- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
- Суддя (АП ВАКС): Глотов М.С., Чорненька Д.С.
- Секретар : Лисиця Ю.С.
Справа № 991/5485/20
Провадження № 11-сс/991/601/20
Слідчий суддя: Михайленко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2020 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді - Калугіної І. О.,
суддів - Глотова М. С., Чорненької Д. С.,
секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року про відмову у задоволені скарги на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановленні судом обставини
22 червня 2020 року ОСОБА_1 надіслав до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву № 1 про злочин, вчинений посадовою особою при виконанні функцій держави, а саме прокурором Львівської області Діденко І. В. Відповідно до ідентифікатора поштових відправлень 7900729325321, вказана заява отримана за довіреністю 22 червня 2020 року о 14 годині 28 хвилин.
Подана заява та викладені в ній факти залишилися поза увагою НАБУ у зв`язку з чим їх дії були оскаржені Дерком П. Є. до слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
07 липня 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлено відмовити в задоволені скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 зводиться до незгоди останнього з процесуальними рішенням прокурора у кримінальному провадженні, зокрема з рішеннями про закриття кримінальних проваджень та в заяві ОСОБА_1 , очевидно відсутні жодні відомості, що свідчать або можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 13 липня 2020 року подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року та постановлення нової ухвали, якою його скаргу задовольнити, визнати протиправними дії НАБУ, зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості відповідно до поданої ним заяви № 1 від 22 червня 2020 року щодо вчинення прокурором Діденко І. В. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та розпочати слідчі дії, а також надати скаржнику витяг з ЄРДР.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що слідчий суддя під час розгляду скарги здійснила оцінку обґрунтованості його заяви про злочин, що не передбаченого кримінальним процесуальним законом. Вважає, що слідчий суддя дійшла суперечливого висновку щодо відсутності відомостей, які б свідчили або могли свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ним у заяві були зазначені всі ознаки скоєння злочину з урахуванням мети та мотиву. За таких обставин вважає оскаржуване судове рішення незаконним, необґрунтованим та постановленим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду. При цьому, учасники судового провадження, які не прибули, не надали суду свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Положеннями ч. 1 ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, ст.ст. 303-308 цього Кодексу).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про незгоду ОСОБА_1 з процесуальними рішенням прокурора у кримінальному провадженні, зокрема з рішеннями про закриття кримінальних проваджень, яка об`єктивізована у заяві про вчинення злочину. Заявник наводить мотиви, які на його думку, свідчать про зловживання прокурором своїми правами у цих провадженнях. За своїм змістом заява містить суб`єктивні судження заявника, основані на його власній оцінці обставин впливу прокурора на прийняття постанов про закриття кримінального провадження. При цьому, крім посилання на факт впливу прокурором та суб`єктивних міркувань про те, що він мав на меті отримання неправомірної вигоди, не зазначено жодних конкретних обставини, що могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, з чим закон безпосередньо пов`язує внесення відомостей до ЄДРД. У свою чергу, оцінка процесуальних рішень і дій під час досудового розслідування кримінальних проваджень, може бути надана виключно у межах встановленого законодавством судового контролю у такому кримінальному провадженні. До того ж скаржник зазначає, що відповідні рішення оскаржені у процесуальному порядку до слідчого судді місцевого суду.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, виходячи із наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч.5 ст.214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
У своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: "...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....".
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 від 17 червня 2020 року, згідно п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Заява ОСОБА_1 про вчинення прокурором Діденко І. В. кримінального правопорушення за своїм змістом та суттю, на думку колегії суддів, є висловленням незгоди із процесуальними рішеннями, зокрема з постановами про закриття кримінальних проваджень № 12013150090001476, 12017140090000403, 42018141040000083, 12016140090002562.
Заява не містить обставин, які б свідчили про вчинення прокурором кримінального правопорушення - ст. 364 КК України, оскільки обов`язковою складовою у даному складі є заподіяння шкоди, яка має бути матеріальною та у причинному зв`язку із діями особи, щодо якої ставиться питання про притягнення до кримінальної відповідальності. Так, із заяви ОСОБА_1 слідує, що шкода була заподіяна діями інших осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що погодження прокурором Діденко І. В. вищезазначених постанов про закриття кримінальних проваджень не містить ознак злочину та в заяві ОСОБА_1 , очевидно відсутні жодні відомості, що свідчать або можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За змістом ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При цьому, істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: І. О. Калугіна
Судді: М. С. Глотов
Д. С. Чорненька