- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Захисник/адвокат : Тимошенка А.С.
- Прокурор : Кравченко М.М.
Справа № 991/4947/20
Провадження1-кс/991/5098/20
У Х В А Л А
іменем України
02 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.,
за участю секретаря Будкової В.О.,
захисника Тимошенка А. С.,
прокурора Кравченка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Андрія Сергійовича на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 52018000000000810,
В С Т А Н О В И Л А :
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду подана скарга адвоката Тимошенка А. С. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52018000000000810, яка полягає у нерозгляді його клопотання від 11.06.2020 про закриття кримінального провадження.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 11.06.2020 адвокат Тимошенко А. С. направив засобами поштового зв`язку до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 2984 КПК України у зв`язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення. Захисник зазначає, що станом на дату подання скарги його клопотання розглянуте не було, відповіді про результати розгляду клопотання не отримано. У зв`язку з цим робить висновок про порушення прокурором порядку, встановленого ст. 220 КПК України, що стало підставою для звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора. Просить у скарзі зобов`язати старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52018000000000810, розглянути клопотання від 11.06.2020 у порядку, визначеному ст. 220, 221 КПК України, та закрити вказане кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В судовому засіданні захисник підтримав заявлену скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що 17.03.2020 прокурором у цьому кримінальному провадженні було надано детективу НАБУ доручення про виконання процесуальних дій, передбачених ст. 290 КПК України, а вирішення клопотань в порядку ст. 220 КПК України на цій стадії кримінального провадження законом не передбачено.
Заслухавши доводи учасників провадження та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кодексом строк. Зокрема, статтею 220 КПК України встановлений порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК України). Згідно із приписами ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Оскільки ст. 220 КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок розглянути подане учасником кримінального провадження клопотання, слідчий суддя уповноважений дослідити обставини щодо виконання цього обов`язку.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.07.2020 вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000810 від 21.08.2018 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Адвокат Тимошенко А. С. 11.06.2020 направив на адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання, в якому просив кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Листом від 20.06.2020 № 16/1/2-19043-18 прокурор Кравець В. повідомив, що вказані у клопотанні відомості будуть враховані під час дослідження обставин провадження. Разом з тим зазначив, що у цьому кримінальному провадженні 17.03.2020 прокурором було надано детективу НАБУ доручення про виконання процесуальних дій, передбачених ст. 290 КПК України, про що адвоката було повідомлено. У листі прокурор робить висновок, що вирішення клопотань у порядку ст. 220 КПК України на цій стадії кримінального провадження законом не передбачено.
Виходячи із позицій учасників, прокурор відповів на заявлене захистом клопотання листом у зв`язку з тим, що розгляд клопотання, поданого в порядку ст. 220 КПК України, не передбачений на стадії відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України. Отже, для вирішення питання, чи допустив прокурор бездіяльність при здійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кодексом строк, слідчий суддя має дослідити порядок розгляду клопотань на стадії відкриття матеріалів кримінального провадження.
Період досудового розслідування у Кримінальному процесуальному кодексі України визначений двома моментами - початком і кінцем. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Отже, закінчення досудового розслідування закон пов`язує з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчинення комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акта або відповідного клопотання.
Разом з тим, у ст. 290 КПК України йдеться про завершення досудового розслідування. Так, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Як вбачається із цієї норми, момент завершення досудового розслідування залежить від рішення прокурора, коли на його думку, наявні достатні докази для складання обвинувального акту або клопотання про застосування примусових заходів. Одночасно ч. 4 ст. 110 КПК України закріплює, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Стаття 290 КПК України прямо не передбачає можливості заявлення клопотань після відкриття матеріалів кримінального провадження. Разом з тим, ст. 220 КПК України містить загальну норму про те, що клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Співвідношення ст. 220 і 290 КПК України жодним чином не виключає можливості заявлення таких клопотань та необхідності їх розгляду після відкриття матеріалів кримінального провадження.
Водночас наявність у сторони захисту права заявляти клопотання протягом всього досудового розслідування до його закінчення витікає із самої назви статті 220 КПК України: «Розгляд клопотань під час досудового розслідування». Це, на відміну від назви статті 221 КПК України, яка обмежує свою дію моментом завершення досудового розслідування, адже сама назва статті звучить як «Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення». До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив`язані» до закінчення, а не завершення досудового розслідування, а також те, що не кожна процесуальна дія є слідчою, до яких застосовуються відповідні обмеження.
Сам порядок обчислення строків досудового розслідування та їх закінчення регламентований ст. 219 КПК України, і не має точок дотику із завершенням досудового розслідування, що має об`єктивізацію через ст. 290 КПК України. У відповідності до ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Однак наявні загальні приписи щодо права сторони захисту на звернення з клопотаннями під час досудового розслідування (п. 12 ч. 3 ст. 42, ст. 220 КПК України) текстуально не присікається початком відкриття матеріалів досудового розслідування. Так як обвинувальний акт до суду ще не направлений, то немає підстав стверджувати, що досудове розслідування закінчено, хоча з відкриттям матеріалів у порядку ст. 290 КПК України воно завершується.
З аналізу вказаних норм вбачається, що неможливість розгляду клопотань в порядку ст. 220 КПК України, кодекс пов`язує виключно із закінченням досудового розслідування, яке визначається, зокрема, днем звернення до суду з обвинувальним актом, а не з відкриттям матеріалів іншій стороні. Частина ж третя ст. 219 КПК України виключає період ознайомлення з матеріалами із перебігу строків досудового розслідування, однак в ній не йдеться про закінчення досудового розслідування.
За таких умов слідчий суддя відхиляє зазначені вище доводи прокурора, оскільки вони не ґрунтуються на приписах КПК України.
Статтею 220 КПК України встановлений процесуальний порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. При чому встановлений у ч. 2 ст. 220 КПК України порядок передбачає два способи реагування за наслідками розгляду заявлених клопотань:
1) повідомлення особи, яка заявила клопотання, про результати розгляду;
2) вмотивована постанова про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання. Копія постанови вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Оскільки ст. 220 КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок розглянути подане учасником кримінального провадження клопотання, слідчий суддя для встановлення факту бездіяльності уповноважений дослідити обставини виконання цього обов`язку у передбачений триденний строк. Разом з тим, бездіяльність детектива може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання сторони захисту, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним процесуальним реагуванням на нього.
За приписами ч. 1 ст. 36 КПК прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. В свою чергу, стаття 220 КПУ України наділяє прокурора повноваженнями як задовольнити клопотання сторони захисту, так і відмовити (повністю або частково) з винесенням постанови, в якій мають бути викладені мотиви такої відмови.
Як встановлено слідчим суддею, захисник ОСОБА_1 адвокат Тимошенко А. С. направив прокурору клопотання від 11.06.2020 засобами поштового зв`язку, яке згідно із відомостями трекінгу Укрпошти (відстеження поштового відправлення з трек номером 0100171079475) вручене адресату 12.06.2020. Отже, встановлений ст. 220 КПК України обов`язок розглянути клопотання у строк не більше трьох днів закінчився 15.06.2020. Однак з наданої копії листа за результатами розгляду клопотання адвоката вбачається, що така відповідь датована 20.06.2020.
Разом з тим, з огляду на приписи ч. 2 ст. 220 КПК України у разі повної або часткової відмови в задоволенні клопотання прокурор зобов`язаний був винести вмотивовану постанову. Так, у відповідності до приписів ст. 110 КПК України процесуальні рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови, яка за змістом та послідовністю викладу повинна відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК і письмово (друковано) викладатись на офіційному бланку. Підписується постанова тим слідчим або прокурором, який її прийняв. Однак матеріали скарги не містять такого належного процесуального рішення прокурора за результатами розгляду клопотання сторони захисту від 11.06.2020.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що прокурором не виконаний обов`язок щодо належного правового реагування на подане клопотання в разі відмови у його задоволенні з винесенням постанови, в якій мають бути викладені мотиви такої відмови, як це встановлено ч. 2 ст. 220 КПК України. А тому вимоги скарги щодо зобов`язання прокурора розглянути клопотання у порядку, визначеному ст. 220 КПК України є обґрунтованим.
Що стосується вимоги про зобов`язання прокурора закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, то воно є безпідставними, оскільки встановлення підстав для закриття кримінального провадження щодо підозрюваного є повноваженнями прокурора (абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК України) і за змістом ст. 36, 220, 284 КПК України слідчий суддя не уповноважений надавати йому вказівки, яке рішення прийняти. В разі подання скарги на бездіяльність прокурора щодо виконання обов`язку, визначеного ст. 220 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише чи виконаний ним обов`язок щодо розгляду клопотання і чи в належній процесуальній формі здійснене реагування.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи, що в установлений ст. 220 КПК України строк прокурор не відреагував в належній процесуальній формі (постановою) на заявлене захистом клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що має місце бездіяльність. Тому скарга підлягає задоволенню шляхом зобов`язання прокурора, уповноваженого на здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 52018000000000810 від 21.08.2018 розглянути клопотання сторони захисту від 11.06.2020 в порядку, передбаченому ст.220 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 36, 110, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1.Скаргу захисника Тимошенка Андрія Сергійовича на бездіяльність прокурора задовольнити частково.
2.Зобов`язати прокурора, уповноваженого на здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 52018000000000810, розглянути клопотання сторони захисту від 11.06.2020 у порядку, визначеному ст. 220 КПК України.
3.В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 06.07.2020.
Слідчий суддя В.В. Михайленко