Документ № 90069564

Справа № 991/3527/20

Провадження1-кс/991/3638/20

У ХВ АЛ А

22 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, представників Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ТОВ «Київ Сіті Апартментс» про скасування арешту майна та скасування передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів по кримінальному провадженню № 42014000000000521 від 18.06.2014,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ТОВ «Київ Сіті Апартментс», в якому адвокат прохає скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 у справі № 757/40440/17-к та скасувати передачу майна Товариства в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі Національне агентство або АРМА), визначене ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2017 у справі № 757/53401/17-к.

В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 у справі № 757/40440/17-к, накладено арешт на нерухоме майно та грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Київ Сіті Апартментс» з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна. Не погоджуючи з даним рішенням адвокат зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ні посадовим особам Товариства, ні вигодонабувачам Товариства, ні іншим особам, пов`язаним з діяльністю Товариства про підозру не повідомлялося, а отже, до майна Товариства не може бути застосована норма законодавства, якою передбачена конфіскація майна як виду покарання, оскільки вона передбачає обов`язковий статус особи підозрюваного, обвинуваченого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Також адвокат зазначає, що до майна ТОВ «Київ Сіті Апартментс» не може бути застосована і норма законодавства, яка передбачає спеціальну конфіскацію майна третьої особи, оскільки в контексті законодавчих норм, третьою особою є виключно фізична особа. Окрім цього, грошові кошти на банківських рахунках отримані юридичною особою внаслідок законної господарської діяльності, а у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення ніяким чином не доводить, що компанія була залучена в незаконній діяльності злочинної організації, вважає накладення арешту незаконним та необґрунтованим та прохає суд скасувати арешт.

Водночас з цим, адвокат прохає скасувати передачу арештованого майна в управління Національному агентству, посилаючись на те, що в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 у справі № 757/40440/17-к, на підставі якої приймалося рішення щодо передачі майна в управління, не зазначено про визнання майна ТОВ «Київ Сіті Апартментс» речовим доказом у кримінальному, а в подальшому, вказана ухвала була скасована в частині заборони користування власну належним йому майном. Крім цього, в постановленій ухвалі від 28.09.2017, якою майно передано в управління АРМА, відсутня оцінка такого майна. З огляду на викладене адвокат переконаний, що у слідчого судді були відсутні підстави для передачі нерухомого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

В подальшому, через канцелярію суду, представником власника майна адвокатом ОСОБА_4, подано уточнення до клопотання, в якому адвокат прохає залишити без розгляду раніше подане ним клопотання в частині скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 у справі № 757/40440/17-к.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав подане ним клопотання в частині скасування передачі майна ТОВ «Київ Сіті Апартментс» в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Зазначив, що арешт нерухомого майна не позбавляє Товариство права користуватися ним, однак рішенням щодо передачі майна в управління, компанія позбавлена саме цього права.

Прокурор ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про час та місце засідання повідомлений належним чином. До початку засідання подав письмові пояснення, відповідно до яких не заперечує проти задоволення клопотання в частині скасування передачі майна в управління Національному агентству, оскільки арешт майна не передбачає заборони власнику користування належним йому майном.

Представники Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, надали письмові пояснення та додатково пояснили, що АРМА здійснюються заходи щодо належного управління майном, яке належить ТОВ «Київ Сіті Апартментс». Підстав для скасування рішення, яким майно було передано в управління не має. В той же час зазначили, що чинним законодавством передбачено, що у разі скасування самого арешту, також буде скасована і його передача в управління.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення адвоката, вивчивши подані ним доповнення та заяви, вивчивши заяву прокурора, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Щодо скасування арешту

Стаття 26КПК України зазначає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частиною 6 статті 9КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Виходячи із засад змагальності та диспозитивності кримінального процесу, оскільки особа, яка подала клопотання не підтримує його в частині скасування арешту майна, у слідчого судді відсутні підстави для його розгляду по суті, а тому клопотання адвоката в даній частині слід залишити без розгляду.

Щодо скасування передачі майна в управління

Стаття 1 КПК України зазначає, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 9 КПК України передбачено, що у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд (рішення від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к).

У даному випадку, чинним кримінальним процесуальним кодексом України, на противагу вирішенню питання накладення арешту та скасування арешту майна, не передбачено, ні в апеляційному, ні в іншому порядку перегляд рішення про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що істотно порушує право осіб на ефективний засіб юридичного захисту.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду слідчим суддею питання щодо скасування передачі майна в управління Національного агентства України.

У рішенні по справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» Європейський суд з прав людини зазначив, що справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

За таких обставин, враховуючи, що питання про передачу активів в управління Національному агентству, відповідно до положень КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» є похідним і напряму залежить від арешту майна, який повинен передувати, тому слідчий суддя вважає за можливим, з метою забезпечення права осіб на ефективний засіб юридичного захисту, розглянути в цій частині клопотання адвоката ОСОБА_4 та застосувати аналогію закону, за правилами, закріпленими в Главі 17 КПК України.

Як встановлено у судовому засіданні Головною військової прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003536, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209КК України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2017 у справі № 757/53401/17-к задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління нерухоме майно належне ТОВ «Київ сіті Апартментс» (код ЄДРПОУ 38472545), на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2018 у справі № 757/40440/17-к накладено арешт.

13.03.2018 матеріали досудового розслідування в частині накладення арешту на майно ТОВ «Київ Сіті Апартментс» та передачу його в управління АРМА виділені з матеріалів досудового розслідування № 42016000000003536, та їм надано окремий унікальний номер № 52018000000000563.

24.05.2018 матеріали досудового розслідування № 52018000000000563 об`єднані в одне провадження з матеріалами № 52014000000000521, та об`єднаному провадженню присвоєно загальний номер № 52014000000000521.

Постановою заступника Генерального прокурора від 19.11.2019 здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 52014000000000521 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до абзацу 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно вимог ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (надалі Закон) Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Частина 1 Закону зазначає, що управління активами це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону, здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що передача нерухомого майна ТОВ «Київ Сіті Апартментс» в управління Національному агентству мала на меті забезпечення збереження даних активів та збереження їх економічної вартості.

Під час судового розгляду клопотання адвокатом не наведено фактів, що прийнятим рішенням про передачу нерухомого майна ТОВ «Київ Сіті Апартментс» в управління Національному агентству не було досягнуто основної умови такої передачі, а саме: не забезпечено їх збереження та збереження їх вартості. Зокрема, адвокатом не надано жодного доказу, що внаслідок такої передачі нерухомого майна посадовими особами Національного агентства допущено бездіяльність, яка призвела до негативних наслідків у вигляді втрати активів Товариства або зниження їх вартості, в той час як судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Одночасно з цим, у судовому засіданні було встановлено, що Національним агентством здійснюються заходи щодо управління майном, а саме: прийняті зазначені активи в управління, проведена їх оцінка, проведено контрольний відбір управителя, укладено договір управління активами, проводяться встановлені законом та договором перевірки ефективності управління.

На підставі викладеного слідчий суддя дійшов до висновку, що таке втручання відповідає принципам пропорційності та «справедливої рівноваги», а застосований інститут управління арештованим майном ТОВ «Київ Сіті Апартментс» є ефективним заходом для досягнення мети та завдань арешту у кримінальному провадженні № 42014000000000521 та додатковою гарантією збереження арештованого майна.

Окрім того, ч. 6 Розділу ІІ Порядку забезпечення доступу до публічної інформації в Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначено, що рішення, дії чи бездіяльність Національного агентства оскаржуються в установленому чинним законодавством порядку. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01 жовтня 2019 р. у справі №910/3907/18 розкрила питання належного способу захисту у такій категорії спорів.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах про втручання в мирне володіння особою належним їй майном керується трьома критеріями, що містяться в ст. 1 Протоколу, законністю, переслідуванням законної мети і пропорційністю. У випадках, коли національні органи дотримуються цих норм, втручання визнається правомірним. Якщо ж органи влади не дотримали хоча б одного з критеріїв, у такому разі ЄСПЛ визнає це порушенням ст. 1 Протоколу. Процесуальна активність або пасивність заявників під час розгляду справ у національних судових органах також впливає на рішення, яке буде ухвалено ЄСПЛ. У разі, якщо заявник нехтував власними процесуальними правами і не використовував наданих йому процесуальних гарантій для захисту власних прав, ЄСПЛ не приймає скаргу про порушення до розгляду( Case of Yildirim v. Italy (Applications no. 38602/02), 10 April 2003; Case of Schmelzer v. Germany (Application no. 45176/99), 12 December 2000).

Аналізуючи наведене, слідчий суддя констатує, що адвокатом не доведено допущення бездіяльності Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а у випадку такого вчинення вжиття усіх можливих заходів реагування та припинення такої бездіяльності, визначених законом.

Крім того, як вбачається із наданих до суду матеріалів (довідки АРМА) та було встановлено в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2017, вартість нерухомого майна ТОВ «Київ Сіті Апартментс» перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та на нього накладено арешт, що в своїй сукупності надавало слідчому судді можливість прийняття рішення про передачу нерухомого майна ТОВ «Київ Сіті Апартментс» в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Твердження адвоката та прокурора, щодо не врахування судом, під час постановлення ухвали про передачу майна в управління Національному агентству, відсутності заборони власнику майна права користування нерухомим правами, слідчим суддею не береться до уваги, оскільки передача активів в управління можлива при накладенні арешту, як із встановленням заборони користування, так і без встановлення такої заборони.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ТОВ «Київ Сіті Апартментс», про скасування передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів по кримінальному провадженню № 42014000000000521 від 18.06.2014 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1