Документ № 90435381

Справа № 991/5486/20

Провадження1-кс/991/5644/20

У Х В А Л А

іменем України

13 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,

представника власника майна Домбровської І.О.

прокурора Гарванка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Домбровської Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Домбровської Ірини Олександрівни в інтересах ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.11.2018 у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 на грошові кошти на розрахункових рахунках ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод».

1.1.Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 накладений арешт на грошові кошти, о знаходяться на рахунках ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод». На думку заявника, такий арешт є необґрунтованим, оскільки розгляд клопотання здійснений без повідомлення власника нерухомого майна, з клопотанням звернувся неналежний суб`єкт, арештоване майно не відповідає ознакам речових доказів. Крім того, представник власника майна зазначає про відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.

2. Представник власника майна в судовому засіданні підтримала подане клопотання і просила його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання. Додатково пояснив, що процесуальний закон надає можливість розглядати клопотання про арешт майна без участі власника; відповідне клопотання було погоджене прокурором, отже немає підстав стверджувати, що воно подане неуповноваженим суб`єктом. На даний час кримінальне провадження № 12013110060002990 від 02.04.2013 здійснюється за фактом вчинення злочину, а матеріали щодо підозрюваних виділені в окремі провадження, підслідність в яких визначена за Державним бюро розслідувань.

3. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників, слідчий суддя дійшла такого висновку.

3.1. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

3.2. Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.3. Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. В даному випадку заявник вказує як на необґрунтованість накладення арешту, так і на відсутність подальшої потреби, що обумовлює межі дослідження слідчим суддею.

3.4. Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

3.5. Із ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 вбачається, що Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України. Відповідно до цієї ухвали слідчим суддею задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Дема О.В. та накладено арешт на майно ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод».

3.6. Оцінюючи аргументи представника власника майна, слідчий суддя відхиляє посилання на неповідомлення власника майна про розгляд клопотання про накладення арешт, оскільки закон передбачає можливість його розгляду без повідомлення власника. Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення … власника майна, їх захисника, представника чи законного представника… якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Зважаючи на те, що завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя зауважує, що, будучи обізнаним про наявність клопотання про арешт майна, власник може здійснити відчуження належного йому майна або передачу іншим особам. Це в подальшому може унеможливити виконання завдань кримінального провадження. Тому з метою запобігання можливості відчуження майна, розгляд клопотання про арешт без виклику власника майна та його захисників не є порушенням прав власника. Крім того, законодавцем передбачений механізм скасування накладеного арешту саме власником або володільцем майна, який не був присутнім при розгляді відповідного клопотання (ст. 174 КПК України).

3.7. Разом з тим, зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 вбачається, що слідчий звертався з клопотанням про арешт на грошові кошти ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», обґрунтовуючи необхідністю збереження речових доказів.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, в ухвалі не зазначено, з якою метою накладений арешт слідчим суддею, вказано лише про мету, про яку стверджував слідчий при зверненні з клопотанням. Також не вказано, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідають грошові кошти ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод». Із ухвали не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном третьої особи, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

3.10. Крім того, встановлено, що службовим особам ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» у цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру і не вбачається здійснення кримінального провадження щодо юридичної особи. При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт. Таким чином, ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» має процесуальний статус особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. В такому випадку чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна лише за клопотанням прокурора. Так, відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Разом з тим, як вбачається із ухвали слідчого судді від 26.11.2018 року, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого.

Вказані обставини дають підстави для висновку, що арешт на нерухоме майно був накладений за зверненням неналежного суб`єкта.

3.11. При вирішенні питання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 слідчий суддя враховує також те, що постановами про виділення матеріалів досудового розслідування від 22.11.2018 та 28.02.2019 матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділені в окреме провадження. З ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 вбачається, що підставою визнання вказаного в клопотання майна речовими доказами в кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 слідчий визнав те, що ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» перерахував грошові кошти на рахунки ТОВ «Ексімпром» за оренду виробничих потужностей та приміщень, які знаходились на територій вказаного заводу, в подальшому зазначені зазначені грошові кошти конвертувалися в іноземну валюту та перераховувались на рахунки підконтрольній ОСОБА_1 компанії. Враховуючи що в ухвалі інших посилань на зв`язок ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» з кримінальним провадженням не зазначено, а матеріали по цих фактах виділені в інше провадження, у подальшому арешті цього майна у кримінальному провадженні № 12013110060002990 відсутня потреба.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Як встановлено слідчим суддею, арешт на майно ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» накладено за клопотанням неналежного суб`єкта та без обґрунтування відповідності цього майна ознакам речових доказів згідно зі ст. 98 КПК України. Крім того, з урахуванням виділення відповідних матеріалів в окреме провадження, подальший арешт цього майна в первісному кримінальному провадженні не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

5. Виходячи із зазначеного, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 арешт підлягає скасуванню. Тому клопотання адвоката Домбровської І.О. слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1. Клопотання Домбровської Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» про скасування арешту майна задовольнити.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.11.2018 (справа № 758/15332/18) у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, на грошові кошти на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод» (код 37517071), а саме № НОМЕР_1 , який відкритий в ПАТ «Альфа-Банк» (МФО 300346), № НОМЕР_2 , який відкрито в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851); № НОМЕР_3 , який відкритий в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851); № НОМЕР_4 , який відкритий в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851); № НОМЕР_5 , який відкритий в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851); № НОМЕР_6 , який відкритий в ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

4. Повний текст ухвали оголошений 16.07.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко