Документ № 90334385

Справа № 991/5658/20

Провадження1-кс/991/5822/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., розглянувши матеріали скарги адвоката Осьмухи Сергія Олександровича, який діє в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Осьмухи Сергія Олександровича, який діє в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у не розгляді заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. клопотання компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» від 18.06.2020 р. про виконання процесуальних дій, подане в порядку ст. 220 КПК України в рамках кримінального провадження № 12014100050011851 від 31.12.2014 р., досудове розслідування в якому здійснюється Головним управлінням Національної поліції України, в якій просить зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. розглянути зазначене клопотання, повідомити про результати розгляду та у разі відмови або часткової відмови у задоволенні клопотання надати копію відповідної постанови потерпілому.

Розглянувши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно положень статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».

У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними злочинами вважаються:

а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;

б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 КК.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

22 вересня 2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" від 18.09.2019р. №100-ІХ.

Вказаним законом внесені наступні зміни до п.20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК):

Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";

2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З урахуванням викладеного вбачається, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних злочинів передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо дотримані нижчевикладені умови:

1)наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України»;

2)відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 22 вересня 2019 року та досудове розслідування здійснюється Національним антикорупційним бюро України або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або

3)відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 22 вересня 2019 року (при цьому відсутні прив`язка до конкретного органу досудового розслідування, який повинен в цьому випадку здійснювати досудове розслідування в такому кримінальному провадженні).

Відтак, факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками корупційного кримінального правопорушення не є беззаперечною умовою для віднесення розгляду відповідної справи (скарги/клопотання) до підсудності Вищого антикорупційного суду, якщо відсутні і інші вищезазначені умови/критерії визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов`язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною, вимог інших актів законодавства, що є реалізацією принципу законності.

Таким чином, системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 та п.20-2 розділу XI "Перехідні положення" КПК доводить до висновку про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Richert v Poland» (п. 41).

З огляду на зазначене, розгляд судом, зокрема, Вищим антикорупційним судом, справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

Вихід за ці межі підсудності Вищого антикорупційного суду, які встановлені статтею 33-1 Кримінального процесуального кодексу України та п. 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України та є безсумнівними, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження і вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчим суддею встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 12014100050011851, в межах якого, на думку заявника, має бути розглянуте заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. клопотання компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» від 18.06.2020 р., внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 грудня 2014 року, тобто, - до 22 вересня 2019 року.

Відповідно до матеріалів скарги вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100050011851 від 31.12.2014 р. здійснюється слідчими Головного управління Національної поліції України.

Вказане дає підстави зробити висновок, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100050011851, непідсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у пункті 20-2 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, а саме, - відомості щодо кримінального провадження № 12014100050011851 від 31.12.2014 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 22 вересня 2019 року та досудове розслідування у кримінальному провадженні не здійснюється Національним антикорупційним бюро України та не закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а тому розгляд вказаної скарги та прийняття рішення за результатами її розгляду не відноситься до компетенції Вищого антикорупційного суду і суд не може прийняти рішення за такою скаргою з урахуванням положень ч.1 ст.5 КПК України.

Згідно пункту 2) частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається особі, яка із нею звернулась у разі, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначена скарга непідсудна Вищому антикорупційному суду, а за такого, відповідно до положень п.2) ч.2 ст. 304 КПК України, підлягає поверненню суб`єкту звернення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України, ст. 33-1, п.2 ч.2 ст. 304, ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у не розгляді клопотання компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» від 18.06.2020 р. про виконання процесуальних дій, подане в порядку ст. 220 КПК України в рамках кримінального провадження № 12014100050011851 від 31.12.2014 р., повернути суб`єкту звернення.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК