Пошук

Документ № 90129313

  • Дата засідання: 30/06/2020
  • Дата винесення рішення: 30/06/2020
  • Справа №: 761/16104/18
  • Провадження №: 52017000000000434
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про відмову у відкритті апеляційного провадження
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Калугіна І.О.

Справа № 761/16104/18

Провадження №11-кп/991/33/20

УХВАЛА

30 червня 2020 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Калугіна І. О., перевіривши матеріали апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному 26 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000434, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 26 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000434, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про надання йому або його захиснику тимчасовий доступ до відомостей щодо вхідних та вихідних з`єднань з телефонних номерів оператора мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 ; НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_3 за період з 01 липня 2017 року по 26 квітня 2018 року включно, у тому числі дати, часу, тривалості кожного з`єднання, номерів, з якими вони відбулись, ретрансляційних антен та прив`язки до базових станцій (азимуту до них) та їх адреси, адреси місцеперебування абонентів зазначених мобільних номерів в момент кожного вхідного/вихідного телефонного з`єднання з урахуванням нульових дзвінків вказаного номеру телефону, вихідних/вхідних SMS і ММА - повідомлень інформацію про GPRS-трафік, а також отримання абонентом послуг, їх тривалості, маршрутів передавання, які знаходяться у володінні ПрAT « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з можливістю їх вилучення у паперовому та електронному варіанті.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2020 року постановлено відмовити у задоволенні вищезазначеного клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про надання тимчасового доступу до речей і документів.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування ухвали Вищого антикорупційного суду України від 01 червня 2020 року, оскільки вважає її неповною, необґрунтованою, незаконною та невмотивованою. Посилається на те, що судом не було вжито всіх процесуальних дій для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи у даному кримінальному провадженні, встановлення об`єктивних обставин по справі.

Мотиви суду

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Проте, як неодноразово наголошував Верховний Суд, стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади».

Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК України законодавча техніка, зокрема в п. 3 ст. 392 КПК України встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, в тому числі інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина 2 статті 392 КПК України визначає, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачені частиною першою цієї статті.

За положеннями п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судовим провадженням вважається кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.

Так, в провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 26 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000434, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

Як вбачається з апеляційної скарги обвинуваченим ОСОБА_1 оскаржується ухвала суду про відмову у задоволенні його клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів у межах зазначеного кримінального провадження, яка в свою чергу постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, тому у відкритті провадження слід відмовити.

Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду, яка не підлягає оскарженню згідно КПК України, суддя-доповідач враховує позицію Європейського суду з прав людини.

Так, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 08 січня 2008 року «Скорик ІНФОРМАЦІЯ_3 » зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Отже, відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням того судового рішення, що не підлягає оскарженню згідно КПК України, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 392, 399, 418, 419, 532 КПК України, суддя-доповідач

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному 26 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000434, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя І. О. Калугіна