Документ № 90385713

Справа № 991/5079/20

Провадження1-кс/991/5233/20

УХВАЛА

09 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Зубріцької А.М., адвокатів Черненка П.С., Кравець Р.Ю., детектива Квакуши А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві клопотання адвоката Черненка Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Черненка Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому прохає скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2018 по справі № 757/12636/18-к, а саме на:

- трикімнатну квартиру, загальною площею 94,5 кв. м., житловою площею 53,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- автомобіль TOYOTA YARIS (2014 року випуску), номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ,

із забороною ОСОБА_1 та іншим особам, у володінні (користуванні) яких знаходиться це майно, у тому числі підозрюваній ОСОБА_3 , його відчужувати та іншим чином розпоряджатися.

В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокат зазначає, що ОСОБА_1 набула у власність зазначене майно за рахунок власних грошових коштів, які отримала внаслідок праці, а отже арештоване майно набуто нею на законних підставах. ОСОБА_1 не є підозрюваною, обвинуваченою у кримінальному провадженні, щодо неї не здійснюється досудове розслідування та остання, в силу вимог чинного законодавства, не несе цивільну відповідальність за дії третіх осіб, а на її майно не може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Санкції інкримінованих її матері статтей, яка є підозрюваною у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018, а саме: ч. 1 ст. 255 та ч. 2 ст. 364 КК України, не передбачають конфіскацію майна як виду покарання. Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2018 не містить жодних посилань на наявність будь-якої шкоди, завданої діями підозрюваної ОСОБА_3 , не вказано розмір такої шкоди, не проведено аналіз співмірності вартості майна, на яке накладено арешт, із розміром шкоди, та не має посилань на пред`явлений цивільний позов у кримінальному провадженні. ОСОБА_1 з 2010 року здійснює активну трудову діяльність та проживає окремо від матері, яка є підозрюваною у цьому кримінальному провадженні, не веде з нею спільного господарства. Вона мала вклади в банківських установах, які планувалось витратити на навчання за кордоном, що підтверджує добросовісність набуття цього майна саме нею. На підставі зазначеного та посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, адвокат прохає скасувати арешт з вищевказаного майна.

Представники власника майна - адвокати Черненко П.С. та Кравець Р.Ю. у судовому засіданні клопотання підтримали, пояснення надали аналогічні тексту клопотання та просили задовольнити з наведених у ньому підстав. Адвокат Черненко П.С. додатково пояснив, щотрикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 - єдине житло ОСОБА_1 , в якому через накладений арешт вона не має можливості зареєструватись.Підозрювана ОСОБА_3 не має у власності майна, на яке можна накласти арешт.

Детектив Квакуша А.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав письмові пояснення та додатково зазначив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018, ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 та ч. 2 ст. 364 КК України, а також встановлено, що нею здійснювались дії, спрямовані на приховування одержаного внаслідок вчинення злочину майна, шляхом оформлення прав власності на таке майно на близьких родичів, зокрема на чоловіка та доньку. Зазначив, що дати набуття майна у власність ОСОБА_1 дають обґрунтовані підстави вважати, що воно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення її матір`ю ОСОБА_3 та/або є доходами від такого майна та зареєстровано за нею фіктивно. Зазначене майно може бути предметом спеціальної конфіскації, а отже скасування заходу забезпечення кримінального провадження є недоцільним. Окрім того зазначив, що питання про скасування арешту майна ОСОБА_1 вже було предметом перегляду колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2018. Колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею зроблено вірний висновок про те, що вказане майно може стати предметом конфіскації, а саме спеціальної конфіскації. За наведених обставин просив відмовити у задоволенні клопотання.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України перебувало кримінальне провадження, внесене 18.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 42016000000003536, в якому 06.03.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

У подальшому з кримінального провадження № 42016000000003536 в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування, в тому числі і стосовно ОСОБА_3 , з якого 22.03.2018 також було виділено відповідні матеріали та їм присвоєно унікальний номер № 42018000000000675.

13.03.2018 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні № 42016000000003536 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчук О. О. та накладено арешт, в тому числі, на майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 .

Правовою підставою накладення арешту на майно слідчий суддя зазначив, що таке майно може бути предметом конфіскації або відшкодування шкоди.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зазначена ухвала слідчого судді від 13.03.2018 залишена в силі та встановлено, що майно ОСОБА_1 (квартира та автомобіль) можуть стати предметом спеціальної конфіскації. Тобто Судом встановлено правову підставу для накладення арешту на майно як п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України. А тому слідчий суддя відхиляє заперечення адвокатів з приводу невідповідності санкцій інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які не передбачають конфіскацію майна як вид покарання, правовій підставі накладення арешту на майно ОСОБА_1 , оскільки це вже було предметом розгляду колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК, арешт накладається в тому числі на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.п 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК (ч. 4 ст. 170 КПК). У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно (ч. 2 ст. 96-2 КК).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається із фактичних обставин справи, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що вона своїми умисними діями, які виразились в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжкого злочину, а також у злочинах, вчинюваних такою організацією, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК, а також у тому, що вона своїми умисними діями, які виразились у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене злочинною організацією, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК.

Органом досудового розслідування встановлено, що внаслідок незаконних дій членів злочинної організації, за період участі у ній ОСОБА_3 на посаді виконувача обов`язків начальника ДПІ у Святошинському районі м. Києва, «програмними» підприємствами - «податковими ямами», які перебували на обліку в ДПІ в структурі ДПА (ДПС, ГУ Міндоходів) в місті Києві, безпідставно сформовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість, якими підтверджено незаконно використаний суб`єктами господарювання реального сектору економіки податковий кредит (у них розрізі районних податкових органів за місцем реєстрації «податкових ям») з подальшим спричиненням державі збитків у вигляді ненадходження податків до бюджету на суму 502 390 740 грн.

Відповідно до вимог ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна за умови вчинення злочину у випадках, передбачених в Особливій частині КК. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна (п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК).

ОСОБА_1 є дочкою підозрюваної ОСОБА_3 та є власницею арештованого майна:

- квартири загальною площею 94,5 кв. м., житловою площею 53,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

- автомобіля TOYOTA YARIS (2014 року випуску), номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Як зазначає адвокат Черненко П.С. у клопотанні, квартира на проспекті Перемоги у місті Києві набута ОСОБА_1 13 квітня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу, а 19 лютого 2015 року нею був придбаний автомобіль Toyota Yaris. В той же час сторона захисту наполягає, що вказані об`єкти майна були набуті ОСОБА_1 самостійно в результаті доходів від власної трудової діяльності. На підтвердження чого, окрім іншого, надано копію трудової книжки ОСОБА_1 та копію договору банківського вкладу від 14.03.2012.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, приходить до наступних висновків

Із наданих адвокатом документів вбачається, що ОСОБА_1 у 2010 році працювала секретарем-ресепшиністом, у 2011-2012 роках працювала головним державним податковим інспектором сектору громадських зв`язків відділу масово - роз`яснювальної роботи та звернень громадян, а з 01.03.2013 прийнята на посаду менеджера з реклами в ТОВ «Ін Моушн». Договір банківського строкового вкладу «Елітний», згідно якого 14.03.2012 ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок 350 000 доларів США.

Оцінюючи у сукупності надані докази, приймаючи до уваги джерело доходів ОСОБА_1 у період до та на момент придбання у власність квартири та автомобіля і укладення депозитного договору, вік ОСОБА_1 на момент набуття право власності, а також враховуючи період вчинення інкримінованих підозрюваній ОСОБА_3 злочинів (січень-травень 2013 року), слідчий суддя приходить до висновків, що є підстави вважати, що вищевказані об`єкти були набуті саме підозрюваною внаслідок її протиправної діяльності, а право власності на вказане майно зареєстроване за донькою з метою його приховування та створення видимості легального походження.

Одночасно із цим слідчий суддя зауважує, що питання щодо застосування спеціальної конфіскації є виключною дискрецією суду у випадку розгляду справи по суті та ухвалення обвинувального вироку. У зв`язку з тим, що слідчий суддя на цій стадії досудового розслідування, в силу вимог КПК України, позбавлений можливості надати оцінку доказам шляхом їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні, питання щодо належності та допустимості доказів вирішується виключно судом при розгляді справи по суті. А тому суд, при вирішенні питання про застосування норми спеціальної конфіскації повинен буде дослідити і питання набуття майна у власність ОСОБА_1 .

А тому, приймаючи до уваги вищезазначене, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні дотепер не завершено та арештоване майно може бути предметом спеціальної конфіскації, оскільки є достатні підстави вважати що воно набуто у власність внаслідок вчинення злочинів ОСОБА_3 , то застосування заходу забезпечення кримінального провадження на цей час є актуальними та доцільними, а скасування арешту майна може призвести до негативних наслідків, в тому числі його відчуження та неможливості виконання судового рішення в частині спеціальної конфіскації (у випадку його ухвалення).

Інші питання, які піднімають у клопотанні адвокати, щодо підстав накладення арешту на майно, вже були предметом розгляду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, що знайшло своє відображення в ухвалі 22 січня 2020 року.

На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката Черненка Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Черненка Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 13.03.2018 у справі № 757/12636/18-к, у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак