- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
- Захисник/адвокат : Рак Т.С.
Справа № 991/5207/20
Провадження1-кс/991/5360/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
заявника адвоката Рак Т.С.,
детектива Квакуші А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань скаргу адвоката Рак Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуші Андрія Сергійовича від 02.06.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018,
ВСТАНОВИВ:
23 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Рак Т.С., подана на підставі п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2020 скаргу передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р.
Ухвалою від 24.06.2020 відкрито провадження за скаргою.
1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування
Заявниця зазначає, що 02.06.2020 детектив Другого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуша А.С. виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018 щодо ОСОБА_1 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням його у розшук.
Цю постанову заявниця вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України. Тому вважає, що її належить скасувати.
В обґрунтування вимог посилається на такі обставини:
1)не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного.
Заявниця зазначає, що із аналізу ст. 278 КПК України можна дійти висновку, що вручення письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень про підозру можливе лише після підтвердження факту відсутності особи за місцем проживання, якому має передувати належний виклик особи до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру. Проте при врученні ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, орган досудового розслідування цієї процедури не дотримався та не забезпечив належний виклик ОСОБА_1 до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру, безпідставно зробивши висновок про відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання та відповідно можливість вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Незабезпечення належного виклику ОСОБА_1 до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру порушило право останнього на отримання роз`яснень щодо його прав як підозрюваного та право на захист. Крім цього, наголошує на тому, що повідомлення про підозру надіслано ОСОБА_1 не у день його складення та за адресами, які не є адресами місця проживання ОСОБА_1 . Так, зазначає, що на момент складення повідомлення про підозру органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА_1 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується результатами проведення обшуку за цією адресою з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 . Під час проведення обшук сусід під відеозапис повідомив, що ОСОБА_1 вже тривалий час не проживає за цією адресою. Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 не набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000000675, оскільки органом досудового розслідування порушено порядок вручення йому повідомлення про підозру.
Також посилається на такі обставини, які свідчать про не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні:
- відповідно до листа ПАТ «Укрпошта» від 05.04.2018 вбачається, що через неуважність працівника поштового зв`язку, ними не вживалися заходи із вручення ОСОБА_1 листа, що містив повідомлення про підозру від 29.05.2017, а лист повернуто за зворотною адресою простим порядком. Наведене позбавило ОСОБА_1 можливості бути обізнаним про таке поштове повідомлення та бути ознайомленим з повідомленням про підозру;
- вручення повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_2 не свідчить про належне повідомлення про підозру, оскільки воно має бути вручено безпосередньо особі, щодо якої складено. До того ж адвокат Бондар В.М. не вжив заходів із інформування ОСОБА_1 про те, що він є його захисником та із передачі ОСОБА_1 повідомлення про підозру. Крім того стверджує, що винесення прокурором постанови про залучення захисника за призначенням до набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного є незаконним. Також посилається на те, що прокурору було відомо про те, що ОСОБА_1 має адвоката за договором;
- здійснення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018 також було реалізовано із порушенням процедури, визначеної КПК України та не у день його складення. Крім того, воно було надіслане, зокрема, і за адресою, яка є місцем проживання іншого фігуранта у цьому кримінальному провадженні;
- орган досудового розслідування, будучи обізнаним про те, що ОСОБА_1 має залучених ним захисників на підставі договору, не здійснив заходів по їх виклику до слідчого для здійснення процесуальних дій із вручення повідомлення про підозру від 29.05.2017 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018. Наведене, за твердженням заявниці, свідчить про те, що орган досудового розслідування не вжив вичерпних заходів із вручення повідомлення про підозру;
- орган досудового розслідування не надіслав повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 ;
- факт повторного надіслання повідомлень про підозру ОСОБА_1 та зміну раніше повідомленої підозри не є належним підтвердження факту повідомлення особи про підозру та суперечить вимогам КПК України щодо обов`язку вручення повідомлення про підозру у день складення. В обгрунтування цього твердження посилається на коментар Генерального прокурора України ОСОБА_3, розміщений на офіційному сайті Офісу Генерального Прокурора 10.06.2020 року, у вигляді відеозвернення Генерального прокурора ОСОБА_3 щодо повідомлення про підозру народному депутатові, в якому остання стверджує, що «чинним законодавство не передбачено повторне повідомлення про підозру».
2) відсутність підстав для оголошення ОСОБА_1 у розшук.
За твердженням заявниці матеріали досудового розслідування не містять належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та що місце його знаходження не встановлено. Зокрема зазначає, що наявні у матеріалах копії повісток, які повернулися без вручення їх адресату, не є підтвердженням належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність явки до слідчого у розумінні вимог КПК України щодо вручення повідомлень. За адресами куди надсилалися повістки ОСОБА_1 не проживав та відповідно не мав змоги отримувати кореспонденцію. Водночас за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 повістка взагалі не надсилалася. Крім цього повістка про виклик до ГВП ГПУ на 29.05.2017 направлена в порушення вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, згідно з якою вона має бути вручена не пізніше, ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. Одноразова неможливість вручення процесуального документа не може сама по собі свідчити про те, що особа переховується від органів слідства. Саму ж постанову про оголошення ОСОБА_1 у розшук вважає протизаконною, оскільки сама по собі постанова прокурора не є процесуальною підставою для оголошення розшуку.
3) незаконність оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та відсутність підтвердження оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.
Заявниця зазначає, що підставою для прийняття такого рішення стала неявка ОСОБА_1 на виклик до слідчого 29.05.2017. Водночас, оскільки виклик ОСОБА_1 до слідчого на цю дату здійснено із порушенням вимог, передбачених ч. 8 ст. 135 КПК України, то це дає підстави для висновку, що оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_1 є безпідставним. Заявниця стверджує, що прокурором документально не підтверджено перетин ОСОБА_1 державного кордону та перебування його за межами України. До того ж це твердження, на її думку, спростовується інформацією від Державної прикордонної служби України. Матеріали досудового розслідування не містять доказів надіслання запиту про розшук до Генерального секретаріату Інтерполу або Національного центрального бюро Інтерполу.
Крім того, вказує, що слідчий звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу без відновлення досудового розслідування, що є порушенням вимог КПК України. За таких умов обрання запобіжного заходу було здійснено з порушенням процесуального законодавства;
4) незаконність та невмотивованість постанови про зупинення досудового розслідування. В обґрунтування цього твердження заявниця зазначає, що:
- постанова містить посилання на відомості, які не відображені у постанові про оголошення розшуку підозрюваного. Зазначає, що у постанові від 29.05.2017 відсутні будь-які відомості з яких можливо дійти висновку, що підставою для її винесення були відомості про перебування підозрюваних за межами України;
- постанова містить посилання лише на п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, без посилання на ст. 110 КК України;
- постанова не містить посилання на конкретні слідчі(розшукові) та інші процесуальні дії, які були здійснені органом досудового розслідування для встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , а отже і не містить обґрунтованих підстав для зупинення досудового розслідування, тощо;
Також заявниця просила врахувати, що попередні постанови про зупинення досудового розслідування скасовувалися слідчими суддями саме у зв`язку із порушенням вимог ст. ст. 2, 110, 280, 281 КПК України.
2. Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат Рак Т.С. вимоги скарги з підстав, що у ній наведені підтримала. Просила скаргу задовольнити та скасувати постанову детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуші Андрія Сергійович від 02.06.2020 про зупинення досудового розслідування.
Також окремо заявницею подано заяву щодо надання органом досудового розслідування недостовірних даних, у якій зазначено, що детектив необґрунтовано посилається на факт повідомлення ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні № 42014080400000012.
Детектив Квакуша А. С. у судовому заперечив проти скарги, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність наведених у ній доводів.
В обґрунтування заперечень послався на такі обставини:
- обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри;
- безпідставність доводів заявниці щодо не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Детектив зазначає про те, що органом досудового розслідування у порядку передбаченому КПК України вжито усіх можливих та вичерпних заходів, спрямованих на вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру. Зокрема, за місцем проживання ОСОБА_1 спочатку була надіслана повістка про виклик до Головної військової прокуратури для вручення повідомлення про підозру. Після цього, у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру було надіслано засобами поштового зв`язку за місцем його проживання з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У такий же спосіб надсилалося і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. З цих підстав стверджує, що ОСОБА_1 набув процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні;
- органом досудового розслідування вживаються додаткові заходи по виклику ОСОБА_1 до органу досудового розслідування, у тому числі, через публікацію оголошень на офіційному веб-порталі Національного антикорупційного бюро України та 08.05.2020 за усіма відомими адресами надіслано повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри; крім того, органом досудового розслідування було вжито додаткових заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри шляхом вручення цих процесуальних доказів працівнику ЖЕО - КП «Жилсервіс-2»
- у зв`язку із тим, що місцезнаходження ОСОБА_1 не встановлено, його обґрунтовано оголошено у розшук. Тому винесення постанови про зупинення досудового розслідування є правомірним;
- постанова відповідає вимогам, наведеним у ст. 110 КПК України та містить зміст обставин, які стали підставою для її винесення та мотиви прийняття такого рішення.
До заперечень долучено копії повісток, конвертів, які повернулися на адресу Національного антикорупційного бюро України із відмітками «за закінченням терміну зберігання», роздруківки оголошень про виклик ОСОБА_1 з веб-порталу Національного антикорупційного бюро України, розписка старшого інспектора КП «Жилсервіс-2», тощо.
На заперечення детектива адвокатом Рак Т.С. подано письмові пояснення у яких наголосила, що ОСОБА_1 у порядку, встановленому КПК України не вручено повідомлення про підозру. Процесуальні дії із повідомлення про підозру від 29.05.2017, 06.03.2018, 29.05.2018 та 08.05.2020 здійснені без участі захисника, що є порушенням вимог КПК України. Крім того вказує, що процесуальна дія із виклику ОСОБА_1 08.05.2020 здійснена у зупиненому досудовому розслідуванню. При складенні та направленні повісток від 08.05.2020 детективом не враховано введення значних обмежувальних заходів, пов`язаних із переміщенням осіб у межах країни у зв`язку з поширенням епідемії коронавірусу. Крім того, наголосила, що адреса: м. Київ, вул. Леваневського, 6/66 не є адресою ОСОБА_1 , а є адресою іншого фігуранта у кримінальному провадженні, на підтвердження чого надала копію протоколу про затримання та ухвали про надання дозволу на обшук. Здійснення публікацій повісток на веб-сайті вважає незаконними.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов таких висновків.
3. Обставини встановлені слідчим суддею
На підставі документів, наявних у матеріалах скарги слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, що виділене із кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016.
29.05.2017 слідчим Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, за погодженням із прокурором складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Повідомлення про підозру надіслано засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями фіскального чеку із відміткою про дату та час операції 30.05.2017 о 00:30 год. та описом вкладення у цінний лист із відміткою пошти на штампі - 29.05.2017.
Згідно з наданими документами повідомлення про підозру не було вручено адресату та повернулося на адресу органу досудового розслідування за закінченням терміну зберігання.
Також із змісту скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що повідомлення про підозру, 29.05.2017 було вручено адвокату Бондарю В.М., залученому Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві на підставі відповідної постанови слідчого у кримінальному провадженні від 26.05.2017.
29.05.2017 слідчим винесено постанову про оголошення ОСОБА_1 у розшук. Підставою для оголошення у розшук стала неявка ОСОБА_1 на виклик слідчого до Генеральної прокуратури України.
06.03.2018 слідчим Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчуком О., за погодженням із прокурором складено повідомлення про зміну ОСОБА_4 раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
З метою вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за місцем реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та за відомим місцем його проживання ( АДРЕСА_2 ) слідчим були надіслані відповідні повістки про виклик до Генеральної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на 06.03.2018 о 12:30. Як вбачається із копій фіскальних чеків, описів вкладення у цінний лист ці повістки були надіслані 03.03.2018. Із змісту скарги вбачається, що ці повістки повернулися на адресу Генеральної прокуратури України без вручення адресату.
06.03.2018 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки були надіслані за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 та відповідно до доводів скарги вручені адвокату за призначенням ОСОБА_2 .
Відомості про надіслання повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за адресою АДРЕСА_2 підтверджуються описом вкладення у цінний лист із відміткою пошти про відправлення - 06.03.2018 та фіскальним чеком із відміткою про дату та час операції 06.03.2018 о 23:24 год.; за адресою АДРЕСА_1 - описом вкладення у цінний лист із відміткою пошти про відправлення - 06.03.2018 та фіскальним чеком із відміткою про дату та час операції 07.03.2018 о 00:28 год.
За змістом заперечень детектива та матеріалів клопотання за жодною із адрес кореспонденція вручена не була та повернулася до Генеральної прокуратури України.
Також детективом надано копію розписки ОСОБА_5 , яка є старшим інспектором з кадрів Комунального підприємства «Жилсервіс-2» від 29.05.2018. Із змісту цієї розписки вбачається, що остання зобов`язалася за можливості передати ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 29.05.2017, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018, пам`ятки про процесуальні права та обов`язки, повістку про виклик до слідчого.
У зв`язку із скасуванням слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постанови прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щербая Т.А. від 01.04.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018 детективом відновлено досудове розслідування.
Враховуючи обставини, які стали підставою для скасування постанови про зупинення від 01.04.2020 детектив 02.06.2020 виніс постанову про оголошення розшуку ОСОБА_1 .
Підставою для оголошення розшуку підозрюваного стало:
- набуття ним процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 набув процесуальний статус підозрюваного як особа, щодо якої складено повідомлення про підозру та щодо якої органом досудового розслідування вжито додаткових заходів, спрямованих на вручення повідомлення про підозру у зв`язку з фактичною відмовою підозрюваним від отримання повідомлення про підозру та переховування від органів досудового розслідування;
- відсутність відомостей щодо місцезнаходження підозрюваного.
Оголошенню розшуку ОСОБА_4 передувало надіслання 08.05.2020 на адреси: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 : повідомлення про підозру від 29.05.2017, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018, повістки про виклик ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України на 14.05.2020 та повістки про виклик до Національного антикорупційного бюро України на 20.05.2020. Ця кореспонденція повернулася на адресу Національного антикорупційного бюро України без вручення.
Відомості про оголошення розшуку ОСОБА_1 розміщені на у відповідному розділі веб-сайту Міністерства внутрішніх справ.
02.06.2020 детектив Другого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуша Андрій Сергійович виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675, у тому числі, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням його у розшук.
У постанові детектив посилається на такі обставини, які стали підставою для прийняття такого рішення:
- повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;
- винесення процесуального рішення про оголошення розшуку, у тому числі ОСОБА_1 з підстав невстановлення його фактичного місцезнаходження та нез`явлення без поважних причин на виклик слідчого;
- відсутність на момент прийняття рішення про зупинення досудового розслідування відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_1 ;
- виконання усіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на існуючій стадії досудового розслідування.
4. Оцінка та висновки слідчого судді
Предметом оскарження є рішення детектива про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження № 42018000000000675.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування.
Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування передбачені Главою 23 КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема, у разі якщо підозрюваного оголошено у розшук.
Тобто можливість зупинення досудового розслідування, у тому числі, у зв`язку із оголошенням особи у розшук, передбачена лише після повідомлення особі про підозру у порядку, визначеному ст. ст. 276-278 КПК України та набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України підозрюваний оголошується у розшук у разі якщо його місцезнаходження невідоме або він перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови якщо він був належним чином повідомлений про такий виклик.
Отже зупинення досудового розслідування з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, можливе за наявності підтверджених відомостей про існування наведених обставин і обґрунтовану констатацію відповідних фактів посадовими особами органів досудового розслідування. Зокрема, відсутність відомостей про місцезнаходження підозрюваного та нез`явлення останнього без поважних причин на належним чином здійснений виклик слідчого, прокурора.
Крім наведеного, згідно з ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
З огляду на наведені правові норми, а також враховуючи обставини на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог при розгляді цієї скарги слідчий суддя має перевірити такі обставини:
- набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;
- наявність підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням особи у розшук;
- факт виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного;
- дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування.
Щодо процесуального статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
В свою чергу, порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання, повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Такий спосіб вручення повідомлення про підозру, передбачає, що особа, якій такий документ адресувався зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел, а не тільки від правоохоронних органів чи суду.
Слідчий суддя встановив, що у зв`язку із неможливістю вручення, повідомлення про підозру, складене 29.05.2017, було надіслано за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Заявницею не оспорюється та обставина, що ця адреса є місцем реєстрації ОСОБА_1 .
У такий же спосіб органом досудового розслідування надсилалося і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018.
