Документ № 90279717

Справа № 991/5355/20

Провадження1-кс/991/5513/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., прокурора Андронової А.В., підозрюваної ОСОБА_1 , адвоката Моісєєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Андронової А.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 у межах кримінального провадження № 12014100000000365 від 18.02.2014, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

установив:

30 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить продовжити ОСОБА_1 на два місяці строк дії обов`язків, покладених на неї при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2020 у справі № 991/3596/20.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000365 18.02.2014 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , яка в період з 04.03.2010 до 11.04.2013 обіймала посаду генерального директора ТОВ «Укрпрофмед», відповідно до результатів застосування процедури закупівлі у одного учасника, уклала з ДП «Укрмедпроектбуд» договори № 2012/3 від 14.08.2012 та № 2012/5 від 29.12.2012, а також низку додаткових угод, якими внесені зміни та доповнення до договору № 2012/3 від 14.08.2012.

Відповідно до умов вищезазначених договорів ДП «Укрмедпроектбуд» є замовником, а ТОВ «Укрпрофмед» - генпідрядником, будівництва лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит» (завдання № 12 Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу) в тому числі встановлення інженерного та технічного обладнання.

11 квітня 2013 на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Укрпрофмед» № 43 від 09.04.2013, згідно з наказом № 27-к від 11.04.2013, ОСОБА_2 призначено на посаду Генерального директора ТОВ «Укрпрофмед».

Наказом Голови Національного агентства з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів від 18.04.2013 № 41, ОСОБА_1 з 28.05.2013 призначена на посаду директора ДП «Укрмедпроектбуд».

Як стверджує прокурор, умови договорів № 2012/3 від 14.08.2012, № 2012/5 від 29.12.2012, а так само додаткові угоди, якими внесені зміни та доповнення, створили умови та дали можливість ОСОБА_2 вчинити пособництво у зловживанні службовим становищем ОСОБА_1 , що спричинило тяжкі наслідки, а так само реалізувати дії щодо службового підроблення та здійснити приховування вчинених кримінальних правопорушень.

Зокрема, у період часу з 18.04.2013 до 03.06.2013 більш точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, достовірно знаючи про відсутність частини інженерного та технічного обладнання, передбаченого договорами № 2012/3 та № 2012/5, бажаючи забезпечити одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, усвідомлюючи можливість використання повноважень директора ДП «Укрмедпроектбуд» в супереч інтересам служби, у ОСОБА_1 виник корисливий мотив та сформувався злочинний умисел, спрямований на вчинення зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. При цьому усвідомлюючи складність самостійного вчинення злочину та необхідність його подальшого приховування, ОСОБА_1 вступила в злочинну змову із Генеральним директором ТОВ «Укрпрофмед» ОСОБА_2 та директором ТОВ «Євроінвестстрой» ОСОБА_3 , з якими разом розробила план, спрямований на спільне вчинення за попередньою змовою групою осіб зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, 03.06.2013, 27.11.2013, 09.12.2013 ОСОБА_1 реалізуючи спільний із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправний умисел та існуючі злочинні домовленості, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Укрпрофмед» та пов`язаних із ним контрагентів, використала своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а саме - внесла до видаткових накладних УП-0000641 від 03.06.2013, УП-0001523 від 27.11.2013, УП-0001531 від 27.11.2013, УП-0001551 від 09.12.2013, УП-0001552 від 09.12.2013 завідомо неправдиві відомості про наявність та прийняття від генерального підрядника ТОВ «Укрпрофмед» технічного та інженерного обладнання, яке в дійсності було відсутнє і до ДП «Укрмедпроектбуд» не передавалося, а також видала вказані накладні заступнику директора з фінансових питань - головному бухгалтеру ДП «Укрмедпроектбуд» ОСОБА_4 .

В подальшому, ОСОБА_1 підписала та засвідчила печаткою ДП «Укрмедпроектбуд» документи, які підтверджують передання на відповідальне зберігання від ДП «Укрмедпроектбуд» до ТОВ «Укрпрофмед» технічного та інженерного обладнання, а саме: акти приймання-передачі інженерного обладнання № 1/обл. від 03.06.2013, № 5-зм від 27.11.2013, № 6-зм від 27.11.2013, № 7-зм від 09.12.2013, № 8-зм від 09.12.2013.

У свою чергу Генеральний директор ТОВ «Укрпрофмед» ОСОБА_2 підписав та засвідчив печаткою ТОВ «Укрпрофмед» документи, які підтверджують передання на відповідальне зберігання від ТОВ «Укрпрофмед» до ТОВ «Євроінвестстрой» цього ж технічного та інженерного обладнання, а саме: договір відповідального зберігання № ЄІС 0306/13 від 03.06.2013, акти приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна № 1 від 03.06.2013, № 2 від 27.11.2013, № 3 від 27.11.2013, № 4 від 09.12.2013, акт № 5 від 09.12.2013.

Також прокурор зазначає, що продовжуючи вчиняти дії щодо приховування факту зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, 01.12.2015 (більш точного часту та місця органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 видала наказ № 10-АГД про проведення річної інвентаризації та організувала проведення формальної інвентаризації виключно на підставі бухгалтерських документів без встановлення фактичної наявності обладнання, що створило хибне уявлення про фактичну наявність інженерного обладнання. Яке в дійсності було відсутнє та до ДП «Укрмедпроектбуд» не передавлося.

Згідно з довідкою від 11.03.2019 спеціаліста Державної аудиторської служби України, складеної за результатами перевірки використання бюджетних коштів службовими особами ДП «Укрмедпроектбуд» та ТОВ «Укрпрофмед» під час будівництва СЛДК НДСЛ «Охматдит», ТОВ «Укрпрофмед» за умовами договорів № 2012/3 від 14.08.2012, № 2012/5 від 29.12.2012, № 2013/3 від 23.07.2013, на порушення вимог ст. 193 ГК України фактично не поставило обладнання та на порушення вимог ст. 949 ЦК України не може його повернути з відповідального зберігання до ДП «Укрмедпроектбуд» через те, що таке обладнання ніколи не передавалося, чим завдано державному бюджету в особі ДП «Укрмедпроектбуд» матеріальної шкоди (збитків) на суму 32 890 568,43 грн.

Відповідно до висновку експертизи від 25.06.2019 документально підтверджено висновки довідки в частині завдання державному бюджету в особі ДП «Укрмедпроектбуд» матеріальної шкоди (збитків).

Прокурор зазначає, що внаслідок вчинення умисних дій ОСОБА_1 , які виразилися у зловживанні службовим становищем, шляхом видання завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, а також видання завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до них завідомо неправдивих відомостей, остання підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

05 травня 2020 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Прокурор вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2020 стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку обов`язків, покладених на підозрювану при обранні запобіжного заходу, прокурор зазначає, що заявлені стороною обвинувачення ризики, під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не зменшилися та органом досудового розслідування ще не здійснено всі заплановані слідчі та процесуальні дії.

Прокурор стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Разом з цим, досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії ухвали, якою на ОСОБА_1 покладено обов`язки, оскільки кримінальне провадження є особливо складним та вимагає проведення ряду слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження його обставин.

Так, у кримінальному провадженні необхідно: допитати свідків, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , повторно допитати ОСОБА_4 , провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконання вимог ст. 290 КПК України, складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Не продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 не зможе забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор Андронова А.В. у судовому засіданні клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила задовольнити.

Захисник Моісєєва А.А., з думкою якої погодилася підозрювана ОСОБА_1 , проти задоволення клопотання заперечували. Вважають, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, є необґрунтованою. Ризики, на існування яких посилається прокурор у клопотанні є припущеннями та не підтверджені жодними доказами. Обов`язки, покладені на підозрювану, заважають їй в роботі та особистому житті.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000365 від 18.02.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 210, ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

05 травня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, а також у службовому підробленні, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2020 до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 315300 грн. Покладено на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно обставин вчинення цього кримінального провадження, утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 щодо обставин кримінального провадження № 12014100000000365 від 18.02.2014; здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Враховуючи наявні матеріали клопотання слідчий суддя погоджується з висновком органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються, та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра», що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості. Доказів на спростування доводів прокурора про наявність обґрунтованої підозри, стороною захисту не надано.

Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

За результатом дослідження матеріалів справи, слідчий суддя вважає, що не може бути повністю виключеним ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у разі не продовження строку, покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків, на який посилається прокурор у клопотанні.

При цьому, окрім врахування тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує, що підозрювана має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, має зв`язки з громадянами України, які проживають за кордоном, тому має об`єктивну та реальну можливість ухилятися від кримінальної відповідальності, та в такий спосіб переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 не може переховуватися від слідства, оскільки вона постійно проживає на території України, на її утриманні перебувають двоє літніх батьків, а також наявність вагітної доньки, оскільки зазначені обставини не можуть бути тими стримуючими факторами, які б повністю виключили можливість існування цього ризику.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора про наявність ризику незаконного впливу на свідків, експерта та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, оскільки, під час досудового розслідування показання свідків не були отримані та не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Cлідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що не будучи обмеженою у вільному спілкуванні зі свідками, серед яких є колишні та діючі працівниками підприємств, на яких ОСОБА_1 обіймала посади Генерального директора та директора, які були підлеглими їй та фактично виконували її доручення та вказівки, ОСОБА_1 може використати авторитет своїх колишніх посади з метою тиску на цих свідків, задля зміни, перекручення наданих ними показань чи відмови від раніше наданих свідчень.

Крім того, не будучи обмеженою у спілкуванні із іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 може узгодити позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з цим, слідчий суддя враховує необхідність в органу досудового розслідування у проведенні слідчих (розшукових) дій, зокрема, допиті свідків, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню та повторному допиті вже допитаних свідків.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_1 обов`язку утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно обставин цього кримінального провадження, утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 щодо обставин кримінального провадження № 12014100000000365 від 18.02.2014.

Ризик того, що ОСОБА_1 може знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення на даний час мінімальний, оскільки у клопотанні не наведено конкретних фактів та обставин можливості його існування, а тому з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, слідчий суддя дійшов висновку, що заявлений стороною обвинувачення ризик наразі зменшився та не знайшов підтвердження свого існування під час розгляду клопотання.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи підозрюваної, дійшов висновку, що заявлені стороною обвинувачення ризики продовжують існувати та не зменшилися, що є підставою для продовження строку дії покладених на підозрювану обов`язків.

Обставини щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , наявність на її утриманні літніх батьків, які належать до категорії внутрішньо переміщених осіб, а також позитивні характеристики, надані стороною захисту на підтвердження обставин, що зменшують ризики, були предметом оцінки слідчого судді та враховані під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладенні обов`язків. Нові докази, які не були враховані слідчим суддею, стороною захисту не надані.

Доказів, які б підтверджували, що покладені на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді обов`язки, строк дії яких просить продовжити прокурор, заважають виконанню її трудових обов`язків, порушуютьінші її права та інтереси чи обмежують їх, стороною захисту не надано.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та виправдовує подальше його застосування.

У судовому засіданні прокурор зазначила, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 30.06.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000365 до трьох місяців, тобто до 05.08.2020.

Тому наявні підстави для продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, до 05.08.2020.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 194, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 05.08.2020, а саме:

- прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно обставин цього кримінального провадження, утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 щодо обставин кримінального провадження № 12014100000000365 від 18.02.2014;

- здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12014100000000365 від 18.02.2014.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан