- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 991/5343/20
Провадження1-кс/991/5501/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива НАБУ ОСОБА_3,
адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про арешт майна у кримінальному провадженні 42020000000000860 від 14.05.2020,
ВСТАНОВИВ:
30.06.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.
У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020.
Досудовим розслідуванням встановлено, що голова Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_8, який в силу займаної ним посади наділений повноваженнями порушувати перед міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади питання щодо відповідності займаній посаді керівників їх територіальних органів, за пособництва керівника патронатної служби апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_9, протягом травня-червня 2020 року вимагали від начальника Головного управління Держпродспоживслужби ОСОБА_10 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі та отримали її частину в сумі 350000 грн. за неперешкоджання останньому у здійсненні службової діяльності та не ініціювання питання перед суб`єктом призначення щодо його невідповідності займаній посаді.
25.06.2020 у ході невідкладного обшуку, проведеного на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України у автомобілі УАЗ, д.н. НОМЕР_1, детективами Національного антикорупційного бюро України вилучено: поліетиленовий пакет білого кольору з грошовими коштами в сумі 190000 грн., а саме 380 банкнот номіналом по 500 гривень кожна; грошові кошти в сумі 28800 дол. США, які знаходились у конверті білого кольору і які упаковано та опечатано у сейф-пакет; грошові кошти в сумі 100000 дол. США, які упаковано та опечатано у сейф-пакет; грошові кошти в сумі 10000 дол. США, злиток металу жовтого кольору прямокутної форми 10 г. Також вилучено мобільний телефон «IPhone 7», model A1778 FCC ID: НОМЕР_2 -E3091A IC:579CE3091A, що належить ОСОБА_11, який переховував зазначені грошові кошти у вказаному транспортному засобі.
За змістом клопотання грошові кошти та золотий злиток з високою ймовірністю належать ОСОБА_9 та були передані ОСОБА_11 для приховання від органів досудового розслідування, а тому можуть бути предметом конфіскації, яка передбачена санкцією ч. 4 ст.368 КК України.
Коробка, пакети і мобільний телефон, відповідають критерію речового доказу, передбаченого ст. 98 КПК України, оскільки містять відомості щодо обставин переховування грошових коштів та золотого злитку, та сліди їх приналежності ОСОБА_9 .
Тому детектив просить накласти арешт на грошові кошти та золотий злиток з метою забезпечення їх конфіскації, яка передбачена санкцією ч. 4 ст. 368 КК України, що інкримінується ОСОБА_9, а на коробки, пакет і мобільний телефон - з метою забезпечення їх збереження як речових доказів.
У клопотанні детектив одночасно порушує питання про поновлення пропущеного строку на подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, що визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Пропуск цього строку детектив обґрунтовує тим, що у зв`язку із значною віддаленістю органу досудового розслідування, який розташований у м. Києві від місця проведення обшуку у м.Кропивницькому, терміновою необхідністю проведення великої кількості невідкладних слідчих та процесуальних дій, участю прокурора у інших судових засіданнях, кількістю затриманих осіб, складністю кримінального провадження та через обмежений графік роботи поштових відділень подати це клопотання не пізніше наступного робочого дня після тимчасового вилучення майна, як це передбачено ч. 5 ст. 171 КПК України не виявилося за можливе.
Вказані причини детектив вважає поважними та такими, що мають бути поновлені відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України.
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 клопотання про арешт майна підтримав, просив його задовольнити.
Поряд із цим послався на наявність додаткової підстави для арешту, вилучених в автомобілі УАЗ, д.р.н. НОМЕР_1, грошових коштів та золотого злитку, а саме з метою забезпечення їх збереження як речового доказу у кримінальному провадженні.
В обґрунтування цих доводів зазначає про те, що місцезнаходження частини неправомірної вигоди у сумі 110000 грн., які на підставі відповідного протоколу передавалися ОСОБА_10 04.06.2020 та 25.06.2020, на теперішній час, не встановлено. З урахуванням цього у органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказаний залишок неправомірної вигоди, з метою приховування злочинної діяльності був перетворений або обміняний ОСОБА_9 на інші грошові кошти, зокрема на ті, що 25.06.2020 були вилучені у автомобілі УАЗ у ході проведення обшуку.
Це дає підстави для висновку, що грошові кошти та золотий злиток відповідають ознакам речового доказу, а тому є потреба у їх збереженні як речового доказу. Постановою детектива від 26.06.2020 ці грошові кошти та золотий злиток поряд із іншими речами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Додатково до матеріалів клопотання детектив долучив копію ухвали слідчого судді від 01.07.2020 про надання дозволу на проведений обшук у автомобілі «УАЗ», дн. НОМЕР_1, протокол огляду від 30.06.2020 мобільного телефону «IPhone 7», model A1778 FCC ID: НОМЕР_2 -E3091A IC:579CE3091A разом із поясненнями спеціаліста та роздруківкою вмісту телефону, постанову від 26.06.2020 про визнання речовими доказами.
Представник Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» Кіровоградської обласної ради у судове засідання не прибув. Неявка представника, що був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не є перешкодою у проведенні судового засідання.
Представники ОСОБА_11 адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечили проти клопотання та просили відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування заперечень послалися на такі обставини:
- пропуск строку на звернення із клопотанням та відсутність підстав для його поновлення;
- невідповідність майна ознакам речових доказів;
- не доведенням того факту, що грошові кошти є предметом злочину чи їх належності ОСОБА_9 .
За твердженням адвокатів ці гроші є спільними сімейними заощадженнями для придбання квартири та не можуть бути ні об`єктом конфіскації, ні предметом злочину.
Заслухавши доводиучасників судовогопровадження,дослідивши клопотаннята матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Щодо дотримання строку на звернення із клопотанням та наявності підстав для поновлення строку на звернення із клопотанням про арешт майна
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор серед іншого має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі.
Поряд із цим, цією ж нормою закріплено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Наведене дає підстави для висновку, що речі і документи, вилучені на підставі ухвали слідчого судді не є тимчасово вилученим майном.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 детективам Національного антикорупційного бюро України надано дозвіл на проведений 25.06.2020 обшук в автомобілі «УАЗ», д.р.н. НОМЕР_1 з метою вилучення мобільного телефону «IPhone 7» model A1778 FCC ID: НОМЕР_2 -E3091A IC:579CE3091A.
Ухвала не містить дозволу на вилучення грошових коштів із елементами їх пакування, а тому з огляду на вищенаведені приписи це майно вважається тимчасово вилученим майном.
В силу положень ст. 168 КПК України мобільний телефон «IPhone 7» model A1778 FCC ID: НОМЕР_2 -E3091A IC:579CE3091A також є тимчасово вилученим майном.
Частиною 5 ст. 171 КПК України зазначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Оскільки тимчасове вилучення майна було здійснено під час невідкладного обшуку у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, а ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2020 надано дозвіл на проведення цього обшуку, то у такому разі можна дійти висновку, що тимчасове вилучення майна було здійснено на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України.
За таких умов клопотання про арешт тимчасово вилученого майна мало б бути подане у строк, визначений абз. 2 ч 5 ст. 171 КПК України, тобто протягом 48 годин після вилучення майна.
Із протоколуобшуку автомобіля УАЗ д.н. НОМЕР_1 вбачається, що його проведено 25.06.2020 у період часу з 15:05 до 17:30. Отже, виходячи із вимог абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна мало б бути не пізніше 17:30 27.06.2020. Клопотання надіслано на адресу суду засобами поштового зв`язку 27.06.2020 о 16:59.
Отже, клопотання про арешт, подано з дотриманням строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.
З огляду на це у слідчого судді відсутні підстави для задоволення клопотання детектива про поновлення строку для звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
Щодо арешту майна
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
ОСОБА_9 26.06.2020 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КПК України.
У клопотанні детектива наведені відомості про обставини вчинення злочину, які в сукупності з наданими у судовому засіданні поясненнями та доданими до клопотання матеріалами дають слідчому судді підстави для висновку, що мало місце кримінальне правопорушення про яке зазначається у клопотанні та висновку про причетність до цих подій, зокрема ОСОБА_9 .
Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів, зокрема: заяви ОСОБА_10 від 14.05.2020 до СБУ про притягнення голови Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 та керівника патронатної служби Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_9 за фактом вимагання у нього неправомірної вигоди у сумі 1320000 грн. (по 110000 грн. щомісячно) за невжиття заходів із усунення його із займаної посади та неперешкоджання у здійсненні професійної діяльності; протоколів допиту ОСОБА_10 від 15.05.2020, 19.06.2020, 26.06.2020 у яких він пояснює обставини, пов`язані із вимаганням у нього неправомірної вигоди; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколів огляду та вручення грошових коштів від 04.06.2020 та 25.06.2020; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій); протоколу огляду від 25-26.06.2020 за результатами якого за місцем проживання ОСОБА_12 було оглянуто та вилучено грошові кошти у сумі 200000 грн., які відповідають тим, що 25.06.2020 передавалися ОСОБА_10 для передачі в якості неправомірної вигоди; протоколу допиту ОСОБА_12 у якому зазначено, що грошові кошти у сумі 200000 грн. йому передав ОСОБА_9 .
Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Щодо наявності підстав для арешту майна з підстав забезпечення конфіскації майна
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України метою проведення обшуку є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1 ст. 234 КПК України).
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Підстави тимчасового вилучення майна визначені ст. 167 КПК України і полягають у тому, що майно, яке вилучається слідчим, прокурором повинно мати певний зв`язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням.
Так тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).
Із цього слідує висновок, що обшук не може проводитися для відшукання майна з метою його арешту для забезпечення конфіскації як виду покарання, оскільки це суперечить вимогам ст. ст. 167, 234, 236 КПК України.
Для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, арешт може накладатися тільки на майно підозрюваного, яке виявлене або розшукане за результатами проведення органом досудового розслідування заходів, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України. Проведення обшуку у підозрюваного з метою виявлення та арешту майна є неприпустимим.
З огляду на викладене, у слідчого судді відсутні підстави для арешту: грошових коштів в сумі 190000 грн., а саме 380 банкнот номіналом по 500 гривень кожна; грошових коштів в сумі 28800 дол. США; грошові кошти в сумі 100000 дол. США; грошові кошти в сумі 10000 дол. США; злитку металу жовтого кольору прямокутної форми 10 г для забезпечення їх можливої конфіскації як виду покарання, передбаченого ч. 4 ст. 368 КПК України.
Щодо наявності підстав для арешту майна з підстав забезпечення збереження його як речового доказу
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з доводами детектива та відповідно до змісту постанови детектива Національного антикорупційного бюро України від 26.06.2020 про визнання речовим доказом, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що залишок неправомірної вигоди у сумі 110000грн., місцезнаходження якої, на теперішній час, не встановлено перетворено ОСОБА_9 на інші грошові кошти, зокрема ті, що були вилучені під час обшуку автомобіля УАЗ. За таких умов вважає, що ці грошові кошти мають доказове значення, оскільки нададуть можливість, зокрема, встановити місцезнаходження залишку неправомірної вигоди.
Проте таке обґрунтування, на думку слідчого судді, є абстрактним і не може бути само по собі підставою для висновку щодо відповідності цього майна ознакам речового доказу. Крім того, детектив не визначився яким конкретно ознакам речового доказу відповідають ці грошові кошти та золоті злитки та яку інформацію містять ці кошти для доведення обставин, що визначені ст. 91 КПК України.
У судовому засіданні детектив не довів наявність будь-яких слідів злочину на цих купюрах. Також сума цих коштів є значно більшою, ніж залишок неправомірної вигоди місцезнаходження якої не встановлено.
Також відповідно до наданого детективом протоколу огляду речей від 30.06.2020 було оглянуто мобільний телефон Apple iPhone F1778, IMEI: НОМЕР_3, серійний номер НОМЕР_4, вилученого під час обшуку автомобілю УАЗ. Внаслідок огляду встановлено наявність вхідного повідомлення від абоненту ОСОБА_13 та інформації про вихідні дзвінки до цього абоненту о 14:41, о 14:36, вхідний дзвінок від цього абоненту о 14:31. Ця інформація стосується лише обставин передачі грошових коштів дружини ОСОБА_9 її братові ОСОБА_11 Інформації стосовно кримінального правопорушення не знайдено.
За таких умов, враховуючи недоведення детективом відповідності вилученого майна ознакам речового доказу, арешт цих коштів буде неправомірним втручанням у права та інтереси осіб, яких стосується це клопотання.
Оскільки у клопотанні та долучених до нього матеріалах, не наведено достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався у клопотанні детектив, порушуючи питання про накладення арешту на: грошові кошти в сумі 190000 грн., а саме 380 банкнот номіналом по 500 гривень кожна; грошові кошти в сумі 28800 дол. США; грошові кошти в сумі 100000 дол. США; грошові кошти в сумі 10000 дол. США; злиток металу жовтого кольору прямокутної форми 10 г, то у такому разі слідчий суддя не вбачає підстав для арешту цього майна з метою збереження його як речового доказу.
Крім наведеного, відмовляючи у задоволенні клопотання про арешт цього майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя виходив із такого.
Частиною 1 ст. 171 КПК України передбачено, що детектив має право звертатися із клопотанням про арешт майна лише за погодженням з прокурором.
Із цього випливає, що прокурор погоджує зміст клопотання про арешт майна, у тому числі і підстави для арешту, що визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України.
У клопотанні про арешт майна зазначена визначена лише одна підстава для арешту грошових коштів та золотого злитку, а саме забезпечення конфіскації.
Обґрунтування необхідності арешту цього майна додатковою підставою здійснено детективом в судовому засіданні в усному порядку, що не може свідчити про дотримання порядку звернення із клопотанням, передбаченим ч. 1 ст. 171 КПК України. Отже, заявляючи про додаткову підставу арешту, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, детектив діяв із порушенням вимог ч. 1 ст. 171 КПК України.
Оскільки клопотання про арешт елементів пакування грошових коштів (коробки та пакетів), а також мобільного телефону, обґрунтовано необхідністю доведення обставин належності грошових коштів та золотого злитку ОСОБА_9, то в такому разі, враховуючи висновок про відсутність підстав для арешту цих коштів та золотого злитку, слідчий суддя не вбачає підстав для арешту і цих речей.
Отже, з урахуванням викладених обставин, у задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про арешт майна належить відмовити.
Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про поновлення строку на подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, та про накладення арешту.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1