- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
- Захисник/адвокат : Липчея О.В.
Справа № 991/6035/20
Провадження1-кс/991/6208/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 липня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., вивчивши матеріали скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Липчея Олександра Васильовича на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду 20.07.2020 надійшла скарга адвоката Липчея О.В., подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 20.07.2020, для розгляду скарги визначено слідчу суддю Саландяк Р.Я.
Особа, яка подала скаргу, мотивує її наступним чином. Четвертим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 щодо виконання обов`язку ТОВ «ЕСУ» із створення виділеної ТМСП за рахунок коштів державного бюджету у сумі 220 млн грн, що відповідно до версії органу досудового розслідування стало можливим внаслідок вчинення протиправних дій, у тому числі колишнього Першого Віце-Прем`єр-Міністра України ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. У подальшому зазначене кримінальне провадження було скеровано за підслідністю до Національного антикорупційного бюро України.
Матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 були виділені в окреме провадження № 42017000000002807 на підставі постанови прокурора від 01.09.2017 із матеріалів кримінального провадження № 2201400000000090 від 25.03.2014. Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, складено 24.04.2017.
10.05.2017 ОСОБА_1 оголошено у розшук, а 24.05.2017 Печерським районним судом м. Києва задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 2201400000000090 від 25.03.2014 про дозвіл на затримання підозрюваного. 10.08.2017 Печерським районним судом м. Києва задоволено клопотання прокурора від 24.05.2017 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2201400000000090 від 25.03.2014 стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
21.06.2017 заступником ГПУ винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2201400000000090 від 25.03.2014 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
На думку заявника, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 триває незаконно, понад процесуальний строк, визначений КПК України.
Вказує на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, - незакритті кримінального провадження № 42017000000002807 від 01.09.2017.
На обґрунтування позиції, посилається Закон № 2147-VIII від 03.10.2017, яким внесено зміни в ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме доповнено пунктом 10, відповідно до якого кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Розділу 4 Закону, зазначений пункт вводиться в дію через три місяці після набрання чинності Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Вважає, що положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не підлягають застосуванню до кримінальних проваджень незалежно від дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, так як застосовуються лише до справ, а не до кримінальних проваджень. На думку заявника, поняття «справа» та «кримінальне провадження» не є тотожними.
Отже, положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України має бути застосовано до кримінального провадження № 42017000000002807 від 01.09.2017.
У зв`язку з викладеним, адвокат Липчей О.В. просить зобов`язати уповноваженого у порядку ст. 36 КПК України прокурора здійснити процесуальну дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України, шляхом винесення постанови про закриття кримінального провадження № 42017000000002807 від 01.09.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 , ч. 4 ст. 284 КПК України.
Перевіривши матеріали скарги, слідча суддя встановила таке.
Частиною 2 ст. 22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об`єктом оскарження на підставі Глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність прокурора, яка полягає, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
В Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» роз`яснено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до зазначеної норми КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Заявник вказує, що бездіяльність прокурора полягає у невиконанні процесуальної дії - закритті кримінального провадження, відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Отже, фактично оскаржує бездіяльність прокурора, пов`язану із не вчиненням процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений, на думку заявника, КПК України строк (закрити кримінальне провадження із спливом строку досудового розслідуванняпісля повідомлення особі про підозру).
Матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, виділено в окреме кримінальне провадження № 42017000000002807 постановою прокурора від 01.09.2017 із кримінального провадження № 2201400000000090 від 25.03.2014.
Частину 1 ст. 284 КПК України доповнено п. 10 як підставу закриття кримінального провадження (закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, після повідомлення особі про підозру), частини 1, 3 ст. 219 КПК України викладені в новій редакції Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII. Ці зміни набрали чинності 16.03.2018.
Пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 вказаного Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII підпункти 19, 14 п. 7 параграфу 1 розділу 4 не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. У зв`язку із цим, вказані заявником норми застосовуються лише в кримінальних провадженнях, в межах яких розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР з 16.03.2018.
У кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017здійснюється досудове розслідування щодо кримінального правопорушення, відомості про яке були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до 16.03.2018, тому відсутні підстави для застосування в зазначеному кримінальному провадженні норм КПК України, які введені в дію з урахуванням обмежень, визначених пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 вказаного Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Отже, з наведених підстав не вбачається можливості застосування до кримінального провадження пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України про закриття кримінального провадження за збігом строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
У редакції ч. 1 ст. 284 КПК України, яка діяла до внесення змін Законом від 03.10.2017 № 2147-VIII і підлягає застосуванню до встановлених правовідносин відсутня така підстава для закриття прокурором кримінального провадження як закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру. Так само КПК України не містив інших норм, які б покладали на прокурора обов`язок винести рішення про закриття кримінального провадження за наявності таких обставин в певний, визначений Кодексом строк.
Визначений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає. З огляду на викладене, слідча суддя не має законних підстав для встановлення факту законності чи незаконності дій прокурора, обов`язковість яких не передбачена чинним кримінальним процесуальним законодавством.
За таких обставин, подана скарга не підпадає під випадки оскарження бездіяльності прокурора, що передбачена у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Доводи заявника щодо неможливості застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України до будь-яких кримінальних проваджень слідча суддя відхиляє з огляду на їх необґрунтованість.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи те, що заявник оскаржує бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню, слідча суддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з розгляду даної скарги.
Керуючись статтями 303, 304, 309, 395 КПК України,слідча суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
У відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Липчея Олександра Васильовича на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідча суддя О.Я. Саландяк