Документ № 90201047

Справа № 991/2995/19

Провадження №1-і/991/4/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 липня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

заявника ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні №52019000000000533 щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Прилуки Чернігівської області, проживає в АДРЕСА_1,

розглянувши клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні 52016000000000436,

установив:

23 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту, який був накладений на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 12 квітня 2019 року в кримінальному провадженні №52016000000000436 на нерухоме майно (квартиру) за адресою: АДРЕСА_1, та автомобіль Hyundai Getz 2006 р.в. НОМЕР_1, які належать на праві власності ОСОБА_6 ..

Клопотання обґрунтовано тим, що 27 червня 2019 року постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було виділено матеріали стосовно ОСОБА_6 з кримінального провадження №52016000000000436 нове кримінальне провадження №52019000000000533, яке закрито ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2020 року, проте питання щодо зняття арешту з належного ОСОБА_6 майна вирішено не було. Зважаючи на те, що ОСОБА_6 не є учасником досудового розслідування 52016000000000436, а стосовно його дій суд вже вирішив питання, останній вважає, що наявні достатні підстави для скасування раніше накладеного арешту майна.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання та просили скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №52016000000000436.

Прокурор ОСОБА_5 вважав можливим розглянути клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000533, яке було виділене з провадження №52016000000000436 та, яке на сьогодні перебуває на стадії досудового розслідування.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до таких висновків.

Із ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року видно, що Національне антикорупційне бюро України здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000436 від 18 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, й за цією ухвалою слідчим суддею задоволено клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_9 та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді заборони відчуження: 1/2 частки нерухомого майна(квартири) за адресою АДРЕСА_1 та автомобіля Hyundai Getz 2006 року випуску, номер та серія знака НОМЕР_1, vin НОМЕР_2 .

Такий арешт на майно накладено, виходячи із наявності у ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні №52016000000000436 від 18 листопада 2016 року, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та у випадку доведеності його вини, суд міг призначити йому покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

За постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 27 червня 2019 року з кримінального провадження №52016000000000436 від 18 листопада 2016 року виділено в окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_6 у розтраті майна ПАТ «Банк «Столиця» за ч.5 ст.191 КК України.

24 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшли матеріали у кримінальному провадженні №52019000000000533 щодо ОСОБА_6, якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду такого кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..

Під час судового розгляду кримінального провадження №52019000000000533 прокурор відповідно до статті 338 КПК змінив обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_6, та подав до суду новий обвинувальний акт, погоджений заступником Генерального прокурора-керівником Спеціалізованої прокуратури ОСОБА_10 26 травня 2020 року, за яким ОСОБА_6 обвинувачується за ч.2 ст.367 КК України у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2020 року, яка набрала законної сили, було закрито кримінальне провадження №52019000000000533 від 27 червня 2019 року, в якому пред`явлено обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.367 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (тобто для забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, при розгляді клопотання про скасування арешту, суд має встановити відсутність підстав для його подальшого застосування у конкретному кримінальному провадженні, розгляд якого здійснюється судом. При цьому правомірність та обґрунтованість арешту майна визначається наявністю передбачених законом підстав, зв`язком з обставинами кримінального правопорушення та належним мотивуванням клопотання і ухвали про накладення арешту.

Судом встановлено, що клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна подано в кримінальному провадженні №52016000000000436 від 18 листопада 2016 року, тоді як судовий розгляд здійснювався у іншому кримінальному провадженні №52019000000000533 від 27 червня 2019 року, в якому арешт на майно ОСОБА_6 не накладався, висунуте йому обвинувачення не передбачало застосування конфіскації майна, тому суд, закриваючи таке кримінальне провадження №52019000000000533 ухвалою 04 червня 2020 року, не мав підстав скасовувати арешт майна, який був накладений в іншому кримінальному провадженні, в якому триває досудове розслідування, під час якого судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею, а не судом.

Відтак, розглядаючи клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту, суд не може перевірити чи відпала потреба в застосуванні цього заходу у кримінальному провадженні №52016000000000436 від 18 листопада 2016 року, тому підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна немає.

Керуючись ст.ст.170-174, 372, 376 КПК України, суд -

постановив:

В задоволенніклопотання ОСОБА_6 про скасуванняарешту майна у кримінальному провадженні 52016000000000436 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3