedes-Benz CLA 250, 2014 року випуску (а.с. 148).

Крім того, встановлено, що 27.05.2020 під час проведення обшуку у службовому кабінеті судді у приміщенні за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 52-В виявлено особисті кошти ОСОБА_1 у сумі: 2 222 долара США, 50 Євро та 20 900 гривень, які органом досудового розслідування не вилучалися, що підтверджується протоколом обшуку від 27.05.2020 р. (а.с. 111-114), стороною захисту не спростовано, що зазначені грошові кошти належать ОСОБА_1 .

Вищевикладене дає підстави вважати, що підозрювана має достатньо суму активів, яку може використати для сплати застави.

Доводи сторони обвинувачення щодо наявності у ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 29 200 доларів США, 420 Євро та 152 000 грн. слідчим суддею до уваги не береться, оскільки зазначені грошові кошти було виявлено та вилучено 27.05.2020 р. органом досудового розслідування під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме у квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується протоколом обшуку від 27.05.2020 р. (а.с. 125-128), при цьому в матеріалах клопотання відсутня інформацію щодо повернення зазначених коштів їх власнику, а також щодо того чи накладався/не накладався на відповідні грошові кошти арешт, а тому підстави стверджувати про можливість їх використання підозрюваною з метою внесення застави відсутні.

Разом з тим, врахувавши характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваної, наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається, що встановлена законом гранична сума застави є достатньою аби забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, запобігти встановленим ризикам.

З огляду на зазначене, враховуючи наведені вище висновки суду щодо наявності у підозрюваної нерухомого майна, грошових активів, які вона зможе використати або залучити для внесення застави, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній ОСОБА_1 заставу 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, адже така застава не є завідомо непомірною для підозрюваної та буде достатньою для гарантування виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Також, у разі внесення застави як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрювану ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

а також утриматись від спілкування щодо обставин кримінального провадження №52020000000000055 від 21.01.2020 р. із Головою Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 ; керівником апарату Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 ; секретарем судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_9; помічником судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_10,

а також утриматись від спілкування з прокурором у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (судова справа №638/16050/16-К, провадження 1-кп/638/151/20) ОСОБА_6 , а також з іншими особами, які здійснюватимуть повноваження прокурора у вказаній справі.

5) здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом. Таким чином, саме таким повинно бути формулювання даного обов`язку.

При цьому, покладення на підозрювану обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, є недоцільним, оскільки відповідне формулювання зазначеного обов`язку не дозволяє визначити конкретні межі, за які не можна відлучатись підозрюваному, і буде потребувати постійного узгодження із органом досудового розслідування, судом дозволу на повернення до місця проживання з іншого населеного пункту в якому тимчасово перебуває підозрювана, а тому відповідний обов`язок слід викласти саме таким чином - не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу детектива, прокурора або суду.

Що стосується вимоги детектива про покладення на підозрювану ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування з будь яких питань з Головою Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 , керівником апарату Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 , секретарем судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_9, помічником судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_10, то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню, оскільки покладення на підозрювану відповідного обов`язку саме в такому обсязі фактично унеможливить виконання нею як суддею своїх повноважень, створить негативні наслідки для роботи суду в цілому, а тому на підозрювану ОСОБА_1 доцільно покласти обов`язок утриматись від спілкування із зазначеними особами саме щодо обставин кримінального провадження №52020000000000055 від 21.01.2020 р.

Що стосується вимоги детектива про покладення на підозрювану ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування з суддям та іншими працівниками Дзержинського районного суду м. Харкова з будь - яких обставин, що стосуються матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, то в цій частині клопотання також не підлягає задоволенню, оскільки п.4 ч. 5 ст. 194 КПК України передбачає визначення особи, з якою заборонено спілкуватися, а детективом в свою чергу не конкретизовано таких осіб.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN UA 678201720355279004000096000

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Шкруму В.М.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

а також утриматись від спілкування щодо обставин кримінального провадження №52020000000000055 від 21.01.2020 р. із Головою Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_4; керівником апарату Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 ; секретарем судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_9; помічником судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_10,

6) носити електронний засіб контролю.

Попередити підозрювану ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Шкрума В.М.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків - до 28 липня 2020 року включно.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК