Документ № 90049543

справа № 991/4801/20

провадження №11-сс/991/517/20

слідчий суддя: Михайленко В.В.

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Гецко І.В.,

за участі:

особи, якою подано апеляційну скаргу - захисника Краглевича В.В.,

захисників Стороженка Д.О., Чумака В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора Семака І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Краглевича В`ячеслава Вікторовича - захисника підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялти, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р., на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 р. про застосування запобіжного заходу, -

ВСТАНОВИЛА:

1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яка ухвалою від 17.06.2020 р. призначена до розгляду (т. 2 а.с. 227).

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 р. задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семаком І.А. у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р., та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з дня його фактичного затримання, тобто до 10 серпня 2020 року включно, визначено заставу в розмірі 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 000 грн., та покладено на нього ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Захисник Краглевич В.В. просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовити повністю. Посилається на безпідставність висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, оскільки інкримінований останньому злочин, на думку захисника, є спланованою провокацією, організованою правоохоронними органами. Зокрема, захисник стверджує, що пропозиція отримання неправомірної вигоди була ініційована співробітниками НАБУ через залегендованого агента в особі ОСОБА_2 , який всебічно підбурював ОСОБА_1 та сприяв вчиненню ним кримінального правопорушення. Захисник також відзначив, що органом досудового розслідування у повідомленні про підозру не визначено третіх осіб, на користь яких ОСОБА_1 було здійснене пособництво у наданні неправомірної вигоди. Крім того, заперечує висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також розмір визначеної ОСОБА_1 застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу. Зокрема, вказує на недоведеність органом досудового розслідування існування зазначених у клопотанні ризиків наданими слідчому судді доказами, а також на те, що визначена слідчим суддю застава у розмірі 84 мільйонів гривень є не співрозмірна з доходами підозрюваного та його майновим станом. Також, захисник вважає, що слідчий суддя належним чином не врахував наявність інших обставин, які мають бути враховані при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, а саме: позитивну характеристику підозрюваного, його сімейний стан, наявність міцних соціальних зв`язків та бездоганну репутацію за місцем роботи.

2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні захисник Краглевич В.В. підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Крім того, просив визначити підозрюваному запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, або зменшити розмір визначеної слідчим суддею застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисники Стороженко Д.О., Чумак В.В. підтримали апеляційну скаргу, подану захисником Краглевичем В.В., та просили зменшити розмір визначеної слідчим суддею застави.

Прокурор у кримінальному провадженні Семак І.А. заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що слідчим суддею дана належна оцінка наявності обґрунтованої підозри у кримінальному провадженні, а запобіжний захід обрано з урахуванням ризиків та обставин інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення.

3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

3.1 Короткий зміст та мотиви клопотання про застосування запобіжного заходу.

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ Пісного В.І., погоджене прокурором САП Семаком І. А., про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З клопотання вбачається, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

12 червня 2020 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, що виразилось у пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 як пособник умисно сприяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у наданні через особу, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення - ОСОБА_2 , неправомірної вигоди заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницькому Н.І. у розмірі 5 мільйонів доларів США за прийняття ним рішення про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014 р. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч . 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, та внесення до ЄДРДР відомостей про закриття цього провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В обґрунтування необхідності застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив у клопотанні зазначив про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.2 Мотиви слідчого судді.

Приймаючи рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя надав оцінку наявності обґрунтованої підозри, існуванню ризиків та іншим обставинам, які враховуються в порядку ст. 178 КПК України.

Так, за результатами дослідження наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Зокрема, зазначив, що на даному етапі кримінального провадження факти і зміст спілкування підозрюваного з іншими особами з питання закриття кримінального провадження № 42014000000001590, а також його участь у передачі грошових коштів та відшукання певної суми грошових коштів у службовому автомобілі вбачаються такими, що могли мати місце, і вони в достатній мірі пов`язуються з подією інкримінованого кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя дослідив доводи сторони захисту щодо провокації правоохоронними органами вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та можливого обґрунтування підозри доказами, отриманими незаконним шляхом, та не знайшов підстав для встановлення на даному етапі провадження факту провокації з боку працівників правоохоронних органів, спрямованої на схиляння підозрюваних до надання неправомірної вигоди службовій особі САП. Зокрема, зазначив, що зміст розмов, які зафіксовані протоколами негласних заходів, свідчать про активність підозрюваного розмовах з ОСОБА_2 .

Крім того, за результатами розгляду клопотання слідчий суддя знайшов підтвердженими доводи сторони обвинувачення щодо існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Такі висновки слідчий суддя, в тому числі, обґрунтував тим, що у випадку встановлення вироком суду вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Крім того, було взято до уваги те, що підозрюваний за останній час (з 23.08.2018 по 22.11.2019) 20 разів перетинав державний кордон, та протягом 2019 року він та члени його сім`ї (дружина) отримали понад 8,5 млн. грн. доходу, що свідчить про його можливість покинути територію України, та достатні фінансові ресурси для забезпечення свого перебування за її межами. Крім того, слідчий суддя, мотивуючи наявність ризиків, звернув увагу на те, що під час затримання підозрюваний вчинив опір, не реагував на вимоги співробітника правоохоронного органу та мав можливість застосувати зброю в публічному місці.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя не знайшов підстав для застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, пославшись на те, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитись на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Натомість, застосування застави як основного запобіжного заходу, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного в ході цього досудового розслідування створює можливості для його позапроцесуальних дій. Що стосується домашнього арешту, в тому числі цілодобового, слідчий суддя зазначив, що він пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів та інших осіб, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Мотивуючи застосування до підозрюваного альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя послався на виключність обставин кримінального провадження, а саме: цинічність надання неправомірної вигоди представникам антикорупційних органів; посаду підозрюваного; склад учасників цього кримінального провадження; суму неправомірної вигоди; суб`єкт, якому призначалася неправомірна вигода; посягання на саму систему боротьби з корупцією; оточення і зв`язки підозрюваного.

При визначенні конкретного розміру застави слідчим суддею досліджено майновий стан підозрюваного та з`ясовано, що ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною володіє трьома земельними ділянками в Київській області, житловим будинком площею 318 кв.м. у Київській області , сімома квартирами в м. Києві площею від 65,5 кв.м. до 276,4 кв.м., 1 квартирою у м. Полтава, 5 паркомісцями у м. Києві, 9 нежитловими приміщеннями у м. Києві площею від 33,5 до 230,10 кв.м. Крім того, у своїй декларації за 2019 рік підозрюваний задекларував наявність у нього готівкових коштів та коштів на рахунках у банку в сумі понад 2 млн. грн., а у дружини - понад 22,6 млн. грн., а також ювелірних виробів (сережки з діамантами та кулон з дорогоцінним камінням) та двох годинників, вартість кожного з яких (з урахуванням встановленого порогу для декларування) перевищує 96 050 грн.

4. Мотиви суду.

4.1 Обґрунтованість підозри.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо відсутності обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

У зв`язку з тим, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не надано оцінку поняттю «обґрунтована підозра» та не визначено єдиних критеріїв підходу до визначення її наявності у кримінальному провадженні, в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ, є джерелом права.

Так, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення.

Крім того, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали та журналу судового засідання, на підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, перелік яких міститься у клопотанні детектива НАБУ.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, пов`язаного з пособництвом у наданні неправомірної вигоди службовій особі САП, яка займає особливо відповідальне становище.

Колегія суддів погоджується із фактичними обставинами, встановленими слідчим суддею, та висновком щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що інкримінований підозрюваному злочин є спланованою провокацією співробітників НАБУ через залегендованого агента в особі ОСОБА_2 колегія суддів відхиляє, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, та погоджується з оцінкою слідчого судді щодо відсутності підстав для встановлення на даному етапі провадження факту провокації з боку працівників правоохоронних органів.

При цьому, на даному етапі провадження не встановлено обставин, які б переконали суд у відсутності підстав для продовження проведення розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , а встановлені в ухвалі слідчого судді обставини з посиланням на матеріали клопотання об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.

4.2 Наявність ризиків.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також встановити недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини .

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Співставляючи доводи клопотання детектива з обґрунтуванням, наведеним в оскаржуваній ухвалі, на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про їх наявність, з огляду на наведені в ухвалі конкретні обставини кримінального провадження.

При цьому, колегія суддів не знаходить обґрунтованими доводи захисника про те, що лише наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання та роботи, позитивні характеристики та стійкі соціальні зв`язки, а також особиста згода здати на зберігання закордонний паспорт свідчать про відсутність ризику його переховування від слідства. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, вчиненого на користь підозрюваного у іншому кримінальному провадженні; під час затримання вчинив спробу втечі з використанням вогнепальної зброї; має паспорт для виїзду за кордон та за останні два роки двадцять разів їм скористався. Також, колегія суддів враховує, що підозрюваний має більш ніж достатню фінансову можливість забезпечити своє тривале перебування за кордоном, зважаючи на належне йому та його дружині майно (нерухомість та готівкові кошти), а також отримані ними протягом 2019 року доходи у розмірі понад 8,5 млн. грн.

При цьому, наявність карантинного режиму, запровадженого з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, на переконання колегії суддів, також не може бути об`єктивною перешкодою для виїзду ОСОБА_1 за кордон, зважаючи на те, що на даний час авіа- та автомобільне сполучення України з окремим зарубіжними країнами вже відновлено.

Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами захисника про те, що детективом вже виконані всі дії, спрямовані на збирання доказів у даному кримінальному провадженні, зокрема щодо вилучення технічних засобів передачі інформації, оскільки досудове розслідування на даний час не завершено та ОСОБА_1 не висунуто обвинувачення в кінцевій редакції. При цьому, документування факту надання неправомірної вигоди з вилученням готівкових коштів відбулась лише за два дні до надходження до слідчого судді клопотання про обрання запобіжного заходу, що свідчить про незавершення на даний час активної стадії досудового розслідування.

4.3 Розмір застави.

Надаючи оцінку доводам щодо непомірності обраного слідчим суддею розміру застави, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, в питаннях визначення розміру застави колегія суддів також керується висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішеннях по справах «Єлоєв проти України» та «Мангурас проти Іспанії».

В зазначених рішеннях ЄСПЛ зазначив, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання. При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, предметом якого є неправомірна вигода у сумі 6 мільйонів доларів США, один мільйон доларів з якої, відповідно до встановлених органом досудового розслідування обставин, ОСОБА_1 залишив собі за сприяння у наданні неправомірної вигоди, на думку колегії суддів, офіційно задекларований майновий стан підозрюваного не може вважатись єдиним показником його фінансових ресурсів.

При цьому, проаналізувавши досліджений слідчим суддею значний перелік нерухомого майна, який належить підозрюваному та його дружині, а також значну суму офіційно задекларованих готівкових коштів (понад 23,6 млн. грн.), з урахуванням обставин кримінального правопорушення, які свідчать про отримання підозрюваним значних неофіційних доходів, колегія суддів відхиляє доводи захисника про завідомо непомірний розмір визначеної слідчим суддею застави.

4.4 Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

У зв`язку з чим, підстави для виходу за межі апеляційних вимог з метою застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу - відсутні.

5. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 409 КПК України визначено підстави для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а саме: неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Захисник Краглевич В.В. у апеляційній скарзі не навів жодних процесуальних підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України. Наведені ним доводи щодо незгоди з позицією слідчого судді в частині підстав задоволення клопотання сторони обвинувачення, викладеній в ухвалі, колегією суддів перевірені та не знайшли свого підтвердження.

За викладених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника Краглевича В.В., у зв`язку з чим оскаржувана ухавала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Краглевича В`ячеслава Вікторовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин