Документ № 90227406

Справа № 991/4972/20

Провадження1-кс/991/5123/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,

представника власника майна Гайдака О.В., Василюка А.П.

детектива Клімова Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Гайдака О.В. в інтересах ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Гайдака Олександра Володимировича, який діє в інтересах ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед», про скасування арешту майна. Адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05.04.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 на речі, вилучені в ході проведення обшуку 05.12.2017 в складських приміщеннях Київської митниці ДФС за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Бориспіль - 7, Міжнародний аеропорт Бориспіль.

1.1.Клопотання мотивоване тим, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки у 2018 році в рамках кримінального провадження № 42017000000001981 від 21.06.2017 року частина матеріалів виділялося до інших кримінальних проваджень, а відтак визначити чи дійсно в рамках вказаного кримінального провадження розслідується факт купівлі-продажу вибухотехнічних костюмів не є можливим. Також представник власника майна заявляє, що майно, на яке накладено арешт не має відношення до виконання договору № 749 від 15.12.2016, укладеного між ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» та ГУ НП у Луганській області. Крім того, в клопотанні зазначено, що арешт на майно було накладено більше року тому, і з урахуванням того, що за цей час жодних процесуальних дій за участю представників ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» у вказаному кримінальному провадженні здійснено не було, у подальшому обмеження прав власника майна відпала.

1.2. Заявник просить скасувати арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 05.12.2017 в складських приміщеннях Київської митниці ДФС, а саме: костюм EOD9 оливкового кольору - 2 комплекти; захисні рукавички, розмір 9 - 2 пари; система кондиціонування BCS-4 - 2 комплекти; сталевий захисний щиток «Visor Steel» - 2 комплекти; система комунікації HW-300 - 2 комплекти; телескопічним маніпулятором TM600 - 2 комплекти; захисний щиток EOD9 ВА Visor - 2 комплекти; захисний шолом EOD9А - 2 комплекти, та зобов`язати уповноважених працівників НАБУ повернути зазначене майно.

2.В судовому засіданні представники власника майна підтримав подане клопотання та просили його задовольнити. Представник Василюк А.П. уточнив, що скасування арешту обумовлюється відсутністю подальшої необхідності у цьому заході забезпечення, жодних процесуальних дій в цьому провадженні не проводиться, це майно має обмежений термін придатності, у зв`язку з чим його слід повернути. Крім того, один комплект костюму EOD9 призначався ГУ НП у Запорізькій області, а оскільки в ЄРДР немає таких фактів розслідування, арешт на нього піддягає скасуванню. Представник Гайдак О.В. підтримав висловлену позицію.

Детектив проти клопотання заперечував з посиланням на те, що майно, щодо якого ставиться питання про скасування арешту, є речовими доказами. Кримінальне провадження складається із більше ніж 200-та томів, на сьогоднішній день допитано більше 100 осіб та проводяться необхідні слідчі дії; костюми були об`єктами судово-товарознавчої та судово-економічної експертиз, на підставі яких визначено реальну вартість поставлених до ГУ НП костюмів та визначено суму збитків.

3.Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

3.1.Із матеріалів скарги вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 209КК України.

3.2.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.3.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3.4.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, …, інший власник або володілець майна, … які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування … за клопотанням підозрюваного, … захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, …якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.5.В даному судовому засіданні з урахуванням висловленої позиції представників ставиться питання про відсутність подальшої потреби у арешті майна. Таким чином, слідчий суддя має встановити наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування відповідно до тієї мети, яка була визначена в ухвалі, якою цей арешт накладений.

3.6.Згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.04.2019 у справі № 760/9981/19 задоволене клопотання детектива та накладений арешт на майно - речі вилучені у ході проведення обшуку 05.12.2017 в складських приміщеннях Київської митниці ДФС за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Бориспіль-7, Міжнародний аеропорт Бориспіль, а саме: костюм EOD9 оливкового кольору - 2 комплекти; захисні рукавички, розмір 9 - 2 пари; система кондиціонування BCS-4 - 2 комплекти; сталевий захисний щиток «Visor Steel» - 2 комплекти; система комунікації HW-300 - 2 комплекти; телескопічним маніпулятором TM600 - 2 комплекти; захисний щиток EOD9 ВА Visor - 2 комплекти; захисний шолом EOD9А - 2 комплекти, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017. За змістом вказаної ухвали метою арешту визначено збереження речових доказів.

3.7.В ч. 3 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Досліджуючи наявність у арештованого майна вказаних ознак, слідчий суддя встановила таке.

3.8.Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.04.2019 слідчий суддя визнав можливим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, враховуючи можливість забезпечення належного зберігання визначеного майна, яке є речовим доказом, оскільки згідно з постановою від 01.04.2019 вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42017000000001981 як таке, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

3.9.Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

3.10.Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

3.11.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, та за наявності подальшої необхідності такого арешту в цілях кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.

3.12.Слідчий суддя вважає за необхідне окремо відреагувати на аргумент представників, що досудове розслідування не охоплює поставку зазначених костюмів в ГУ НП у Запорізькій області, як на підставу повернення одного із двох костюмів Відповідно до Витягу з ЄРДР від 19.06.2020 (запис № 1) кримінальне провадження № 42017000000001981 здійснюється щодо організації закупівель упродовж 2016-2017 років товарів за бюджетні кошти для потреб вибухотехнісних підрозділів територіальних управлінь Національної поліції України, без конкретизації самих територіальних управлінь. Отже, слідчий суддя не знаходить підстав для відокремлення одного костюму від іншого майна, щодо якого ставиться питання про скасування арешту, оскільки він також має стосунок до цього кримінального провадження.

3.13.Слідчий суддя також зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому. Представниками власника майна необґрунтовано чому саме відпала потреба застосування цього заходу. Факт, що минув понад рік не може бути підставою для скасування арешту майна накладеного з метою збереження речових доказів в кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому триває.

3.10. З урахуванням зазначеного, особа, яка подала клопотання не довела того, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту.

4. За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності умови, визначеної статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про яку зазначає заявник.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1. У задоволенні клопотання Гайдака Олександра Володимировича, який діє в інтересах ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед», про скасування арешту майна відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ували оголошений 03.07.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко