Документ № 90435344

Справа № 991/5231/20

Провадження1-кс/991/5740/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Власюка В.В. який діє в інтересах представника власника майна ТОВ «АЛТАЮР» про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака Сергія Мирославовича від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52020000000000171 .

Суть питання

1.07 липня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Адвокатського об`єднання «ТВІН ЛОЄРС» Власюка Віталія Вікторовича про відвід слідчого судді Мойсака С.М. від розгляду клопотання про скасування арешту майна у справі № 991/5231/20 . Заявник посилається на те, що у провадженні слідчого судді Мойсака С.М., перебувають справи № 991/5321/20 за клопотанням адвоката про скасування арешту майна, накладеного на майно ТОВ «АЛТАЮР» та справа № 991/5232/20 про скасування арешту майна , яке належить директору ТОВ «АЛТАЮР» ОСОБА_1 . Призначене судове засідання в зазначених справах на 26.06.2020 року були відкладені у зв`язку з неявкою прокурора (справа № 991/5321/20 на 01.07.2020. справа № 991/5231/20 - на 08.07.2020) та необхідністю встановлення слідчим суддею щодо слідчих дій, які проводились у зазначеному кримінальному провадженні щодо арештованого майна та чи у судовому засіданні у справі 991/5231/20 від 01.07.2020 слідчим суддею Мойсаком С.М. також було об`явлено перерву до 09.07.2020 за клопотанням детектива НАБУ Токаря Є.А. для ознайомлення з матеріалами клопотання та формуванням правової позиції. Адвокат вважає, що слідчий суддя не врахував позицію сторони захисту, яка заперечувала проти відкладення справи, що такі дії сторони обвинувачення варто вважати як зловживанням своїми процесуальними правами, що завдає шкоду інтересам власника майна ОСОБА_1 , так як клопотання про скасування арешту майна має бути розглянуто слідчим суддею, не пізніше трьох днів після надходження його до суду, а не розгляд у зазначений термін приводить до порушення розумних строків розгляду клопотання. При цьому зазначив, що старший детектив НАБУ Токарь Є.А. безпосередньо залучений до здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000171, а тому обізнаний з усіма процесуальними діями , які здійснюються щодо арештованого майна ОСОБА_1 та міг би надати суду всю необхідну інформацію у судовому засіданні. Вважає, що слідчий суддя Мойсак С.М. надав перевагу одному з учасників процесу у справі № 991/5232/20 не врахувавши доводи сторони захисту, що може сідчити про наявність обставин, які викликають сумніви у його неупередженості і у справі № 991/5231/20 щодо скасування арешту майна ТОВ «АЛТАЮР», учасниками якої є ті ж самі сторони.

2.Цього ж дня заява про відвід, відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями, надійшла на розгляд до судді Широкої К. Ю.

3.В судове засідання уповноважена особа НАБУ не з`явився, про день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином.

4.Слідчий суддя Мойсак С.М. суддя подав клопотання, в якому попросив розглянути заяву про відвід за його відсутності.

5.Адвокат Маличкович К.І., представник ТОВ «Алтаюр» підтримала заяву про відвід судді Мойсака С.М., подала клопотання про розгляд заяви за її відсутністю.

6.Відповідно до вимог статті 107 КПК України фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Встановлені обставини

7.В розпорядженні суду містяться матеріали заяви про відвід судді Мойсаку С.М. від розгляду клопотання про скасування арешту майна за клопотанням адвоката Власюка В.В. в інтересах ТОВ «АЛТАЮР у справі № 991/5231/20.

8.Заявник зазначає підставу для відводу слідчого судді - оголошення двічі перерви при розгляді справи № 991/5232/20 за клопотанням адвоката про скасування арешту майна ОСОБА_1 , тобто надання переваги одному із учасників процесу, не врахувавши при цьому процесуальні норми щодо строку розгляду клопотання, та зловживання стороною обвинувачення процесуальними правами.

9. Проаналізувавши заяву адвоката , слідча суддя вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви про відвід слідчому судді, оскільки такий відвід є необґрунтованим.

Мотивація суду

10.Пункт 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

11.З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.

12.Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.

13.Суд зазначає, що заява про відвід була подана в рамках розгляду клопотання про скасування арешту майна, отже суд приймає заяву до розгляду на предмет вмотивованості.

14.Відповідно до частини 1 статті 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.

15.Аргументація заявника зазначена у пункті 1 цієї ухвали. Окрім вказаної в цьому пункті аргументації, заява про відвід не містить інших аргументів, а також доказів на підтвердження фактів, зазначених у заяві. Таким чином, суд вбачає одну підставу для відводу, на яку посилається заявник - сумнів у неупередженості.

16.Суд не погоджується з доводами заявника. Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.

17.Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

18.Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

19.В даному випадку основною та єдиною підставою для відводу слідчого судді, на думку заявника, є сумнів в неупередженості судді, який полягає в тому, що слідчий суддя Мойсак С.М. при розгляді клопотання адвоката про скасування арешту майна ОСОБА_1 у справі № 991/5231/20 двічі оголошував перерву, порушив процесуальні строки розгляду клопотання та надав перевагу стороні обвинувачення за клопотанням якої й було саме накладено арешт. Суд зазначає, що сумніви заявника стосовно неупередженості не були підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані об`єктивно обґрунтованими. Той факт, що слідчий суддя Мойсак С.М .у справі 991/5232/20 задовольнив клопотання детектива про оголошення перерви при розгляді клопотання про скасування арешту майна не є об`єктивною обставиною, що вказує на його упередженість у справі за № 991/5231/20, навіть якщо учасниками провадження є ті ж сторони, що і у справі 991/5232/20. Обґрунтування відводу обумовлюється виключно незгодою адвоката та прийнятим суддею рішення стосовно оголошення перерви при розгляді клопотання у іншому провадженні, тобто не погодження зі стороною захисту щодо неможливості відкладення судового розгляду .

20. Також, заявник не надав інформації щодо можливих видимих ознак неупередженості, а тому суд не може вважати такі сумніви об`єктивно виправданими. Слідча суддя зазначає, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (стаття 22 КПК України).

21.Таким чином, суд приходить до висновку, що в неупередженості слідчого судді Мойсака С.М. нема правомірних сумнівів, оскільки заява не вказує на певні факти, котрі можна перевірити, які дозволяють піддати сумніву безсторонність розгляду справи.

Керуючись статтями 75, 81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Адвокатського об`єднання «ТВІН ЛОЄР» Власюка Віталія Вікторовича про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака Сергія Мирославовича від розгляду клопотання про скасування арешту майна у справі № 991/5231/20 в рамках кримінального провадженні № 52020000000000171 - відхилити за невмотивованістю.

Ця ухвала окремому оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

СуддяШирока К. Ю.