- Головуючий суддя (ВАКС): Маслов В.В.
- Суддя (ВАКС): Строгий І.Л., Федорак Л.М.
- Секретар : Луганський О.Ю.
- Захисник/адвокат : Ненашева Є.В., Білявського Я.М., Лисенко В.А.
- Прокурор : Малик О.І.
Справа № 752/18921/17
1-кп/991/170/19
У Х В А Л А
26 червня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючий - Маслов В.В.,
судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,
прокурор - Малик О.І.
обвинувачений - ОСОБА_1
захисники - Ненашев Є.В., Білявський Я.М., Лисенко В.А.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні під час підгоовчого судового засідання кримінальне провадження № 52015000000000016, стосовно обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
У С Т А Н О В И В:
Під час судового розгляду кримінального провадження прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Клопотання обґрунтоване наступними обставинами.
14 квітня 2017 року ОСОБА_2 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у спосіб, передбачений КПК України, а саме, шляхом направлення засобами поштового зв`язку цінного листа за місцем реєстрації та останнім відомим місцем проживання підозрюваного, а також шляхом розміщення в газеті Урядовий кур`єр від 20 травня 2017 року оголошення з повідомленням підозрюваного ОСОБА_2 про можливість отримання вказаного повідомлення про підозру у вчиненні злочину в поштовому відділенні Укрпошти № 84511 (м. Бахмут) та № 03115 (м. Київ).
20 листопада 2015 року ОСОБА_2 виїхав з території України через пункт пропуску «Бугас» (Донецька область) в напрямку території Донецької області, на якій проводиться антитерористична операція, та не повертався на підконтрольну Україні територію до теперішнього часу.
Згідно з особовою карткою ОСОБА_2 в Державному агентстві резерву України, останнім місцем проживання він вказував адресу: АДРЕСА_3 проте в своїх показаннях свідок ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_2 за цією адресою не проживає з грудня 2015 року.
Відповідно до протоколу огляду магнітних носіїв інформації, на якому містяться результати проведення негласних слідчих дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_2 по абонентському номеру НОМЕР_1 , підозрюваний у телефонній розмові від 19 квітня 2016 року стверджував, що не проживає в м. Києві, а проживає в м. Донецьк.
У клопотанні також вказано, що 20, 27 травня 2017 року та 1 червня 2017 року в газеті Урядовий кур`єр було розміщено оголошення про виклик детективом НАБУ Корітка В.В. для допиту як підозрюваного у даному кримінальному провадженні на 24, 31 травня 2017 року, 6 червня 2017 року відповідно, однак останній на зазначені виклики до детектива не з`явився.
Постановою детектива від 12 червня 2017 року ОСОБА_2 було оголошено в розшук.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52015000000000016 від 24 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_2
18 липня 2017 року щодо ОСОБА_2 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, яке 21 липня 2018 року вручене захиснику ОСОБА_2 - адвокату Свєтлічному І.В., відповідно до вимог ст. 298-5 КПК України. Згідно з цим повідомленням ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Згідно з клопотанням, перераховані вище обставини, на думку прокурора, свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_2 повинен був знати про здійснення Національним антикорупційним бюро України відносно нього досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52015000000000016 від 24.12.2015, проте з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів переховується від органу досудового розслідування і суду.
З урахуванням цього, прокурор просив суд здійснювати спеціальне судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 .
Обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився за викликом суду у судові засідання призначені на 28 листопада 2019 року, 13, 27 січня 2020 року, 11 березня 2020 року, 23 квітня 2020 року, 13 травня 2020 року.
Його захисник Лисенко В.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, обґрунтовуючи свою позицію тим, що обвинувачений не оголошений у міжнародний чи міждержавний розшук.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники при вирішенні даного клопотання покладались на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього додатки, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Повноваження суду на здійснення спеціального судового провадження та порядок здійснення такого провадження стосовно обвинуваченого, який перебуває на тимчасово окупованій території України передбачено КПК України та ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Так, за змістом ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Згідно з абз. 1-3 ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження
Згідно з п. 20-1 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ухилення від явки на виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом.
Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
Наведені положення законодавства дають підстави для висновків про те, що розглядаючи клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 суд має перевірити чи підтверджуються наступні обставини:
-злочини, щодо яких здійснюється судове провадження зазначені у частині другій статті 297-1;
-обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території України;
-обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження;
-обвинувачений оголошений у розшук;
-обвинувачений ухилився від явки на виклик суду без поважної причини більш як два рази.
З урахуванням цього, судом було встановлено таке.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Оскільки злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, щодо якого здійснюється судове провадження, зазначений у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, судовий розгляд щодо цього злочину, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України не зазначений у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, проте він розслідувався в одному кримінальному провадженні із злочином, передбаченим ч. 5 ст. 191 КК України та виділення матеріалів щодо нього може негативно вплинути на повноту судового розгляду. За таких обставин, на переконання суду, судовий розгляд щодо цього злочину, також може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, що передбачено у ч. 2 ст. 297-1 КПК України.
З матеріалів, доданих до клопотання про здійснення спеціального судового провадження судом встановлено, що обвинувачений може перебувати на тимчасово окупованій території України.
Так, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1085 від 7 листопада 2014 року (із змінами) до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відноситься м. Донецьк.
Згідно з інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, 20 листопада 2015 року ОСОБА_2 виїхав з території України через пункт пропуску «Бугас» (Донецька область) та не повертався на підконтрольну Україні територію.
Також, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 та членам його родини належить на праві власності нерухоме майно в м. Донецьк, що може свідчити про місце перебування обвинуваченого.
Згідно з особовою карткою ОСОБА_2 в Державному агентстві резерву України, останнім місцем проживання він вказував адресу: АДРЕСА_3 проте в своїх показаннях свідок ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_2 за цією адресою не проживає з грудня 2015 року (т. 3 а.с. 40-45).
Відповідно до протоколу огляду магнітних носіїв інформації, на якому містяться результати проведення негласних слідчих дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_2 по абонентському номеру НОМЕР_1 , підозрюваний у телефонній розмові від 19 квітня 2016 року стверджував, що не проживає в м. Києві, а проживає в м. Донецьк.
На вимогу суду прокурором було надано додаткову інформацію щодо здійснюваних заходів із розшуку обвинуваченого ОСОБА_2 .
Зі змісту вказаної інформації судом встановлено, що НАБУ з метою проведення розшукових заходів ОСОБА_2 здійснює моніторинг відомостей щодо перетину державного кордону зазначеною особою, оновлює інформацію щодо отриманих ОСОБА_2 паспортів громадянина України для виїзду за кордон, постановлення на облік в якості внутрішньо переміщеної особи та проводить інші заходи, направлені на встановлення поточного місцезнаходження вказаної особи.
Крім того, на предмет встановлення можливого місцезнаходження ОСОБА_2 відпрацьовуються контакти останнього за попередніми місцями роботи та останніми відомими місцями проживання.
Згідно інформації із соціальних мереж, члени сім`ї ОСОБА_2 проживають в м. Донецьк.
За наявною у НАБУ інформацією, ОСОБА_2 востаннє перетинав державний кордон України 20 листопада 2015 року з напрямком перетину «Виїзд» через прикордонний пункт перетину Новотроїцьке (Бугас) та на теперішній час може знаходитися на непідконтрольній території України, зокрема, в м. Донецьк (т. 3 а.с. 246).
Таким чином, суд вважає, що вказана інформація є достатньою для висновків про те, що обвинувачений може перебувати на тимчасово окупованій території України.
Також, на переконання суду, стороною обвинувачення доведено, що обвинувачений ОСОБА_2 повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, а також те, що останній оголошений у розшук.
Зокрема, з матеріалів доданих до клопотання прокурора вбачається, що 14 квітня 2017 року ОСОБА_2 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у спосіб, передбачений КПК України, а саме, шляхом направлення засобами поштового зв`язку цінного листа за місцем реєстрації та останнім відомим місцем проживання підозрюваного, а також шляхом розміщення в газеті Урядовий кур`єр від 20 травня 2017 року оголошення з повідомленням підозрюваного ОСОБА_2 про можливість отримання вказаного повідомлення про підозру у вчиненні злочину в поштовому відділенні Укрпошти № 84511 (м. Бахмут) та № 03115 (м. Київ) (т. 3 а.с. 32).
20, 27 травня 2017 року та 1 червня 2017 року в газеті Урядовий кур`єр були розміщені оголошення про виклик детективом НАБУ підозрюваного ОСОБА_2 для допиту як підозрюваного у даному кримінальному провадженні на 24 травня 2017 року, 31 травня 2017 року, 6 червня 2017 року відповідно, однак останній на зазначені виклики до детектива не з`явився. (т. 3 а.с. 31-36).
Постановою детектива від 12 червня 2017 року ОСОБА_2 було оголошено в розшук та на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року, в межах кримінального провадження № 52015000000000016 від 24 грудня 2015 року, здійснювалося спеціальне досудове розслідування стосовно ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 9-21,37).
Про ухилення обвинуваченого від явки на виклик суду без поважної причини більш як два рази свідчить те, що ОСОБА_2 неодноразово викликався в підготовче судове засідання шляхом опублікування даних про судові засідання на сайті судової влади та шляхом направлення судових викликів за останнім відомим місцем проживання, проте обвинувачений не з`являвся в суд та про причини неявки суд не повідомляв.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи докази, наданні стороною обвинувачення, колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 повинен був знати про розпочате кримінальне провадження відносно нього, він тривалий час переховується від органу слідства та суду на тимчасово окупованій території з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває у розшуку, а тому наявні достатні підстави для здійснення щодо обвинуваченого спеціального судового провадження.
Керуючись положеннями ст. 84, ч. 5 ст. 139, ч. 3 ст. 323, 372, 376, п. 20-1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Задовольнити клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Малик О.І. про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 52015000000000016.
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52015000000000016 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_2 , а також інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак