- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорна В.В.
- Суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С., Павлишин О.Ф.
- Секретар : Гецко І.В.
- Прокурор : Козачина С.С.
справа № 991/4794/20
провадження №11-сс/991/568/20
слідчий суддя: Широка К.Ю.
доповідач: Чорна В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Чорної В.В.,
суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,
при секретарі судового засідання Гецко І.В.,
за участі:
особи, якою подано апеляційну скаргу - захисника Ярового А.Р.,
прокурора Козачини С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ярового Анатолія Ростиславовича - захисника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України у кримінальному провадженні № 52020000000000184 від 12.03.2020 р. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020 р. про обрання запобіжного заходу, -
ВСТАНОВИЛА:
1. Короткий зміст оскаржуваного рішення, апеляційної скарги та заперечень.
До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яка ухвалою від 01.07.2020 р. призначена до апеляційного розгляду (т. 3 а.с. 68).
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді клопотання старшого детектива - заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Рокуня Сергія Васильовича, погоджене з начальником шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачиною Сергієм Сергійовичем у кримінальному провадженні № 52020000000000184 від 12.03.2020 р. задоволено, та обрано відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник Яровий А.Р. просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення. Посилається на те, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування порушено порядок вручення письмового повідомлення про підозру, встановленого щодо особи, яка постійно проживає за кордоном. При цьому, наголошує на порушенні слідчим суддею права на захист ОСОБА_1 через залучення до розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу адвоката з системи безоплатної правової допомоги, не зважаючи на наявність у нього захисника за договором, який не був повідомлений слідчим суддею про розгляд даного клопотання. Крім того, вказує на безпідставність висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки надані стороною обвинувачення докази не можуть переконати стороннього спостерігача в причетності його підзахисного до будь-яких злочинних подій. Крім того, посилається на відсутність інформації з бази даних Інтерполу про перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку, а також звернення сторони обвинувачення з клопотанням про обрання запобіжного заходу у зупиненому за розшуком особи кримінальному провадженні. Також, заперечує висновки слідчого судді щодо наявності ризику переховування його підзахисного від слідства та суду, оскільки на протязі останніх двох років він на законних підставах («грін карти») постійно проживає у Сполучених Штатах Америки. Зазначені обставини, як зазначає захисник, були доведені до відома детектива дружиною ОСОБА_1 під час її допиту в НАБУ.
В доповненні до апеляційної скарги захисник зазначив про відсутність даних щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000184 від 12.03.2020 р., оскільки заступником Генерального прокурора строки досудового розслідування продовжено лише у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру.
Прокурором у кримінальному провадженні Козачиною С.С. подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування своєї позиції прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного у даному провадженні у відповідності до вимог ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України. Зокрема, на момент повідомлення про підозру ОСОБА_1 сторона обвинувачення мала лише інформацію про перетин останнім 07.08.2017 року державного кордону у напрямку Федеративної Республіки Німеччина, та не володіла даними про його подальші переміщення. Враховуючи також відсутність за місцем проживання останнього членів його сім`ї , не існувало жодних альтернативних варіантів для реалізації даної процесуальної дії, окрім як її проведення в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 135 КПК України, шляхом вручення представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем його реєстрації. Крім того, як вказує прокурор, інформація про перебування підозрюваного у Сполучених Штатах Америки систематично перевірялась, в тому числі, шляхом спрямування запиту до компетентних органів США про міжнародну правову допомогу, але на даний момент є не підтвердженою. Також, на зазначену захисником в апеляційній скарзі адресу органом досудового розслідування було надіслано лист з повідомленням про виклик ОСОБА_1 для дачі показань у кримінальному провадженні, однак у визначену детективом дату останній не прибув та не повідомив про причини своєї неявки.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні захисник Яровий А.Р. підтримав подану ним апеляційну скаргу з доповненнями до неї, та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній обставини.
Прокурор Козачина С.С. заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на обставини, зазначені у запереченнях. Крім того, прокурор зазначив, що жодних даних про місце перебування ОСОБА_1 його дружина під час допиту не повідомила, копії «грін карти» підозрюваного стороною захисту до матеріалів провадження також не надано. Прокурор також зазначив, що клопотання про обрання запобіжного заходу було подано в межах строку досудового розслідування, наголосивши на тому, що матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 були виділені в окреме провадження за 10 діб до закінчення строку досудового розслідування, а з 12 березня по 12 червня 2020 року, тобто з моменту виділення цих матеріалів до моменту звернення із зазначеним клопотанням до слідчого судді, провадження у справі було зупинено. Стосовно залучення для розгляду клопотання захисника через систему безоплатної правової допомоги, зазначив, що орган досудового розслідування не був повідомлений ні адвокатом Яровим А.Р., ні будь-яким іншим адвокатом про укладення договору з підозрюваним ОСОБА_1 та здійснення його захисту за договором, а отже, порушення права на захист останнього - відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
У зв`язку з тим, що слідчим суддею клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 розглянуто за правилами ч. 6 ст. 193 КПК України як щодо особи, оголошеної у міжнародний розшук, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу захисника Ярового А.Р. за відсутності підозрюваного.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
3.1 Короткий зміст та мотиви клопотання про обрання запобіжного заходу.
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ Рокуня С.В. від 12.06.2020 р., погоджене прокурором САП Козачиною С.С., про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З матеріалів клопотання вбачається, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000184, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 12.03.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , отримавши фактичну можливість після зарахування 23.02.2016 року та 25.02.2016 року згідно з рішенням ЄСПЛ у справі № 63403/13 за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» до України через зловживання службовими особами Міністерства юстиції України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суд з прав людини своїм службовим становищем грошових коштів на загальну суму 54 179 613,4 грн. розпоряджатися ними, організував заволодіння за протиправною схемою грошовими коштами з державного бюджету України у вказаному розмірі, що призвело до заподіяння державі збитків, які в шістсот і більше разів перевищують розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на момент вчинення злочину, що згідно з приміткою до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
Крім того, ОСОБА_1 інкримінується те, що він, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , після отримання фактичної можливості розпоряджатися перерахованими ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.10.2015 р. грошовими коштами на загальну суму 54 179 613, 4 грн., з метою маскування і приховування джерела їх походження, вчинив фінансові операції шляхом подальшого перерахування цих коштів на банківський рахунок ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», а з рахунку останнього - на банківські рахунки ТОВ «Пасифік Сін» та ТОВ «Стандарт Опторг», чим легалізував отримані ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» згідно рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 р. грошові кошти в розмірі 54 179 613, 4 грн., який згідно з п. 3 примітки до ст. 209КК України у вісімнадцять тисяч перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
22 січня 2020 року детективом НАБУ Рокунем С.В. за погодженням з прокурором САП Козачиною С.С. складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та у вчиненні фінансових операцій чи правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем реєстрації та відомим останнім місцем мешкання, повідомлення про підозру вручено представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем його реєстрації по АДРЕСА_1 .
26.02.2020 р. детективом НАБУ Рокунем С.В. винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, яку скеровано для виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.
В обґрунтування необхідності обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив у клопотанні зазначив про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконного впливу на свідків, та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
3.2 Мотиви слідчого судді.
Приймаючи рішення про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя надав оцінку наявності у ОСОБА_1 статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні та підстав його оголошення у міжнародний розшук, обґрунтованості підозри та існуванню ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також іншим обставинам, які враховуються в порядку ст. 178 КПК України.
Так, з огляду на те, що на момент повідомлення про підозру місцезнаходження ОСОБА_1 органу досудового розслідування відоме не було, слідчий суддя дійшов висновку про належне повідомлення останнього про підозру в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 135 КПК України, шляхом вручення повідомлення про підозру представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації останнього.
Крім того, слідчий суддя визнав доведеним стороною обвинувачення факт оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук, зважаючи на наявність відповідної постанови та її подальше скерування разом з належними матеріалами до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні через Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.
За результатами дослідження наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя переконався в тому, що стороною обвинувачення надані достатні докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
В обґрунтування такого висновку, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_1 дійсно міг здійснювати фактичне управління ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», був знайомий з іншими особами, дії яких розслідуються, та щонайменше був причетним до проведення господарських операцій та до розпорядження грошовими коштами, які були перераховані на банківський рахунок товариства, міг здійснювати вплив на його посадових осіб, яких він міг наймати як фіктивних. Крім того, слідчий суддя вказав на встановлення можливої участі ОСОБА_1 в обговоренні питань з приводу відступлення права вимоги та у подальших діях з купівлі цінних паперів за отримані ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошові кошти.
За результатами розгляду клопотання були визнані підтвердженими доводи сторони обвинувачення щодо існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що останній з 2017 року перебуває за кордоном та з цього часу не повертався на територію України, не бере участі у процесуальних діях, систематично не з`являється на виклики та не повідомляє про своє місцезнаходження.
Разом з цим, слідчий суддя за результатом дослідження наданих стороною обвинувачення доказів визнав не підтвердженими інші ризики, які зазначені у клопотанні детектива, а саме: ризик знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи встановлення одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та підстав застосування запобіжного заходу, визначених частиною другою цієї статті, з метою належного здійснення кримінального провадження та можливого відшукання підозрюваного ОСОБА_1 через канали міжнародного розшуку, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання на даній стадії провадження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
4. Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Захисник в апеляційній скарзі оскаржує висновки слідчого судді щодо набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні; щодо підстав його знаходження у міжнародному розшуку; щодо обґрунтованості підозри; щодо наявності ризиків; а також зазначив інші порушення, які на його думку могли вплинути на законність оскаржуваного рішення.
4.1 Щодо набуття статусу підозрюваного.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, якими визначено порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні, особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З матеріалів клопотання вбачається, що стороною обвинувачення вживались заходи для виклику ОСОБА_1 з метою проведення з ним процесуальних дій у даному кримінальному провадженні визначеними ст. 135 КПК України засобами зв`язку. Проте, останній на виклики не прибув та не повідомив орган досудового розслідування про причини своєї неявки.
Крім того, органом досудового розслідування встановлено відсутність ОСОБА_1 та членів його родини за місцем його реєстрації та останнім відомим місцем проживання - в кв . АДРЕСА_1 .
За таких обставин, повідомлення про підозру було вручено представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації та останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 , а саме, майстру технічної дільниці ЖЕД «Хрещатик» ОСОБА_8 , про що складено відповідний протокол від 22.01.2020 р. (т. 2 а.с. 185-186).
Зазначені докази свідчать про належне виконання органом досудового розслідування вимог ст. ст. 278, 135 КПК України при врученні письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , та набуття останнім статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Доводи захисника про те, що повідомлення про підозру мало бути вручено ОСОБА_1 за правилами ч. 7 ст. 135 КПК України колегія суддів оцінює критично, оскільки в матеріалах провадження відсутні належні документальні підтвердження того, що ОСОБА_1 легально проживає за межами України, зокрема, у Сполучених Штатах Америки.
4.2 Щодо міжнародного розшуку підозрюваного.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено в розшук, чинний КПК України не визначає, однак регламентує, що про оголошення розшуку органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).
З наведеного слідує, що винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваної особи в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань є доказами оголошення міжнародного розшуку в розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Матеріалами клопотання підтверджено, що ОСОБА_1 07.08.2017 року перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Бориспіль-D» в напрямку Федеративної Республіки Німеччина та дотеперішнього часу на територію України не повертався.
Постановою детектива НАБУ від 26.02.2020 р. оголошено його міжнародний розшук.
Зазначена постанова скерована для виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (т. 2 а.с. 194).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наданими до клопотання доказами органом досудового розслідування доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук.
Доводи сторони захисту про те, що офіційним підтвердженням оголошення особи в міжнародний розшук є виключно офіційна інформація з бази даних Інтерполу колегія суддів не приймає, оскільки такі вимоги не передбачено діючим кримінальним процесуальним законодавством.
4.3 Обґрунтованість підозри.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
У зв`язку з тим, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не надано оцінку поняттю «обґрунтована підозра» та не визначено єдиних критеріїв підходу до визначення її наявності у кримінальному провадженні, в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ, є джерелом права.
Так, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення.
Крім того, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі.
Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали та журналу судового засідання, на підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, перелік яких міститься у клопотанні детектива НАБУ.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_1 до злочинної схеми із заволодіння через ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» державними коштами в особливо великих розмірах та вчиненні з ними фінансових операцій з метою легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Колегія суддів погоджується із фактичними обставинами, встановленими слідчим суддею, та висновком щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
При цьому, на даному етапі провадження не встановлено обставин, які б переконали суд у відсутності підстав для продовження проведення розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , а встановлені в ухвалі слідчого судді обставини з посиланням на матеріали клопотання об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що надані стороною обвинувачення докази не можуть переконати стороннього спостерігача в причетності його підзахисного до будь-яких злочинних подій колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються наведеними вище обставинами.
4.4 Наявність ризиків.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо відсутності встановленого слідчим суддею ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також встановити недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Співставляючи доводи клопотання детектива з обґрунтуванням, наведеним в оскаржуваній ухвалі, на предмет наявності ризику переховування підозрюваного від слідства, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про його наявність, з огляду на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину і оголошений у міжнародний розшук, на даний час його місце перебування невідоме, він не бере участі у процесуальних діях, систематично не з`являється на виклики, та не повідомляє орган досудового розслідування про своє місцезнаходження.
Слідчим суддею при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу також обґрунтовано враховано, що в розумінні КК України інкриміновані йому злочини є особливо тяжкими. Враховуючи, що корупційні злочини мають високий рівень суспільної небезпеки, а в даному випадку злочин стосується можливого заволодіння грошовими коштами з державного бюджету України в особливо великих розмірах, з огляду на тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винним за вироком суду, імовірність переховування від органів досудового розслідування є об`єктивно можливою, а з урахуванням наявності достатніх майнових ресурсів та паспортів для виїзду за кордон значно збільшується.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин та враховуючи, що слідчим суддею встановлено наявність одного з ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України, в оскаржуваній ухвалі зроблено правильний висновок про необхідність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, постановлення саме такої ухвали, яка по суті є проміжною, є необхідною передумовою для належного здійснення кримінального провадження, можливого відшукання ОСОБА_1 через канали міжнародного зв`язку, тоді як питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або заміну його на більш м`який запобіжний захід буде вирішуватися після затримання підозрюваного та доставлення його до суду.
При цьому, колегія суддів не знаходить обґрунтованими доводи захисника про те, що ОСОБА_1 на законних підставах постійно проживає у Сполучених Штатах Америки, оскільки крім зазначення цього доводу в апеляцйній скарзі, захисником не надано жодних доказів, які б офіційно підтверджували місце постійного проживання підозрюваного за межами України.
4.5 Інші доводи апеляційної скарги.
4.5.1 Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із залученням слідчим суддею до розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу захисника за призначенням, з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 КПК України участь захисника є обов`язковою.
Слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 КПК України, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника (ч. 1 ст. 53 КПК України).
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді від 15.06.2020 р., у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, до участі в розгляді клопотання через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві у якості захисника був залучений адвокат Сініченко І.С.
Фактів неналежного виконання останнім своїх обов`язків як захисника в судовому засіданні під час розгляду клопотання в апеляційній скарзі не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Одночасно з цим, колегією суддів не встановлено даних, які б свідчили про те, що на момент звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу сторона обвинувачення була обізнана про укладення між підозрюваним ОСОБА_1 та будь-яким іншим адвокатом договору з надання правової допомоги, а тому не мала обов`язку повідомити останнього про таку процесуальну дію. В судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги захисник Яровий А.Р. підтвердив, що він не подавав до органу досудового розслідування документи, які підтверджують його повноваження як захисника ОСОБА_1 та йому не відомо, щоб інші захисники подавали такі документи.
При цьому, колегія суддів зауважує, що право на захист підозрюваного під час розгляду клопотання має забезпечити саме слідчий суддя, в обов`язок якого не входить перевірка даних щодо наявності у підозрюваного захисників за договором, які приймають участь в розгляді інших справ.
4.5.2 Доводи захисника про відсутність даних про продовження строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні колегія суддів також не приймає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною 5 цієї статі визначено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
При цьому, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, відповідно до ч. 7 статті 217 КПК України, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Матеріалами клопотання підтверджено, що матеріали кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_1 були виділені з кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 р. в окреме провадження (т. 2 а.с. 198).
В день виділення зазначених матеріалів кримінального провадження в окреме провадження постановою детектива НАБУ від 12.03.2020 р. досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000184 від 12.03.2020 р. було зупинене (т. 2 а.с. 205).
Постановою від 12.06.2020 р. досудове розслідування відновлено для звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу (т. 2 а.с. 206).
Отже, строк з 12.03.2020 до 12.06.2020 за правилами ч. 5 ст. 219 КПК України не враховується у строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000184.
Таким чином, зважаючи на те, що на момент виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 в окреме провадження строк досудового розслідування не сплинув, а досудове розслідування у виділеному провадженні до моменту звернення детектива з клопотанням про обрання запобіжного заходу було зупинене, колегія суддів не знаходить підстав вважати цей строк порушеним.
4.5.3 Доводи захисника про звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у зупиненому кримінальному провадженні спростовуються долученою до матеріалів клопотання копією постанови про відновлення досудового розслідування від 12.06.2020 р.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 409 КПК України визначено підстави для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а саме: неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Такі підстави у даному провадженні відсутні.
За викладених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника Ярового А.Р., у зв`язку з чим оскаржувана ухавала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника Ярового Анатолія Ростиславовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Чорна
судді
А.С. Никифоров
О.Ф. Павлишин