Документ № 90334431

Справа № 991/747/20

Провадження №1-кп/991/15/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

06 липня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

та сторін:

з боку обвинувачення: прокурора - Сидоренка В.А.,

з боку захисту: обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - адвокатів Безпалого Т.Г., Джеваги М.В., Мягкого О.В., Лазаренко Е.О., Шапова С.О., Хахули М.О., Панченка М.В., Дригваль Н.П., Джербінова М.М., Домагальського В.М., Нерсесян А.С., Cвириденка С.В.,

під час підготовчого провадження у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одеса, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , я кий обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Ромни Сумської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Кіровоград(м. Кропивницький), громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,

розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Дригваль Н.П. про повернення обвинувального акта, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Мягкого О.В. про повернення обвинувального акта прокурору, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Безпалого Т.Г. про повернення обвинувального акта прокурору, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Джеваги М.В. про повернення обвинувального акта прокурору, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката Нерсесяна А.С. про повернення обвинувального акта, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката Домагальського В.М. про повернення обвинувального акта,

УСТАНОВИВ:

24 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора надійшли матеріали у кримінальному провадженні щодо: ОСОБА_1 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_2 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_3 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_4 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_5 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

В ході проведення підготовчого судового засідання захисниками обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було заявлено ряд клопотань про повернення обвинувального акта прокурору.

1. Розгляд клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Дригваль Н.П. про повернення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування

Захисник Дригваль Н.П. вважає, що обвинувальний акт має бути повернутий для усунення недоліків у зв`язку з його невідповідністю критеріям прийнятності, а саме - вимогам ст.291 КПК України, нормам міжнародного права та вимогам Конституції України. По-перше, у обвинувальному акті виклад фактичних обставин справи стосовно вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, повністю не відповідає формулюванню обвинувачення за предметом злочину, складом суб`єктів злочину, спрямованістю злочинного умислу. Крім того, наявна невідповідність формулювання обвинувачення щодо об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, фактичним обставинам справи, наявність внутрішніх прогалин і суперечностей у формулюванні обвинувачення та відсутні відомості про фактичні обставин вчинення кримінального правопорушення, які відображають основні елементи складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. В обвинувальному акті немає відомостей ані про наявність прямих збитків, ані про прямий причинний зв`язок між протиправними, всупереч інтересам служби діями особи, яка здійснила розтрату чужого майна, та нестачею, яка повинна була виникнути у власника майна. По-друге, обвинувальний акт не містить відомостей щодо всіх службових осіб ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», «Завод 410 ЦА» та ДК Укроборонпром, причетних до підписання Консультаційної (агентської) угоди від 15 червня 2009 року, прийняття рішення про укладення додаткової агентської угоди, договору комісії про погодження агентської винагороди, підписання звітів комісіонера та перерахування грошових коштів на користь Global Marketing SP LTD, як це має бути відображено, виходячи зі змісту обвинувачення. В обвинувальному акті взагалі відсутні будь-які відомості про наявність у ОСОБА_4 , який на думку сторони обвинувачення, вчинив розтрату грошових коштів ДП «Завод 410 ЦА», службових повноважень щодо розпорядження майном державного підприємства або можливості надати відповідні розпорядження службовим особам ДП «Завод 410 ЦА», та яким саме чином він використав ці повноваження. По-третє, виклад фактичних обставин справи та формулювання висунутого обвинувачення не відповідає правовій кваліфікації злочину, передбаченого ст.366 КК України «службове підроблення». По-четверте, відомості реєстру матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам КПК України. Згідно інформації, яка міститься у Реєстрі, 14 січня 2020 року стороною обвинувачення було здійснено повідомлення ДП «Завод 410 ЦА» про визнання особи потерпілою та направлення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, винесена ухвала про визнання особи потерпілою. У свою чергу, не ознайомлення сторони захисту з цими документами суттєво вплинули на права обвинуваченого мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг, підстави обвинувачення для реалізації ним свого права на захист при судовому розгляді. По-п`яте, під час викладення фактичних обставин справи, у формулюванні обвинувачення стороною обвинувачення допущені інші неточності та суперечності (як наприклад, невірне зазначення дати). Вважає, що такі недоліки обвинувального акта та реєстру унеможливлюють призначення судового розгляду у кримінальному провадженні №52017000000000889.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Свириденко С.В. підтримали заявлене клопотання.

Прокурор Сидоренко В.А. пояснив, що клопотання захисника Дригваль Н.П. про повернення обвинувального акта вважає надуманим та формальним, метою якого є недопущення акта до розгляду Вищим антикорупційним судом. Прокурор виклад фактичних обставин кримінального правопорушення вважає вірним, таким як було встановлено в ході досудового розслідування, його правову кваліфікацію також вважає вірною. Зазначив, що підстави, на які посилається захисник Дригваль Н.П. у своєму клопотанні (ті, що потребують детального дослідження, такі як визначення предмету злочину, складу суб`єктів злочину, об`єктивної сторони злочину), не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, оскільки доведення цих обставин або їх спростування є предметом судового розгляду по суті. Щодо реєстру матеріалів досудового розслідування вказав наступне. Дійсно, після складання та затвердження обвинувального акта стороні захисту були надані 2 томи матеріалів для ознайомлення, більшість з учасників кримінального провадження із ними ознайомились, заперечень не надали. Не зазначення у реєстрі деяких відомостей (стосовно потерпілого), на його думку, не може бути перешкодою для розгляду обвинувального акта по суті, більш того, зауважив, що сторона захисту матиме змогу подати свої заперечення щодо дослідження та подання до суду цих документів під час судового розгляду.

2. Розгляд клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Безпалого Т.Г. про повернення обвинувального акта прокурору

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Безпалим Т.Г. заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Своє клопотання обґрунтовує тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме: формулювання обвинувачення за ч.5 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України є неконкретним, таким, що не дає можливості захисту чітко розуміти якими саме діями конкретно обвинуваченого ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, у формулюванні обвинувачення присутні мовні словосполучення, які неможливо інтерпретувати у конкретні дії особи. По-перше, не зрозуміло яка корись та яка мета особам, визначеним в обвинувальному акті, зокрема ОСОБА_1 , здійснювати розтрату на користь третьої особи - Global Marketing SP LTD, не зрозуміло, що в обмін мали отримати такі особи. По-друге, не зрозуміло яким чином ОСОБА_1 після призначення на посаду міг виступити ініціатором укладення (та уклав) додаткової угоди № 33 від 02 березня 2015 року до Договору комісії № STE-1-2-Д/К-09-ОМ/09-01 від 08 січня 2009 року, яким розширено номенклатуру товарів, що передаються на комісію, та включено до неї товари, що є предметом Контракту № STE-1-171-К/КЕ-14 від 26 листопада 2014 року. По-третє, посилання на лист від 25 грудня 2014 року № 31.1/60/8127 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», як на підтвердження розірвання Консультаційної угоди № STE-1-17-A-09 від 09 квітня 2009 року (якою регламентовано, що розмір комісійної винагороди Global Marketing SP LTD при кожному платежі визначатиметься за кожним актом окремо та дорівнювати 20% від вартості виконаних робіт, послуг чи поставлених за контрактом виробів), укладеної між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та Global Marketing SP LTD є хибним, зважаючи на те, що стороною обвинувачення не надається жодних доказів направлення такого листа та отримання його адресатами. Також, не зрозуміле посилання стороною обвинувачення на ненадання послуг Global Marketing SP LTD згідно актів виконаних робіт № 127, №137, №147, №150 до Консультаційної угоди № STE-1-17-A-09 від 09 квітня 2009 року, в той час як відсутні будь-які сумніви у достовірності підтвердження господарських операцій та надання послуг згідно актів Агентом/Консультантом згідно актів №128-136, 138-146, 148, 149. По-четверте, сторона обвинувачення, обґрунтовуючи недоотримання державою в особі ДП «Завод 410 ЦА» грошових коштів, посилається на висновок експерта за результатами судово-економічної експертизи № 9950/18-72 від 19 липня 2018 року, де прямо зазначено про те, що визначення питання, чи є втрачені активи ДП «Завод 410 ЦА» збитками, не відноситься до компетенції судових експертів-економістів. Відтак, збитки державі не підтверджені, а з врахуванням відсутності збитків згідно відомостей про баланс та акту від 21 вересня 2016 року ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Завод 410 ЦА» за період з 01 листопада 2013 по 01 липня 2016 року, не зрозуміло яких саме збитків було завдано державному бюджету нібито діями ОСОБА_1 .. По-п`яте, у обвинувальному акті відсутні відомості щодо способу, суб`єкта інформування ОСОБА_1 та часу інформування про надходження коштів на рахунки ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», після яких ОСОБА_1 нібито надав розпорядження на підготовку чи то актів, чи то платіжних доручень. По-шосте, обвинувальний акт містить ряд невстановлених відомостей щодо кола осіб, які нібито вчинили злочин, щодо обставин підписання Агентом актів виконаних робіт, що в силу положень ст.91 КПК України при закінченому злочині є неприпустимим. Вважає, що за таких обставин обвинувальний акт не може бути призначений до розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники підтримали заявлене клопотання.

Прокурор Сидоренко В.А. заперечив проти задоволення клопотання захисника Безпалого Т.Г.. Вважає, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог, встановлених КПК України. Щодо сумнівів адвоката Безпалого Т.Г., які стосуються кваліфікації даного кримінального правопорушення, зазначив, що це є предметом дослідження під час судового розгляду справи по суті та не може бути розглянуте на даному етапі кримінального провадження. Доводи захисника щодо не встановлення збитків та особи, якій вони завдані, спростовуються відомостями, вказаними у обвинувальному акті, де вказано розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення Державному підприємству «Завод 410 ЦА». Крім того, посилання адвоката на докази у своєму клопотанні, на підтвердження викладених у ньому доводів, не можуть бути досліджені на стадії підготовчого судового засідання.

3. Розгляд клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Мягкого О.В. про повернення обвинувального акта прокурору.

Під час підготовчого судового засідання захисником Мягким О.В. заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з тих підстав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України. Захисник зазначає, що відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (її частини) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Однак, у даному випадку виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у обвинувальному акті є не конкретним, оскільки в обвинувальному акті не зазначені дії, які вчинив ОСОБА_1 для організації розтрати майна, внаслідок чого обвинувачений позбавлений можливості реалізувати в необхідній мірі своє право на захист після пред`явлення підозри (збирати та подавати докази) та позбавляє права на захист під час судового розгляду цього кримінального провадження. Більш того, детективами НАБ України були спеціально створені умови, в яких сторона захисту була обмежена у реалізації права на захист (сторона захисту пов`язує це із постановленням ухвали Вищого антикорупційного суду від 20 грудня 2019 року, якою було обмежено строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 14 січня 2020 року). А також, сторона обвинувачення продовжувала збирати докази (детективом НАБ України постановою від 14 січня 2020 року визнано ДП «Завод 410 ЦА» потерпілою особою), з якими сторону захисту не було ознайомлено, у зв`язку з чим обвинувачений залишається позбавленим права на захист в розумінні та обсязі визначеному ст.20 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники підтримали заявлене клопотання.

Прокурор Сидоренко В.А. заперечив проти задоволення клопотання захисника Мягкого О.В., вважає, що формулювання обвинувачення містить усі фактичні обставини справи, які були встановлені стороною обвинувачення в ході досудового розслідування, та відповідає вимогам встановлених КПК України. Зазначає, що у обвинувальному акті викладені ті обставини, які сторона обвинувачення вважає доведеними. Вважає, що кваліфікація кримінального правопорушення встановлена вірно, питання щодо правильності її визначення є предметом дослідження під час судового розгляду по суті.

4. Розгляд клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Джеваги М.В. про повернення обвинувального акта прокурору

Захисник Джевага М.В. вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору. Вказує, що відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити, в тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Відсутність формулювання обвинувачення унеможливлює якісно та в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що порушує право особи на захист. Також, стороною обвинувачення була порушена презумпція невинуватості, закріплена в п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є одним із найважливіших елементів справедливого кримінального процесу, а саме: детективом було використано речення «Як ініціатор скоєння кримінального правопорушення на виконання злочинного умислу ОСОБА_1 …», також, аналіз обвинувального акта показує, що прокурором висловлено твердження про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення. Більш того, підставою для винесення повідомлення про підозру ОСОБА_1 стала заява про злочин ОСОБА_8 , яка містила завідомо неправдиві відомості про злочин, та які в ході досудового розслідування перевірені не були. Обвинувальний акт містить виключно відомості, які орган досудового розслідування вважає достатніми для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , попри те, що слідчими та прокурорами не були досліджені обставини справи, які є суперечливими, потребують додаткової перевірки на стадії досудового розслідування, а перевірка цих обставин не була проведена за клопотаннями сторони захисту, також не були проведені слідчі дії за рішеннями слідчих суддів ВАКС, якими детективів зобов`язали провести допити свідків та одночасні допити підозрюваних і свідків, що є порушенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники підтримали клопотання захисника Джеваги М.В..

Прокурор Сидоренко В.А. заперечив проти задоволення клопотання захисника Джеваги М.В.. Звернув увагу на те, що питання стосовно не виконання слідчих дій, на які посилається адвокат (допит свідків) у своєму клопотанні, було фактично розглянуто судом під час вирішення питання про відвід прокурора. Крім того, це не є підставою для повернення обвинувального акта. Додав, що ухвала слідчого судді не була виконана з тієї причини, що на час направлення обвинувального акта до суду йому, як процесуальному керівнику, не було відомо про її існування та виконання ухвали покладалось на іншу особу - детектива.

5. Розгляд клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката Нерсесяна А.С. про повернення обвинувального акта.

Захисник у клопотанні вказав, що існує невідповідність обвинувального акта нормам КПК України щодо формулювання обвинувачення, а саме: формулювання обвинувачення за ч.5 ст. 191 КК України є неконкретним, що не дає можливості захисту чітко розуміти якими саме діями конкретно обвинуваченого ОСОБА_5 вчинено кримінальне правопорушення, у формулюванні обвинувачення присутні мовні словосполучення, які неможливо інтерпретувати у конкретні дії особи. Захисник зазначає, що за нормами статті 291 КПК України в обвинувальному акті сторона обвинувачення зобов`язана чітко, повно, без будь якого подвійного смислу та припущень (в тому числі і завуальованих, тобто таких лінгвістичних конструкцій, що містять в собі твердження, але не розкривають зміст цього твердження наведенням конкретних обставин) викласти дві основні складові, а саме: формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, тобто, порушення яких кримінально-правових норм інкримінується обвинуваченому; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення. Тобто, викладені в обвинувальному акті обставини повинні явно свідчити, що обвинувачений порушив саме інкриміновані йому норми КК України та обставини, викладені в обвинувальному акті, дозволяють стверджувати про існування всіх ознак складу злочину, який інкримінується обвинуваченому. Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді завідувача сектору № 4 Департаменту контрактів № 1 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», достовірно знав про ненадання компанією ненадання компанією «Global Marketing SP LTD» послуг ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», пов`язаних з укладанням контакту № STE-1-171-K/KE-14. Також, зазначено, що ОСОБА_5 діяв всупереч інтересам служби, для реалізації спільного злочинного плану підготував проекти додаткової угоди № 9 та кошторису. Сторона захисту звертає увагу, що обізнаність ОСОБА_5 у, нібито, спільному злочинному намірі інших обвинувачених є припущенням, тобто судженням чи висловлювання, для якого не було знайдено доведення, твердженням, яке на основі доступної інформації здається певній особі з високою ймовірністю правильним, але для якого не вдається отримати належне доведення. Також, ні сам ОСОБА_5 , ні його підлеглі контролю над грошовими коштами не мали, тому він не може бути співвиконавцем злочину, склад якого передбачає наявність спеціального суб`єкта. В обвинувальному акті не зазначено які конкретно норми матеріального права були порушені ОСОБА_5 і в чому саме таке порушення проявлялось. З огляду на вказане, захисник Нерсесян А.С. вважає, що відсутність конкретності обвинувачення не дозволяє суду розглядати його, враховуючи те, що згідно вимог статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення та відповідно до обвинувального акту. Як наслідок, такі суттєві недоліки обвинувального акту перешкоджають об`єктивному розгляду даного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник Домагальський В.М. підтримали заявлене клопотання.

Прокурор Сидоренко В.А. заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що обставини, на які посилається захисник, можливо перевірити тільки під час судового розгляду кримінального провадження.

6. Розгляд клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката Домагальського В.М. про повернення обвинувального акта

Захисник у клопотанні вказав, що виклад обставин, який включений в основу формулювання обвинувачення є для обвинуваченого ОСОБА_5 не зрозумілим та не конкретним, оскільки в ньому не конкретизовано об`єктивну та суб`єктивну сторони складу злочину, зокрема не розкрито реальних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_5 фактів, спрямованих на вчинення розтрати на користь «Global Marketing SP LTD», не конкретизовано яку корисливу вигоду отримав безпосередньо ОСОБА_5 від здійснення співучасті у розтраті грошових коштів на користь «Global Marketing SP LTD», поряд з цим в обвинувальному акті відсутня конкретика в частині розподілу ролей учасників та існування корисливого мотиву для скоєння зазначеного злочину та не надано юридичної оцінки тому, що ОСОБА_5 , будучи завідувачем сектору № 4 Департаменту контрактів №1 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», достовірно не міг знати про ненадання компанією «Global Marketing SP LTD» послуг ДП ДГЗ «Спецтехноекспорт», пов`язаних з укладанням контракту № STE-1-171-K/KE-14. На думку захисника, стороною обвинувачення в обвинувальному акті не наведені підстави, які б давали змогу стверджувати про те, що конкретно ОСОБА_5 свідомо, з метою реалізації спільного злочинного умислу, займаючи посаду завідувача сектору №4 Департаменту контрактів №1 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», достовірно знаючи про ненадання компанією «Global Marketing SP LTD» послуг ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», пов`язаних з укладанням контакту № STE-1-171-K/KE-14, перебуваючи в приміщенні ДГЗП «Спецтехноекспорт» за адресою: м.Київ, просп. С.Бандери (Московський 7), діючи всупереч інтересам служби, підготував проект додаткової угоди № 9 до консультаційної (агентської угоди ) № STE-1-17А-09, у якому зазначив, згідно обумовленого раніше розробленого плану спільних злочинних дій, про нібито надання компанією «Global Marketing SP LTD» послуг (виконання робіт), за результатами яких ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» укладено контракт №STE-1-171-K/KE-14, а також про обов`язок подальшої оплати ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» послуг вказаної компанії-нерезидента, відповідно до актів виконаних робіт, зазначених у обвинувальному акті. Крім того, підписання та затвердження обвинувального акта прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням, однак, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52017000000000889 не скріплений печаткою, тому статусу офіційного документу не набув. Вважає, що такі недоліки обвинувального акта порушують право обвинуваченого бути належно поінформованим для повного розуміння висунутого проти нього обвинувачення, а тому обвинувальний акт є таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України та суперечить імперативному припису п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підсумовуючи, захисник Домагальський В.М. вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року є таким, що не відповідає вимогам ст.110, ст.291 КПК України, а тому має бути повернутим прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник Нерсесян А.С. підтримали доводи клопотання.

Прокурор Сидоренко В.А. проти задоволення клопотання адвоката Домагальського В.М. про повернення обвинувального акта заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши думки інших учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, дослідивши матеріали обвинувального акту та додатки до нього, суд прийшов до висновку про те, що клопотання про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.

Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

Щодо викладу правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті(частини статті) закону про кримінальну відповідальність, то суд вважає, що КПК не дозволяє прокурору зазначати цю кваліфікацію на власний розсуд, прокурор має робити це з врахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акта та того, що обов`язок доказування відповідно до ст.92 КПК України лежить саме на прокуророві. В обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (чиї захисники заявили клопотання про повернення обвинувального акта) викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію дій обвинувачених за ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України(щодо ОСОБА_1 ) та за ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України(щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), тобто стороною обвинувачення визначено норми кримінального закону, які підлягають застосуванню для визначення кримінальної відповідальності обвинувачених. Чи містять діяння, які інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , склад кримінальних правопорушень суд може вирішити тільки за наслідками судового розгляду при ухваленні вироку.

При цьому судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотаннях захисників Дригваль Н.П., Безпалого Т.Г., Мягкого О.В., Джеваги М.В., Нерсесяна А.С., Домагальського М.В., не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності судом не встановлено під час розгляду клопотань.

Оскільки, стаття 291 КПК України не містить вимоги про скріплення обвинувального акта печаткою якогось органу, а в частині третій цієї статті передбачено, що обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно, то відсутність відбитку печатки на обвинувальному акті не може бути підставою для його повернення прокурору.

Щодо посилання захисника Дригваль Н.П. на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам КПК України, оскільки в ньому відсутні інші відомості про ознайомлення обвинуваченого та сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, то суд вважає за необхідне зауважити, що додатки до обвинувального акта, які визначені ч.4 ст.291 КПК України, не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Дригваль Н.П. про повернення обвинувального акта.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Мягкого О.В. про повернення обвинувального акта прокурору.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Безпалого Т.Г. про повернення обвинувального акта прокурору.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Джеваги М.В. про повернення обвинувального акта прокурору.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката Нерсесяна А.С. про повернення обвинувального акта.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката Домагальського В.М. про повернення обвинувального акта.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуюча: Л.І. Задорожна

Судді: О.В. Федоров

Я.В. Шкодін