Документ № 90020539

Справа № 991/4945/20

Провадження № 1-кп/991/51/20

УХВАЛА

22 червня 2020 року місто Київ

Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів Ногачевського В.В. (головуючий), Галабали М.В., Крикливого В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Яроша О.М.,

прокурора Олефіра Ю.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Бойка С.Г., Єня Д.В., Літвінова Р.О., Шевельової А.С.,

розглядає у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 520190000000001060.

Відповідно до цього акта:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Рубіжне Луганської області, проживає у АДРЕСА_1 (утримується в Державній установі «Київський слідчий ізолятор»),

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Омськ Російської Федерації, проживає у АДРЕСА_2

обвинувачуються за частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України.

У підготовчому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (1).

Захисником обвинуваченого Бойком С.Г. заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу на інший більш м`який, який не пов`язаний із триманням під вартою(2).

1.Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 612 000 гривень. Додатково обвинуваченому визначено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), які будуть покладені на нього у випадку внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2020 року ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 29 травня 2020 року, ухвалою від 23 травня 2020 року - до 22 травня 2020 року включно.

Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року строк дії запобіжного заходу продовжено до 23 червня 2020 року включно.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 2 червня 2020 року апеляційну скаргу захисника Бойка С.Г. задоволено частково та зменшено ОСОБА_1 розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави до 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 306 000 гривень.

На думку прокурора, необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу не відпала. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених статтею 177 КПК України, залишаються реальними. До таких ризиків прокурор, зокрема, відносить можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.

У зв`язку з чим він просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб з визначенням застави в розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 306 000 гривень. Також просить визначити обвинуваченому обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, які будуть покладені на нього у випадку внесення застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання. Додатково пояснив, що продовжують існувати ризики, зокрема: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення.

2.Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники заперечували проти задоволення клопотання.

В свою чергу, захисник Бойко С.Г. звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою. Пояснив, що на цей час ризики щодо реалізації його підзахисним дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі, відсутні. Визначена для обвинуваченого ОСОБА_1 застава, як альтернатива заходу забезпечення, що обмежує його право на вільне пересування, є непомірно великою. Розмір застави щодо нього є дискримінаційним у відношенні до інших обвинувачених. Зазначив, що перебування обвинуваченого під вартою є небезпечним для його здоров`я.

Задля об`єктивного вирішення питання про продовження строку дії тримання під вартою та зміну запобіжного заходу колегії необхідно дати відповіді на наступні питання, стверджувальна відповідь на які не дозволить суду задовольнити клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту:

1) чи на цей час відсутні обґрунтовані ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України?

2) чи може будь-який із більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам?

3) чи слід зменшити розмір застави?

З огляду на наведене нижче обґрунтування колегія приходить до висновку, що відповідь на перші два питання є негативною. Проте розмір застави слід зменшити.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців(частина третя статті 331 КПК України).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

1. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

У судовому засіданні судом досліджено ухвали слідчого судді щодо застосування, продовження строків дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 . Зокрема, досліджено ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року, якою продовжено дію запобіжного заходу до 23 червня 2020 року включно. Слідчим суддею встановлено, що на час її постановлення існували ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. В ухвалі зазначається про ризики переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників провадження.

Відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 2 червня 2020 року ОСОБА_1 зменшено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави до 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 306 000 гривень. Колегією Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зазначено про продовження існування ризиків, встановлених слідчим суддею.

На думку колегії, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків продовжують існувати і під час судового провадження. Колегія вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

Суд враховує місце реєстрації обвинуваченого, а саме м. Рубіжне Луганської області. Фактично, місце реєстрації обвинуваченого знаходиться поблизу лінії розмежування з тимчасово окупованими і непідконтрольними Україні територіями. Ця обставина також враховується судом при оцінці зазначеного ризику.

ОСОБА_4 , яка є особою, що спільно проживала з обвинуваченим однією сім`єю без укладення шлюбу, раніше систематично перебувала за кордоном, проживала там, що може свідчити про реальну можливість ОСОБА_1 переховуватися від суду на території іноземних держав або ж про наявність у сім`ї нерухомості за кордоном.

Таким чином, колегія вважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду. Однак, з огляду на завершення стадії досудового розслідування та звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, колегія не вбачає, що імовірність реалізації ризику обвинуваченим щодо приховування від органів досудового розслідування має місце на цій стадії.

Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків та інших учасників провадження.

Показання свідка отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

Обвинувачений також може чинити вплив або узгоджувати спільні дії з іншими учасниками цього провадження, в тому числі з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.

Цей ризик обґрунтовується й наявністю стійких зв`язків обвинуваченого із працівниками судових та правоохоронних органів різного рівня. Це обумовлюється, як родом його діяльності, діловими та особистими контактами, так і відомостями з вилученого в обвинуваченого блокнота.

Отже, і надалі існують ризики, що зумовлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Проте, прокурором не доведено ризику вчинення обвинуваченим інших злочинів, що вже встановлювалось ухвалами судів при розгляді питань щодо запобіжного заходу.

2. Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, а також його впливу на учасників провадження не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захистом надано копію договору оренди квартири у місті Києві від 13 квітня 2020 року, укладену нібито від імені обвинуваченого представником за довіреністю ОСОБА_5 . Проте, самої довіреності, яка б підтверджувала повноваження останнього укладати угоди від імені ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно з відомостями, що містяться у паспорті громадянина України, обвинувачений наразі зареєстрований у місті Рубіжне Луганської області. За цією адресою він не проживає. Разом з цим, стороною захисту не доведено наявності в обвинуваченого постійного місця проживання за іншою адресою, що, в свою чергу, дозволило б суду змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

За таких обставин, колегія вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

3. Розмір визначеної застави підлягає зміні з огляду на таке.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (частина третя стаття 183 КПК України).

Частина п`ята статті 182 КПК України передбачає можливість застосування щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, застави у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави колегія враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України. Санкція зазначеної статті передбачає основне покарання у виді до 10 років позбавлення волі. Згідно з частиною четвертою статті 12 Кримінального кодексу України цей злочин є тяжким.

Суд також бере до уваги і розмір неправомірної вигоди, пропозицію надання якої вчинив ОСОБА_1 , що становить 5 млн доларів США, а також суму коштів, яку згідно версії сторони обвинувачення було безпосередньо надано - 50 тис доларів США.

Суд враховує доводи сторони захисту щодо неможливості внесення ОСОБА_1 застави в розмірі 6 306 000 гривень у зв`язку з припиненням діяльності юридичних осіб, засновником яких є обвинувачений, та відсутністю коштів на їх рахунках. Більше того, про непомірність застави свідчить і те, що обвинуваченим впродовж, майже, шести місяців не внесено заставу у раніше визначеному розмірі.

Судом також враховується стан здоров`я обвинуваченого, його репутацію, наявність у нього міцних соціальних зав`язків та неповнолітніх дітей на утриманні.

Колегія вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 204 000? гривень.

Разом з тим, з огляду на закінчення досудового розслідування та звернення прокурора до суду з обвинувальним актом у обвинуваченого відпала необхідність прибуття до прокурора та/чи слідчого за викликом. Відтак, колегія вважає за необхідне змінити його на обов`язок обвинуваченого прибувати до суду на першу вимогу. Інші додаткові обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 КПК України та встановленні слідчим суддею Колесникову В.В., необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

- клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково;

- клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задовольнити частково;

- продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят діб, тобто по 20 серпня 2020 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 204 000? (чотири мільйони двісті чотири тисячі) гривень;

- застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - UA678201720355279004000096000);

- у разі внесення застави у визначеному розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави;

- у випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 , передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України обов`язки, а саме:

прибувати до суду на першу вимогу;

не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утриматись від спілкування із ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також іншими свідками у кримінальному провадженні;

негайно здати на зберігання до відповідного територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю;

- у разі внесення застави, встановити двомісячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави;

- роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи для попереднього ув`язнення.

- роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо він порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави;

- визначити строк дії ухвали по 20 серпня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

М.В. Галабала В.В. Ногачевський В.В. Крикливий