Також органом досудового розслідування було вжито додаткових заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри шляхом вручення цих процесуальних доказів працівнику ЖЕО - КП «Жилсервіс-2» у м. Дніпро, про що надано розписку ОСОБА_5 , яка є старшим інспектором з кадрів Комунального підприємства «Жилсервіс-2» від 29.05.2018 та повторного надіслання повідомлення про підозру та повідомлення про зміну повідомлення про підозру за відомими адресами.
Здійснення вказаних дій узгоджується із положеннями ч. 2 ст. 135 КПК України, і, як зазначалося вище, направлене на те, щоб особа дізналася про складення щодо неї повідомлення про підозру з усіх доступних джерел.
Слідчий суддя відхиляє доводи заявниці про те, що надіслання повідомлення про підозру та повідомлення про зміну повідомленої підозри за адресою: АДРЕСА_1 не є належним підтвердженням вжиття заходів із вручення цих документів з тих підстав, що ОСОБА_1 вже тривалий час там не проживає з огляду на таке.
За визначенням наведеним у ст. 29 КПК України та місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.
Тобто реєстрація місця проживання є певним способом повідомлення особою держави про обране нею місце проживання та саме ця адреса є єдиною, яка відома державі.
За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
З огляду на це, надіслання органом досудового розслідування повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за місцем реєстрації ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 є підтвердженням належного виконання органом досудового розслідування вимог до вручення повідомлення про підозру, згідно з ч 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 135 КПК України.
Поряд із цим, слідчий суддя визнає обґрунтованими твердження заявниці про те, що надіслання повідомлення про підозру за адресою: АДРЕСА_2 не є належним підтвердженням вжиття заходів із вручення повідомлення про підозру, оскільки жодних доказів про те, що ця адреса є місцем проживання ОСОБА_4 матеріали клопотання не містять.
У судовому засіданні детектив обґрунтованих пояснень щодо підстав надіслання процесуальних документів за цією адресою не надав.
Водночас, з урахуванням вищенаведеного, ця обставина не спростовує того, що орган досудового розслідування вжив необхідних заходів, що передбачені КПК України для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.
Оцінюючи набуття ОСОБА_1 на момент прийняття рішення про зупинення досудового розслідування слідчий суддя також враховує той факт, що зокрема, адвокат Рак Т.С. здійснює представництво інтересів ОСОБА_4 з 15.03.2017. Протягом цього часу адвокат неодноразово брала участь при розгляді скарг та клопотань у цьому кримінальному провадженні, ознайомлювалася з матеріалами досудового розслідування, про що свідчать надані нею до клопотання документи. При цьому, адвокат діяла у статусі захисника, який обумовлюється наявністю конкретного підозрюваного, захист якого здійснюються у відповідному кримінальному провадженні.
Наведене дає підстави для висновку, що на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування від 02.06.2020 ОСОБА_4 набув процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018, що виділене із кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016.
Той факт, що згідно з фіскальними чеками повідомлення про підозру від 29.05.2017 було надіслано 30.05.2017 о 00:30 год., а повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018 - 07.03.2018 о 00:28 год. не спростовують того факту, що стороною обвинувачення на момент винесення оскаржуваної постанови вчинено достатньо заходів, необхідних для того, щоб ОСОБА_1 дізнався про складення щодо нього повідомлення про підозру. Крім того, із змісту ч. 1 ст. 278 КПК України можна дійти висновку, що вимога про вручення повідомлення про підозру у день його складення стосується тих випадків, коли повідомлення про підозру вручається особисто.
Разом з тим, слідчий суддя визнає обґрунтованими доводи заявниці щодо незаконності залучення слідчим Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, що здійснено на підставі постанови слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 26.05.2017. Так, підстави залучення захисника за призначенням передбачені ст. 49 КПК України. Із аналізу зазначеної статті вбачається, що захисник може бути залучений слідчим, прокурором для захисту підозрюваного, обвинуваченого.
На момент винесення постанови (26.05.2017) про залучення ОСОБА_1 захисника, останній процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не мав, з огляду на що вручення повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри захиснику, залученому на підставі постанови від 26.05.2017, є безпідставним. Вказаній обставині слідчий суддя надавав оцінку під час постановлення ухвали від 02.06.2020.
Водночас, вказані обставини також не спростовують того факту, що орган досудового розслідування вжив, передбачених КПК України заходів із вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, а останній відповідно набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, суд відхиляє посилання заявниці на заяви Генерального прокурора, оскільки вони не мають жодного значення для підтвердження тих обставин, які встановлюються в межах розгляду цієї скарги. Більше того, слідчий суддя при прийнятті рішень не може керуватись роз`ясненнями Генерального прокурора щодо застосування норм кримінального процесуального законодавства, зокрема неофіційними.
Щодо наявності підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням особи у розшук
Із матеріалів клопотання вбачається, що підставою для зупинення досудового розслідування є оголошення розшуку ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України підозрюваний оголошується у розшук у разі якщо його місцезнаходження невідоме або він перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови якщо він був належним чином повідомлений про такий виклик.
За змістом постанови про оголошення розшуку від 02.06.2020 підставою для прийняття такого рішення стало:
- набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 набув процесуальний статус підозрюваного як особа щодо якої складено повідомлення про підозру та щодо якої органом досудового розслідування вжито додаткових заходів, спрямованих на вручення повідомлення про підозру у зв`язку з фактичною відмовою підозрюваним від отримання повідомлення про підозру та переховування від органів досудового розслідування;
- відсутність відомостей щодо місцезнаходження підозрюваного.
Окрім дій, вчинених слідчими Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, оголошенню 02.06.2020 розшуку ОСОБА_4 передувало надіслання 08.05.2020 за відомими адресами, у тому числі місцем реєстрації: АДРЕСА_1 повідомлення про підозру від 29.05.2017, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06.03.2018, повістки про виклик ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України на 14.05.2020 та повістки про виклик до Національного антикорупційного бюро України на 20.05.2020.
Крім того, повістки про виклик ОСОБА_1 розміщувалися на веб-сайті Національного антикорупційного бюро України.
Проте кореспонденція повернулася на адресу Національного антикорупційного бюро України без вручення, що підтверджується відміткою на конверті про повернення - 30.05.2020. На визначені дати ОСОБА_1 до детектива не прибув.
Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про виклик, але без поважних причини не прибув на виклик до слідчого.
Слідчий суддя відхиляє доводи заявниці про те, що розміщення оголошення про виклик до слідчого на веб-сайті Національного антикорупційного бюро України не є належним підтвердженням виклику ОСОБА_1 , оскільки ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено здійснення повідомлення про виклик й іншим шляхом, за умови здійснення такого повідомлення не пізніше, ніж за 3 дні.
Отже наведене дає підстави для висновку про наявність підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням ОСОБА_1 у розшук.
Доводи заявниці щодо відсутності підстав для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_1 та звернення сторони обвинувачення із клопотанням про обрання щодо нього запобіжного заходу без відновлення досудового розслідування не стосуються обставин, які мають встановлюватися слідчим суддею під час розгляду такої скарги, а тому до уваги не приймаються.
Щодо виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного та дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування
Як зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний:
- виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе;
- всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з розшуком підозрюваного.
Враховуючи вимоги до змісту та форми процесуального рішення, наведені у ст. 110 КПК України, постанова повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, а також мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Оцінивши зміст оскаржуваної постанови слідчий суддя дійшов висновку, що вона відповідає формальним вимогам, наведеним у ст. 110 КПК України.
Зокрема, у постанові міститься посилання на кримінальне провадження; розкрито питання набуття особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування статусу підозрюваного; посилання на перебування ОСОБА_1 у розшуку через відсутність відомостей щодо його місцезнаходження та виконання усіх можливих слідчих дій на визначеній стадії досудового розслідування.
Доводи заявниці щодо відсутності у постанові посилання на конкретні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, які були здійснені органом досудового розслідування у межах кримінального провадження, у тому числі, для встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 хоча і є слушними, проте з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, у цьому конкретному випадку не може бути самостійною підставою для скасування постанови про зупинення досудового розслідування.
Із матеріалів наданих до клопотання вбачається що до зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_1 у розшук 02.06.2020 детективами вжито вичерпних заходів щодо його виклику. Постанова про оголошення розшуку звернута до виконання, на веб-сайті Міністерства внутрішніх справ розміщено інформацію про ОСОБА_1 як особу, що переховується від органів влади.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування постанови детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуші Андрія Сергійовича від 02.06.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018.
Отже, у задоволенні скарги адвоката Рак Т.С. належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні скарги адвоката Рак Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 про скасування постанови детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуші Андрія Сергійовича від 02.06.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін