Документ № 90069553

Справа № 991/4768/20

Провадження1-кс/991/4919/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.

адвоката Поляновського В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Поляновського Віталія Георгійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жукової Валерії Ігорівни від 07.11.2019 про закриття кримінального провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.

Вимоги скарги.

Скарга мотивована тим, що 03.06.2020 на адресу адвоката надійшла постанова від 07.11.2019 за підписом детектива Національного антикорупційного бюро України Жукової В.І. про закриття кримінального провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України (супровідний лист Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) № 0412-188/19067 від 29.05.2020). Сторона захисту з прийнятим рішенням не погоджується, вважає його необґрунтованим та незаконним, оскільки детектив НАБУ Жукова В.І. в порушення норм ст. 223 КПК України не здійснила низку важливих слідчих дій з метою перевірки всіх доводів ОСОБА_1 , що свідчить про однобічність і неповноту слідства. Так, детективом не проведено такі слідчі дії:

-не проведено одночасний допит допитаних раніше посадовців Генеральної прокуратури України та ОСОБА_1 з метою з`ясування розбіжностей в їх свідченнях та для їх усунення;

-не допитано прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_11, який за постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора Матіоса А.В., з 28.04.2016 здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014000000001194 (після прокурора ГПУ ОСОБА_5);

-не перевірено та не оцінено належним чином факти саме в контексті ч. 1 ст. 372, ч. 2 ст. 374 КК України, про які йшлось у заяві про злочин від 18.12.2015.

Адвокат звертав увагу на те, що детектив НАБУ припустилась перекручування (замовчування) незручних фактів. Так, ТОВ «КМП «Камиш-Бурун» юридично не являється портом, тому він не був і не міг бути закритим відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України № 255 від 16.06.2014, на який посилається детектив. ОСОБА_1 здійснив захід лише до бухти «Камиш-бурун», а не до порту, на що заборони не розповсюджувались.

Також зазначив, що постанова детектива НАБУ від 07.11.2019 - друге рішення про закриття кримінального провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016. Перша постанова від 05.12.2016 була скасована ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.08.2019. У тій справі детектив Жукова В.І. на судові засідання не з`явилась, матеріали кримінального провадження слідчому судді не надала, у зв`язку з чим слідчий суддя зробив висновок, що детектив НАБУ Жукова В.І. не скористалась можливістю спростувати доводи скарги ОСОБА_1 . Після скасування слідчим суддею постанови закриття кримінального провадження детектив ніяких слідчих дій не проводила, знову винесла невмотивовану постанову про закриття кримінального провадження.

З огляду на наведене, адвокат просив скасувати постанову детектива НАБУ Жукової В.І. від 07.11.2019 про закриття кримінального провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016.

Позиція сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні адвокат Поляновський В.Г. підтримав скаргу та просив про її задоволення з підстав, викладених в ній. Пояснив, що сторона захисту з клопотаннями про проведення слідчих дій, про які йдеться у скарзі, до детектива не зверталась, оскільки вважала, що детектив НАБУ Жукова В.І. незабаром піде у декрет і досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні буде займатися інший детектив НАБУ, який буде належним чином виконувати свою роботу. Також пояснив, що кримінальне провадження №42014000000001194 від 24.10.2014, яке розслідується відносно ОСОБА_1 , неодноразово закривалося на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати). Проте ОСОБА_1 незгодний з такими підставами для закриття кримінального провадження, вважає, що провадження підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. У зв`язку з чим сторона захисту періодично оскаржує такі рішення про закриття кримінального провадження, а слідчі судді скасовують вказані постанови.

Детектив НАБУ Жукова В.І. у судове засідання не з`явилась, про розгляд скарги повідомлялась належним чином. Керівник Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України В. Павлущик подав заяву, якою просив у задоволенні скарги відмовити та розглядати скаргу без участі детектива НАБУ. У заяві зазначив, що у кримінальному провадженні здійснено повне та неупереджене досудове розслідування, проведено всі необхідні слідчі дії, за результатами яких детективом Жуковою В.І. винесено обґрунтовану постанову про закриття кримінального провадження.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, оглянувши та дослідивши матеріали кримінального провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2016 за № 52016000000000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. Відомості про кримінальне правопорушення були внесені на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.01.2016 у справі №760/815/16-к, провадження № 1-кс/760/432/16, якою зобов`язано посадових осіб НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості про кримінальні правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 про злочин від 18.12.2015, та розпочати досудове розслідування за його заявою.

Відповідно до постанови детектива Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів НАБУ Жукової В.І. від 11.03.2016, кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 52016000000000035 від 01.02.2016 було змінено з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 364 КК України. Відомості внесені до ЄРДР за фактом зловживання службовим становищем прокурором Генеральної прокуратури України під час здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42014000000001194 від 24.10.2014, що спричинило тяжкі наслідки ДП «МТП «Усть-Дунайськ» на суму близько 648745, 00 грн.

Постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жукової В.І. від 07.11.2019 кримінальне провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016 закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Постанова детектива від 07.11.2019 обґрунтована наступним.

Із заяви ОСОБА_1 від 18.12.2015 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що управлінням з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014000000001194 від 24.10.2014. Вказане кримінальне провадження внесено до ЄРДР за фактом заходження суден до закритих портів АР Крим в різні періоди часу, чим заподіяно шкоду інтересам держави, яка виражається у підриві суверенітету та територіальної цілісності України, її авторитету у міжнародному суспільстві, державної економічної та інформаційної безпеки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332-1 КК України. 25.09.2015 прокурором ГПУ ОСОБА_5 повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення у сфері недоторканості державних кордонів, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України, а саме: порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України з метою заподіяння шкоди інтересам держави, вчинене службовою особою з використанням службового становища. У повідомленні про підозру зазначено, що громадянин України ОСОБА_1 , будучи капітаном судна VITYAZ (ІМО номер НОМЕР_1 , порт приписки (прапор) - Ізмаїл, Україна, власником якого є Державне підприємство «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ», будучи як капітан судна і громадянин України достеменно обізнаним про окупацію півострова Крим та закриття через це державою Україна морських портів Керчі, Севастополя, Феодосії, Ялти та Євпаторії, що розташовані на території півострову Крим, з метою заподіяння шкоди інтересам України, як суверенної, незалежної держави, умисно на судні VITYAZ здійснив захід до закритого Керченського морського порту «Камиш-Бурун» (АР Крим, м. Керч).

Заявник вважає, що керівник групи прокурорів ОСОБА_5 та старший слідчий групи слідчих ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42014000000001194 від 24.10.2014, не маючи на меті встановлення об`єктивної істини під час досудового розслідування, усвідомлюючи відсутність складу кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 332-1 КК України, безпідставно повідомили про підозру ОСОБА_1 , ініціювали обшуки у кримінальному провадженні, вилучили оригінали судових документів; протиправно наклали арешт на судно VITYAZ, що знаходиться у власності ДП «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» з метою нанесення шкоди, що свідчить про вчинення прокурором ГПУ ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 372, ч. 2 ст. 374 КК України.

Під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 42014000000001194 від 24.10.2014 детективом не встановлено будь-яких доказів незаконності рішень, дій, або бездіяльності процесуального керівника або слідчих під час досудового розслідування, що свідчили про зловживання такими особами своїм службовим становищем. За результатами проведення слідчих дій, здійснення заходів забезпечення кримінального провадження, аналізу документів, долучених у провадженні, не встановлено ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, зокрема, умислу, дій або бездіяльності щодо використання службовими особами влади чи службового становища всупереч інтересам служби, а також мети одержання будь-якої неправомірної вигоди за такі дії.

Слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва в своїй ухвалі від 14.08.2019, якою скасовано попередню постанову детектива про закриття кримінального провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016, не зазначено, які саме слідчі та процесуальні дії необхідно виконати під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження та які факти чи обставини мають бути з`ясовані додатково у ході таких слідчих дій. Детектив стверджує, що скасування постанови про закриття кримінального провадження носить формальний характер, оскільки таке скасування було обумовлене тим, що детектив не надала слідчому судді матеріали кримінального провадження, а тому неможливо було спростувати доводи скаржника.

З огляду на викладене вище, детективом зроблено висновок про те, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000035 від 01.02.2016 встановлено відсутність ознак зловживання службовим становищем слідчими або процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 42014000000001194 від 24.10.2014, та відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що свідчить про наявні підстави для закриття кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що детективом було вчинено ряд процесуальних та слідчих (розшукових) дій, а саме,

Були отримані ухвали про тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 42014000000001194 від 24.10.2014, у якому процесуальним керівником був прокурор ГПУ ОСОБА_15 Після чого дані матеріали були отримані та вивчені.

Були допитані як свідки:

- ОСОБА_5 (прокурор Генеральної прокуратури України - процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 42014000000001194 з 24.10.2014 до 28.04.2016) - т. 1 а.с. 72-79, т. 2 а.с. 315-322;

- ОСОБА_10 (старший слідчий Генеральної прокуратури України) - т. а.с. 356-369, т. 3 а.с. 288-295;

- ОСОБА_7 (заступник начальника слідчого відділу управління Генеральної прокуратури України) - т. 2 а.с. 370-376.

- ОСОБА_13 (старший слідчий слідчого відділу прокуратури Херсонської області),

- ОСОБА_14 (директор ДП «МТП «Усть-Дунайськ»),

- ОСОБА_9 (інженер-програміст Центру навігаційно-гідрографічної інформації ДУ «Держгідрографія»;

А також неодноразово був допитаний ОСОБА_1 (щодо якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001194 з 24.10.2014) - т. 1 а.с. 134-140, т. 2 а.с. 392-398.

Також детективом виконані вказівки начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачини С.С. та зібрано відповідну доказову базу для прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Зокрема, направлені запити до Генеральної прокуратури України та отримані копії документів про призначення на посаду ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , прокурора та старшого слідчого відповідно Генеральної прокуратури України.

Направлені запити: до Міністерства інфраструктури України про надання інформації про перелік суден, які заходили до закритих портів тимчасово окупованої АРК Крим за період з 15.04.2014, та отримано відповідь на вказаний запит;

щодо отримання від Міністерства інфраструктури України про порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї в частині морських перевезень;

до ДП «Адміністрація морських портів України» щодо зберігання та охорони суден - арештованого майна та майна, визнаного речовим доказом.

Отриманий тимчасовий доступ до інформації по абонентським номерам телефонів для підтвердження чи спростування свідчень ОСОБА_1 про зловживання прокурора ОСОБА_5, за результатами якого складений протокол огляду.

Також у кримінальному провадженні № 52016000000000035 проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, за результатами яких не отримано фактичних даних, які могли бути використані у процесі доказування.

Вивчивши матеріали кримінального провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016 , слідчий суддя дійшла висновку, що детективом було проведено достатню кількість слідчих дій в даному кримінальному провадженні, які є необхідними для встановлення істини у ньому, що свідчить про належне проведення досудового розслідування та прийняття законного рішення.

Доводи сторони захисту з приводу того, що детективом не проведено одночасний допит раніше допитаних посадовців ГПУ та ОСОБА_1 з метою з`ясування розбіжностей у їх свідченнях та для їх усунення, не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Частиною 9 статті 224 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).

Надані матеріали кримінального провадження та матеріали скарги не містять інформації про звернення ОСОБА_1 та його захисників до детектива із клопотанням про одночасний допит раніше допитаних посадовців ГПУ та ОСОБА_1 .

У вимогах скарги адвокат не вказує, яких саме посадовців ГПУ та ОСОБА_1 необхідно допитати одночасно та які існують розбіжності у показаннях для їх усунення.

Також слід враховувати доцільність проведення такої слідчої дії, як одночасний допит свідків, виходячи зі змісту їх показань, наявність якої адвокат не довів у судовому засіданні, так само, як не довів можливість досягнення мети такої слідчої дії.

Посилання адвоката Поляновського В.Г. про те, що детективом НАБУ Жуковою В.І. не допитано прокурора ГПУ ОСОБА_11, на якого через декілька місяців був замінений процесуальний керівник ОСОБА_5 і який став вчиняти аналогічні злочини відносно ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки відомості про кримінальне провадження за № 52016000000000035 від 01.02.2016 внесені за фактами зловживання службовим становищем прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 під час здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42014000000001194 від 24.10.2014. Обставини, що викладені у заяві ОСОБА_1 від 18.12.2015, не стосуються процесуальних рішень та дій прокурора ГПУ ОСОБА_11, який почав здійснювати процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014000000001194 від 24.10.2014 лише 28.04.2016, тобто через тривалий проміжок часу після внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 . Окрім цього, стороною захисту не наведено підстав, з якою метою необхідно провести допит ОСОБА_11 . Слідчий суддя також враховує, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 та його адвокатом клопотання про допит ОСОБА_11 не заявлялося.

Також є безпідставними доводи адвоката Поляновського В.Г. щодо того, що детективом НАБУ Жуковою В.І. не були перевірені та оцінені належним чином факти про вчинення прокурором ГПУ ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 372, ч. 2 ст. 374 КК України, про які йшлось у заяві про злочин від 18.12.2015, так як відомості у кримінальному провадженні № 52016000000000035 від 01.02.2016 були внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139 (далі - Положення). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України. Згідно з п. 1.8 Розділу І Положення, реєстраторами Реєстру є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

За змістом ч. 1, п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, п. 1.8, пп. 5 п. 2.1 Розділу І Положення, правом визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення, вказаного у повідомленні про кримінальне правопорушення, наділений реєстратор Реєстру, тобто у даному випадку детектив, який визначив правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 52016000000000035 за ч.1 ст.364 КК України, згодом перекваліфікувавши на ч.2 ст.364 КК України, про що свідчить витяг з ЄРДР про зазначене кримінальне провадження.

Отже, детектив НАБУ Жукова В.І. здійснювала досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні виключно щодо обставин, відомості про які були внесені до ЄРДР.

З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що у процесі досудового розслідування детективу стали відомі факти, які б стали підставою для внесення до ЄРДР за ч. 1 ст. 372, ч. 2 ст. 374 КК України.

Окрім цього, матеріали кримінального провадження № 52016000000000035 не містять відомостей про звернення ОСОБА_1 та його захисників до органу досудового розслідування із додатковими заявами про вчинення прокурором ГПУ ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 372, ч. 2 ст. 374 КК України, після внесення відомостей до ЄРДР за ч. 2 ст. 364 КК України.

Слід зазначити, що кримінальне провадження № 42014000000001194 від 24.10.2014 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України, було неодноразово закрите на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати, і постанови про закриття неодноразово скасовувалися за скаргою ОСОБА_1 , який не погоджується з підставою закриття, вважає, що провадження підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що детективом було повно та всебічно досліджено усі обставини кримінального провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016, внесеного до ЄРДР за ч. 2 ст. 364 КК України, та погоджується з висновком детектива про те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в діях прокурора ГПУ ОСОБА_5

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

З наявних матеріалів скарги вбачається, що прийняттю оскаржуваного рішення передувало проведення повної та всебічної перевірки обставин, які мають значення для кримінального провадження, викладені у ньому висновки є такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства та відповідають фактичним даним, постанова детектива від 07.11.2019 відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, а тому скасуванню не підлягає.

За таких обставин, скаргу адвоката Поляновського В.Г., подану в інтересах ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 110, 284, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу адвоката Поляновського Віталія Георгійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жукової Валерії Ігорівни від 07.11.2019 про закриття кримінального провадження № 52016000000000035 від 01.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.

Слідчий суддя О.В. Олійник