- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
- Захисник/адвокат : Кароєва А.В.
Справа № 991/5361/20
Провадження1-кс/991/5519/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків детективом під час досудового розслідування,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 просить скасувати рішення заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, оформлене у формі листа за вих. № 16/1/5-19608-19 від 15.06.2020 на скаргу на недотримання строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015; встановити строк 1 (один) місяць з дня проголошення ухвали суду для проведення досудового розслідування та для прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, за результатами проведення досудового розслідування; обов`язок щодо проведення повного обсягу необхідних слідчих дій покласти на детектива (детективів слідчої групи), яким (якими) здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні; обов`язок щодо прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.
Скарга обґрунтована тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015, яке виділене з кримінального провадження № 42014000000000326 від 28.04.2014.
16 березня 2015 року ОСОБА_4 вручено підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 366 КК України складену, погоджену прокурором 26.02.2015. Того ж дня ОСОБА_4 допитаний як підозрюваний.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8846/15-к стосовно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк дії ухвали до 14.04.2015.
19 червня 2015 року ОСОБА_4 оголошена нова редакція підозри та проведений додатковий допит.
Адвокат зазначає, що з моменту оголошення ОСОБА_4 повідомлення про підозру, стороною обвинувачення будь-яких інших процесуальних дій за участю ОСОБА_4 не проводилося, жодного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України, не прийнято.
За результатами розгляду скарги, поданої ОСОБА_4 прокурору вищого рівня на недотримання розумних строків досудового розслідування, листом від 15.06.2020 за вих. № 16/1/5-19608-19 у її задоволенні відмовлено, без надання будь-якої оцінки наведеним у ній доводам.
Сторона захисту вважає, що в даному кримінальному провадженні має місце порушення розумних строків досудового розслідування, які стосовно ОСОБА_4 закінчилися 16.03.2016.
Прийняті прокурором постанови від 21.08.2015, 08.08.2018 у кримінальному провадженні № 42014000000000326 та постанови від 27.11.2015, 04.07.2016, 07.07.2016, 23.11.2016, 29.12.2016, 06.01.2017, 21.07.2017 у кримінальному провадженні № 42015000000002664 про зупинення досудового розслідування на підставі п.2 ч. 1 ст. 280 КПК України вказують на штучне продовження строку досудового розслідування, оскільки жодної з підстав для прийняття стосовно ОСОБА_4 рішення, передбаченого ст. 280 КПК України, не існувало.
Разом з цим, про незаконність процесуальних дій сторони обвинувачення щодо тривалості строків проведення досудового розслідування свідчить те, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, складено без урахування змін до п. 3, 4 примітки до ст. 364 КК України, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 13.05.2014 № 1261-VІІ.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, скаргу підтримали, просили задовольнити, з викладених у ній підстав.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура явку представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.
Відсутність представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст.303КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Частиною 1 ст. 308 КПК України визначено право, зокрема, підозрюваного оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 2 цієї статті така скарга повинна бути розглянута прокурором вищого рівня протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для задоволення відповідному прокурору мають бути надані обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
У ході судового розгляду скарги встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 зі скаргою на недотримання строків у кримінальному провадженні від 03.06.2020, в якій просив визначити місячний строк у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 для вчинення однієї з передбачених ст. 283 КПК України процесуальних дій щодо закінчення досудового розслідування.
Листом від 15.06.2020 № за вих. № 16/1/5-19608-19 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4, що 05.05.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 42015000000002664від 27.11.2015зупинене напідставі п.2ч.1ст.280КПК України,тому факту недотримання розумних строків детективами та прокурорами не встановлено.
Стаття 308 КПК України не містить вимог щодо процесуального оформлення рішення прокурора за результатами розгляду скарги на недотримання розумних строків, що не виключає оформлення його у виді листа.
Водночас, із аналізу ст. 308 та 110 КПК України вбачається, що у будь-якому разі рішення за результатами розгляду скарги має містити зміст обставин та обґрунтування мотивів для прийняття того чи іншого рішення.
Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваного рішення, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором недотримані вимоги ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки воно містить лише висновок про не встановлення факту недотримання розумних строків детективами та прокурорами, без надання будь-якої оцінки доводам, наведеним захисником у скарзі та зазначення підстав для несприйняття прокурором цих доводів.
В листі зазначено також, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з оголошенням у розшук підозрюваних, зазначене рішення не скасовано в установленому законом порядку. Однак, жодних відомостей стосовно ОСОБА_4 даний лист не містить, пояснень та матеріалів, які стали підставою для прийняття такого рішення слідчому судді не надано.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших док4азів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у судове засідання не прибув, доказів на спростування скарги про скасування рішення про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків не надав.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення скарги в частині вимог про скасування рішення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, оформлене у формі листа за вих. № 16/1/5-19608-19 від 15.06.2020 на скаргу підозрюваного ОСОБА_4 від 03.06.2020 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015
Щодо інших вимог, викладених стороною захисту в скарзі, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно ст.113КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно частини 2 цієї статті будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченого цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження.
Отже, виходячи із повноважень слідчого судді, а також повноважень слідчого та прокурора, що визначені, у тому числі, статтями 36 та 40 КПК України, враховуючи позицію сторони захисту, яка викладена у клопотанні та під час судового засідання, слідчий суддя вважає, що підстави для встановлення строку для прийняття слідчим та прокурором процесуального рішення відсутні.
Слід звернути увагу на те, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Наведене вище узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 за № 761/ 20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Тому, у даному випадку слідчий суддя не наділений повноваженнями для встановлення відповідних граничних строків досудового розслідування.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, які б давали можливість слідчому судді визначити строки досудового розслідування, окрім інформації, що досудове розслідування зупинене.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга в частині встановлення строку для проведення досудового розслідування, не підлягає задоволенню, як не підлягають задоволенню вимоги щодо покладення обов`язків на детектива - провести повний обсяг необхідних слідчих дій, а на прокурора - прийняти одне з процесуальних рішень, передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України, оскільки, виконання цих обов`язків вже покладено на вказаних осіб нрмами Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 2, 7, 303, 308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати рішення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, оформлене у формі листа за вих. № 16/1/5-19608-19 від 15.06.2020 на скаргу підозрюваного ОСОБА_4 від 09.06.2020 на недотримання розумних строків детективом під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015.
У задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1